Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Світове господарство і міжнародні економічні відносини


312. Івлєва Ірина Вадимівна. Роль Міжнародного валютного фонду в макроекономічній стабілізації європейських транзитивних країн: дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Івлєва І.В. Роль Міжнародного валютного фонду в макроекономічній стабілізації європейських транзитивних країн – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Дисертаційне дослідення присвячене вивченню ролі Міжнародного валютного фонду в процесах встановлення макроекономічної стабілізації країн з перехідною економікою європейського континенту.

Основна мета полягає в аналізі системи заходів МВФ, спрямованих на досягнення макроекономічної стабілізації в країнах Центральної та Східної Європи та оцінці стратегій співробітництва України з Фондом. У роботі розкривається роль МВФ у системі світового господарства та аналізуються стабілізаційні стратегії Фонду, досліджуються основні напрями співробітництва країн ЦСЄ з МВФ та розкривається сутність стабілізаційних економічних програм для країн з транзитивною економікою.

У дисертації було вивлено оптимальний термін кредитного співробітництва країн з Фондом. При обробці данних було використано метод регресійного аналізу та побудовано економетричну модель, за допомогою якої було виявлено залежність показників зростання економіки від надходження кредитів МВФ.

У першому розділі дисертації розглядається сутність теорії макроекономічної стабілізації, роль Міжнародного валютного фонду у системі світового господарства та приведені результати реалізації стабілізаційних програм у країнах регіонів світу.

У другому розділі дослідження розкривається мета програм співробітництва МВФ з країнами Центральної та Східної Європи, аналізуються основні стуктурні елементи стабілізаційних програм Фонду для країн ЦСЄ та викладаються економічні наслідки реалізації програм Фонду у країнах регіону.

Дисертантом визначена роль МВФ у макроекономічній стабілізації в європейських транзитивних країнах та систематизовані наслідки для економік країн від співрбітництва з Фондом.

Третій розділ дисертаційного дослідження розкриває ефективність співробітництва МВФ та України. У даній частині роботи викладено сутність програм співробітництва МВФ з Україною, проаналізована роль даної організації в макроекономічній стабілізації в Україні та проведена економетрична оцінка ефективності двостороннього співробітнитва.

У роботі доведено, що кредити МВФ заохочують зростання споживання, сприяють удосконаленню банківської та грошово – кредитної системи держави, надходженню іноземних інвестицій, стимулюють розвиток торгівлі. Економетирично обгрунтовано, що механізм використання кредитів неефективно впливає на розвиток виробничої сфери, інноваційну діяльність, регулювання державних витрат, структуру та зростання ВВП.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у дослідженні та розробці сучасних методів співробітництва країн ЦСЄ та України з МВФ. У результаті проведення дисертаційного дослідження сформульовано ряд висновків й запропоновані до реалізації рекомендації теоретико- методологічного та науково- практичного характеру, що дозволяють узагальнити та систематизувати роль МВФ у макроекономічній стабілізації європейських транзитивних країн.

Дослідження ролі МВФ у макроекономічній стабілізації європейських транзитивних країн дало змогу обгрунтувати наступні висновки:

  1. Стабілізаційні програми Фонду, що застосовувалися протягом тривалого періоду часу в країнах Латинської Америки, Африки та Центральної та Східної Європи, не завжди досягали позитивного результату, підтвердженням чого є диспропорції в розвитку економіки, що спостерігалися після запровадження відповідних програм. До даних результатів застосування програм можна віднести надмірну доларизацію економіки (в країнах Латинської Америки), зростання обсягу зовнішнього боргу (в країнах Африки та Центральної та Східної Європи).

  2. В роботі були досліджені основні напрями співробітництва МВФ з країнами ЦСЄ і виявлено, що взаємодія країн Центральної та Східної Європи з Міжнародним валютним фондом є необхідною передумовою для проведення економічних трансформацій та встановлення макроекономічної стабілізації в країнах, оскільки МВФ надає комплексну допомогу країнам. Застосування стабілізаційного пакету заходів у рамках програм МВФ мало неоднакові наслідки для країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою. Національні економіки країн ЦСЄ опинились у довгій стагнації виробництва після обмеження економічної політики стабілізаційним пакетом заходів.

  1. Грошово- кредитна, монетарна сфера є динамічним сектором економіки, а особливо у країнах, що проводять трансформацію. Інструменти стабілізації монетарної сфери постійно мають відповідати реаліям, що змінюються, механізм “валютної ради” не може протягом тривалого часу відповідати всім вимогам по досягненню макроекономічної стабілізації і не є гнучким інструментом, на відміну від системи плаваючих курсів. Оскільки транзитивні економіки є достатньо динамічними, то в перші роки реформування доцільно використовувати механізм “валютної ради”, який після перших ознак стабілізації, можна замінити системою плаваючих валютних курсів, що і доводять країни- лідери ЦСЄ.

  2. Всі плани щодо економічного реформування, які були частиною програм МВФ, визначали, що необхідним є першочерговий вплив на економічну систему з метою досягнення макроекономічної стабілізації. Програми були значною мірою "неортодоксальні" за своїм підходом до стабілізації цін, вони відрізнилися від попередніх програм в таких аспектах, як, наприклад, у підході до контролю заробітної плати. Дані заходи були далекосяжними у спробі швидко перейти від початкової виробничої рівноваги старої системи до бажаної нової ринкової структури.

