Анотація до роботи:

Рудик Ю.С. Роль бактеріальної і вірусної інфекції в маніфестації та прогресуванні атеросклерозу.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11. - Кардіологія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2003.

Проведене дослідження присвячене виясненню і оцінці ролі хламідійної (C.pneumoniae), хелікобактерної (H.pylori) та цитомегаловірусної (ЦМВ) інфекції в прогресуванні та дестабілізації ішемічної хвороби серця (ІХС), обґрунтуванню індивідуальної антибактеріальної терапії інфікованого контингенту хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ). Вивчення характеру змін показників специфічного імунітету до C.pneumoniae, H.pylori і ЦМВ у хворих на ІХС свідчить про значний вклад інфекційних агентів у дестабілізацію перебігу захворювання. Показано, що хламідійна та хелікобактерна інфекція сприяє розвитку гострої лівошлуночкової недостатності, фібриляції шлуночків та рецидивуючим розладам коронарного кровообігу у хворих на ГІМ. Патогенетично обґрунтоване раннє призначення антибактеріальної терапії хворим на ГІМ із серологічними маркерами хламідійної і хелікобактерної інфекцій. Водночас, результати роботи свідчать про те, що інфекційна гіпотеза атеросклерозу не повинна протиставлятися традиційним факторам ризику атеросклерозу та ІХС. Інфекційні агенти діють як самостійно, так і через ті ж механізми, що і традиційні фактори ризику.

1. На основі поглибленого вивчення ролі хламідійної, хелікобактерної і цитомегаловірусної інфекцій у розвитку атеросклерозу та ІХС проведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової проблеми - визначені патогенетичні докази єдності атеросклерозу і запалення, інфекції як одного з пускових механізмів розвитку і прогресування ІХС, що дозволило виділити контингент хворих на ІХС, який підлягає антибактеріальній терапії і тим самим оптимізувати лікування захворювання.

2. У пацієнтів з ІХС спостерігається високий ступінь інфікованості C.pneumoniae, H.pylori і ЦМВ. Хламідійна, хелікобактерна і цитомегаловірусна інфекція відіграє роль як у виникненні і прогресуванні атеросклерозу, так і в формуванні клінічних форм ІХС. Співставлення характеру змін показників специфічного імунітету до C.pneumoniae, H.pylori і ЦМВ у хворих на ІХС свідчить про суттєвий вклад інфекційних агентів у дестабілізацію перебігу захворювання. Існує високий ризик розвитку ускладнень у пацієнтів з ІХС в умовах змішаної інфекції.

3. Інфікування хворих на ІХС C.pneumoniae, H.pylori і ЦМВ призводить до глибокого порушення ліпідного обміну (гіперхолестеринемії, гіпертригліцеридемії, гіпоальфахолестеринемії). В умовах ЦМВ інфекції спостерігається зниження концентрації ХС ЛПВЩ і зміна складу ЛПВЩ (зменшення вмісту ФЛ і АпоА1 в частках), яка погіршує ХС-акцепторні та протизапальні властивості ЛПВЩ. При інфікуванні C.pneumoniae, H.pylori чи ЦМВ сповільнюється кліренс атерогенних ЛП, що сприяє їх окислювальній модифікації. «Інфекційний» і «ліпідний» початки змикаються уже на ранніх стадіях атерогенезу.

4. При ІХС виявлено підвищення активності гуморальної імунної відповіді, найбільш виражене при дестабілізації перебігу захворювання. Аналіз зв`язку показників, що характеризують процеси ПОЛ, і динаміки імунних комплексів, що містять ЛП, вказує на те, що, як мінімум, частина антитіл до ЛПНЩ утворилась у відповідь на появу в організмі пацієнтів перекисно-модифікованих ЛПНЩ. Персистируюча бактеріальна і, особливо, ЦМВ інфекції можуть сприяти реакції «респіраторного вибуху», що на фоні зниження антиоксидантного захисту стимулює процеси, які ведуть до ініціації чи прогресування атеросклерозу.

