Анотація до роботи:

Лапшина Л.А. Роль дисфункції гуморальних і гемодинамічних механізмів у реалізації чинників ризику, прогнозі і лікуванні артеріальної гіпертензії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - Кардіологія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2001.

Проведене дослідження присвячене оцінці ролі клінічних і патогенетичних чинників ризику прогресування початкових стадій артеріальної гіпертензії (АГ) і обгрунтуванню індивідуальної медикаментозної терапії. Показано, що АГ з обтяженою спадковістю (ОС) є варіантом прискореного розвитку хвороби. Початкові стадії АГ з гіпертрофією міокарду лівого шлуночка (ГЛШ) є варіантом сильного типу адаптації, з переважанням гіперергічно-гіпертрофічних процесів з більш високою можливістю прогресуючого перебігу. Велоергометрія викликає максимальне включення вазопресорів (активності реніну, альдостерону, ПГФ_2a, тромбоксану В₂, ендотеліну-1) і вазодилататорів (кінінів, ПГЕ₁, 6-кето-ПГФ_1a, цГМФ) при пограничній АГ (ПАГ) і зниження амплітуди відповіді при гіпертонічній хворобі (ГХ) II ст. Психоемоційне навантаження при АГ, поряд з підвищеною реакцією артеріального тиску і -ендорфіну, відрізняється депресією ренін-ангіотензинової системи, кінінів, ейкозаноїдів. Критеріями виявлення сільчутливих пацієнтів при пробі з фуросемідом є ступінь зниження артеріального тиску, збільшення діурезу, натрійурезу, реакція реніну, кінінів, ейкозаноїдів. Результати 2-річного спостереження визначили чинники ризику прогресування ПАГ у ГХ: ОС, ангіопатія сітківки, гіперфільтрація, тахікардія, ГЛШ, гіперкінетичний тип циркуляції, високі рівні екскреції катехоламінів, вмісту в плазмі -ендорфіну, ПГФ_2a, ТхВ₂, високі або низькі значення ПГЕ₁, активності реніну, калікреїну. Запропоновано використовувати функціональні та медикаментозні тести для терапії початкових стадій АГ.

1. На підставі поглибленого вивчення ролі дисфункції гуморальних систем, порушень гемодинаміки в реалізації чинників ризику АГ проведені теоретичні узагальнення і нове рішення наукової проблеми – визначені патогенетичні докази прискореного розвитку АГ з ОС, гіперергічного стану регуляторних систем при наявності ГЛШ, гуморальні і функціональні маркери прогресування ПАГ, що дозволило обгрунтувати контингент хворих РСАГ, який підлегає медикаментозній корекції.

2. РСАГ характеризуються активацією судинних адаптаційних механізмів, проявом якої є збільшення інотропної і хронотропної функцій міокарду, гіперактивність симпато-адреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової, калікреїн-кінінової систем, ейкозаноїдів, ендотеліну-1, -ендорфіну, натрійуретичних субстанцій, як в умовах спокою, так і при модельованих стресах. Прогресування АГ супроводжується зниженням активності і реактивності систем швидкого реагування і наростанням ролі механізмів затримки натрію й обсягу рідини, що беруть участь у патогенезі АГ.

3. АГ з ОС у порівнянні з групами без ОС має ряд відмінностей у структурі гемодинаміки, морфофункціональних показників міокарда, нейрогуморальних систем (активація симпато-адреналової системи, зниження АРП, рівнів ПГЕ₁, 6-кето-ПГФ₁, активності калікреїну). Фенотипічні відмінності гуморальних чинників збільшуються при навантажувальних тестах. Динаміка зазначених порушень по мірі збільшення важкості АГ дозволяє вважати варіант АГ з ОС моделлю прискореного розвитку хвороби, що визначає значення ОС як чинника ризику прогресуючого варіанту АГ у всіх її стадіях.

