Анотація до роботи:

Пузирьов І.В. Роль порушень імунітету в патогенезі гонартрозу і прогнозування його перебігу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.

Дисертація присвячена вивченню ролі порушень імунітету в патогенезі гонартрозу і прогнозуванню його перебігу.

Встановлено, що на початковому етапі розвитку гонартрозу клініко-рентгенологічні зміни в колінних суглобах й імунологічному статусі хворих незначні. Вони, в основному, обумовлені наслідками травми (макро- й мікро-), а також запаленням з в’ялим перебігом, обумовленим неспецифічною інфекцією.

У другій стадії хвороби синдром системної запальної відповіді запускає імунні комплекси й прозапальні цитокіни.

У третій стадії порушення імуносупресії, у свою чергу, ведуть до збільшення продукції аутоантитіл класу G, рівня ЦІК, концентрації ІЛ-8 і ФНП-. У потерпілих із множинною й поєднаною травмою колінного суглоба в початковому й ранньому періодах травматичної хвороби з боку імунної системи настають виразні зміни, які укладаються в картину імунодефіциту. Виразний дисбаланс між Т-хелперами й Т-супресорами на користь останніх спостерігається в підгрупі потерпілих, в яких у віддаленому посттравматичному періоді гонартроз прогресує.

При гонартрозі з гіперактивним рівнем імунологічної реактивності збільшується кількість й активність Т- і В-лімфоцитів, в суглобах закінчується трансформація дегенеративно-дистрофічного процесу в запальний.

Для рішення завдань прогнозування виникнення гонартрозу й прогностичної оцінки тяжкості стану хворих, що відповідає клініко-рентгенологічним ознакам гонартрозу I-III ступеня, запропоновано параметри, які полягають в побудовані регресійних рівнянь, що включають найбільш інформативні імунологічні показники.

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування результатів і досягнуто рішення наукового завдання – досліджено роль порушень імунітету в патогенезі гонартрозу, на основі вивчення клініко-рентгенологічних проявів гонартрозу та імунологічної реактивності у хворих установлено нові механізми імунологічних порушень, що доповнюють патогенез гонартрозу, а також представлено імунологічні критерії, які уточнюють діагностику, прогноз та оцінку важкості гонартрозу й стану хворих.

1. На початковому етапі гонартрозу клініко-рентгенологічні зміни в колінних суглобах та імунологічному статусі хворих незначні. У динаміці гонартрозу активація фагоцитозу стає все більш значною, в другій стадії вона є максимальною й переважає над активацією Т- і В-лімфоцитів. Це призводить до дисбалансу у функціонуванні імунної системи та сприяє зниженню в 2,2 рази кількості Т-супресорів. У третій стадії порушення імуносупресії, у свою чергу, ведуть до збільшення продукції аутоантитіл класу G у 3,4 рази, рівня ЦІК у 4,4 рази, концентрації ІЛ-8 у 13,2 рази і ФНП- у 8,9 рази. Імунні комплекси й прозапальні цитокіні запускають системну запальну реакцію.

2. У потерпілих із множинною травмою колінного суглоба в початковому й ранньому періодах травматичної хвороби з боку імунної системи наступають виразні зміни, які стосуються зниження на 10-40% числа Т- і В-лімфоцитів. Разом з тим відбувається зменшення концентрації імуноглобулінів у плазмі крові. Зрушення в імунній системі потерпілих укладаються в картину імунодефіциту. Показники клітинної й гуморальної ланки імунної системи відновлюються до 12-14 доби, але більша їхня частина – до 28-30 доби. Виразний дисбаланс між Т-хелперами й Т-супресорами на користь останніх спостерігається в підгрупі потерпілих, в яких у віддаленому посттравматичному періоді гонартроз прогресує.

3. У патогенезі гонартрозу важливу роль відіграє стан імунологічної реактивності. При гіперактивному її рівні, обумовленому нейтрофільним лейкоцитозом на 50% збільшується кількість й активність Т-лімфоцитів, в 3 рази підвищуються число В-лімфоцитів. При цьому також зростають в 1,5-3,5 рази показники неспецифічного імунітету, в 5,3 рази – концентрація ЦІК, в 6 разів – ІЛ-8, в 12,8 рази – ФНП-.