5. Імунологічні зміни у хворих на ІХС, інфікованих C.pneumoniae і H.pylori, проявляються дисбалансом Т-клітинної (активацією хелперної і пригніченням супресорної субпопуляції Т-лімфоцитів) та гуморальної ланок імунітету із зростанням рівнів IgM і IgA. При хламідійній і хелікобактерній інфекції відбувається також активація системи комплементу і підвищення вмісту ЦІК, які можуть підвищувати ризик розвитку ускладнень ІХС. Характер змін імунограм хворих на ІХС з маркерами хламідійної, хелікобактерної чи ЦМВ інфекцій на різних стадіях перебігу атеросклеротичного процесу вказує на можливість існування аутоімунної запальної відповіді на модифіковані ЛПНЩ.

6. Виявлений при ІХС зв`язок між рівнями ФНП-a, імунних комплексів, що містять ліпопротеїни, антихламідійних і антихелікобактерних антитіл вказує на те, що підвищення активності цитокіна сироватки в умовах бактеріальної інфекції зумовлено специфічною імунною відповіддю в процесі атерогенезу. При асоціації кількох інфекційних збудників у хворих на ІХС виникає незбалансованість системи про- і протизапальних цитокінів ФНП-a та ІЛ-4, що веде до зростання прозапального потенціалу у цих пацієнтів. Поряд і незалежно від порушень ліпідного обміну, індуковані інфекцією імунозапальні механізми відіграють значиму роль у розвитку ендотеліальної дисфункції при атеросклерозі.

7. Імунозапальні процеси, які виникають під впливом хламідійної і хелікобактерної інфекцій, можуть відігравати значиму роль в ускладненому перебігу ГІМ. Хламідійна інфекція сприяє розвитку ГЛШН і ФШ у пацієнтів з ГІМ. В осіб із серопозитивною реакцією до C.pnеumoniae існує високий ризик летальності. Хелікобактерна інфекція може сприяти рецидивуючим порушенням коронарного кровообігу і ФШ у хворих на ГІМ.

8. Антибіотикотерапія ципрофлоксацином значно знижує ризик розвитку фатальних ускладнень у пацієнтів з ГІМ і серологічними маркерами інфекцій C.pnеumoniae і H.pylori. Застосування ципрофлоксацину супроводжується нормалізацією балансу про- і протизапальних цитокінів у пацієнтів з анти- C.pnеumoniae IgG.

9. ДНК C.pneumoniae, H.pylori і ЦМВ зустрічається в атеросклеротичних бляшках вінцевих артерій чи аорти у кожного п`ятого померлого від гострого ІМ. В атеросклеротичних бляшках вінцевих артерій серця і аорти з ДНК досліджуваних інфекційних збудників завжди виявлялись ускладнені ураження: в 55,6 % випадків знаходили крововиливи, в 33,3 % - виразки і в 11,1 % - атерокальциноз. Цей факт свідчить про участь C.pneumoniae, H.pylori і ЦМВ інфекції в якості пускового механізму в індукції запального процесу і дестабілізації бляшки і, відповідно, в загостренні перебігу атеросклерозу і ІХС, чи розвитку ускладнень захворювання. При цьому ступінь інфікованості організму і вираженість імунної відповіді важливіша, ніж проста присутність інфекційного агента в атеросклеротичній бляшці.

10. Інфекційна гіпотеза атеросклерозу не повинна протиставлятися традиційним факторам ризику атеросклерозу і ІХС. Інфекційні агенти діють як самостійно, так і через ті ж механізми, що і класичні фактори ризику. Спільність патогенетичних шляхів атерогенезу вказує на можливість єдиного методичного підходу до терапії даного захворювання з обов`язковим врахуванням найбільш імовірного етіопатогенетичного фактору.

Публікації автора:

1. Рудык Ю.С. Особенности течения и ишемической болезни сердца в условиях смешанной хламидийной, хеликобактерной и цитомегаловирусной инфекций // Врачебная практика.-2002.-№ 6.-С.84-88.

2. Рудык Ю.С. Применение ципрофлоксацина у больных ишемической болезнью сердца с серологическими маркерами Chlamydia pneumoniae // Клінічна фармація.-2002.-Т.6, № 4.-С.10-13.

3. Рудык Ю.С., Гаргин В.В. Контаминация атеросклеротических бляшек аорты и коронарных артерий некоторыми видами инфекционных агентов // Медицина сегодня и завтра.-2002.-№ 4.-С.9-12. Автором проведений збір аутопсійного матеріалу, детекція ДНК збудників, аналіз отриманих даних.

