Анотація до роботи:

Криворучко Т.В. Рідкісні степові ефемероїди Лівобережного Придніпров'я (стан популяцій та наукові основи охорони). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАНУ, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню стану популяцій рідкісних степових ефемероїдів Bulbocodium versicolоr, Crocus reticulatus, Hyacinthella leucophaea, Bellevalia sarmatica, Muscari neglectum у межах Лівобережного Придніпров'я. Проаналізовано історію вивчення та охорони рідкісних степових ефемероїдів Лівобережного Придніпров’я. Узагальнено відомі місцезнаходження на території України та виявлено нові в межах досліджуваного регіону, встановлено еколого-ценотичні особливості. Досліджено основні аспекти онтогенезу; особливості проходження феноритмів в умовах in situ та ex situ. Детальний кількісно-популяційний аналіз дав змогу визначити сучасний стан популяцій, насіннєву продуктивність. З’ясовано стан збереження популяцій рідкісних степових ефемероїдів у природно-заповідній мережі Лівобережного Придніпров’я. Обґрунтовано створення трьох нових природоохоронних об’єктів місцевого значення (Полтавська область) та розширення площі існуючого ботанічного заказника “Драбинівка” з наданням йому статусу загальнодержавного. Створено колекцію рідкісних степових ефемероїдів на території парку агробіостанції Полтавського педуніверситету та на дослідних ділянках обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді м. Полтави.

Проведено комплексне вивчення стану популяцій рідкісних степових ефемероїдів Bulbocodium versicolоr, Crocus reticulatus, Hyacinthella leucophaea, Bellevalia sarmatica, Muscari neglectum у межах Лівобережного Придніпров'я, проаналізовано і узагальнено відомості про місцезнаходження в історичному аспекті та виявлено нові, уточнено ареали видів в Україні, досліджено еколого-ценотичні особливості, ритми сезонного розвитку, особливості насіннєвого розмноження, онтогенезу, стан і структуру популяцій, з’ясовано стан збереження в природно-заповідній мережі та шляхи охорони.

1. В історії вивчення рідкісних ефемероїдів на території ЛП виділено чотири періоди. У перші два періоди (друга половина XIX ст.– перша половина XX ст.) за результатами флористичних та геоботанічних досліджень виявлені окремі місцезнаходження Crocus reticulatus, Bulbocodium versicolоr, Hyacinthella leucophaea, більшість із яких не вціліли дотепер, окрім популяцій у заповіднику “Михайлівська цілина” та колишньому – "Карлівський степ". У ІІІ періоді (з 1970 р.) за результатами созологічних досліджень виявлено найбільшу кількість сучасних місцезнаходжень Crocus reticulatus, Bulbocodium versicolоr, Hyacinthella leucophaea, Muscari neglectum, Bellevalia sarmatica та здійснюється їх охорона у природно-заповідній мережі. Популяційні дослідження рідкісних ефемероїдів та охорона ex situ характерні для ІV періоду.

2. Ареал досліджуваних видів включає лісостепову та степову зони у межах Центральної Європи, окрім Muscari neglectum (у якої найдовша протяжність із Західної Європи, включно, до Західної Азії) та відрізняється площею і конфігурацією. На території України по північній межі лісостепової зони (у тому числі ЛП) проходить їх північна межа поширення. Bellevalia sarmatica є типовим видом степової зони, Bulbocodium versicolоr, Crocus reticulatus, Hyacinthella leucophaea приурочені до лісостепової та степової зон, а Muscari neglectum - до центральної частини Лісостепу.

3. На території ЛП рідкісні степові ефемероїди зростають в угрупованнях, що належать до класу – Festuco-Brometea: одного порядку (Festucetalia valesiacae), чотирьох союзів (Cirsio-Brachypodion pinnati, Fragario viridis-Trifolion montani, Festucion valesiacae, Astragalo-Stipion) та 17 асоціацій. Найширшу ценотичну амплітуду виявляють Crocus reticulatus та Hyacinthella leucophaea, які зростають у різних типових степових угрупованнях регіону (3 союзи, 9 ас.), дещо менша ценотична варіабельність у складі лучностепових угруповань притаманна Bulbocodium versicolоr та Muscari neglectum, найбільшою ценотичною відокремленістю (у складі угруповань союзу Astragalo-stipion) відрізняється Bellevalia sarmatica. Найвища чисельність синузій рідкісних ефемероїдів характерна для найменш порушених лучно-степових ценозів. Серед едафічних факторів, які визначають просторову диференціацію ценопопуляцій рідкісних степових ефемероїдів найвищими градієнтами характеризуються вологість грунту (Hd - 8,2-10,6 бала) та вміст карбонатів (Ca - 6,8-9,2 бала). На чисельність та щільність популяцій рідкісних степових ефемероїдів у регіоні значною мірою впливають кислотність, засоленість, вміст азоту в грунті.

