Анотація до роботи:

Шалько І.В. Роль патогенетичних і саногенетичних факторів у розвитку хронічного гастриту, гастродуоденіту, виразкової хвороби, асоційованих з Helicobacter pylori, у людей молодого віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Івано-Франківська медична академія МОЗ України, Івано-Франківськ, 2005.

Дисертація присвячена проблемі вивчення співвідношення кислотно-пептичної та мукоїдно-електролітної секреції при хронічному гастриті, гастродуоденіті, виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, асоційованих з Helicobacter pylori, у молодих осіб на тлі дії чинників ризику – дуоденогастрального рефлюксу, куріння тютюну, вживання алкоголю, конституційного фактору, а також вивченню стану факторів агресії та захисту слизової оболонки шлунка під впливом інгібіторів протонової помпи (лансопразол) та на тлі сумісного введення Н₂-блокаторів (фамотидин) і прокінетиків (метоклопрамід).

Враховуючи рівномірний розподіл факторів ризику у всіх групах обстежених щодо куріння тютюну, вживання алкоголю, конституційного фактору, дуоденогастрального рефлюксу на тлі персистенції Helicobacter pylori, доведено, що для запуску процесу виразкоутворення необхідне поєднання дії всіх ушкоджуючих чинників, яке призводить до порушення рівноваги між кислотно-пептичною секрецією та механізмами цитопротекції.

Визначені особливості гальмівного ефекту лансопразолу на секрецію хлористоводневої кислоти та пепсину в шлунковому соку, а також на секрецію N-ацетилнейрамінових кислот та іонів Na⁺ у системі шлунковий сік/нерозчинний слиз.

Доведено, що комбінація антигелікобактерної терапії з сумісним прийомом Н₂-блокатора (фамотидину) та прокінетика (метоклопраміду) дозволяє різко зменшити концентрацію як хлористоводневої кислоти, так і пепсину, що є важливою передумовою для успішного лікування виразкової хвороби.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі гастроентерології щодо визначення впливу патогенетичних чинників та чинників ризику на секреторну функцію шлунка при хронічному гастриті, дуоденіті та виразковій хворобі асоційованих з Helicobacter pylori, у людей молодого віку.

1. Серед ймовірних чинників ризику встановлено рівномірний їх розподіл у всіх групах обстежених щодо куріння тютюну, вживання алкоголю, конституційного та спадкового факторів, дуоденогастрального рефлюксу на тлі персистенції Helicobacter pylori. У всіх групах домінує дуоденогастральний рефлюкс.

2. Дослідження та оцінка секреторної функції шлунка у молодих осіб вимагає інтегрованого підходу, який поруч із врахуванням ролі патогенетичних чинників та факторів ризику на розвиток хронічного гастриту, дуоденіту, ерозій та виразок слизової оболонки дванадцятипалої кишки має включати поєднаний аналіз факторів агресії та захисту при розгляді даної патології.

3. Показник кислотності є основним диференційним критерієм для визначення спрямованості розвитку процесу у бік хронічного гастриту, або у бік розвитку виразкової хвороби.

4. Для хронічного гастриту характерним є збереження співвідношення показників мукоїдно-електролітної секреції та поступове збільшення цих величин у міру зменшення кислотопродукції, незважаючи на вплив Helicobacter pylori та дуоденогастрального рефлюксу.

5. При гастродуоденіті без ерозій та з ерозивними змінами слизової оболонки дванадцятипалої кишки виникає розподіл функцій мукоїдно-електролітної секреції і у якості захисного фактору на тлі кислотно-пептичної агресії виступає лише муциноутворення, тоді як вміст іншого компоненту – іонів Na⁺ – поступово зменшується.

6. При виразковому дефекті слизової оболонки цибулини дванадцятипалої кишки кислотно-пептична агресія супроводжується зменшенням секреції обох компонентів мукоїдно-електролітного захисту, як і N-ацетилнейрамінових кислот, так і іонів Na⁺.

7. Інгібітори протонової помпи, зокрема лансопразол, залишаються препаратами вибору, які рекомендуються Маастрихським консенсусом 2-2000 для гальмування парієтальної секреції, але успішне проведення противиразкової терапії має враховувати сповільненість дії останніх та недостатньо ефективне гальмування ними викиду пепсину.

1. Комбінація антигелікобактерної терапії з прийомом Н₂-блокатора (фамотидину) та прокінетика (метоклопраміду) дозволяє різко зменшити концентрацію як хлористоводневої кислоти, так і пепсину, що є важливою передумовою для успішного лікування виразкової хвороби.

Публікації автора:

1. Шалько І.В. Сумісна дія Н₂-блокатора фамотидину та прокінетика метоклопраміду на кислу секрецію у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Практична медицина. – 2004. – Т. Х, № 2. – С. 126-127.

2. Шалько І.В. Вплив лансопразолу на фактори агресії та захисту слизової оболонки гастродуоденальної зони у хворих з ерозіями цибулини дванадцятипалої кишки. – Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2004. – № 4. – С. 106-109.