4. Рудык Ю.С. К вопросу о роли Chlamydia pneumoniae в течении острого инфаркта миокарда // Журнал дерматология и венерология.-2002.-Т.15, № 1.-С.10-14.

5. Фадеенко Г.Д., Рудык Ю.С. Helicobacter pylori и "недигестивные" заболевания // Журн. АМН України.-2002.-Т.8, № 1.-С.82-94. Автором проведено вивчення інфекційних та імунозапальних чинників, аналіз отриманих даних.

6. Перемот С.Д., Смілянська М.В., Григорчук О.А.,Чернявський В.І., Рудик Ю.С. Імунний статус хворих на ішемічну хворобу серця в умовах герпес вірусної персистенції // Анали Мечниковського інституту.-2002.-№2-3.-С.36-40.

7. Рудык Ю.С., Лысенко М.Э., Кравченко И.Г. Гипергомоцистеинемия как фактор риска ишемической болезни сердца: связь с Helicobacter pylori инфекцией // Врачебная практика.-2003, №4.-С.76-81. Автором проведено обстеження хворих, вивчення вмісту гомоцистеїну, аналіз отриманих даних.

8. Рудык Ю.С., Пивовар С.Н. Иммунологическая реактивность при инфаркте миокарда с перикардиальным выпотом: роль Helicobacter pylori // Проблеми екологіч. та медич. генетики і клін. імунології: Зб. наук. праць.-Київ,Луганськ,Харків, 2002.-Вип.4 (43).-С.251-263. Автором проведено вивчення хелікобактерних інфекційних та імунозапальних чинників, аналіз отриманих даних.

9. Рудык Ю.С., Чернышов В.А., Ченчик Т.А. Связь бактериальной и вирусной инфекции с нарушением липидного обмена у пациентов с ишемической болезнью сердца // Український кардiологiчний журнал.-2001, № 6.-С.14-17. Автором проведено вивчення показників ліпідного обміну, аналіз отриманих даних.

10. Рудык Ю.С. Применение ципрофлоксацина у больных с острым инфарктом миокарда и серологическими маркерами Helicobacter pylori // Врачебная практика.-2001, №6.- С.71-75.

11. Шелест А.Н., Рудык Ю.С., Жмуро А.В., Волков В.И. Фармакотерапевтические эффекты фибратов у больных стенокардией // Медицина сегодня и завтра.-2001, № 3.-С.32-35. Автором проведено вивчення інфекційних чинників, аналіз отриманих результатів.

12. Рудык Ю.С. Цитомегаловирусная инфекция как фактор риска атеросклероза // Проблеми екологіч. та медич. генетики і клін. імунології: Зб. наук. праць.-Київ,Луганськ,Харків, 2001.-Вип.5 (37).-С.249-260.

13. Рудык Ю.С., Базадзе М.А. Инфекция как предиктор возникновения осложнений у больных острым инфарктом миокарда // Медицина сегодня и завтра.-2001, № 4.-С.49-52. Автором проведено вивчення інфекційних та імунозапальних чинників, аналіз отриманих результатів.

14. Рудык Ю.С. Связь бактериальной и вирусной инфекции с ишемической болезнью сердца // Український кардіологічний журнал.-2001, №5.- С. 11-19.

15. Рудык Ю.С. Инфекция как фактор развития ишемической болезни сердца // Врачебная практика.-2001, № 4.- С.35-42.

16. Перемот С.Д., Смелянская М.В., Рудык Ю.С., Перемот Я.А. Роль герпесвирусов в развитии осложнений ишемической болезни сердца // Клиническая антибиотикотерапия.-2001, №3.- С.27-29. Автором проведено обстеження хворих, аналіз отриманих результатів.

17. Перемот С.Д., Смелянская М.В., Рудык Ю.С., Перемот Я.А. Деякi особливостi iмунного статусу хворих на iшемiчну хворобу серця iнфiкованих вiрусами родини Herpesviridae // Галицький лiкарський вiсник.-2001, Т.8.- №2.-С.55-57. Автором проведено обстеження хворих, пошук і аналіз літературних джерел, аналіз результатів.

