Анотація до роботи:

Стєклєньова Н.І. Рівень експресії та мікрогетерогенність -кислого глікопротеїну при запаленні та онкотрансформації.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04. – біохімія. - Херсонський державний університет, Херсон, 2008

У роботі досліджується рівень експресії та мікрогетерогенність -кислого глікопротеїну людини за норми, при запаленні та онкотрансформації. Доведено, що вміст АГП в крові людини підвищується при всіх означених патологічних станах. Підвищення концентрації АГП у крові не корелює з його вмістом у сечі. Встановлена асиметрія співвідношення глікоформ АГП у крові та сечі, що залежить від типу патології: при хронічних лейкеміях має місце підвищення у сечі вмісту поліантенних структур у порівнянні із їх вмістом у сироватці крові. Розгалуженість N-гліканів АГП підвищується при онкотрансформації, запаленні вірусного генезу та сепсисі. Ступінь сіальованості АГП у крові значно підвищується при фульмінантному перебігу гострого вірусного гепатиту, пухлинах ПДЗ та хронічному лімфолейкозі .

1. Рівень експресії та мікрогетерогенність АГП змінюються при запальних станах та онкотрансформації і залежать від типу патологічного процесу. Співвідношення глікоформ АГП є більш чутливим та специфічним показником патологічного процесу.

2. АГП, виділений методами гідрофобного екстрагування фенолом та імуноафінної хроматографії має Мм 41 та 42 кДа та ступінь очистки 100 та 1000 відповідно. При фенольному екстрагуванні утворюються ди- та тримерні форми АГП з Мм 84 та 126 кДа, за умов імуноафінної хроматографії визначається поліпептид з Мм 50 кДа, що відповідає Н-ланцюгам IgG.

3. Поліклональна антисироватка до АГП людини не преципітує білки сироватки крові щура, курки, кота, барана та кроля, тобто АГП людини має унікальні антигенні детермінанти, що відрізняють його від АГП тварин. Деглікозилювання антитіл до АГП людини не впливає на їх афінність та антигенну специфічність, що є необхідною умовою для лектин-ферментного аналізу.

4. Вміст АГП в сироватці крові людини достовірно підвищується при запальних процесах та злоякісній трансформації і залежить від типу уражених клітин: найбільших значень він досягає при онкотрансформації клітин крові, що пов’язана з лімфопроліферацією (2,30±0,21 г/л) та запальних станах бактеріального походження (2,13±0,20 г/л) при нормі 0,70± 0,02г/л .

5. Підвищення концентрації АГП у крові за умов онкопроліферативних захворювань крові не корелює з його вмістом у сечі: співвідношення АГПкрові/АГПсечі збільшується при гострих лейкеміях і зменшується при лейкеміях з ускладненнями, що може бути використано як додатковий діагностичний критерій.

6. АГП сироватки крові людини є гетерогенним за складом його вуглеводної частини: за різними варіантами лектинового аналізу знайдено глікоформи АГП, що відрізняються за ступенем розгалуженості та сіальованості антен і наявністю корової фукози у складі його N-гліканових структур.

7. Ступінь та характер глікозильованості АГП змінюються при запальних процесах та онкотроансформації і залежать від типу патологічного чинника та уражених клітин:

при патологічних процесах у печінці, у тому числі пухлинного генезу, вміст глікоформи АГП, що містить біантенні структури, достовірно знижується практично до повного зникнення цієї глікоформи, а сіальованость підвищується у 2-10 разів в залежності від ступеню ураження клітин;

при проліферативних захворюваннях системи крові підвищується кількість поліантенних гліканів у складі АГП та спостерігається різнонаправленість змін сіальованості: при лімфопроліферативних станах ступінь сіальованості підвищується у 1,5-9,5 разів, при мієлопроліферації – знижується у 2 рази.

8. Встановлена асиметрія у співвідношенні глікоформ АГП у крові та сечі, що залежить від типу патології: підвищення вмісту біантенних гліканів АГП у сечі хворих спостерігається при мієломі та лейкемії з інфекційними ускладненнями, а при хронічних лейкеміях має місце підвищення у сечі вмісту поліантенних структур у порівнянні з їх вмістом у сироватці крові.

Публікації автора:

1. Стєклєньова Н.І. Вміст та глікозильованість -кислого глікопротеїну при гострих, хронічних вірусних гепатитах та онкозахворюваннях / Н. І. Стєклєньова, О. З. Бразалук, К. Ю. Литвин [та ін.] // Медична хімія. – 2006. – Т. 8, №3. – С. 119-121. (Здобувач особисто провів експерименти по визначенню вмісту та глікозильованості АГП при гострих, хронічних вірусних гепатитах та онкозахворюваннях).

