Анотація до роботи:

Рябова О.О. Роль порушень ліпідного обміну, спектра жирних кислот і судинно-тромбоцитарного гемостазу в патогенезі істинної екземи та їх корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Інститут дерматології та венерології АМН України, Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню особливостей ліпідного обміну, жирнокислотного спектра і судинно-тромбоцитарного гемостазу, а також розробці методу лікування біохімічних порушень у хворих на істинну екзему (ІЕ). Порушення ліпідного обміну виявлялися підвищенням рівня холестерину в мембранах еритроцитів, дисбалансом у вмісті холестерину у фракціях ліпопротеїдів в сироватці крові, підвищенням рівня тригліцеридів, загальних ліпідів, зниженням вмісту фосфоліпідів в обох середовищах. Зміни спектра ненасичених жирних кислот (ЖК) визначалися збільшенням суми -6 поліненасичених ЖК (ПНЖК) при підвищенні вмісту лінолевої ЖК, зниженням суми -3 ПНЖК за рахунок зменшення рівня ейкозапентаєнової та докозагексаєнової ЖК, підвищення вмісту олеїнової ЖК в плазмі крові та мембранах еритроцитів. Встановлено підвищення функціональної активності тромбоцитів. Ступінь змін метаболічних порушень залежав від клінічних проявів ІЕ. Призначення препарату “Теком” (усередину, усередину і зовнішнє використання) дозволило досягти клінічного видужання і значного поліпшення у 70,9 % і 77,3 % хворих, скоротити терміни лікування на 5,6 ± 0,4 і 7,4 ± 0,6 дні та зменшити кількість рецидивів у 1,9 і 2,1 разу порівняно з традиційним лікуванням.

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виражається підвищенням ефективності лікування хворих на ІЕ на підставі встановлення патогенетичної ролі порушень ліпідного обміну, жирнокислотного спектра, СТГ і використання в комплексній терапії препарату “Теком”, що містить -3 ПНЖК.

1. Вивчення ліпідного спектра сироватки крові у хворих до і більше 45 років виявило односпрямовані зміни, що характеризуються достовірним підвищенням (р < 0,05) рівня ТГ у 1,3 і 1,2 разу, ХС ЛПДНЩ – у 1,3 і 1,2 разу, ХС ЛПНЩ – у 1,1 разу, ЗЛ – у 1,4 і 1,5 разу, ІА – у 1,7 разу, достовірним зниженням (р < 0,05) вмісту ХС ЛПВЩ у 1,4 і 1,5 разу, ФЛ – у 1,7 і 1,8 разу. Більш виражені порушення ліпідного обміну визначено в мембранах еритроцитів у хворих обох вікових груп, що виявляється достовірним підвищенням (р < 0,05) рівня ХС у 1,16 разу, ТГ – у 2,0 разу, ЗЛ – у 1,25 разу і зниженням (р < 0,05) вмісту ФЛ у 1,42 разу.

2. Аналіз спектра ЖК плазми крові виявив зрушення в сумарному вмісті НЖК і ННЖК і підвищення індексу насиченості. Встановлено зміни спектра ННЖК, що визначаються збільшенням суми -6 ПНЖК за рахунок підвищення лінолевої ЖК, зниженням суми -3 ПНЖК (р < 0,05), при вираженому зменшенні суми С_20-22 -3 ПНЖК (р < 0,05), і підвищенням вмісту -9 ПНЖК (олеїнової ЖК) (р < 0,05). Рівень АК у пацієнтів до 45 років мав тенденцію до підвищення, у хворих старше 45 років – вірогідно зменшувався (р < 0,05).

3. Дослідження жирнокислотного спектра мембран еритроцитів визначило зміни в сумарному вмісті НЖК і ННЖК, що виявляється достовірним зниженням індексу насиченості (у 1,2 – 1,3 разу, р < 0,01). Встановлено зміни спектра ПНЖК, що характеризуються збільшенням суми -6 ПНЖК за рахунок достовірного підвищення рівня лінолевої ЖК (р < 0,01), зниженням суми -3 ПНЖК при вираженому зменшенні вмісту С_20-22 -3 ПНЖК (р < 0,01), підвищенням рівня -9 ПНЖК (олеїнової ЖК, р < 0,01). Рівень АК і ейкозатриєнової ЖК вірогідно знижувався (р < 0,01).

4. Дослідження стану СТГ установило зміни показників первинного гемостазу, що виявляються збільшенням кількості тромбоцитів крові в 1,12 разу, достовірним (р < 0,05) скороченням часу кровотечі в 1,3 разу і підвищенням ПІАТ на 17,4 % (р < 0,05).