18. Рудик Ю.С., Корж О.М., Смiлянська М.В., Бондар Т.М., Перемот С.Д., Опарiн О.Л. Зв`язок iнфекцiї з дисфункцiєю ендотелiю у хворих на iшемiчну хворобу серця // Галицький лiкарський вiсник.-2001, Т.8.- №3.-С.92-94. Автором проведено обстеження хворих, вивчення маркерів дисфункції ендотелію, аналіз отриманих даних.

19. Смілянська М.В., Перемот С.Д., Рудик Ю.С. Вивчення iнфiкованостi ВПГ та ЦМВ у хворих на iшемiчну хворобу серця // Науковий вiсник Ужгородського унiверситету. Серiя медицина. -2000.- Вип.12.-С.116-118. Автором проведено обстеження хворих, вивчення серологічних маркерів ЦМВ інфекції, аналіз отриманих результатів.

20. Рудык Ю.С. Роль Chlamydia pneumoniae в возникновении коронарного атеросклероза // Український кардіологічний журнал.-2000.-N1-2.- С.83-87.

21. Перемот С.Д., Целуйко В.И., Смелянская М.В., Рудык Ю.С. Влияние представителей семейства Herpesviridaе на течение ишемической болезни сердца // Український кардіологічний журнал.-2000.-N3.-С.30-33. Автором проведено обстеження хворих, пошук і аналіз літературних джерел.

22. Рудык Ю.С., Смелянская М.В., Перемот С.Д. Связь хламидийной инфекции с ишемической болезнью сердца // Український кардіологічний журнал.-2000.-N4.-С.42-46. Автором проведено вивчення серологічних маркерів хламідійної інфекції, аналіз отриманих результатів.

23. Смілянська М.В., Перемот С.Д., Рудик Ю.С. Вивчення сероконверсiї вiрусспецифiчних антитiл до цитомегаловiрусу у парних сироватках хворих на рiзнi форми IХС // Український медичний альманах.- 2000.-Т.3,N2.- С.154-155. Автором проведено обстеження хворих, аналіз отриманих даних.

24. Рудык Ю.С., Смелянская М.В., Перемот С.Д., Опарин А.Л. Связь Helicobacter pylori с ишемической болезнью сердца // Український хіміотерапевтичний журнал.-2000.-Т.3,№7.-С.43-47. Автором проведено обстеження і лікування хворих, вивчення серологічних маркерів хелікобактерної інфекції, аналіз отриманих даних.

25. Смілянська М.В., Перемот С.Д., Рудик Ю.С. Вивчення специфiчного iмунiтету вiрусу простого герпесу I та II у хворих на атеросклероз // Медицина сегодня и завтра.-2000.- N1.-С.20-21. Автором проведено обстеження і лікування хворих, аналіз отриманих даних.

26. Рудык Ю.С., Смелянская М.В., Перемот С.Д. Цитомегаловирусная инфекция и ишемическая болезнь сердца // Клиническая антибиотикотерапия.-1999.-N2.-С.41-44. Автором проведено обстеження хворих, вивчення маркерів цитомегаловірусної інфекції, аналіз результатів.

27. Рудык Ю.С. Chlamydia pneumoniae и ишемическая болезнь сердца // Сбор. науч. трудов "Достижения и перспективы развития терапии в канун XXI века.-Харьков.- 2000.-С.357-362.

28. Рудик Ю.С., Педан Н.В., Кравченко І.Г., Опарін О.Л., Лозік Т.В. Дисфункція ендотелію у хворих на ішемічну хворобу серця: інфекційні аспекти проблеми // Сб. науч.трудов "Новые горизонты в развитии терапии".- Харьков: "Торсинг".- 2002.-С.53-59. Автором вивчені біохімічні маркери дисфункції ендотелію, серологічні маркери інфекції, проведено аналіз отриманих результатів.

29. Рудык Ю.С. Связь хеликобактерной инфекции с факторами риска ишемической болезни сердца //"Патогенетичнi аспекти фармакотерапiї ендокринних захворювань".-Наук.-практ.конф., присв. 150-рiччю з дня народж. акад. В.Я.Данилевського.-Харкiв, 6-7 лютого 2002 р.- С.99-100.

