Анотація до роботи:

Захама С. Роль кверцетину в профілактиці хронічної кардіотоксичної дії антрациклінових антибіотиків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2007.

Дисертація присвячена проблемі ушкодження міокарда, обумовленого хронічною кардіотоксичною дією антрациклінових антибіотиків. Виявлено, що кверцетин запобігає активації перекисного закислення ліпідів і підвищенню концентрації тропоніна Т при малих кумулятивних дозах антрациклінів та знижує їх при великих дозах. Кверцетин дозволяє запобігти виникненню ішемії міокарда та збільшенню дисперсії інтервалу Q-T, обумовлених кардіотоксичною дією малих кумулятивних доз антрациклінових антибіотиків та знизити їх виразність при великих дозах, пригальмовує розвиток діастолічної дисфункції лівого шлуночку, нормалізує симпатовагальний баланс у пацієнтів, які отримували цитостатики.

Розроблені рекомендації до застосування кверцетину з метою профілактики хронічної кардіотоксичної дії антрациклінових антибіотиків.

В дисертаційній роботі представлені результати вивчення кардіопротекторної ефективності флавоноїда кверцетину та її залежності від різних кумулятивних доз цитостатиків при антрацикліновій кардіоміопатії. Вивчено вплив кверцетину на гістологічну структуру міокарда, стан перекисного закислення ліпідів, антиоксидантну систему та рівень тропоніна Т, біоелектрічну активність міокарда і ВСР, діастолічну та систолічну функції лівого шлуночка. На підставі цього розроблений спосіб профілактики хронічної кардіотоксичної дії антрациклінових антибіотиків.

1. Експериментальні дані на щурах, свідчать про те, що морфологічні зміни, обумовлені кардіотоксичною дією антрациклінових антибіотиків, проявляються спазмом артеріол, повнокров’ям вен та капілярів з виникненням діапедезних крововиливів, сладж-феноменом; ушкодження кардіоміоцитів варіюють від дистрофії до некрозу з формуванням ділянок дрібно- та великоосередкового кардіосклерозу. Введення цитостатиків призводить також до підвищення рівня тропоніну Т в крові експериментальних тварин. Важкість вказаних змін зростає по мірі збільшення кумулятивної дози антрациклінових антибіотиків.

2. Профілактичне застосування кверцетину дозволяє повністю запобігти ушкодженню серця малими (8 мг/кг) кумулятивними дозами антрациклінових антибіотиків, про що свідчить відсутність у експериментальних тварин морфологічних змін міокарда та підвищення рівня тропоніна Т. При великих (16 мг/кг і 24 мг/кг) дозах цитостатика кардіопротектор кверцетин дозволяє зберегти структуру більшості кардіоміоцитів та судин, але рівень маркерів ушкодження міокарда (ТнТ) при цьому залишається високим.

3. У пацієнтів, які одержували антрациклінові антибіотики, спостерігається прискорення реакцій перекисного закислення ліпідів (збільшення концентрації МДА і ДК) та підвищення рівня тропоніна Т, особливо при кумулятивних дозах >550 мг/м². На фоні малих (<550 мг/м²) доз антрациклінів відмічається активація антиоксидантної системи (підвищення рівня каталази), а при великих – її виснаження. Кверцетин повністю запобігає активації перекисного закислення ліпідів і підвищенні концентрації тропоніна Т при малих кумулятивних дозах антрациклінових антибіотиків та суттєво знижує їх при великих дозах.

4. Кверцетин дозволяє запобігти виникненню ішемії міокарда, дисперсії інтервалу Q-T, обумовлених кардіотоксичною дією малих кумулятивних доз антрациклінових антибіотиків та знизити їх виразність при великих дозах. Він також нормалізує симпатовагальний баланс у пацієнтів, які отримували цитостатики.

5. Малі (<550 мг/м²) кумулятивні дози антрациклінових антибіотиків викликають розвиток діастолічної дисфункції ЛШ за типом недостатньої релаксації. По мірі збільшення кумулятивної дози антрациклінів (>550 мг/м²⁾ відбувається псевдонормалізація трансмітрального кровообігу. При цьому систолічна функція лівого шлуночка не порушується. Інфузія кверцетину перед введенням антрациклінів дозволяє пригальмувати розвиток діастолічної дисфункції лівого шлуночку, зв’язаний з їх кардіотоксичною дією.

Публікації автора:

1. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Захама С. Влияние кверцетина на функциональное состояние левого желудочка у пациентов, получивших малые кумулятивные дозы антрациклинов // Запорожский медицинский журнал.-2007.-№2.-С. 46-49. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків).

