Анотація до роботи:

Піструїл І.В. Різці на пам’ятках пізнього палеоліту Північно-Західного Причорномор’я. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія. – Інститут археології НАН України. – Київ, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню різців пізньопалеолітичних пам’яткок Північно-Західного Причорномор’я. На основі колекції різців пізньопалеолітичного поселення Анетівка 2 створена багаторівнева типологічна класифікація цих виробів з урахуванням максимальної кількості значущих морфологічних ознак. Результати експериментів дозволили детально прослідкувати процеси виготовлення і переоформлення різців, а також прояснити деякі моменти з приводу появи окремих ознак, які неоднозначно трактуються дослідниками.

За результатами проведеного дослідження зроблені висновки щодо закономірностей формоутворення різців на пам’ятках Північно-Західного Причорномор’я та з’ясування можливостей їх залучення для хронології і культурно-історичної атрибуції пам’яток пізнього палеоліту. По більшості ознак стоянки поділяються на 2 групи: Ліски, Анетівка 1 (верхній і нижній горизонти) – з однієї сторони і Анетівка 2, Велика Акаржа, Івашково VI – з іншої. В загальних рисах, два варіанти (лінії) виготовлення та переоформлення різців співпадають з двома технокомплексами Північного Причорномор’я і Приазов’я – оріньякоїдним та граветоїдним.

Ключові слова: Північно-Західне Причорномор’є, пізній палеоліт, крем’яний інвентар, різці, класифікація.

У висновках підведено підсумки досліджень, зроблено стисле резюме головних положень дисертації.

1. На основі колекції різців пізньопалеолітичного поселення Анетівка 2 створена типологічна класифікація цих виробів з урахуванням максимальної кількості значущих морфологічних і технологічних ознак.

2. Експериментальним шляхом з’ясовані причини виникнення тих чи інших ознак та відокремлені найбільш істотні з них для створення моделі/моделей виготовлення та реутилізації різців поселення Анетівка 2, на підставі яких проведено порівняння різців на пам’ятках пізнього палеоліту Північно-Західного Причорномор’я.

3. За більшостю ознак стоянки поділяються на 2 групи: 1) пам’ятки, на яких відсутні кутові різці поперечного типу, а серед ретушних різців на пластинах поперечні складають від 40 до 50 % (Ліски, Анетівка 1 (верхній і нижній горизонти); 2) пам’ятки, на яких присутні кутові різці поперечного типу, а також з абсолютним переважанням серед ретушних різців повздовжнього і скошеного типів (поперечні чи злегка скошені відносно осі сколювання ударна площадка і різцевий скол) і незначною кількістю (від 1 до 10 %) або повною відсутністю різців поперечного типу – Анетівка 2, Велика Акаржа, Івашково VI. До цього треба додати і використання специфічної техніки для зменшення ширини різцевого леза, яка досить часто застосовувалась на пам’ятках другої групи. В обох групах ці ознаки пов’язують хронологічно різні пам’ятки. Таким чином, цілком можливо припустити наявність двох технологічних прийомів при виготовленні кутових і ретушних різців на пластинах, які можливо характеризуються зв’язками культурного характеру.

4. Прослідковано дві лінії розвитку технології виготовлення і змін співвідношення груп різців в часі. Перший варіант (лінія) (Ліски, Анетівка 1 (верхній і нижній горизонти) хронологічно простежується з кінця ранньої пори – середня пора пізнього палеоліту. При цьому, на більш ранній пам’ятці серед різців переважає група двогранних, а на більш пізніх – група ретушних. Другий варіант (лінія) (Анетівка 2, Велика Акаржа, Івашково VI) хронологічно простежується з середньої пори – фінальна пора пізнього палеоліту. При цьому, на більш ранніх пам’ятках серед різців переважає група ретушних, а на більш пізніх – група кутових. Така ж ситуація простежена на стоянках Нижнього Подніпров’я та Північного Приазов’я.

5. В загальних рисах, два варіанти (лінії) виготовлення та переоформлення різців співпадають з двома технокомплексами Північного Причорномор’я і Приазов’я – оріньякоїдним та граветоїдним.

Публікації автора:

Статті, опубліковані в наукових фахових виданнях:

1. Пиструил И. В. Новые данные о позднепалеолитичеком поселении Анетовка 13 (Украина) // Археологический альманах. – Донецк, 1996. – №5. – С. 155-160.

2. Піструїл І. В. Моделювання процесу виготовлення і використання різців на палеолітичному поселенні Анетівка 2 // Записки історичного факультету ОНУ. – Одеса: Друк, 2002. – Вип.12. – С. 29-32.

3. Піструїл І. В. Різці пізньопалеолітичного поселення Анетівка 2 // Археологія. – 2003. – №4. – С. 55-65.

4. Піструїл І. В. Вивчення крем’яних різців в світовій практиці // Записки історичного факультету ОНУ. – Одеса: Астропринт, 2005. – Вип.15. – С. 23-42.

Статті у збірках наукових праць:

5. Пиструил И. В. Изделия со вторичной обработкой стоянки Анетовка 13 (по материалам исследований 1993 г.) // Археология и этнология Восточной Европы: материалы и исследования. – Одесса, 1997. – С. 69-75.

6. Пиструил И. В. Новые данные о позднепалеолитической стоянке Анетовка 1 // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження. – Одеса: АстроПринт, 2000. – С. 197-204.

Тези доповідей та матеріали конференцій:

7. Пиструил И. В. Раскопки стоянки Анетовка 13 в 1993 году // Матеріальна цивілізація Східної Європи. – К., 1994. – С. 6-7.

8. Пиструил И. В. Кремневый инвентарь стоянки Анетовка 13 // Древние культуры и цивилизации Восточной Европы (Материалы 3-й международной археологической конференции студентов и молодых ученых). – Одесса, 1995. – С. 15-16.

9. Пиструил И. В. Новое местонахождение каменного века у с. Анетовка // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження. – Одеса: Друк, 2002. – Т. 3. – С. 55-57.