2. Литвин К.Ю. Клініко-патогенетичне значення 1-кислого глікопротеїну при гострих, хронічних вірусних гепатитах та цирозах печінки / К. Ю. Литвин, М. С. Суременко, Н. І.Стєклєньова, А. І. Шевцова // Інфекційні хвороби. – 2006. – №3 – С. 21-23. (Здобувачеві належить експериментальна частина: визначення вмісту АГП у сироватці крові при гострих, хронічних вірусних гепатитах та цирозах печінки).

3. Шевцова А.І. Мікрогетерогенність глікокон’югатів та злоякісна трансформація клітин /А. І. Шевцова, О. З. Бразалук, І. Ю. Письменецька, Н. І. Стєклєньова [та ін.] // Онкологія. – 2007. – Т. 9, №1. – С. 4-10. (Здобувач провів аналіз літературних джерел щодо мікрогетерогенності глікокон’югатів).

4. Стєклєньова Н.І. Мікрогетерогенність -кислого глікопротеїну при запальних станах та онкопатології / Н. І. Стєклєньова, Т. П. Ніколаєнко, А. І. Шевцова [та ін.] // Онкологія. – 2007. – Т. 9, №2. – С. 101-104.(Здобувач особисто провів визначення мікрогетерогенності АГП при запальних станах та онкопатології та статистичну обробку результатів дослідження).

5. Литвин К.Ю. Діагностичне значення 1-кислого глікопротеїну (АГП) та його глікоформ при холестазі вірусного та пухлинного генезу / К. Ю. Литвин, М. С. Суременко, А. І. Шевцова, Н. І. Стєклєньова // Гастроентерологія : міжвідомчий збірник. – 2008. – Вип. 40. – С. 237-244. (Здобувачеві належать проведення експериментів по визначенню вмісту та глікозильованості АГП при холестазі вірусного та пухлинного генезу ).

6. Бразалук А.З. Гликодиагностика: достижения и перспективы. / А. З. Бразалук, А. И. Шевцова, И. Ю. Письменецкая, А. С. Маслак, Н. І. Стекленева, Д. Токарев // Матеріали ІХ Українського біохімічного з’їзду, 24-27 жовтня 2006 р. : тези допов. – Х., 2006. – Т. 2. – С. 3-4.

7. Стекленева Н. І. Изменение концентрации и соотношения гликоформ 1-кислого гликопротеина при онкозаболеваниях / Н. І. Стекленева, А. И. Шевцова // Матеріали ІХ Українського біохімічного з’їзду, 24-27 жовтня 2006 р. : тези допов. – Х., 2006. – Т. 2. – С. 118.

8. Литвин К. Ю. Критерії диференційної діагностики жовтяниць пухлинного та вірусного генезу / К. Ю. Литвин, М.С. Суременко, Н.І. Стєклєньова // Хвороби печінки в практиці клініциста : матеріали науково-практ. конф. з міжнародною участю, 1-2 березня 2007 р. – Х., 2007. – С. 170-171.

9. Stekleneva N. I. Glycosylation of alpha-1-acid glycoprotein at oncopathology / N. I. Stekleneva, T. P. Nikolaenko, J. A. Gordienko // Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution : materials of III International Young Scientists conference, Odesa, 15-18 May 2007. – Одеса : Печатный дом, 2007. – Р. 225.

10. Стєклєньова Н. І. Лектин-зв'язуюча активність орозомукоїду при запаленні / Н. І. Стєклєньова, А. И. Шевцова // : Сучасні питання фізіології та медицини : матеріали всеукраїнської наукової конференції, 26-28 вересня 2007 року. – Дніпропетровськ : Видав. Дніпропетр. ун-ту, 2007. – С. 88.

11. Литвин К. Ю. Особливості деяких біохімічних змін при вірусних гепатитах з синдромом холестазу та обтураційних жовтяницях пухлинного генезу / К. Ю. Литвин, М. С. Суременко, Н. І. Стєклєньова // Сучасні підходи до діагностики та лікування у клінічній інфектології : матеріали науково-практичної конференції з участю міжнародних спеціалістів, 14 листопада 2007 р. – Х., 2007. – С. 91-92.

12. Стєклєньова Н. І. Порівняльна характеристика лектинзв'язуючої здатності a-кислого глікопротеїну у зразках плазми та сечі хворих на лейкемію / Н. І. Стєклєньова, І. В. Машейко // Молодь та поступ біології : матеріали ІV Міжнародної наукової конференції, 7-10 квітня 2008 р., м. Львів : збірник тез. – Львів, 2008. – С. 62.