Анотація до роботи:

Талах М.В. Роль бука лісового як виду-едифікатора у лісовій екосистемі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2008.

У дисертаційній роботі наведене теоретичне обґрунтування актуальності дослідження середовищеперетворюючої ролі видів-едифікаторів і нове розв’язання проблеми практичної оцінки цієї ролі у лісових екосистемах.

Розроблено технологічну схему для дослідження едифікаторного впливу деревних порід у лісових екосистемах.

Запропоновано оригінальну методику візуалізації впливу виду-едифікатора на лісову екосистему у вигляді інтегральних і блокових (кліматичних, едафічних, біоценотичних) екологічних ніш.

Спеціальна методика розроблена для оцінки загальної середовищеперетворюючої сили виду-едифікатора та сили перетворення ним окремих екосистемних блоків. Запропонований показник має здатність змінювати знак залежно від напрямку впливу едифікатора на екологічну нішу мікроекосистем.

Запропоновано й апробовано причинно-наслідковий алгоритм оцінки механізмів добору видів-едифікаторофілів і «відбракування» видів-едифікаторофобів видом-едифікатором.

У даній роботі наведене теоретичне обґрунтування актуальності дослідження середовищеперетворюючої ролі видів-едифікаторів і нове розв’язання проблеми практичної оцінки цієї ролі у лісових екосистемах, яке виявляється у візуалізації едифікаторного впливу виду через побудову блокових й інтегральних екологічних ніш та в розробці показника для визначення едифікаторної сили.

1. Побудовані для різних типів букового лісу інтегральні еконіші усіх порівнюваних пар контрольних (на ділянках «вікна наметів») і дослідних (на ділянках «намети дерев») мікроекосистем належать до тривимірних, що свідчить про чітку визначеність меж кожного з їх структурних блоків (кліматопу, едафотопу, біоценозу).

2. Найбільшим об'ємом характеризуються інтегральні еконіші мікроекосистем як на ділянках «намети дерев», так і на ділянках «вікна наметів» у чистопорідному буковому лісі. Дуб звичайний (Quercus robur L.) як співедифікатор суттєво зменшує об'єм інтегральних еконіш мікроекосистем, що формуються під впливом бука лісового, а ялиця біля (Abies alba Mill.), навпаки, сприяє збільшенню їх об'єму порівняно з еконішами контрольних мікроекосистем відповідних типів лісу (дубово-букового та ялицево-букового). Напрямки трасформації еконіш співедифікаторами чітко узгоджуються зі знаками показників загальної середови-щеперетворюючої сили виду-едифікатора та сили перетворення ним окремих екосистемних блоків.

3. Сила перетворення видом-едифікатором окремих екосистемних блоків чистопорідного букового лісу спадає в наступному ряду: кліматоп > едафотоп > біоценоз, а для обох типів мішаного лісу він набуває іншого вигляду: біоценоз > кліматоп > едафотоп.

4. Серед досліджених букового типів лісу лише у чистопорідному інтегральні еконіші мікроекосистем на ділянках «вікна наметів» і «намети дерев» перекриваються, що засвідчує поширення впливу виду-едифікатора за межі сформованих ним мікроекосистем.

5. Бук лісовий як едифікатор впливає на біологічне багатство сформованих ним мікроекосистем: підвищує видове багатство рослин та родове багатство тварин, розраховані на сумарну площу ділянок, і знижує зазначені показники при їх розрахунку на середню площу ділянки. Це свідчить про значну неоднорідність й низьку повторюваність компонентів у видовій структурі угруповань рослин і родовій структурі угруповань тварин модельних мікроекосистем за участю бука лісового. Доведено, що бук лісовий достовірно не впливає на жодну з досліджених форм біорізноманіття: на видове різноманіття рослин, родове різноманіття тварин і групове різноманіття мікроорганізмів.

6. Установлено такі особливості та механізми добору буком лісовим компонентів біоценозу:

добір рослин за такою життєвою формою, як багаторічники, виступає пріоритетним механізмом формування групи видів-едифікаторофілів разом з добором за зниженою потребою в освітленості у чистопорідному лісі. Ялиця та дуб як співедифікатори бука лісового поглиблюють такий механізм добору ним рослин, як створення умов середовища та концентрації ресурсів більш сприятливих для видів-едифікаторофілів, проте усувають добір на основі пріоритету певних життєвих форм.

добір безхребетних тварин буком лісовим не можна пояснити з позицій пріоритетного добору певних трофічних груп, що свідчить про те, що механізм їх добору носить опосередкований характер і знаходиться у площині взаємодії між видами тварин.

добір мікроорганізмів ґрунту буком лісовим виявляється в зменшенні кількості гетеротрофних бактерій у всіх досліджених типах лісу. При цьому у чистопорідному лісі зв'язок з едафічними чинниками як можливим механізмом добору не встановлено, тоді як у мішаних лісах зниження чисельності гетеротрофних бактерій відбувається на тлі нестачі одного з біогенних елементів.

7. Уточнено гіпотезу про те, що в лісових екосистемах «вікна наметів» виступають джерелом видового різноманіття рослин. Серед досліджених нами типів лісу дана закономірність справджується лише в дубово-буковому лісі, тобто в екосистемі, яка поєднує таксономічно та філогенетично близькі співедифікатори.

Публікації автора:

1. Руденко С.С. Методика візуалізованої оцінки середовищетвірного впливу едифікатора в лісовій екосистемі / С.С. Руденко, М.В. Талах // Екологія та ноосферологія. – 2008. – Т.18. №1-2. – С. 77-85. (Дисертантом проведено математичну обробку, запропоновані методичні підходи для візуалізації отриманих результатів і підготовлено матеріал до друку).