2. Ватутин Н.Т., Захама С., Кашанская О.К. Роль кверцетина в профилактике хронической кардиотоксичности антрацикликовых антибиотиков (данные гистологического исследования). // Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2006.-Т. 8.-№1.-С. 120-122. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, відбір гістологічного матеріалу, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків).

3. Кетинг Е.В., Захама С., Ватутин Н.Т. Дисперсия реполяризации желудочков при хроническом кардиотоксическом воздействии антрациклиновых антибиотиков. // Український медичний альманах.-2006.-Т. 9.-№6.-С. 61-63. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, виконання електрокардіограми, аналіз отриманих результатів дослідження).

4. Ватутин Н.Т., Кетинг Е.В., Калинкина Н.В., Захама С. Роль кверцетина в предупреждении увеличения дисперсии интервала QT, обусловленного хроническим кардиотоксическим действием антрациклиновых антибиотиков. // Запорожский медицинский журнал.-2007.-№1.-С. 19-22. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, виконання електрокардіограми, аналіз отриманих результатів дослідження).

5. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Захама С. Влияние кверцетина на вариабельность сердечного ритма у пациентов, получающих антрациклиновые антибиотики. // Архив клинической и экспериментальной медицины.-2006.-Т. 15, №2.-С. 2-4. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, виконання добового моніторування електрокардіограми, аналіз отриманих результатів дослідження).

6. Ватутин Н.Т., Захама С. Роль кверцетина в предупреждении возникновения безболевой ишемии миокарда, обусловленной хроническим кардиотоксическим действием антрациклиновых антибиотиков. // Питання експериментальної та клінічної медицини.-2007.-вип. 11.-Т. 1.-С. 14-18. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, виконання добового моніторування електрокардіограми, аналіз отриманих результатів дослідження).

7. Ватутін М.Т., Калінкіна Н.В., Гончаренко Т.С., Захама С. Спосіб профілактики гострих антрациклінових ушкоджень серця. // Патент України на корисну модель №20395, МПК (2006) А61К31/01; заяв. №u 2006 08792 від 07.08.2006; опубл. 15.01.2007. Бюл. №1, 2007 р.

8. Ватутін М.Т., Кєтінг О.В., Калінкіна Н.В., Гончаренко Т.С., Захама С. Спосіб діагностики антрациклінових ушкоджень серця. // Патент України на корисну модель №21660, МПК (2006) А61В10/00; заяв. №u 2006 11882 від 13.11.2006; опубл. 15.03.2007. Бюл. №3, 2007 р.

9. Гончаренко Т.С., Захама С. Кверцетин в профилактике кардиотоксичности антрациклиновых антибиотиков. // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині».-Харків.-2006.-С. 19. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез).

10. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Риджок В.В., Захама С. Взаимосвязь вариабельности сердечного ритма и систолической функции левого желудочка у пациентов, получающих антрациклиновые антибиотики. // Материалы Российского национального конгресса кардиологов, Москва, 2005. Приложение к журналу «Кардиоваскулярная терапия и профилактика».-2005.-Т.4, №4.-С. 59. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез).

11. Ватутін М.Т., Калініна Н.В., Кєтінг О.В., Захама Самі, Казанська О.К. Взаємозв’язок варіабельності серцевого ритму та діастолічної функції лівого шлуночка у пацієнтів, які отримують антрациклінові антибіотики. // Тези доповідей Х конгресу світової федерації українських лікарських товариств.-Чернівці-Київ-Чікаго.-2004.-С. 209. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез).

12. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Захама С. Роль кверцетина в предупреждении увеличения дисперсии интервала QT, обусловленного кардиотоксическим действием антрациклинов. // Матеріали науково-практичної конференції «Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб».-Харків.-2007.-С. 27. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез).

13. Ватутін М.Т., Гончаренко Т.С., Склянна О.В., Захама С. Флавоноїд кверцетин: фармакологічні властивості та клінічне використання. // Ліки.-2005.-№3-4.-С. 19-27. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті).

14. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Демидова А.Л, Кириенко Т.С., Захама С. Значение определения сердечных тропонинов при повреждении миокарда. // Серце і судини.-2005.-№4.-С. 114-119. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті).

15. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Гончаренко Т.С., Столика О.И., Захама С. Антрациклиновая кардиомиопатия (дані за 2003-2006 гг.). // Український медичний альманах.-2006.-Т. 9.-№5.-С. 155-161. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті).

16. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Долженко Е.В., Скляная Е.В., Кашанская О.К., Захама С. Безболевая ишемия міокарда. // Український кардіологічний журнал.-2007.-№ 3.-С. 97-103. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті).