Анотація до роботи:

Нєнова О.М. Роль інтерферону-2альфа в патогенезі експериментального епілептичного синдрому (експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 патологічна фізіологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2007.

В дослідженнях на моделях генералізованих судом, які було індуковано шляхом кіндлінгу за допомогою введень підпорогових доз епілептогенів, доведено протиепілептичний вплив рекомбінатного інтерферону 2 людини на прояви абсансної епілепсії, модельованої на ранній стадії кіндлінгу. Встановлено посилення пригнічення, більш ніж в два рази скорочення тривалості комплексів спайк-хвильових розрядів при комбінованому використанні ІФН-2 та обзидану. Показано, що на стадії розвинутого кіндлінгу застосування ІФН-2 викликає посилення проявів генералізованих та осередкових судом, які викликались агоністами рецепторів збуджуючих амінокислот та епілептогенами, що порушують ГАМК-ергічне гальмування. Ефекти були більш виразними через три тижні після завершення кіндлінгу. Під впливом ІФН-2 знижується вміст тіолових груп крові та відновленої форми аскорбінової кислоти при одночасному збільшенні вмісту відповідно дисульфідних груп (в 3,7 раза) та окислених форм аскорбінової кислоти. Ці ефекти блокуються на тлі застосування обзидану.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні патогенезу епілептичного збудження за умов застосування ІФН-2. Доведена залежність ефектів препарату від типу епілептичного синдрому.

1. Під впливом ІФН-2 в інтактних тварин відбувалось збільшення потужності біоелектричної активності кори головного мозку в дельта-діапозоні на 18,0 % та в тета-діапазоні на 19,2 % при зниженні потужності альфа-діапозону на 25,4 %, бета-діапозону - на 28,3%. Причому, зазначені ефекти реєструються протягом чотирьох годин з моменту в/очер застосування препарату і є найбільш вираженими при введенні у дозі 1000,0 МО/кг.

2. Під впливом ІФН-2 у тварин відзначалось пригнічення абсансної форми епілепсії, модульованої у ранній фазі формування коразол-індукованого кіндлінгу, що проявлялося в скороченні тривалості (на 38,5 %) й частоти генерування спайк-хвильових комплексів (на 46,7 %), скороченні загального часу їх існування вдвічі. Під впливом комбінованого застосування ІФН-2 й обзидану у дозах, які при самостійному застосуванні не є ефективними, відзначалось посилення протиепілептичного ефекту ІФН-2.

3. У віддаленому періоді коразол-індукованого кіндлінгу під впливом ІФН-2 відбувалося посилення епілептиформних проявів, індукованих системним застосуванням тестуючої дози коразолу. Під впливом ІФН-2 полегшувались епілептогенні ефекти каїнової кислоти у тварин із сформованим кіндлінгом - як у відношенні клонічних судом, так і тонічної екстензії передніх кінцівок. Середньоефективні дози каїнової кислоти, які викликали клонічні судоми та тонічну екстензію передніх кінцівок, знижувались вдвічі порівнянні до визначених середньоефективних доз епілептогену при його самостійному використанні. Потенціювання функціональної активності системи ендогенних збуджуючих амінокислот ІФН-2 може представляти один з механізмів патогенезу кіндлінг-індукованого хронічного епілептичного синдрому.

4. За умов коразол-викликаного кіндлінгу спостерігались розлади циклу спання-неспання у вигляді подовження фази активного неспання, скорочення повільнохвильової фази сну, подовження латентного періоду парадоксального сну та скорочення його тривалості. Під впливом ІФН-2 у кіндлінгових тварин відбувалось скорочення фази активного неспання на 29,5 %, збільшення тривалості фаз повільнохвильового (на 34,3 %) та парадоксального сну (на 57,9 %), скорочення латентного періоду виникнення парадоксального сну на 24,5 %,. В інтактних тварин застосування ІФН-2 супроводжувалось скороченням латентного періоду засинання на 37,5 %.