5. Взаємозв’язок порушень ліпідного обміну, жирнокислотного спектра і СТГ (R_{ПІАТ – ЗЛ сироватки крові} = 0,55, р < 0,01; R_{ПІАТ – ФЛ сироватки крові} = –0,46, р < 0,05;
R_{ПІАТ – лауринова ЖК плазми крові} = 0,46, р < 0,05; R_{ПІАТ – пальмітинова ЖК плазми крові} = 0,52, р < 0,05; R_{ПІАТ – НЖК плазми крові} = 0,44, р < 0,05), а також їх взаємозв’язок з клінічними проявами дерматозу (перебігом, тривалістю, поширеністю, клінічними різновидами ІЕ) підтверджує їх патогенетичну значущість і вказує на важливість метаболічної ланки в патогенезі ІЕ.

6. Розроблено метод лікування хворих на ІЕ з використанням препарату “Теком” (усередину, усередину і зовнішнє використання в складі індиферентної мазі), який містить w-3 ПНЖК, що забезпечує нормалізацію показників ліпідного обміну (у сироватці крові – ТГ, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ, у мембранах еритроцитів – ХС, ЗЛ, ФЛ), жирнокислотного спектра (у плазмі крові – лінолевої ЖК, АК, ЕПК, ДГК, у мембранах еритроцитів – олеїнової ЖК, лінолевої ЖК, АК, ЭПК, ДГК), СТГ (ПІАТ), клінічне видужання і значне поліпшення в 70,9 % і 77,3 % пацієнтів порівняно з 40,5 % при традиційній терапії, скорочення термінів лікування на 5,6 ± 0,4 і 7,4 ± 0,6 дня і зменшення кількості рецидивів у 1,9 і 2,1 разу.

Публікації автора:

1. Рябова О.А. Нарушения липидного обмена у больных экземой // Журн. дерматол. и венерол. – 2002. – № 4 (18). – С. 38–40.

2. Болотная Л.А., Рябова О.А. Современные взгляды на патогенез и лечение экземы // Журн. дерматол. и венерол. – 2002. – № 2 (16). – С. 20–23.

3. Болотна Л.А., Рябова О.О. Ліпідкорегуюча дія препарату “Теком” у хворих на екзему // Клінічна фармація. – 2003. – Т.7, № 1. – С. 36–39.

4. Рябова О.О. Дисліпідемія і порушення первинного гемостазу у хворих на екзему // Медицина сьогодні і завтра. – 2003. – № 1. – С. 29–30.

5. Рябова О.О. Судинно-тромбоцитарний гемостаз у хворих на екзему //Акт. пробл. сучасн. мед.: Вісн. Укр. мед. стомат. акад. – 2003. – Т. 3. – Вип. 1 (5). – С. 77–78.

6. Рябова О.О. Клінічний перебіг екземи в різні вікові періоди // Тез. доп. ІІІ Української конференції молодих вчених, присвяченої пам’яті академіка В.В. Фролькіса. – К. – 2002. – С. 162–163.

7. Рябова О.А. Теком в лечении экземы // Мат. научн.-практ. конф. “Лекарства-человеку”. – Харьков, 2002. – Т. 17, № 1. – С. 21–22.

8. Рябова О.О. Ліпідний спектр мембран еритроцитів у хворих на екзему // Тез. доп. ІХ Конгресу світової федерації українських лікарських товариств, присвяченого 25-річчю СФУЛТ. – Луганськ–Київ–Чикаго, 2002. – С. 391.

9. Рябова О.А. Элоком в лечении экземы лица // Тез. доп. ІІ Національного Конгресу дерматологів “Сучасні питання дерматокосметології та естетичної медицини”. – Донецьк, 2001. – С. 94.

10. Рябова О.О. Зміни жирнокислотного складу мембран еритроцитів у хворих на екзему // Зб. Наукових праць ХLV підсумкової (міжрегіональної) наук.-практ. конф. – Тернопіль, 2002. – С. 49.

11. Рябова О.А. Омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты в лечении экземы // Тез. доп. Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Сучасні технології органічного синтезу та медичної хімії”. – Харків. – 2003. – С. 105.

12. Рябова О.А. Содержание липидов в мембранах эритроцитов при экземе // Мат. Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Актуальні питання теоретичної та практичної медицини”. – Суми. – 2002. – С. 98–99.

13. Рябова О.А. Обмен липидов у больных экземой // Мат. наук.-практ. конф. молодих вчених ХМАПО “Нові технології в медицині”. – Харків, 2001. – С. 66.

14. Рябова О.О. Вплив препарату “Теком” на ліпідній спектр мембран еритроцитів у хворих на екзему // Мат. підсумкової наук. конф. молодих вчених ХМАПО “Нові технології в медицині”. – Харків, 2002. – С. 49.

15. Рябова О.А. Клиническая эффективность текома в лечении экземы // Тез. доп. Міжнародної наук.-практ. конф. “Сучасні аспекти етіопатогенезу, діагностики, клініки та лікування в дерматовенерології та косметології”. – Донецьк, 2003. – С. 40–41.

16. Пат. 55874 А Україна, МКІ А61К31/00. Спосіб лікування екземи / Болотна Л.А., Рябова О.О. – №2002075810; Заявл. 15.07.2002; Опубл. 15.04.2003, Бюл. №4.