4. Наявність ГЛШ при РСАГ пов'язана з більшою концентрацією таких клінічних ознак як ОС, ангіопатія судин сітківки, гіперфільтрація, надлишковими показниками гемодинаміки (серцевим індексом, реакцією ЧСС, АТ на ВЕМ, ПЕН, змінами регіонарного судинного опору), гіперреактивністю ряду нейрогуморальних чинників (адреналіну, норадреналіну, альдостерону, ПГЕ₁, ПГФ₂, калікреїну). Така багатофакторність процесу формування ГЛШ дозволяє обгрунтовано вважати РСАГ з ГЛШ сильним типом адаптації, з переважанням гіперергічно-гіпертрофічних процесів, що є важливими детермінантами ризику прогресуючого перебігу АГ.

5. Реакція гуморальних систем на ВЕМ свідчить про десинхронізацію вазоспастичних і вазодилататорних механізмів з найбільше вираженою їх реактивністю при ПАГ і зі значно меншою амплітудою відповіді при стабільній гіпертензії. При РСАГ з ОС реакція на ВЕМ локальних гормонів (кінінів, ейкозаноїдів) виразніше виявила генетично детерміновану дефектність цих систем.

6. Психоемоційне навантаження "інформаційна проба" у здорових викликало збалансовану активацію пресорних і депресорних чинників. При ПАГ, ГХ I ст., ГХ II ст. зниження або відсутність реакції АРП, альдостерону, кінінів, ейкозаноїдів можна позначити як астенічний тип реакції на ПЕН. Збільшення рівню -ендорфіна, як чинника стрес-лімітуючої системи, може обмежувати ефекти норадреналіну і пов'язаних з ним субстанцій.

7. Характер реакції гемодинаміки і нейрогуморальних систем при АГ на гостру пробу з фуросемідом дозволяє визначити сільчутливих пацієнтів із РСАГ і виявити об'єм-натрій-залежні механізми при стабільній гіпертензії. Критеріями позитивної реакції є ступінь зниження АТ, збільшення діурезу, натрійурезу, реакції АРП, кінінів, ейкозаноїдів на прийом фуросеміду. Ознаки участі натрій-залежних механізмів у патогенезі АГ є, по-перше, підставою для обмеження натрію в дієті і призначення діуретиків і, у по-друге, за результатами 2-річного спостереження пацієнтів з ПАГ ці критерії можна розглядати як чинники ризику прогресування ПАГ у ГХ.

8. Гостра проба з каптоприлом є своєрідним "нейрогуморальним стресом", при якому поряд з реакцією АТ відбувається включення вазопресорних і вазодилататорних систем. Відповідь АТ, альдостерона, карбоксипептидази-N відрізняється при різних стадіях АГ, при цьому кількісні зміни АРП, калікреїну, ейкозаноїдів були однотипні. Ступінь зниження АТ і відповідь карбоксипептидази-N при гострій пробі з каптоприлом можуть бути індикаторами позитивної індивідуальної чутливості до інгібіторів АПФ.

9. При природному перебігу ПАГ за результатами 2-річного спостереження з використанням математичного аналізу функції розподілу щільності імовірності визначені такі чинники ризику прогресування ПАГ у ГХ: ОС, ангіопатія сітківки, гіперфільтрація, тахікардія, стійкість підвищення АТ, гіперкінетичний тип циркуляції, ГЛШ, високі рівні добової екскреції катехоламінів, вмісту в плазмі -ендорфіну, ПГФ₂ , ТхВ₂, високі або низькі значення АРП, ПГЕ₁, активності калікреїну.

10. Результати функціональних і медикаментозних проб при РСАГ є підставою для патогенетичного вибору терапії АГ: -адреноблокаторами, --адреноблокаторами, дигідропіридинами, інгібіторами АПФ, діуретиками.

Публікації автора:

1. Малая Л.Т., Лапшина Л.А., Бабаджан В.Д., Кравчун П.Г., Беловол А.Н., Дунаевская М.М. Роль натрийуретического гормона и простагландинов в реализации клинического эффекта ренитека при гипертонической болезни // Український кардіологічний журнал. - 1996. - № 5-6. - С. 64-69. Автором самостійно проведено клінічне випробування інгібітора АПФ ренітека, визначення рівню простагландинів, аналіз результатів.

2. Малая Л.Т., Лапшина Л.А., Бильченко А.В., Шкапо В.Л. Изменения центральной гемодинамики при лечении гипертонической болезни ренитеком и его комбинацией с гидрохлортиазидом // Лікарська справа. - 1996. - № 7-9. - С.57-60. Автором самостійно проведено клінічне випробування інгібітору АПФ ренітека та аналіз ультразвукового обстеження.