5. Розвиток спалахів спайк-хвильових розрядів супроводжувався збільшенням міжпівкульної кореляції між гомотопічними відділами кори головного мозку, а також послабленням корелятивних відношень між лобним і потиличним відділами. Під впливом ІНФ-2 відбувалось прискорене формування корелятивних міжпівкульних відношень, характерних для періоду припинення генерування спайк-хвильових комплексів у щурів з коразол-індукованою формою абсансної епілепсії.

6. У ранньому періоді коразол-індукованого кіндлінгу ІФН-2, при його системному застосуванні, викликав підвищення чутливості нейрональних структур вентробазальних відділів мигдалини до епілептогенної дії натрієвої солі бензилпеніциліну. Причому, полегшення епілептогенезу реєструвалось як у ранньому, так і у віддаленому періоді кіндлінгу. Під впливом локального введення ІФН-2 (10,0 мкг) у ретикулярну частину чорної речовини у тварин з коразол-індукованим кіндлінгом відзначалось підвищення чутливості до епілептогенної дії пікротоксину, бікукуліну та коразолу, подібний ефект був відсутній відносно стрихніну.

7. Системне застосування ІФН-2 викликало доза-залежне зниження рівня тіолових небілкових і білкових груп плазми цільної крові, а також сироватки крові щурів при одночасному збільшенні вмісту дисульфідних груп (в 3,7 раза). Крім того, відзначалось доза-залежне порушення функціонального стану аскорбатної окислювально-відновлювальної системи, що виражається в зниженні відновленої форми кислоти при одночасному зростанні вмісту окислених форм. Зазначені ефекти були краще виражені відносно показників небілкових тіол-дисульфідних груп і усувались на тлі застосування бета-адреноблокатора обзидану.

Публікації автора:

1. Годлевський Л.С., Нєнова О.М., Бзіта В.Л. Вплив інтерферону-2альфа на судомну активність, викликану NMDA в щурів // Клінічна та експериментальна патологія. 2004. Т.3. №2. С. 248-250. (Внесок дисертанта: проведення електрофізіологічних досліджень, оформлення статті).

2. Нєнова О.М. Вплив рекомбінатного інтерферону альфа-2 людини препарату «Лаферон» на цикл спання-неспання у щурів із синдромом кіндлінгу // Досягнення біології та медицини. — 2005. №1(5). С. 7-10.

3. Нєнова О.М. Стан тіол-дисульфідної системи крові щурів в умовах застосування інтерферону-2альфа й обзидану // Одеський медичний журнал. 2006. №4. С. 25-27.

4. Нєнова О.М. Розходження механізмів синхронізації початкового й кінцевого періоду генерування спайк-хвильових бурст у щурів з абсансною формою епілептичної активності // Запорожский медицинский журнал. 2006. №6. С. 117-121.

5. Годлевський Л.С., Нєнова О.М. Нейроімунологічні механізми контролю збудливості головного мозку // Досягнення біології та медицини. 2006. №1. С.75-92. (Внесок дисертанта: пошук літератури, оформлення статті).

6. Тиол-дисульфидная система крови крыс в условиях электрической стимуляции палеоцеребелярной коры / Годлевский Л.С., Костюшов В.В., Степаненко К.І., Нєнова О.М., Бзіта В.Л., Коболев Є.В. // Матеріали конференції «Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині». – Одеса, 2003. – С.83-85. (Внесок дисертанта: проведення досліджень, оформлення тез).

7. Годлевский Л.С., Ненова О.Н., Коболев Е.В. Блокорование бета-адренорецепторов усиливает противосудорожное действие препарата интерферона-альфа на модели коразолового киндлинга // Тези доповідей науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 175-річчю з дня народження І.М.Сеченова. Одеса, 2004. – С. 88-89. (Внесок дисертанта: проведення досліджень, оформлення тез).

8. Нєнова О.М. Нейротоксические еффекты каиновой кислоты в условиях действия интерферона 2-альфа (препарата «Лаферон») // Матеріали конференції «Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині». — Одесса, 2004. — С. 33.

