Анотація до роботи:
Спиридонов В.Г. РНК-зв’язувальна активність білка оболонки вірусу мозаїки люцерни в тригібридній системі Saccharomyces cerevisiae. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київ, 2004. Дисертаційна робота присвячена вивченню молекулярних особливостей взаємодії білка оболонки вірусу мозаїки люцерни (ВМЛ) з РНК4, яка кодує цей білок. В бактеріальній системі експресії одержали рекомбінантний білок оболонки ВМЛ. Комп’ютерний аналіз амінокислотної послідовності виявив, що цей білок має дві амінокислотні заміни (G119S та Q159R) і коротший за свій природній аналог на три амінокислотні залишки. Виділений та очищений рекомбінантний білок оболонки ВМЛ використовували для імунізації кролів та одержання поліклональних антитіл. Вестерн-блот аналізом, з використанням афінно-очищених поліклональних антитіл, виявили здатність рекомбінантного білка оболонки ВМЛ до стабільної димеризації в умовах in vitro. Виявили негативний вплив мутації Q159R в послідовності білка оболонки ВМЛ на формування гомодимерів в дріжджовій двогібридній системі in vivo. За допомогою тригібридної системи вперше показали, що білок оболонки ВМЛ з високою спорідненістю зв’язується з плюс-ланцюгом РНК4 в умовах in vivo. Мутаційний аналіз функціональної частини білка оболонки ВМЛ виявив, що N-термінальна частина білка оболонки ВМЛ (з 1 по 85 аз) містить РНК-зв’язувальний домен, здатний до активації експресії b-галактозидази в тригібридній системі. С-термінальна частина білка оболонки ВМЛ (з 86 по 221 аз) безпосередньої участі не приймає у взаємодії з РНК, однак активність b-галактозидази у випадку взаємодії тільки N-кінцевої частини нижче у п’ять разів на відміну від повнорозмірного білка, що може свідчити про те, що третинна структура повнорозмірного білка оболонки ВМЛ сприятливіша для цієї взаємодії. |