30. Мала Л.Т., Рудик Ю.С. Інфекційні аспекти дисфункції ендотелію у хворих на ішемічну хворобу серця //Тези доп. 4-ої Всеукр. наук-практ.конф. "Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов".- Харьков.-2002.- С.43-45. Автором вивчені біохімічні маркери ендотеліальної дисфункції, детекція антитіл до інфекційних збудників.

31. Рудик Ю.С. Зв`язок iнфекцiї з дисфункцiєю ендотелію у хворих на ішемічну хворобу серця // Тези доп. Республ.наук.- практ.конф. "Досягнення і перспективи розвитку у клініці внутрішніх хвороб".- Харків- 2001.-С.56- 57.

32. Рудык Ю.С., Жмуро А.В., Опарин А.Л., Лозик Т.В. Инфекция и шемическая болезнь сердца //Тези доп. Україн. наук.-практ. конф."Сучаснi проблеми кардiологiї та ревматологiї - вiд гiпотез до фактiв".- Київ.- 2001.-С.54. Автором проведено вивчення інфекційних чинників, аналіз даних.

33. Рудык Ю.С. Кардиологические аспекты хеликобактерной инфекции //Тези доп. Республ. наук.-практ. конф. "Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении".- Харків.- 2001.-С.100-101.

34. Рудык Ю.С., Чернышов В.А., Опарин А.Л., Ченчик Т.А. Лозик Т.В. Связь инфекции с дислипопротеидемиями у пациентов с ишемической болезнью сердца Тези доп. Республ. наук.-практ. конф. "Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении".- Харків.-2001.-С.101-102. Автором проведено вивчення показників ліпідного обміну, серологічних маркерів інфекції, аналіз отриманих результатів.

35. Рудык Ю.С. Ишемическая болезнь сердца и Helicobacter pylori: существует ли связь? //Тез. Всерос. науч. конф. "Кардиология - XXI век".-Санкт-Петербург.- 2001.-С. 118.

36. Rudyk Yu.S., Fadeenko G.D., Zhmuro A.V. Connection of Helicobacter pylori infection with ischemic heart disease in ukrainian patients // International Journal of Medical Microbiology (Abstr. 11-th Internftional Workshop Campylobacter,Helicobacter and related Organisms.- 2001, Freiburg, Germany).-2001.-V.291.(Suppl.31).-P.61. Автором проведено клінічне обстеження хворих, аналіз результатів.

37. Рудык Ю.С., Шагун С.В. Связь Chlamydia pneumoniae с ишемической болезнью сердца // Тези доп. симп. "Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування хламідіозу".-Київ.-2000.-С.15. Автором проведено клінічне обстеження хворих, вивчення маркерів хламідійної інфекції, аналіз отриманих результатів.

38. Рудык Ю.С., Жмуро А.В., Смелянская М.В., Перемот С.Д. Связь бактериальной и вирусной инфекции с ишемической болезнью сердца // Тези доп. VI Конгресу кардiологiв України.- Київ.-2000.-С.94- -95. Автором проведено обстеження хворих, маркерів бактеріальної і вірусної інфекції, аналіз даних.

39. Рудык Ю.С., Жмуро А.В., Смелянская М.В., Перемот С.Д. Бактериальная и вирусная инфекция и ишемическая болезнь сердца: существует ли связь? // Тез. докл. Рос. нац. конгресса кардиол.- Москва.-2000.-С.254. Автором проведено вивчення серологічних маркерів хламідійної, хелікобактерної і цитомегаловірусної інфекції, аналіз результатів.

40. Рудик Ю.С. Iнфекція та ішемічна хвороба серця: чи існує зв`язок? // Тези доп. 3-ої наук. практ. "Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть". -Вінниця, 2000.-С.68-69.

41. Rudyk Yu.S., Zhmuro A.V., Smelyanskaya M.V., Peremot S.D. Links between viral and bacterial infection and ischemic heart disease: ukrainian pattern // Abstr.of 3rd International Congress on "Coronary artery disease. From prevention to intervention. Lyon,France.- 2000.-P.144. Автором проведено клінічне обстеження хворих, вивчення серологічних маркерів бактеріальної і вірусної інфекції.