Вервега Богдана Михайлівна. Роль ендоскопічних методів у діагностиці та лікуванні гострого біліарного панкреатиту : Дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. — Л., 2006. — 162арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 136-156.
Анотація до роботи:
Вервега Б.М. Роль ендоскопічних методів у діагностиці та лікуванні гострого біліарного панкреатиту. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03 – хірургія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2006 р.
Дисертація присвячена питанням діагностики та ендоскопічного лікування гострого біліарного панкреатиту. Проаналізовано результати комплексного обстеження та лікування 207 хворих на гострий біліарний панкреатит. Визначено роль мікрохолелітіазу та змін великого дуоденального сосочка в етіопатогенезі даного захворювання. Опрацьовано діагностично-лікувальний алгоритм із застосуванням рентген-ендоскопічних методів. Встановлено доцільність проведення ендоскопічної ретроградної холангіографії та папілосфінктеротомії усім хворим на гострий біліарний панкреатит протягом 48 годин від початку захворювання. Доведено, що в терміни понад 48 годин, проведення ендоскопічних втручань показане лише пацієнтам з наростаючими клініко-лабораторними та ультрасонографічними проявами біліарної гіпертензії, холангіту, ознаками вклинення конкременту в папілі. У хворих на гострий біліарний панкреатит без виражених ознак біліарної гіпертензії і в тих пацієнтів, кому консервативна терапія дала позитивний результат, виконання ендоскопічної ретроградної холангіографії носить плановий характер після зникнення симптомів панкреатиту перед лапароскопічною холецистектомією. Удосконалення діагностично-лікувального підходу дозволило зменшити кількість ускладнень і тривалість лікування, а також знизити рівень летальності.
В роботі представлено обгрунтування застосування рентген-ендоскопічних методів для вирішення завдань покращення лікування хворих на гострий біліарний панкреатит, зменшення кількості ускладнень з боку біліарної системи, попередження розвитку поліорганної недостатності та гнійно-некротичних ускладнень.
Гострий біліарний панкреатит найчастіше зустрічається у людей активного працездатного віку – 45-55 років. У 116 (56,0 %) хворих переважала біліарно-панкреатична клінічна форма захворювання, у 59 пацієнтів (28,5 %) – панкреато-біліарна форма і у 32 (15,5 %) пацієнтів – інтермітуюча клінічна форма гострого біліарного панкреатиту.
Перебіг гострого біліарного панкреатиту у 71,5 % пацієнтів має легку форму, проте у 28,5 % відзначається важкий перебіг з утворенням некрозів у підшлунковій залозі і парапанкреатичній клітковині, що не залежить від важкості проявів патології жовчних шляхів.
Ендоскопічна дуоденоскопія є високоінформативним методом діагностики причини виникнення гострого біліарного панкреатиту. При дуоденоскопії у 62 пацієнтів виявлено гострий папіліт (у 14 хворих був вклинений конкремент у папілі), у 22 – стеноз папіли, у 17 – парапапілярний дивертикул. Доповнення дуоденоскопії ретроградною холангіографією покращило діагностику біліарної гіпертензії і її конкретної причини на 40,0 % в порівнянні з клініко-лабораторним обстеженням та на 30,0 % в порівнянні з ультрасонографією.
У 68,7 % хворих при мікроскопічному дослідженні жовчі, отриманої з холедоха, виявлено мікрохолелітіаз, який під час пасажу через папілу може не викликати клінічних проявів механічної жовтяниці, проте бути фактором подразнення папіли, її реактивного запалення і стійкого спазму із запуском механізму виникнення панкреатиту.
Показання до ендоскопічної ретроградної холангіографії та ендоскопічної папілосфінктеротомії, їх ефективність при гострому панкреатиті біліарного генезу залежать від терміну і змінюються з часом від початку приступу. В терміни до 48 годин папілосфінктеротомія показана всім пацієнтам з гострим біліарним панкреатитом, тому що надійно ліквідовує біліарну і панкреатичну гіпертензію як етіопатогентичний чинник панкреатиту і дозволяє у 28,0 % хворих досягнути абортивного перебігу захворювання.
У терміни понад 48 годин від початку панкреатиту показанням до ендоскопічної папілосфінктеротомії є наявність клініко-лабораторних ознак біліарної обструкції – механічної жовтяниці, холангіту, вклинення в папілі конкременту.
Використання рентген-ендоскопічних втручань у хворих на гострий біліарний панкреатит дозволяє зменшити тривалість госпіталізації у два рази, знизити кількість післяопераційних ускладнень з 24,4 % до 8,8 %, летальність – з 5,0 % до 1,4 %. Поєднання ендоскопічної ретроградної холангіографії з папілосфінктеротомією у ранньому періоді гострого біліарного панкреатиту дозволяє попередити подальший розвиток захворювання, запобігти виникненню і прогресуванню панкреонекрозу.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Комплексне обстеження хворих на гострий біліарний панкреатит повинно включати ендоскопічну дуоденоскопію і ретроградну холангіографію.
