Анотація до роботи:

Піщуліна С.В. Роль порушень кальцієвого гомеостазу в патогенезі розладів системної гемодинаміки в гострому періоді травматичної хвороби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.

У дисертації показано порушення гомеостазу кальцію в гострому періоді травматичної хвороби. Виявлено три групи тварин з гіпер-, еу- і гіпокальціємією. Різні типи порушень кальцієвого гомеостазу обумовлені різноспрямованою динамікою кальційрегулюючих гормонів. У тварин з гіперкальціємією спостерігалося значне превалювання рівня паратиреоїдного гормону над кальцитоніном протягом всього періоду спостереження і помірне підвищення вмісту КТ. Підвищення гормону паращитовидних залоз і зумовило розвиток гіперкальціємії. У групі тварин з еукальціємією односпрямована реакція обох гормонів забезпечувала підтримку рівня кальцію в крові в межах норми. У тварин з гіпокальціємією спостерігалося максимальне збільшення вмісту ПТГ і КТ у крові через 3 години після травми, але їх співвідношення показало істотне збільшення КТ, ніж ПТГ, що і сприяло розвитку гіпокальціємічної реакції. У зв'язку зі щільними анатомічними і функціональними відносинами щитовидної і паращитовидної залоз, було досліджено стан гіпофізарно-тиреоїдної системи. Встановлено, що у тварин з низьким рівнем кальцію формувався синдром низького трийодтироніну, який обтяжував перебіг гострого періоду травматичної хвороби.

Також встановлено, що найбільш несприятливим варіантом порушення гомеостазу кальцію є гіпокальціємія, яка супроводжувалася вираженим збільшенням питомого периферичного судинного опору, частоти серцевих скорочень і зниженням артеріального тиску. За допомогою кластерного аналізу на доказовому рівні встановлено, що найбільші відмінності по всіх параметрах як гормональних досліджень, так і системної гемодинаміки мають тварини з низьким рівнем кальцію. За допомогою програми моделювання нейромереж розроблений спосіб прогнозування завершення гострого періоду травматичної хвороби в експерименті.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення наукової проблеми порушень регуляторних механізмів кальцієвого гомеостазу в гострому періоді травматичної хвороби. В результаті аналізу проведеного комплексного експериментального дослідження доведена принципова відмінність розладів параметрів гормональної регуляції і системної гемодинаміки у виділених за рівнем Са²⁺ групах. На підставі одержаних даних була побудована множинна регресійна модель прогнозування виживання тварин залежно від значень показників Ca²⁺ і параметрів системної гемодинаміки, зміряних після травматичної дії.

1. При нанесенні стандартної дозованої механічної травми формувалися різні типи порушень кальцієвого гомеостазу. У 29,4 % випадків розвивалася гіперкальціємія. У 52,9 % спостерігався розвиток еукальціємії й в 17,7 % – гіпокальціємії. За вмістом Са²⁺ виділені групи статистично достовірно відрізнялися між собою у всі терміни спостереження (р<0,05).

2. Встановлено, що різні типи порушень кальцієвого гомеостазу були обумовлені різноспрямованими зрушеннями кальційрегулюючих гормонів. Гіперкальціємічна реакція розвивалася при переважному підвищенні (на 263 %, р<0,05) паратиреоїдного гормону. Еукальціємічна реакція при односпрямованій реакції як паратиреоїдного гормону, так і кальцитоніну. Гіпокальціємічна реакція розвивалася при максимальному підвищенні кальцитоніну (на 186 %, р<0,05).

3. Зміни паратиреоїдного гормону і кальцитоніну корелювали із змінами тиреоїдного статусу. У гострому періоді травматичної хвороби спостерігалася неспецифічна активація гіпофізарно-тиреоїдної системи, а при гіпокальціємії формувався синдром низького трийодтироніну, який обтяжував перебіг гострого періоду травматичної хвороби.

4. Динаміка вмісту в крові циклічних нуклеотидів відрізнялася у виділених групах: при гіпокальціємії спостерігалося виражене домінування цАМФ над цГМФ, тоді як при гіперкальціємії у бік переважання цГМФ.

5. Зміни параметрів системної гемодинаміки залежали від рівня Са²⁺ у крові. При гіперкальціємії стабілізація середньодинамічного тиску реалізувалася за рахунок збільшення продуктивності серця. Параметри системної гемодинаміки при еукальціємії характеризувалися стабільністю і відновленням до кінця гострого періоду. При гіпокальціємії компенсація гемодинаміки досягалася за рахунок зростання периферичного судинного опору, що на фоні зниження продуктивності серця призводило до декомпенсації.

