Анотація до роботи:

Шутова Н.А. Роль еозинофілів та їх взаємодія із тучними клітинами у патогенезі запалення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Харківський національний медичний університет МОЗ України. – Харків, 2008.

Дисертація присвячена вивченню ролі еозинофілів та їх взаємодії з тучними клітинами у патогенезі запалення. У роботі використані патофізіологічні, гематологічні, цитоморфологічні, цитохімічні, імуноферментні та статистичні методи дослідження. В результаті проведеного дослідження вперше на моделі карагіненового гострого асептичного запалення показані фазні зміни кількості еозинофілів в ексудаті, кістковому мозку та периферичній крові, які свідчать про їх еміграцію у вогнище запалення, посилення еозинопоезу, розвиток еозинофілії, а також встановлені зміни функціональної активності еозинофілів вогнища і крові. Вперше досліджено роль еозинофілів в реакціях системи крові при запаленні. Отримані результати свідчать про істотне значення еозинофілів у розвитку і перебігу гострого неімунного запалення і про те, що вони відіграють активну, самостійну по відношенню до нейтрофілів роль. Встановлено, що еозинофіли та тучні клітини при запаленні взаємно активують та водночас контролюють реакції один одного. Еозинофіли при запаленні виконують не тільки регуляторну, а й ефекторну функцію.

У дисертації надано теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної наукової медичної задачі, що полягає у з'ясуванні ролі еозинофілів та їхньої взаємодії з іншими клітинами в патогенезі запалення. Показано, що еозинофіли залучаються до патогенезу не тільки імунного, а й неімунного запалення і відіграють самостійну по відношенню до нейтрофілів, активну роль, як регуляторну, так і ефекторну. Еозинофіли і тучні клітини при запаленні взаємно активують і водночас контролюють реакцію один одного.

1. Розвиток карагіненового гострого асептичного запалення характеризується фазними змінами вмісту еозинофілів в ексудаті, кістковому мозку і периферичній крові, які відображують їх еміграцію у вогнище, посилення еозинопоезу, виходу з кісткового мозку в кров, а також змінами функціональної активності еозинофілів вогнища і крові, що свідчить про залучення еозинофілів до патогенезу не тільки імунного, але і неімунного запалення.

2. При карагіненовому гострому асептичному запаленні, викликаному на тлі еозинофілії, порушуються інтенсивність і динаміка клітинних реакцій вогнища і системи крові в цілому: посилюється акумуляція нейтрофілів, еозинофілів і зменшується накопичення моноцитів у вогнищі; зниження вмісту лімфоцитів у вогнищі і зростання кількості усіх лейкоцитарних форм у кістковому мозку виражені менше, тобто більше виражені нейтрофілія, еозинофілія і моноцитоз і менше – лімфоцитоз, що вказує на істотне значення еозинофілів у розвитку і перебігу гострого неімунного запалення.

3. Як за природних умов запалення, так і при запаленні на тлі еозинофілії відсутній повний паралелізм між еозинофільною і нейтрофільною реакціями, а також між активністю еозинофільної пероксидази в еозинофілах і надходженням еозинофілів у кров і вогнище, що вказує на самостійну по відношенню до нейтрофілів, активну роль еозинофілів у патогенезі запалення.

4. При запаленні на тлі еозинофілії спостерігається посилена реакція тучних клітин, порівняно з такою при звичайному перебігу запалення, – збільшується зниження абсолютної кількості тучних клітин, підвищується їхня дегрануляція і регрануляція та вміст вільного гістаміну у вогнищі, що свідчить про те, що за природних умов запалення еозинофіли активують тучні клітини, викликаючи як вивільнення, так і синтез їхніх біологічно активних речовин.

5. В той же час вміст гістаміну в крові при запаленні на тлі еозинофілії менший, ніж при звичайному перебігу запалення, мабуть, у зв'язку з посиленою інактивацією гістаміну, який надходить з вогнища, надлишком гістамінази крові, що виникає внаслідок еозинофілії.

6. При запаленні на тлі попереднього видалення тучних клітин із вогнища, порівняно з природним перебігом запалення, спостерігаються запізнювання і зниження еміграції еозинофілів у вогнище, виходу їх із кісткового мозку в кров, тенденція до зменшення еозинофілії, зниження функціональної активності еозинофілів вогнища і крові, тобто відбувається зменшення еозинофільної реакції. Результати показують, що за природних умов запалення тучні клітини стимулюють еозинофільну реакцію.

7. Дегранулююча дія еозинофілів на тучні клітини свідчить про те, що при гострому запаленні крім регуляторної ролі еозинофілам властива ефекторна функція, яка полягає в участі еозинофілів поряд із нейтрофілами в елімінації флогогену і пошкоджених ним тканин і у вторинній альтерації.

Публікації автора:

1. Клименко Н.А., Шутова Н.А. Эозинофильная реакция при остром асептическом воспалении // Експерим. і клін. мед. – 2006. – № 1. – С. 8–12. (Здобувачеві належать 80 % роботи: одержані результати експериментів, проведено їхній аналіз і узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).