9. Нєнова О.М., Бзіта В.Л. Роль системи інтерферону у контролі епілептогенного збудження мозку у кіндлінгових тварин // Матеріали міжнародної науково-практичноїа конференції молодих вчених «Молодь – медицині майбутнього». Одеса, 2004. С. 8-9. (Внесок дисертанта: проведення досліджень, оформлення тез).

10. Ненова О.Н. Усиление эффектов диазепама в тесте «открытого поля» при введении иммуноглобулинов // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. 2005. Т. 1. №1. С. 82. (Матеріали конференції Українського товариства нейронаук (з міжнародною участю), присвячені 75-річчю Донецького державного медичного університету ім..М.Горького).

11. Годлевский Л.С., Ненова О.Н. Стресс-провоцированные нарушения иммунокомпетентных органов и надпочечников в условиях применения иммуноглобулинов // Тези доповідей II міжнародної наукової конференції «Гомеостаз: фізіологія, патофізіологія, фармакологія і клініка». Одеса, 2005. С. 51-53. (Внесок дисертанта: проведення досліджень, оформлення тез).

12. Seizure-protective effects of carbamazepin and Phenobarbital in conditions of kindling development / Nenova O.N., Stepanenko K.I., Kobolev E.V., Haghoel Raz, Volohova G.A. // Матеріали конференції «Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині». Одесса, 2005. С. 36-42. (Внесок дисертанта: проведення досліджень, оформлення тез).

13. Нєнова О.М. Гормональна регуляція за умов електробольового стресу (ЕБС) та експериментальної фармакотерапії // Тези доповідей наукової конференції «ІV-і читання ім. В.В. Підвисоцького». Одеса, 2005. С. 74-75.

14. Нєнова О.М. Патогенетичне обґрунтування підходів до корекції резистентної до фармакотерапії форми епілептичного синдрому // Матеріали міжнародної науково-практичноїа конференції молодих вчених «Молодь – медицині майбутнього». Одеса, 2005. С. 25.

15. Нєнова О.М., Смірнов І.В. Вплив інтерферону-2альфа на показники перекисного окислення ліпідів у щурів та особливості ефекту на тлі застосування галоперідолу // Матеріали міжнародної науково-практичноїа конференції молодих вчених «Молодь – медицині майбутнього». Одеса, 2006. С. 13-14. (Внесок дисертанта: проведення досліджень, оформлення тез).

16. Нєнова О.М. Пригнічення продукції прозапальних цитокинів, як підхід до корекції резистентної до фармакотерапії форми епілептичного синдрому // Вісник епілептології. 2006. № 1. С. 76. (Тези доповідей Х конференції Української протиепілептичної ліги «Актуальні питання епілепсії»).

17. Godlevsky L.S., Kobolev E.V., Nenova O.N. Involvement of interferone system in the pathogenesis of epileptic syndrome // Матеріали всесвітнього конгресу по патофізіології. Пекін, 2006. С. 334. (Внесок дисертанта: проведення досліджень, оформлення тез).

18. Влияние интерферона 2-альфа на развившийся коразоловый киндлинг / Ненова О. Н., Степаненко К. И., Смирнов И. В., Годлевская Т. Л. // Матеріали конференції «Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині». Одесса, 2006. С. 36-42. (Внесок дисертанта: проведення досліджень, оформлення тез).

19. Modulation of corazol-induced kindled chronik seizures with interferon 2 / Nenova O.N., Stepanenko K.I., Kobolev E.V., Haghoel Raz, Godlevsky L.S. // Abstracts of 4^th International Congres on the Improvement of the Qualiti of life on Dementia, Epilepsy, MS and Peripheral Neuropathies. Odessa, 2006. Р. 97. (Внесок дисертанта: проведення досліджень, оформлення тез).

20. Neurophysiological principles of brain action as a basis the analysis of EEG signal / Kobolev E.V., Haghoel Raz, Nenova O.N., Vostrov G.N., Godlevsky L.S. // Abstracts of 4^th International Congres on the Improvement of the Qualiti of life on Dementia, Epilepsy, MS and Peripheral Neuropathies. Odessa, 2006. Р. 99. (Внесок дисертанта: проведення досліджень, оформлення тез).