3. Лапшина Л.А. Застосування гострої проби з каптоприлом як маркера ефективності інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту у лікуванні артеріальної гіпертензії // Клінічна фармація. - 2001. - №1. - С.39-42.

4. Лапшина Л.А. Морфофункциональная характеристика миокарда при ранних стадиях артериальной гипертонии в зависимости от отягощенной наследственности // Український медичний альманах. - 1999. - Т.2., №4. - С.83-85.

5. Лапшина Л.А. Участь нейрогуморальних систем у реакції на психоемоційне навантаження при ранніх стадіях артеріальної гіпертонії // Одеський медичний журнал. - 2000. - № 1(57). - С.67-69.

6. Лапшина Л.А. Гипертрофия миокарда левого желудочка при пограничной и мягкой артериальной гипертонии // Експеріментальна і клінічна медицина. - 1999. - № 4. - С.38-40.

7. Лапшина Л.А. Натрийуретические факторы у больных с ранними стадиями артериальной гипертонии при пробе с дозированной физической нагрузкой // Експеріментальна і клінічна медицина. - 2000. - № 1. - С.69-71.

8. Лапшина Л.А. Проба з фуросемідом при визначенні обєм-натрій-залежних механізмів ранніх стадій артеріальної гіпертонії залежно від обтяженої спадковості // Одеський медичний журнал. - 2000. - № 5(61). - С.90-92.

9. Лапшина Л.А. Радіоімунологічне дослідження ейкозаноїдів при гострій пробі з фуросемідом у хворих з ранніми стадіями артеріальной гіпертензії // Укр. радіол. журнал. - 2000. - Т. 8, Вип.2. - С.146-149.

10. Бабаджан В.Д., Лапшина Л.А., Кравчун П.Г., Шевченко О.С., Панченко Г.Ю. Мембрано-клеточные эффекты ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента при гипертонической болезни // Експеріментальна і клінічна медицина. - 1998. - №1. - С.42-49. Автором самостійно виконане клінічне випробування інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту.

11. Бабаджан В.Д., Лапшина Л.А., Шкапо В.Л. Побочные действия ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента при лечении артериальной гипертензии // Лікарська справа. - 2000. - № 3-4. - С.54-59. Автором самостійно виконане клінічне випробування ренітеку (еналаприлу малеат).

12. Лапшина Л.А., Жмуро О.В., Шкапо В.Л. Диференційована терапія ранніх стадій артеріальної гіпертонії залежно від показників велоергометрії // Ліки. - 2000. - № 3-4. - С.16-19. Автором самостійно проведено клінічне обстеження хворих, аналіз ефективності -адреноблокаторів, --адреноблокаторів, дигідропіридинів.

13. Лапшина Л.А., Чирков С.Н. Изменение функционального состояния эндотелия на ранних стадиях артериальной гипертонии при велоэргометрии // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - №3. - С. 39-42. Автором самостійно виконано клінічне обстеження, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

14. Лапшина Л.А., Коваль С.Н. Структура центральной и периферической гемодинамики у больных ранними стадиями артериальной гипертензии в зависимости от отягощенной наследственности // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2000. - №3. - С. 14-16. Автором самостійно виконано клінічне обстеження, визначення показників гемодинаміки, аналіз результатів.

15. Лапшина Л.А., Чирков С.Н. Характер нейрогуморальной реакции на велоэргометрию в определении эволюции пограничной артериальной гипертензии при двухлетнем наблюдении // Український медичний альманах. - 2000. - Т.3, №4. - С.130-133. Автором самостійно виконано клінічне обстеження, визначення гуморальних показників,аналіз результатів.

16. Лапшина Л.А., Старченко Т.Г. Нейрогуморальна регуляція реакції на дозоване фізичне навантаження при ранніх стадіях артеріальної гіпертонії у залежності від обтяженої спадковості // Медичні перспективи. - 2000. - Т.V, № 3. - С.36-39. Автором самостійно проведено клінічне обстеження, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

17. В.Л.Шкапо, Л.А.Лапшина, Т.Г.Старченко, О.В.Петюнина. Влияние эналаприла малеата на факторы сосудистого риска при артериальной гипертензии // Український медичний альманах. - 2001. - Т.4, № 3. - С.175-178. Автором самостійно проведений аналіз впливу еналаприла малеату на ліпідний спектр.