2. Клименко Н.А., Шутова Н.А. Роль тучных клеток в эозинофильной реакции при воспалении // Експерим. і клін. мед. – 2007. – № 2. – С. 18–23. (Здобувачеві належать 80 % роботи: одержані результати експериментів, проведено їхній аналіз і узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).

3. Клименко Н.А., Шутова Н.А. Роль эозинофилов в реакции тучных клеток при воспалении // Медицина сьогодні і завтра. – 2007. – № 3. – С. 4–10. (Здобувачеві належать 80 % роботи: одержані результати експериментів, проведено їхній аналіз і узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).

4. Клименко Н.А., Шутова Н.А. Реакции системы крови при воспалении на фоне эозинофилии // Медицина сьогодні і завтра. – 2007. – № 4. – С. 11–18. (Здобувачеві належать 80 % роботи: одержані результати експериментів, проведено їхній аналіз і узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).

5. Клименко М.О., Ліпшиць Р.У., Шевченко О.М., Татарко С.В., Павлова О.О., Онищенко М.І., Козирєва Г.Ф., Шутова Н.А., Литвиненко О.Ю. Клітинні і гуморальні механізми запалення та його комбінації з опроміненням / IV Нац. конгр. патофізіологів України з міжнар. участю. Чернівці, 26–28 травня 2004 р. // Клін. та експерим. патологія. – 2004. – Т. ІІІ, № 2, Ч. 1. – С. 188–189. (Здобувачеві належать 20 % роботи, а саме: дані про роль еозинофілів та взаємодію з тучними клітинами у патогенезі запалення).

6. Клименко М.О., Ліпшиць Р.У., Татарко С.В., Шевченко О.М., Павлова О.О., Онищенко М.І., Козирєва Г.Ф., Шутова Н.А., Литвиненко О.Ю. Місцеві і загальні механізми запалення і його поєднання з опроміненням // ІІІ читання ім. В.В. Підвисоцького: Тез. доп. наук. конф. – Одеса, 2004. – С. 45–46. (Здобувачеві належать 20 % роботи, а саме: дані про роль еозинофілів та взаємодію з тучними клітинами у патогенезі запалення).

7. Клименко Н.А., Липшиц Р.У., Шевченко А.Н., Татарко С.В., Павлова Е.А., Онищенко Н.И., Козырева Г.Ф., Шутова Н.А., Литвиненко Е.Ю. Некоторые новые данные о механизмах воспаления и его комбинации с облучением // ІІІ Рос. конгр. по патофизиологии с междунар. участием. Дизрегуляционная патология органов и систем (экспериментальная и клиническая патофизиология): Тез. докл. – М., 2004. – С. 187. (Здобувачеві належать 20 % роботи, а саме: дані про роль еозинофілів та взаємодію з тучними клітинами у патогенезі запалення).

8. Клименко М.О., Ліпшиць Р.У., Єщенко В.Ю., Татарко С.В., Шевченко О.М., Павлова О.О., Кратінова М.А., Онищенко М.І., Козирєва Г.Ф., Шутова Н.А., Литвиненко О.Ю., Золотухін В.В., Бєда О.С. Досягнення і перспективи досліджень Харківської школи патофізіологів // Мат. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету (Харків, 17–18 січня 2005 р.). – Харків, 2005. – С. 285–286. (Здобувачеві належать 20 % роботи, а саме: дані про роль еозинофілів та взаємодію з тучними клітинами у патогенезі запалення).

9. Клименко М.О., Ліпшиць Р.У., Татарко С.В., Шевченко О.М., Павлова О.О., Онищенко М.І., Золотухін В.В., Шутова Н.А., Литвиненко О.Ю., Варваричева О.С., Савенко І.О., Перін В.О., Лупир М.В. Клітинні та молекулярні, локальні та системні механізми гострого та хронічного запалення // Проблемы достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2006. – Т. 142, № 3. – С. 218–219. (Здобувачеві належать 20 % роботи, а саме: дані про роль еозинофілів та взаємодію з тучними клітинами у патогенезі запалення).

10. Клименко М.О., Шутова Н.А. Роль еозинофілів в патогенезі гострого асептичного запалення // V читання ім. В.В. Підвисоцького / Одеськ. держ. мед. ун-т. – Одеса, 2006. – С. 27–28. (Здобувачеві належать 80 % роботи: одержані результати експериментів, проведено їхній аналіз і узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).

11. Клименко Н.А., Шутова Н.А. Тучные клетки и эозинофилы: взаимодействие при воспалении // Експерим. та клін. ендокринологія: від теорії до практики (VI Данилевські читання): Мат. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. – Харків, 2007. – С. 58–59. (Здобувачеві належать 80 % роботи: одержані результати експериментів, проведено їхній аналіз і узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).