Анотація до роботи:

Павлюченко М.І. “Роль переривистої нормобаричної гіпоксії в профілактиці пізнього гестозу у вагітних з хронічним пієлонефритом”.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. Харківський державний медичний університет, м. Харків, 2003.

Спільні патогенетичні механізми клінічних проявів хронічного пієлонефриту та пізнього гестозу дозволяють віднести вагітних із цією екстрагенітальною патологією до групи високого перинатального ризику і обумовлюють застосування у них ефективних засобів профілактики цього ускладнення вагітності.

У результаті дослідження показників центральної гемодинаміки, гормонального та імунного профілю, а також комплексної комп’ютерної кардіоінтервалографії у вагітних із хронічним пієлонефритом доведено, що застосування на доклінічній стадії курсу переривистої нормобаричної гіпоксії вірогідно знижує частоту пізнього гестозу у жінок із цією екстрагенітальною патологією, за рахунок поширення компенсаторних можливостей організму. До того ж механізми адаптації до дії гіпоксичного фактору формуються як у більшості систем материнського організму, так і у внутрішньоутробного плода.

1. Розвиток пізнього гестозу у вагітних з хронічним пієлонефритом спостерігається у середньому в 26,42±0,48 тижнів, характеризується важким клінічним перебігом, зниженою ефективністю терапевтичних заходів та призводить до порушення внутрішньоутробного стану плода і збільшення кількості перинатальних ускладнень, що і обумовлює необхідність застосування у жінок з цією екстрагенітальною патологією профілактичних засобів.

2. З метою своєчасного призначення профілактичних засобів стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з хронічним пієлонефритом повинен досліджуватися у 24-26 та у 34-36 тижнів вагітності як у терміни максимального навантаження систем організму.

3. Застосування переривистої нормобаричної гіпоксії у вагітних з хронічним пієлонефритом поширює адаптаційні можливості внутрішньоутробного плода до дії гіпоксії, що підтверджується збільшенням загальної тривалості повільних акцелерацій до 10,59±0,14 хв. за рахунок збільшення їх кількості до 12,06±0,23 при 60-и хвилинному кардіотокографічному дослідженні, а також вірогідно більш високими оцінками новонародженого за шкалою Апгар.

4. Під впливом переривистої нормобаричної гіпоксії у вагітних з хронічним пієлонефритом зростання показників серцевого індексу вище 3 мл/(хвм²) компенсується зниженням значень загального периферичного опору нижче 1500 динс/см^-5, що є свідченням поширення компенсаторних можливостей серцево-судинної системи організму.

5. При застосуванні метода переривистої нормобаричної гіпоксії використання комп’ютерної кардіоінтервалографії дозволяє контролювати компенсаторні можливості вагітних протягом всього гестаційного періоду. У вагітних з хронічним пієлонефритом під впливом цієї методики встановлено зміщення акценту вегетативної регуляції у бік парасимпатичного компоненту, яке характеризується зниженням показників індексу напруги нижче 300 одиниць та зростанням загальної потужності спектру вище 1500 мс, що є маркером підвищення рівня компенсаторно-пристосувальних реакцій у цих вагітних.

6. Метод переривистої нормобаричної гіпоксії позитивно впливає на стан показників природнього імунітету за рахунок активації моноцитарно-макрофагальної системи та поширення компенсаторних можливостей організму.

7. У вагітних з хронічним пієлонефритом метод переривистої нормобаричної гіпоксії найбільш доцільно використовувати в терміни гестації 20-30 тижнів, що при необхідності дає можливість проведення повторного курсу профілактики пізнього гестозу.

Публікації автора:

1. Павлюченко М.І., Жарких А.В., Колесник Ю.М. Влияние прерывистой нормобарической гипоксии на состояние гормонального профиля фетоплацентарного комплекса у беременных с хроническим пиелонефритом // Запорожский медицинский журнал.- 2001.- № 5-6.- С.22-24. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх клінічне і параклінічне обстеження та статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та висновки щодо впливу переривистої нормобаричної гіпоксії на стан гормонального профілю при хронічному пієлонефриті).