3. Деклараційний патент на винахід 36040 А. Спосіб відбору хворих для курсового лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки / Скляров Є.Я., Скляров О.Я., Пляцко М.Г., Шалько І.В., Кислий Б.М. – Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького. – 2001. – Бюлетень № 3.

Здобувач провела літературний пошук, відбір хворих для даного дослідження, визначення рівня пепсину у шлунковому вмісті статистичну обробку отриманих результатів, обґрунтувала переваги індивідуального визначення ефективності підібраного курсового лікування. Професор Скляров Є.Я., професор Скляров О.Я. – консультативна допомога у відборі хворих. Лікар-ендоскопіст Пляцко М.Г. визначення рівня іонів Na⁺ і К⁺ в системі шлунковий сік/нерозчинний слиз. Лікар-ендоскопіст Кислий Б.М. – проведення ФГДС.

4. Скляров Є.Я., Пляцко М.Г., Шалько І.В., Кислий Б.М., Вдовенко С.С. Вплив прокінетика цисаприду на кислотно-пептичну та мукоїдно-електролітну секрецію у хворих на виразкову хворобу / Другий Український Конгрес гастроентерологів (Дніпропетровськ, 12-14 вересня 2000) // Гастроентерологія. – Міжвідомчий збірник, Дніпропетровськ. – Вип. 30. – 2000. – С. 407-410.

Здобувач провела літературний пошук, відбір обстежуваних для даного дослідження, визначення рівня пепсину у шлунковому вмісті, статистичну обробку одержаних результатів, узагальнила результати та сформулювала висновки, підготувала матеріали до друку. Професор Скляров Є.Я., лікар-гастроентеролог Вдовенко С.С. – консультативна допомога при відборі хворих. Лікар-ендоскопіст Пляцко М.Г. – проводив ФГДС, визначав рівень іонів Na⁺ і К⁺ в системі шлунковий сік/нерозчинний слиз. Лікар-ендоскопіст Кислий Б.М. – проведення ФГДС.

5. Скляров Е.Я., Пляцко М.Г., Лемішко Б.Б., Кислий Б.М., Шалько І.В. Характер впливу Н₂-блокаторів першого, другого, третього покоління на фактори агресії та захисту при виразковій хворобі // Експерим. і клін. фізіологія та біохімія. – 1998. – №3-4. – С. 66-69.

Здобувач провела літературний пошук, відбір обстежуваних для даного дослідження, визначення рівня пепсину у шлунковому вмісті, порівняльний аналіз дії Н₂-блокаторів різного покоління на фактори агресії та захисту слизової оболонки шлунка, статистичну обробку одержаних результатів, підготувала матеріали до друку. Професор Скляров Є.Я., доцент Лемішко Б.Б. – консультативна допомога при відборі хворих. Лікар-ендоскопіст Пляцко М.Г. проводив ФГДС, визначав рівень іонів Na⁺ і К⁺ в системі шлунковий сік/нерозчинний слиз. Лікар-ендоскопіст Кислий Б.М. – проведення ФГДС.

6. Петришин Ю.С., Шалько І.В. Сучасні аспекти лікування виразкової хвороби // Сучасна гастроентерологія. – 2002. – №2 (8). – С. 79-81.

Здобувач провела літературний пошук, систематизацію даних літературного пошуку, підготувала матеріали до друку. Доцент Петришин Ю.С. – допомога в систематизації даних літературного, у редагуванні роботи.

7. Петришин Ю.С., Зотя А.В., Шалько І.В. Нові перспективи діагностики Helicobacter pylori (Огляд літератури) // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2000. – №3. – С. 78-85.

Здобувач провела літературний пошук, систематизувала дані літературного пошуку, підготувала матеріали до друку. Доцент Петришин Ю.С. –допомога в систематизації даних літературного пошуку. Студент Зотя А.В. – допомагав у комп’ютерному наборі.

8. Дутка Р.Я., Гельнер З.А., Шалько І.В., Гаврилюк З.О., Короткий В.В., Садоха Б.Й., Созанський З.І., Тинякова Г.Ю., Шатилович Л.Г., Костко Р.В. Використання фамотидину (квамателу) в терапії хворих виразковою хворобою та дуоденогастральним рефлюксом // Матеріали міжнародного семінару “Актуальні проблеми гастроентерології та ендоскопії”, 8-9 червня 1995, Львів. – 1995. – С. 34-35.

Здобувач провела літературний пошук, відбір хворих для даного дослідження, статистичну обробку отриманих результатів, сформулювала висновки. Професор Дутка Р.Я., доценти Гельнер З.А., Гаврилюк З.О, Короткий В.В. – консультативна допомога у відборі хворих. Ординатори гастроентерологічного відділення Садоха Б.Й., Созанський З.І., Тинякова Г.Ю., Костко Р.В. –, готували матеріали до друку. Лікар-ендоскопіст Шатилович Л.Г. проводив ФГДС.

