На основі проведених досліджень виявлені особливості росту та розвитку рослин і формування продуктивності нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості, які обумовлюються строками сівби та густотою стояння до умов східного Лісостепу України. Визначені найбільш адаптивні і придатні для виробництва товарного зерна за різними технологічними схемами гібриди кукурудзи та обґрунтована доцільність застосування оптимальних прийомів їх вирощування в конкретній зоні, що виявляється в наступному: 1. Тривалість періоду вегетації кукурудзи визначалась біологічними властивостями гібридів, строками сівби та густотою стояння рослин. При сівбі гібридів Кадр 195 СВ, Кадр 267 МВ, Дніпровський 337 МВ в пізні строки відбувалось скорочення періоду „сходи – цвітіння волотей”, і як наслідок –зменшувалась тривалість вегетації в цілому. Загущення посіву подовжувало вегетацію гібридів в середньому на 1-2 дні. 2. Більш інтенсивні ростові процеси зафіксовані у рослин гібридів при сівбі в пізні строки. Найвищі показники лінійного росту рослин ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ зафіксовані при густоті 60 тис./га (192,4 см), середньораннього – Кадр 267 МВ – 55 тис./га (225,8 см), а середньостиглого Дніпровський 337 МВ – 50 тис./га (227,3 см). 3. Досліджувані гібриди найбільш ефективно використовували ґрунтову вологу при сівбі 5 травня та густоті стояння рослин Кадр 195 СВ 60 тис./га, Кадр 267 МВ 55 тис./га і Дніпровський 337 МВ
50 тис./га. 4. По мірі відстрочення сівби до пізніх строків у ранньостиглого гібрида збільшувалась площа листкової поверхні, а у середньораннього та середньостиглого найбільшою була при сівбі
5 травня. Максимальна площа асиміляційної поверхні серед досліджуваних гібридів була у гібрида Дніпровський 337 МВ (51,8 дм). Ущільнення стеблостою призводило до зменшення асиміляційної поверхні однієї рослини в середньому на 8,1-14,0 %, натомість індекс листкової поверхні посіву збільшувався на 19,6-24,6 %. 5. При застосуванні пізньої сівби вологість зерна гібрида Кадр 195 СВ підвищувалась із
22,5 до 29,4 %, Кадр 267 МВ – з 23,8 до 29,7 %, Дніпровський 337 МВ – з 28,3 до 35,8 %. По мірі подовження тривалості періоду вегетації гібридів вологість зростала і варіювала залежно від густоти рослин у ранньостиглого гібрида у межах 24-25,4 %, середньораннього – 26,0-27,0, середньостиглого – 29,0-32,2 %. 6. Гібриди кукурудзи різних груп стиглості проявили індивідуальні особливості формування структурних показників урожаю залежно від строку сівби. Максимальний вихід зерна у ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ зафіксований при сівбі 5 травня (82,8 %), у середньораннього Кадр 267 МВ – 84 % і середньостиглого Дніпровський 337 МВ – 79,8 % при сівбі 25 квітня. 7. При загущенні посіву гібрида Кадр 195 СВ від мінімального до максимального рівня лінійні розміри качана зменшувались на 4,3 %, Кадр 267 МВ – на 7,0 %, Дніпровський 337 МВ – на 8,3 %, а маса зерна з качана –на 18,6 г, 28,2 і 34,2 г відповідно. 8. Оптимальні умови для формування урожаю ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ, середньораннього Кадр 267 МВ та середньостиглого Дніпровський 337 МВ були при сівбі
5 травня. Ранні строки (25 квітня) призводили до зменшення урожайності – на 9,1 %-12,2 %, а пізні (15 травня) –на 0,8 %-3,7 %. 9. Максимальний урожай зерна ранньостиглого гібрида одержано при густоті стояння рослин 60 тис./га, середньораннього 55 і середньостиглого 50 тис./га. 10. Кращих показників економічної ефективності вирощування гібридів кукурудзи на зерно досягали при сівбі 5 травня, у ранньостиглого Кадр 195 СВ прибуток складав 1159,6 грн./га, середньораннього Кадр 267 МВ – 1388,8 грн./га, середньостиглого Дніпровський 337 МВ –
1383,9 грн./га. 11. При оптимальній для кожного гібрида густоті стеблостою найвищим був рівень рентабельності виробництва гібрида Кадр 267 МВ – 62,4 %, окупність витрачених коштів Кадр
195 СВ становила – 58,6 % та Дніпровський 337 МВ – 59,2 %. |