  3. У результаті проведеного аналізу, у роботі було виявлено, що найбільш оптимальним періодом кредитного співробітництва країн регіону з МВФ є середньостроковий термін до 10 років. Продовження співробітництва на більш тривалий термін призводить до залежності національних економік від наданих ресурсів, доларизації та валютних криз, експортної залежності та деформації внутрішньої структури економіки..

  4. Оцінюючи вплив МВФ на економічні реформи у європейських країнах з перехідною економікою, слід зазначити, що у країнах – економічних лідерах регіону стабілізаційні програми Фонду досягли поставленої мети. Десять років трансформації економіки в ЦСЄ дали позитивні результати в першу чергу для таких країн, як Словенії, Чехії, Угорщини та Польщі. Ці країни першими серед країн регіону відмовились від фінансової допомоги МВФ і перейшли на безкредитне співробітництво з Фондом.

  5. Роль МВФ в економічній трансформації у країнах регіону можна оцінити як стабілізуючу для грошово- фінансової сфери та торгівлі. Слід зазначити, що факт співробітництва з Фондом створив для країн репутацію платоспроможних і надійних партнерів, що сприяло загальному покращанню інвестиційного клімату в даних країнах, і, як результат, загальний обсяг іноземних інвестицій, що надходили, зростав. Дані висновки підтверджує економетрична модель, наведена у другому розділі.

  6. На основі економетричної моделі доведено, що кредити МВФ заохочують зростання споживання, сприяють удосконаленню банківської та грошово – кредитної системи держави, надходженню іноземних інвестицій, стимулюють розвиток торгівлі, також обгрунтовано, що механізм надання та використання кредитів МВФ є недостатню ефективним у розвитку виробничої сфери, інноваційній діяльності, регулюванні державних витрат, впливу на структуру та зростання ВВП.

  7. Проаналізувавши весь період кредитного співробітництва України з МВФ, можна стверджувати, що загальна динаміка ефективності використання кредитів була пропорційно лінійною. Відповідно, і ефективність співробітництва Фонду з Україною має позитивний характер. З 2002 року можна зробити висновки про те, що перехід до безкредитної форми співробітництва має свої об’єктивні переваги. Брак необхідних коштів слід компенсувати за рахунок акумуляції власних внутрішніх резервів та завдяки проведенню активної політики по залученню прямих іноземних інвестицій, за рахунок яких можна здійснити необхідні трансформаційні заходи. Обгрунтовано, що для України на даному етапі співробітництва з Фондом більш ефективною буде взаємодія на безкредитній основі, яка поступово має бути заміненою механізмом технічного співробітництва.

  8. Ефект від роботи з МВФ полягає не стільки в отриманні коштів для структурної трансформації економіки, скільки у створенні Фондом "економічної репутації" для країни. Зробивши детальний аналіз діяльності міжнародних фінансових організацій та інвесторів, можна прослідкувати певну ієрархічну залежність: ні великий інвестор, ні міжнародна або регіональна організація не спрямують в країну кошти, якщо ця країна не має досвіду співробітництва з МВФ.

Публікації автора:

Основні положення, теоретичні та практичні висновки дисертації знайшли своє відображення у 7 одноосібних публікаціях автора загальним обсягом 2,25 друк. арк.

У фахових виданнях:

1. Примаченко І.В. Результати проведення стабілізаційних програм за підтримки МВФ в окремих азіатських країнах// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. – Вип. 21. – Ч.3. – К.: Київський університет. – 2001.- с. 66-69 (0,2 друк. арк.).

2. Примаченко І.В Вплив санкцій Ради Безпеки ООН на економіку транзитивних країн (на прикладі СРЮ) // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. – Вип. 26. – К.: Київський університет. – 2001.- с.261-265 (0,2 друк. арк.).

3. Примаченко І.В. Ефективність співробітництва МВФ і України // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. – Вип. 36. – Ч.2. – К.: Київський університет. – 2002.- с. 195-202 (0,5 друк. арк.).

4. Івлєва І.В. Еволюція теорії макроекономічної стабілізації в умовах глобалізації світового господарства // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. – Вип. 38. – Ч.2. – К.: Київський університет. – 2002.- с. 139-143 (0,5 друк. арк.).

В інших виданнях:

1. Примаченко І.В. Механізм співробітництва МВФ і країн Центральної та Східної Європи // Матеріали 7 міжн. наук.- теор. конференції (25-26 листопада 1999 р.) – Модуль 3 – К.1999 – с146-151 (0,2 друк. арк.).

2.Примаченко І.В. Основні результати лібералізації та первинної макроекономічної стабілізації в транзативних країнах Центральної Європи // Матеріали 9 міжн. наук.- теор. конференції (25-26 жовтня 2001 р.) – К.2001 – с.86-91 (0,25 друк. арк.).

3. Примаченко І.В. Досвід економічних реформ в країнах Центральної Європи для України // Науковий вісник дипломатичної академії України: Збірн.наук. праць. – Вип.6 – Київ - 2002. – с.166-173 (0,4 друк. арк.).