9. Дутка Р.Я., Гаврилюк З.О., Гельнер З.А., Короткий В.В., Костко Р.В., Садоха Б.Й., Саченко В.В., Черепанин О.О., Піндак М.В., Ошуркевич Л.Ю., Шалько І.В. Ефективність лікування хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки в денному і стаціонарному гастроентерологічних відділеннях за даними 5-ї клінічної лікарні та Львівської залізничної клінічної лікарні // Тези доповідей Першого українського конгресу гастроентерологів, 19-21 вересня 1995, Дніпропетровськ. – 1995. – С. 62.

Здобувач провела відбір хворих, порівняння ефективності лікування в умовах денного та стаціонарного відділення, статистичну обробку даних, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку. Професор Дутка Р.Я., доценти Гельнер З.А., Гаврилюк З.О, Короткий В.В. – консультативна допомога у відборі хворих. Ординатори гастроентерологічних відділень Костко Р.В., Садоха Б.Й., Саченко В.В., Черепанин О.О., Піндак М.В., Ошуркевич Л.Ю. – готували матеріали до друку.

10. Троценко О.В., Петришин Ю.С., Шалько І.В. Періодична моторна діяльність шлунка та дванадцятипалої кишки у здорових молодих людей // Матеріали конференції до 100-річчя кафедри фізіології, 10-14 жовтня 1995, Львів. – 1995. – С. 77-78.

Здобувач автор ідеї, провела літературний пошук, дослідження моторної діяльності шлунка і дванадцятипалої кишки на тлі базальної та стимульованої гістаміном секреції, статистичну обробку отриманих результатів, підготувала матеріали до друку. Доцент Петришин Ю.В. – консультативна допомога при проведенні досліджень. Асистент Троценко О.В розробив оригінальний зонд з мініатюрними датчиками для дослідження моторної діяльності шлунка і дванадцятипалої кишки.

11. Дутка Р.Я., Гельнер З.А., Гаврилюк З.О., Новосад А.Б., Шалько І.В., Матущак О.М., Слобода М.І. Результати лікування виразкової хвороби 12-ти палої кишки (ВХДК) омепразолом та ранітідіном // Матеріали конференції “Актуальні проблеми медичного обслуговування працюючих на залізничному транспорті, 12-14 червня 1996, Ужгород. – 1996. – С. 112-113.

Здобувач провела відбір хворих для дослідження, порівняльний аналіз ефективності лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки омепразолом та ранітідіном, статистичну обробку результатів, підготувала матеріали до друку. Професор Дутка Р.Я., доценти Гельнер З.А., Гаврилюк З.О, Новосад А.Б. – консультативна допомога у відборі хворих. Асистент Матущак О.М., Слобода М.І. студентка ЛДМІ – допомога у комп’ютерному наборі.

12. Гельнер З.А., Дутка Р.Я., Гаврилюк З.О., Короткий В.В., Шалько І.В., Новосад А.Б., Шатилович К.Л. Деякі аспекти профілактики та ранньої діагностики захворювань органів травлення в підлітковому віці / Матеріали 7-го конгресу світової федерації українських лікарських товариств, Ужгород, 16-20 серпня 1998. – Журнал всеукраїнського лікарського товариства, 1998. – Т.2, №1-2. – С. 164-165.

Здобувач провела літературний пошук, відбір обстежуваних для даного дослідження, статистичну обробку матеріалів, узагальнила результати та сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку. Професор Дутка Р.Я., доценти Гельнер З.А., Гаврилюк З.О., Короткий В.В., Новосад А.Б. – консультативна допомога у відборі хворих. Шатилович К.Л. студентка ЛДМІ – допомагала у комп’ютерному наборі.

13. Дутка Р.Я., Гельнер З.А., Гаврилюк З.О., Короткий В.В., Новосад А.Б., Шалько І.В. Вивчення особливостей перебігу і прогнозу виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки з урахуванням функціонального стану підшлункової залози і жовчовивідних шляхів // Матеріали 14-го з’їзду терапевтів України. – Київ, 1998. – С. 105.

Здобувач провела літературний пошук, відбір обстежуваних для даного дослідження, статистичну обробку результатів, узагальнила результати та сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку. Професор Дутка Р.Я., доценти Гельнер З.А., Гаврилюк З.О., Короткий В.В., Новосад А.Б. – консультативна допомога у відборі хворих для дослідження.

14. Дутка Р.Я., Шалько І.В., Гельнер З.А., Гаврилюк З.О., Короткий В.В., Новосад А.Б., Івасівка Р.С. Проблеми профілактики та етапного лікування виразкової хвороби // Тез. доп. наук.-практ. конф. „Львівський обласний діагностичний центр (10 років діяльності)”, Львів, 26-27 листопада, 1999. – 1999. – С. 52.

Здобувач виконала літературний пошук, відбір хворих для даного дослідження, статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку. Професор Дутка Р.Я., доценти Гельнер З.А., Гаврилюк З.О., Короткий В.В., Новосад А.Б – консультативна допомога при відборі хворих. Івасівка Р.С. студентка ЛДМІ – допомагала у комп’ютерному наборі.