18. Л.А.Лапшина, Г.Ю.Панченко, О.В.Петюнина. Роль клинических признаков включения органов-мишеней для прогноза пограничной артериальной гипертензии // Медицина сегодня и завтра. - 2001. - № 3. - С.39-41. Автором самостійно виконане клінічне обстеження пацієнтів з АГ та аналіз результатів.

19. Л.А.Лапшина, О.В.Петюнина. Лечение ранних стадий артериальной гипертензии в зависимости от результатов психоэмоциональной нагрузки // Медицина сегодня и завтра. -2001. - №2. - С.34-36. Автором самостійно заплановане дослідження, виконане психоемоційне навантаження, проведений аналіз результатів.

20. Лапшина Л.А., Дикий Н.П., Медведева Е.П., Ляшко Ю.В. Гемодинамические маркеры прогрессирующего развития пограничной артериальной гипертензии по результатам двухлетнего наблюдения // Клинич. и эксперим. медицина. - 2001. - № 3. - С.35-38. Автором самостійно проаналізований вихідний стан гемодинаміки в пацієнтів з ПАГ та проведене спостереження за ними на протязі 2 років.

21. Пат. 37811 А, МПК А61В10/00. Спосіб оцінки перебігу граничної артеріальної гіпертензії/ Л.А.Лапшина (Україна); Заявка № 2000042220 від 18.04.2000; Опубл. 15.05.2000, Бюл. № 4

22. Пат. 41206 А, МПК А61В10/00. Спосіб прогнозу артеріальної гіпертензії / Л.А.Лапшина, О.С.Шевченко (Україна); Заявка № 2001042157 від 03.04.2001; Опубл. 15.08.2001, Бюл. № 7. Автором самостійно проведені проба з фуросемідом і спостереження за пацієнтами з ПАГ на протязі 2 років.

23. Лапшина Л.А.. Клінічна фармакологія інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту // Клінічна фармакологія / за ред. І.К.Латогуза, Л.Т.Малої, А.Я.Циганенка, у 2-х томах, т.1. – Харків: "Основа", 1995 - С. 492-511. Автором самостійно проведено аналіз літератури та написання глави посібника.

24. Лапшина Л.А. Функциональные пробы при ранних стадиях артериальной гипертонии. I. Пробы с физической нагрузкой // Врачебная практика. - 1999. - №4. - С.15-19.

25. Лапшина Л.А. Функциональные пробы при ранних стадиях артериальной гипертонии. II. Пробы с эмоциональной нагрузкой // Врачебная практика. - 1999. - № 5. - С.61-66.

26. Лапшина Л.А. Функциональные пробы при ранних стадиях артериальной гипертонии. III. Изучение объем-натрий-зависимых механизмов гипертонии // Врачебная практика. - 1999. - № 6. - С.71-76.

27. Лапшина Л.А., Бильченко А.В., Божко В.В., Коваль С.Н., Дунаевская М.М., Педан Н.В., Минина Е.М. Клиническая эффективность, нейрогуморальные и иммунологические механизмы действия оливина (эналаприла малеата) при мягкой и умеренной артериальной гипертонии // Новое в лечении заболеваний сердечно-сосудистой системы: Сб. науч. тр. – Харьков: изд-во ХМИ. - 1993. - С.12-15. Автором самостійно виконано клінічне випробування інгібіторів АПФ, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

28. Малая Л.Т., Лапшина Л.А., Васильев Ю.М. Нейрогуморальные и гемодинамические аспекты артериальной гипертензии в динамике лечения ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента // Нейрогуморальная регуляция в патологии: Сб. науч. тр. - Харьков: изд-во ХГМУ. - 1994. - С.83-88. Автором самостійно виконано клінічне випробування інгібіторів АПФ, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

29. Лапшина Л.А., Бабаджан В.Д., Петюніна О.В., Шевченко О.С. Нейрогуморальні та клітинні підстави клінічної ефективності інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту при гіпертонічній хворобі з низькою активністю реніну плазми // Фармакологія: історія, розвиток, досягнення: Сб. наук. пр. - Харків: вид-во ХДМУ. - 1995. - С.76-80. Автором самостійно виконано клінічне випробування інгібіторів АПФ, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