2. Павлюченко М.І., Жарких А.В., Колесник Ю.М., Шапран Н.Ф. Вплив переривистої нормобаричної гіпоксії на показники центральної гемодинаміки у вагітних з хронічним пієлонефритом // Вісник наукових досліджень.- 2002.- №2(26) додаток.- С.161-162. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх клінічне і параклінічне обстеження та статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та висновки щодо впливу переривистої нормобаричної гіпоксіії на показники центральної гемодинаміки при хронічному пієлонефриті).

3. Павлюченко М.І., Жарких А.В., Колесник Ю.М. Вплив переривистої нормобаричної гіпоксії на стан вегетативної нервової системи вагітних з хронічним пієлонефритом за даними компьютерної кардіоінтервалографії // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2002.- №5.- С.67-70. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх клінічне і параклінічне обстеження та статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та висновки щодо впливу переривистої нормобаричної гіпоксіії на показники вегетативної нервової системи при хронічному пієлонефриті).

4. Павлюченко М.И., Жарких А.В., Ковалева З.К. Состояние центральной гемодинамики у беременных с хроническим пиелонефритом // Интегративная медицина и здравоохранение: тезисы докладов обл. научно-практической конф.- Запорожье.- 2002.- С. 85-86. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх клінічне і параклінічне обстеження та статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та висновки щодо стану центральної гемодинаміки при хронічному пієлонефриті).

5. Жарких А.В., Нерянов К.Ю., Павлюченко М.И. Современные аспекты клинического течения и ведения беременности, родов и послеродового периода на фоне пиелонефрита // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики.- Випуск 3.- Запоріжжя.- 1999.- С. 191-199. (Здобувачем спільно із співавторами проведено аналіз літератури у напрямку сучасних наукових переконань на проблему пієлонефриту та поєднаного гестозу).

6. Жарких А.В., Круть Ю.Я., Избицкая Н.Г., Павлюченко М.И. Операция кесарево сечение в родоразрешении беременных с сочетанными поздними гестозами // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- К.: “Фенікс”, 2001.- С. 257-259. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та висновки щодо значення операції кесарів розтин при поєднаних гестозах).

7. Павлюченко М.І., Жарких А.В., Колеснік Ю.М. Значення спектрального аналізу у комплексній оцінці компенсаторних можливостей вагітних з хронічним пієлонефритом після курсу переривчастої нормобарическої гіпоксії // Репродуктивне здоров’я жінок Запорізького регіону.- Запорожье.- 2002.- С.131-135. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх клінічне і параклінічне обстеження та статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та висновки щодо діагностичного значення спектрального аналізу комп’ютерної кардіоінтервалографії).

8. Павлюченко М.И., Жарких А.В., Гвинджилия М.Н. Гемодинамические нарушения у беременных с хроническим пиелонефритом // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- К.: “Інтермед”, 2002.- С. 172-174. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх клінічне і параклінічне обстеження та статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та висновки щодо стану центральної гемодинаміки при хронічному пієлонефриті).

9. Павлюченко М.І. Значение кардиоинтервалографии в оценке состояния вегетативной нервной системы у беременных с хроническим пиелонефритом // Вчені майбутнього: тези доповідей Міжнар. науково-практичної конф. молодих вчених. - Одеса.- 2002.- С.122-123. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх клінічне і параклінічне обстеження та статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та висновки щодо діагностичного значення комп’ютерної кардіоінтервалографії).

10. Павлюченко М.И. Состояние иммунной системы у беременных с хроническим пиелонефритом // Медицина – здоров’я – ХХІ сторіччя: тези доповідей ІІІ Міжнар. медичної конф. студентів та молодих учених.- Дніпропетровськ.- 2002.-С.166. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх клінічне і параклінічне обстеження та статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та висновки щодо впливу хронічного пієлонефриту на показники імунної системи).