4. Для розробки методів прогнозування виникнення гонартрозу, прогностичної оцінки його важкості й тяжкості стану пацієнтів доцільно використовувати як клініко-рентгенологічні, так і імунологічні показники, серед яких для прогнозування найбільше значення мають параметри СD8⁺- і СD22⁺-клітин, ЦІК, концентрації ІЛ-8, ФНП- і Ig G.

5. Виразний дисбаланс між лімфоцитами й макрофагами, субпопуляціями лімфоцитів, а також між показниками клітинного й гуморального імунітету у хворих на гонартроз є підставою для проведення імунокорекції за допомогою етіотропних і патогенетичних засобів фармакотерапії.

Публікації автора:

1. Пузырев И.В., Золотухин С.Е., Буфистова А.В. Значение иммунологических нарушений в патогенезе гонартроза у шахтеров //Травма. – 2001. – Том 2, №3. – С. 284-289. (Автором подано результати власних досліджень щодо значення імунологічних порушень в патогенезі гонартрозу в шахтарів).

2. Золотухин С.Е., Пузырев И.В., Буфистова А.В., Шпаченко Н.Н., Цуркан А.В. Факторы, определяющие развитие и особенности клинического течения гонартроза у шахтеров-угольщиков. //Травма. – 2002. – Том 3, №3. – С.264-268. (Автором подано результати власних досліджень щодо ролів патогенезі супутніх захворювань у шахтарів з гонартрозом).

3. Золотухин С.Е., Пузырев И.В. Медикаментозная терапия гонартрозов //Травма. – 2003. – Т.4, №6. – С. 676-685. (Особисто здобувачем оцінено ефективність терапії і патогенезу гонартрозу).

4. Золотухин С.Е., Пузырев И.В. Многокомпонентная фармакотерапия гонартроза, вызванного не острой механической травмой: Обоснование многокомпонентной фармакотерапии гонартроза //Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2004. – Т.13, №1-2. – С.92-96. (Особисто здобувачем розроблено нові мішені фармакотерапії гонартрозу і його патогенезу).

5. Золотухин С.Е., Пузырев И.В. Многокомпонентная фармакотерапия гонартроза, вызванного не острой механической травмой: Сообщение 2: Обоснование многокомпонентной фармакотерапии гонартроза //Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2006. – Т.15, № 1. – С. 57-60. (Автором розроблено нові мішені фармакотерапії гонартрозу і його патогенезу).

6. Золотухин С.Е., Пузырев И.В., Буфистова А.В., Роль нарушений иммунитета в патогенезе гонартроза. //Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2006. – Т.1, №2 – додаток А – С. 64-74. (Автором подано результати власних досліджень щодо значення імунологічних порушень в патогенезі гонартрозу).

7. Шпаченко Н.Н., Пастернак В.Н., Золотухин С.Е., Чирах С.Х., Пузырев И.В. Фармакотерапия пострадавших с травматическим шоком на догоспитальном этапе. //Збірник наукових праць КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Київ, 2002. – С.598-605. (Автором подано результати аналізу даних постраждалих шахтарів з важкою механічною травмою суглобів).

8. Золотухин С.Е., Шпаченко Н.Н., Лысенко И.А., Чирах С.Х., Пузырев И.В. Особенности фармакотерапии травматической болезни у лиц пожилого и старческого возраста //Проблеми військової охорони здоров’я: Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. – Київ, 2002. – Випуск 11. – С. 691-698. (Автором подані результати власних досліджень про ефективність патогенетичної фармакотерапії травматичної хвороби і гонартрозу).

9. Золотухин С.Е., Пузырев И.В., Шпаченко Н.Н., Цуркан А.В. Фармакотерапия гонартроза у шахтеров. //Збірник наукових праць КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2003. – С.49-56. (Автором обґрунтовано схеми патогенетичного лікування гонартрозу).

10. Винокуров С.А., Адонин С.В., Хоменко Б.Ф., Пузырев И.В., Оксимец В.М. Накостный остеосинтез переломов костей нижних конечностей при политавме. //Актуальні питання педагогіки, експериментальної та клінічної медицини: Збірник наукових праць. – Донецьк, 1995. – С. 92-94. (Автором подані результати власних досліджень хворих з травмою колінних суглобів).

11. Пузырев И.В., Золотухин С.Е. Значение инфекционного фактора в патогенезе гонартроза у шахтеров //Тези доповідей XIII з’їзду ортопедів–травматологів України. – Київ-Донецк, 2001. – С.436-438. (Автором подані результати власних досліджень щодо значення інфекційних факторів в розвитку гонартрозу в шахтарів-вугільників).