30. Лапшина Л.А., Образцов Є.Л. Роль ендогенних опіоїдних пептидів в реалізації гіпотензивної дії клофеліну при есенціальній гіпертонії // Фармакологічна корекція серцево-судинних порушень, що викликані дією нейрогенних факторів: Сб. наук. пр. - Харків: вид-во ХМІ. - 1995. - С.41-44. Автором самостійно виконано клінічне обстеження хворих, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

31. Лапшина Л.А. О гипертрофии миокарда левого желудочка в ранних стадиях артериальной гипертонии // Современные проблемы клиники внутренних болезней: Сб.науч. тр. - Харьков: РИП "Оригинал". - 1997. - С.72-76.

32. Бабаджан В.Д., Лапшина Л.А., Шевченко О.С., Панченко Г.Ю., Капустина Л.И., Роханская Э.С. Мембранные эффекты ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента при гипертонической болезни // Новые горизонты клиники внутренних болезней: Сб. науч. тр. к 80-летию со дня рождения академика Л.Т.Малой - Харьков: изд-во ХГМУ. - 1998 - С.144-148. Автором самостійно виконано клінічне випробування інгібіторів АПФ, аналіз результатів.

33. Лапшина Л.А., Бильченко А.В., Шкапо В.Л., Назаренко И.Л. Влияние ингибитора ангиотензинпревращающего фермента ренитека и его комбинации с гидрохлортиазидом на липидный спектр крови у больных гипертонической болезнью // Атеросклероз. Профилактика и лечение: Сб науч.тр. - Харьков: изд-во ХМИ. - 1991. - С.110-112. Автором самостійно виконано клінічне випробування інгібіторів АПФ, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

34. Малая Л.Т., Лапшина Л.А., Бабаджан В.Д. Новые горизонты в фундаментальном и клиническом изучении барьерно-транспортных свойств клеточных мембран при гипертонической болезни // Тезисы докл. I Конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ. - М.: "Медиа Сфера". - 1997. - С.139. Автором самостійно виконано клінічне обстеження хворих, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

35. Бабаджан В.Д., Лапшина Л.А.. Перспективи корекції гіперпродукції натрійуретичного гормону при гіпертонічній хворобі // Тези доп. IV зїзду кардіологів України. - Київ. - 1993. - С.41. Автором самостійно виконано клінічне обстеження хворих, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

36. Babadjahan V., Lapshina L., Shushlyapin O., Petyunina O.. Neurohumoral and membrane foundations of clinical effectiveness of enalaprile maleate in essential hypertension // Abstr. XVIIth Congress of European Society of Cardiology. - Amsterdam, Netherlands. - 1995. - P400 / European Heart J. - 1995 - V.16. - Р.59. Автором самостійно виконано клінічне випробування інгібіторів АПФ, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

37. Лапшина Л.А., Бабаджан В.Д., Дунаєвська М.М., Шевченко О.С., Петюніна О.В. Роль системи натрійуретичний гормон- Na⁺-K⁺-АТФаза у гіпотензивному ефекті еналаприла при низькоренинній артеріальній гіпертензії // Матеріали V конгресу кардіологів України - Київ, 1997/ Укр. кардіол. журнал - 1998. - Додаток до 3/96. - С.19-20. Автором самостійно виконано клінічне випробування інгібіторів АПФ, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

38. Лапшина Л.А. Роль нейрогуморальных факторов в прогнозировании мягкой артериальной гипертонии // Тезисы докл. I Конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ. - М.: "Медиа Сфера". - 1997. - С.138.

39. Лапшина Л.А., Шевченко О.С., Овчаренко Л.І., Петюніна О.В. Роль сімейного лікаря в первинній профілактиці артеріальної гіпертензії // Тези доп. Міжнародної наук.-практ. конференції "Проблеми післядипломної освіти у класичному університеті України та актуальні питання сімейної медицини" - Ужгород. - 2001. - С.23. Автором самостійно розроблені і проведені функціональні та медикаментозні тести для прогнозу пограничної артеріальної гіпертензії.