6. За допомогою методу моделювання нейромереж виявлені найзначущі критерії прогнозу завершення гострого періоду травматичної хвороби в експерименті, а саме рівень Са²⁺ у сироватці крові та показники системної гемодинаміки. При Y>0,624 прогноз був сприятливим. У разі отримання прогностичного коефіцієнта Y<0,624 загибель тварин спостерігалася у 98,9 % випадків.

Публікації автора:

1. Пищулина С.В. Состояние гипоталамо-гипофизарно-тиреоидной системы и кальциевого гомеостаза в раннем посттравматическом периоде. // Запорожский медицинский журнал. №3, 2002. – С.46-48. (Роботу виконано самостійно).

2. Пищулина С.В. Гомеостаз кальция и циклические нуклеотиды в раннем посттравматическом периоде // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т.7, №1-2. – С.126-128. (Роботу виконано самостійно).

3. Піщуліна С.В. Функціональна активність щитовидної та паращитовидної залоз при травматичній хворобі // Травма. – 2004. – Т.5, №1. – С.25-29. (Роботу виконано самостійно).

4. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Пищулина С.В. Гемодинамические аспекты нарушений гомеостаза кальция в остром периоде травматической болезни // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т.3, №2, Ч.2. – С. 303-305. (Здобувачем самостійно проведені експерименти, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати роботи).

5. Піщуліна С.В. Прогнозування завершення гострого періоду травматичної хвороби за допомогою методів математичного моделювання // Травма – 2006. – Т.7, № 3. – С. 402-406. (Роботу виконано самостійно).

6. Зяблицев С.В., Пищулина С.В. Состояние кальциевого гомеостаза при травматической болезни // Сб. статей «Вопр. эксп. и клин. медицины» – Донецк: ООО «Лебедь», 1999. – Вып. 3, Т.1. С.68-70. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, сформульовані висновки).

7. Пищулина С.В., Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Нарушения центральной гемодинамики и кальциевого гомеостаза при травматической болезни и травматическом шоке // Сб. статей «Вопросы экспериментальной и клинической медицины». Донецк: ДонГМУ, 2002. – Вып.6, Т.1. – С. 31-33. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, проведені експерименти, проведено узагальнення результатів дослідження).

8. Піщуліна С.В. Порушення кальцієвого гомеостазу як фактор ушкодження у гострому періоді травматичної хвороби // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. Київ, 2002. – Вип. 11, книга 3. С. 430-436. (Роботу виконано самостійно).

9. Зяблицев С.В., Пищулина С.В. Влияние паратиреоидного гормона на показатели центральной гемодинамики в остром периоде травматической болезни // Питання експериментальної та клінічної медицини / Збірник статей. – Донецьк: ДонДМУ, 2004. – Вип. 8, Т.2. С. 86-91. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведено узагальнення результатів, сформульовані висновки).

10. Зябліцев С.В., Піщуліна С.В. Вплив тиреоїдного статусу на стан центральної гемодинаміки в гострому періоді травматичної хвороби // Питання експериментальної та клінічної медицини / Збірник статей. – Донецьк: ДонДМУ, 2005. – Вип. 9, Т.2. С. 265-270. (Особисто здобувачем проведені експерименти, статистична обробка і аналіз отриманих даних, проведено огляд літературних джерел).

11. Патент 17223 Україна, МПК G01N 33/49 Cпосіб прогнозування перебігу гострого періоду травматичної хвороби в експерименті / С.В. Зябліцев, С.В. Піщуліна, В.Г. Гур’янов (Україна); Донецький державний медичний університет ім. М. Горького (UA). № u200603227; Заявл. 27.03.2006; Опубл. 15.09.2006; Бюл. № 9, книга 1. С. 5.144. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, проведена статистична обробка даних, сформульована новизна способу).

12. Ельский В.Н., Пищулина С.В. Роль нарушений гипофизарно-тиреоидной системы в формировании расстройств центральной гемодинамики в остром периоде травматической болезни // Матер. Всеукраинской конференции «Нейроэндокринные и иммунные механизмы регуляции гомеостаза в норме и патологии» 18-19 мая 2005г., г. Запорожье. Запорожский медицинский журнал. – 2005. №3. – С. 118. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, проведено узагальнення результатів, сформульовано висновки).

13. Ельский В.Н., Пищулина С.В. Состояние фосфорно-кальциевого обмена в остром периоде травматической болезни // Патологія. – 2005. – Т.2, № 2. – С.78. (Особисто здобувачем проведені експерименти, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати роботи).

14. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Пищулина С.В. Прогностические критерии исхода острого периода травматической болезни // Матер. XVII з’їзду Українського фізіологічного товариства 18-20 травня 2006 р., м. Чернівці. Фізіологічний журнал. – 2006. – Т.52, № 2. – С. 186. (Здобувачу належить визначення мети роботи, проведено огляд літературних джерел, узагальнення результатів дослідження).