4. В онтогенезі досліджуваних видів нами відмічено 4 періоди та 8 вікових станів, окрім Bellevalia sarmatica, для якої характерно 4 періоди та 7 вікових станів. Встановлено поліваріантність проходження онтогенезу. З’ясовано, що для рідкісних степових ефемероїдів характерні два типи онтогенезу: тривалий – за допомогою насіння (основний для Bulbocodium versicolоr) та скорочений – вегетавним шляхом. Останній реалізується у Muscari neglectum від d до g, у Bellevalia sarmatica, Crocus reticulatus, Hyacinthella leucophaea від v до g станів. Особливості проходження феноритмів в умовах in situ та ex situ полягають у різниці початку чи закінчення фенофаз у термін трьох - п’яти днів, що залежить від температурного режиму.

5. Аналіз вікової структури досліджуваних видів показав залежність її особливостей від ступеня порушеності екотопів. У малопорушених ценозах переважають повночленні популяції з лівостороннім віковим спектром та компактно-дифузним просторовим розміщенням, окрім Muscari neglectum, у якого відмічено двовершинність. Формування регресивних популяцій із правостороннім спектром онтогенетичних станів та дифузним чи компактним типом просторового розміщення обумовлений антропогенною трансформацією і фрагментацією степових ділянок. Помірний випас худоби сприятливо впливає на стан усіх популяцій. Надмірний випас худоби, значний ступінь задерніння призводить до деградації популяцій. На стан Bulbocodium versicolоr та Crocus reticulatus особливо негативно впливає ранній весняний випал, зривання на букети та викопування підземних органів.

6. Для досліджуваних ценопопуляцій показники відсотка обнасінення високі, лише в окремих ценопопуляцій Bulbocodium versicolоr та Hyacinthella leucophaea середні, що пов’язано із зростанням їх в умовах сильного задерніння. Урожай насіння залежить від щільності ценопопуляцій ефемероїдів, із збільшенням якої підвищується кількість утворення насіння. В умовах культури показники насіннєвого розмноження суттєво не відрізняються від інших і знаходяться в межах середніх показників досліджених популяцій, що свідчить про високий інтродукційний потенціал.

7. Рідкісні степові ефемероїди охороняються в природно-заповідній мережі ЛП, а саме на території одного заповідника, трьох регіональних ландшафтних парків, ландшафтних (17) і ботанічних (14) заказників, двох заповідних урочищ, трьох пам’яток природи. Еталонними ділянками щодо збереження популяцій досліджуваних видів у Полтавській обл. є ботанічні заказники: ”Драбинівка“ (всі п’ять видів), територію якого запропоновано розширити, ”Дикунова балка“, ”Балка Долина“; ландшафтний заказник ”Весело-Мирське“ (по три види). Обґрунтовано створення 3 нових заказників. Рідкісні степові ефемероїди зберігаються ex situ на дослідних ділянках Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді та на території парку агробіостанції педуніверситету.

8. Встановлені причини рідкісності степових ефемероїдів підтвердили доцільність охорони на загальнодержавному рівні Crocus reticulatus та Bulbocodium versicolоr, на регіональному рівні – Hyacinthella leucophaea, Muscari neglectum, а Bellevalia sarmatica – лише у межах лісостепової зони. Запропоновано у третьому виданні Червоної книги України для Bulbocodium versicolоr змінити статус І категорії (зникаючий) на ІІІ категорію – (рідкісний).

Публікації автора:

1. Байрак О.М., Шевель І.М., Грицай І.А., Криворучко І.А., Нечитайло В.І. Ботанічний заказник “Драбинівка”. – Полтава: Верстка, 2006. – 172 с.

2. Байрак О.М., Криворучко Т.В. Еколого-ценотичні особливості рідкісних ефемероїдів Полтавщини // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Серія „Екологія. Біологічні науки”. – Випуск 4 (37). – Полтава, 2004. – С. 174-180.

3. Криворучко Т.В. Особливості поширення, вікові спектри та морфологічні показники ценопопуляцій Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng. деяких заповідних територій у межах Полтавської області // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Серія “Екологія. Біологічні науки”. – Вип. 4 (43). – Полтава, 2005. – С. 45-52.

4. Криворучко Т.В. Морфологічні показники популяцій Сrocus reticulatus Stev. ex Adam. на території Полтавської області // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Серія „Екологія. Біологічні науки”. – Вип. 5 (52). – Полтава, 2006. – С. 151-159.

5. Криворучко Т.В. Уплив екологічних умов на варіабельність морфологічних ознак Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng. у межах Лівобережного Придніпров’я // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Серія „Екологія. Біологічні науки”. – Вип. 6 (53). – Полтава, 2007. – С. 47-54.