Проведення ендоскопічної ретроградної холангіографії хворим на гострий біліарний панкреатит рекомендується під анальго-седацією або під наркозом. Перед введенням контрасту в холедох слід провести аспіраційну пробу.
В терміни до 48 годин від початку біліарного панкреатиту хворим рекомендується виконувати ендоскопічну папілосфінктеротомію незалежно від результатів холангіографії.
В терміни понад 48 годин від початку гострого біліарного панкреатиту ендоскопічна ретроградна холангіографія з папілосфінктеротомією рекомендується лише при наявності клініко-лабораторних ознак біліарної гіпертензії: механічної жовтяниці, холангіту, вклинення конкременту в папілі.
При неускладненому перебігу гострого панкреатиту біліарного генезу, після зникнення його клінічних ознак хворим показано проведення ендоскопічної ретроградної холангіографії перед виконанням лапароскопічної холецистектомії.
У хворих на гострий біліарний панкреатит при відсутності гострого холециститу холецистектомія показана після ліквідації клінічних ознак панкреатиту.
Публікації автора:
Ендоскопічна папілосфінктеротомія в діагностиці та лікуванні гострого біліарного панкреатиту / В.І. Коломійцев, Б.М. Вервега, І.В. Коломійцев, М.П. Павловський // Практична медицина. – 2002. – №1. – С.41-47. (Провела клінічний підбір хворих, інтерпретувала результати ендоскопічної папілосфінктеротомії у хворих на гострий біліарний панкреатит, здійснила статистичну обробку отриманих даних, сформувала висновки, підготувала статтю до друку).
Виявлення мікрохолелітіазу у хворих на гострий біліарний панкреатит / В.Й. Кімакович, Б.М. Вервега, В.І. Коломійцев, М.П. Павловський // Acta Medica Leopoliensia. – 2004. – Т. 10, №2. – С.80-82. (Здійснила клінічний підбір хворих, провела забір і мікроскопічне дослідження жовчі, статистичну обробку отриманих результатів, сформувала висновки, підготувала статтю до друку).
Рання ендоскопічна папілосфінктеротомія в лікуванні хворих на гострий біліарний панкреатит / В.І. Коломійцев, А.А. Переяслов, С.М. Чуклін, Б.М. Вервега // Хірургія України. – 2005. – №3 (15). – С.37-40. (Здійснила клінічний підбір хворих, встановила особливості виконання ендоскопічної ретроградної холангіографії в гострому періоді панкреатиту, провела аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, сформувала висновки, підготувала статтю до публікації).
Особливості ендоскопічної ретроґрадної холанґіоґрафії та ендоскопічних ретроґрадних втручань на біліарній системі в урґентній хірурґії / В.І. Коломійцев, Т.І. Шахова, Б.М. Вервега, М.В. Либа, М.П. Павловський // Acta Medica Leopoliensia. – 2005. – Т. 11, №3. – С.41-45. (Здійснила клінічний підбір хворих, провела статистичну обробку отриманих результатів, сформувала висновки, підготувала статтю до друку).
Вервега Б., Федорів В., Коломійцев І. Результати ендоскопічного лікування гострого біліарного панкреатиту // Зб. тезів міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини”. – Дніпропетровськ, 2001. – С.108-109. (Обстежувала хворих, провела статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, оформила роботу до друку).
Kolomiytsev V., Verveha B., Fedoriv V. Pесuliarities of the endoscopic retrograde pancreaticocholangiography in acute biliary pancreatitis // Abstracts The 60th Jubilee Congress of The Association of Polish Surgeons.- Warshava ( Poland), 2001. – P.106-107. (Здійснила клінічний підбір хворих, провела дослідження, провела статистичну обробку отриманих результатів, оформила роботу до публікації).
Значення ендоскопії в діагностиці причини та лікуванні гострого біліарного панкреатиту / В.І. Коломійцев, С.М. Чуклін, Ф.П. Інденко, Б.М. Вервега, М.П. Павловський // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. – 2003. – Т. 7, №3. – С.38. (Провела клінічний підбір хворих, інтерпретувала отримані результати, здійснила статистичну обробку отриманих даних, підготувала роботу до друку).
Коломійцев В.І., Вервега Б.М., Павловський М.П. Показання до ендоскопічної папілосфінктеротомії при гострому біліарному панкреатиті // Матер. 1-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”. – Львів, 2004. – С.123-124. (Провела клінічний підбір хворих, запропонувала алгоритм ендоскопічного обстеження хворих на гострий біліарний панкреатит, здійснила статистичну обробку матеріалу, сформувала висновки, підготувала роботу до друку).
Ендоскопічна декомпресія жовчовивідних шляхів у лікуванні хворих на гострий біліарний панкреатит / В.І. Коломійцев, Б.М. Вервега, В.Й. Кімакович, М.П. Павловський // Клінічна хірургія. – 2004. – №4-5. – С.47-48. (Обстежувала хворих, встановила показання до проведення ендоскопічної папілосфінктеротомії у хворих на гострий біліарний панкреатит, здійснила статистичну обробку матеріалу, оформила роботу до друку).