2. Талах М.В. Застосування показників різноманіття абіотичних факторів для оцінки едифікаторної ролі деревних порід / М.В. Талах, С.С. Руденко // Екологія та ноосферологія. – 2007. – Т.18. №1-2. – С. 77-85. (Дисертантом виконано аналіз біологічного та абіотичного різноманіття досліджуваних екосистем, підготовлено матеріал до друку).

3. Руденко С.С. Співставлення індексів різноманіття абіотичних і біотичних факторів в клінальних моделях за участю буку лісового як виду-едифікатора / С.С. Руденко, М.В. Талах // Вісник проблем екології і медицини. – 2008. – Вип. 1. – С. 87-94. (Дисертантом проведено аналіз біологічного та абіотичного різноманіття досліджуваних екосистем, запропоновано методичні підходи для розрахунку останнього, підготовлено матеріал до друку).

4. Руденко С.С. Дослідження едифікаторного впливу Fagus sylvatica L. на угруповання ґрунтових мікроорганізмів чистих та мішаних лісів / С.С. Руденко, М.В. Талах // Вісник Тернопільського університету. – 2008. – Вип. 1 (35). – С. 88-93. (Дисертантом проведено відбір ґрунтових зразків, підготування проб та їх мікробіологічний аналіз, математично оброблено та проаналізовано результати, підготовлено матеріал до друку).

5. Федоряк М.М. Угруповання павуків (Aranei) чистих та мішаних букових лісів Чернівецької області / М.М. Федоряк, М.В. Талах, К.В. Євтушенко // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Біологія. – Вип. 343. – Чернівці: Рута – 2007. – С. 252– 259. (Дисертантом проведено відбір біологічного матеріалу, математична обробка результатів, підготовлено матеріал до друку).

6. Руденко С.С. Вплив консорції Fagus sylvatica L. на видове різноманіття рослин / С.С. Руденко, М.В. Талах // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Збірник наукових праць. – Серія Біологія. – Вип. 298. – Чернівці: Рута – 2006. – С.107– 112. (Дисертантом виконано аналіз видового різноманіття рослин на основі зібраного та визначеного нею гербарного матеріалу, підготовлено матеріал до друку).

7. Талах М.В. Співвідношення концентрацій Карбону та Нітрогену у системі «ґрунт-підстилка», зумовлене едифікаторним впливом буку лісового / Талах М.В. // Молодь та поступ у біології: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. (23-27 квітня 2007 р.) – Львів, 2007. – С. 247-248.

8. Федоряк М.М. До структури угруповань павуків (Aranei) букових лісів різної чистоти Чернівецької області / М.М. Федоряк, М.В. Талах, О.Г. Ярошинська // Біологія ХХІ століття: теорія, практика, викладання: матеріали міжнар. наук. конф. – Київ: Фітосоціоцентр, 2007. – С. 105-107.

9. Руденко С.С. Перспективні напрямки клінального екологічного моніторингу на базі україно-румунського транскордонного співробітництва / С.С.Руденко, О.Я. Буждиган, М.В. Талах // Україна – Румунія: результати і перспективи транскордонного співробітництва в контексті євроінтеграційних процесів: матеріали між нар. наук. конф. за результатами фундаментальних досліджень за 2006 рік в рамках транскордонного співробітництва (17-18 квітня 2007 р.). / За ред. П.І. Фейчук – Чернівці, Рута. – 2007. – С. 44-45.

10. Руденко С.С., Талах М.В. Закономірності розподілу Карбону та Нітрогену у системі «грунт-підстилка», зумовлені едифікаторним впливом буку лісового / С.С. Руденко, М.В. Талах // Сучасні проблеми біології, екології та хімії: матеріали міжнар. конф., 29 березня – 1 квітня 2007 р. – Запоріжжя, 2007. – С. 86-90.

11. Федоряк М.М. Багатовидові угруповання павуків буково-дубового лісу околиць с. Тарашани Чернівецької області / М.М. Федоряк, М.В. Талах, О.Г. Ярошинська // Сучасні проблеми біології, екології та хімії: матеріали міжнар. конф., 29 березня- 1 квітня 2007 р. – Запоріжжя, 2007. – С. 205-208.

12. Талах М.В. Индекс количественного разнообразия абиотических факторов и его применение в экологической практике / М.В. Талах // Материалы ХІV Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов». – 11-14 апреля 2007 г. – Т.1. – М.: Мысль, 2007. – С. 107-108.

13. Талах М.В. Модель для дослідження едифікаторних властивостей деревних рослин (на прикладі Fagus sylvatica L.) / М.В. Талах // Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти. матеріали ІІІ міжнар. конф. 4-6 жовтня 2007 р. – Львів, 2007. – С. 44.

14. Талах М.В. Розробка моделей впливу видів-едифікаторів на стан довкілля (на прикладі Fagus sylvatica L.) / М.В. Талах // Екологічна безпека держави: матеріали всеукр. наук. конф. (17-20 квітня) – К.: НАУ, 2007. – С. 48-51.

15. Руденко С.С. Вплив ядра консорції Fagus sylvatica L. на абіотичне середовище в межах фітогенного поля рослини-едифікатора / С.С. Руденко, М.В. Талах // Теорія і практика сучасного природознавства: зб. наук. праць: за матеріалами всеукр. наук.-практ. конф. – Херсон: ПП Вишемирський., 2005 р. – С. 173-177.