6. Стецюк Н.О., Криворучко Т.В. До питаня збереження рідкісних степових первоцвітів Полтавської області // Запорожский государственный медицинский журнал. – 2008. – № 2 (47). – С. 146-148.

7. Криворучко Т.В. Первоцвіти в колекції відкритого ґрунту ботанічного саду Полтавського педуніверситету // Роль ботанічних садів у формуванні наукового світогляду майбутніх біологів: Матер. І Всеукр. наук. читань. – Полтава, 2001. – С. 95-96.

8. Криворучко Т.В. Ефемероїди проектованого регіонального ландшафтного парку „Нижньоворсклянський” // Роль регіональних ландшафтних парків як навчально-виховних центрів: Матер. наук.-практичного семінару – Полтава: Верстка, 2002. – С. 74-76.

9. Криворучко Т.В. Рідкісні ефемероїди у флорі Полтавської області та стан їхньої охорони // ІХ Каришинські читання: Матер. Міжнар. наук. конф. „Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення” – Полтава: АСМІ, 2003. – С. 94-95.

10. Криворучко Т.В. Особливості поширення ефемероїдів на території Диканського регіонального ландшафтного Парку // Матер. Всеукр. студентської наук. конф. – Полтава: АСМІ, 2003. – С. 95-96.

11. Криворучко Т.В. Первоцвіти як об’єкти естетичного і екологічного виховання // Х Каришинські читання: Міжнар. наук. конф. „Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості” – Полтава: АСМІ, 2003. – С. 340-342.

12. Байрак О.М., Криворучко Т.В. Особливості поширення рідкісних ефемероїдів на території Полтавської області та стан їхньої охорони // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАНУ. – Львів: Ліга-Прес, 2003. – С. 14-21.

13. Криворучко Т.В. Ефемероїди Полтавської області та стан їхньої охорони // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України (до 115-ї річниці М.І. Гавриленка): Матер. Всеукр. студентської наук. конф. – Полтава: АСМІ, 2004. – С. 288-290.

14. Криворучко Т.В. Деякі аспекти збереження генофонду рідкісних первоцвітів Полтавщини // Актуальні проблеми ботаніки і екології: Матер. конф. молодих вчених ботаніків. – Канів, 2004. – С. 54-55.

15. Байрак О.М., Криворучко Т.В. Стан созологічних досліджень рідкісних степових ефемероїдів Полтавської області // Проблеми збереження, відновлення і збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища: Матер. Міжнар. наук. конф. – Кривий Ріг, 2005. – С. 69-71.

16. Байрак О.М., Слюсар М.В., Криворучко Т.В. Природно-заповідний фонд Чутівського району. – Полтава: Верстка, 2005. – 8 с.

17. Криворучко Т.В. Історія созологічних досліджень рідкісних степових ефемероїдів Полтавської області // Природоохоронний рух на Полтавщині: Матер. наук. конф. – Полтава: Верстка, 2006. – С. 107 – 111.

18. Байрак О.М., Грицай І.А., Криворучко Т.В. Ботанічний заказник “Драбинівка” – еталон фіторізноманітності Полтавщини // Сучасні проблеми геоекології та раціонального природокористування Лівобережної України”: Матер. доповідей Всеукр. наук. конф., присвяченої 160-річчю з дня народження В.В. Докучаєва. – Суми: СумдДПУ ім. А.С. Макаренка, 2006. – С. 172-176.

19. Криворучко Т.В. Рідкісні степові ефемероїди ботанічного заказника "Драбинівка" (Полтавська обл., Україна) // Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології: Матер. Міжнар. конфер. молодих учених ботаніків. – К: Фітосоціоцентр, 2006. – С. 107-108.

20. Байрак О.М., Криворучко Т.В., Панасенко Т.В. Природно-заповідний фонд Машівського району. – Полтава, Верстка, 2006. – 8 с.

21. Байрак О.М., Криворучко Т.В. Перспективи збереження степових фітосистем Полтавщини // Еколого-економічні, правові та соціальні аспекти охорони навколишнього середовища: Матер. Міжрегіональної наук. конфер. – Полтава, 2007. – С. 22-24.

22. Криворучко Т.В. Морфологічні показники популяцій Сrocus reticulatus Stev. ex Adam. (на території Полтавської області) // Міжнар. Ліннеївські читання, присвячені 330-літтю з дня народження основоположника наукової ботаніки Карла Ліннея. – Луганськ, 2007. – С. 47-48.

23. Криворучко Т.В. Охорона рідкісних степових ефемероїдів Полтавської області ex situ // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України: Матер. Всеукр. наук. конф., присвяченої пам’яті відомих полтавських зоологів І.Д. Іваненка, М.І. Петрика. – Полтава, 2007. – С. 111-113.