Анотація до роботи:

Кудря О.В. Роль порушень обміну ліпідів та ендотеліальної дисфункції у прогресуванні хронічної ниркової недостатності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02. – внутрішні хвороби. - Харківський державний медичний університет, МОЗ України, Харків 2004.

Дисертація присвячена вивченню впливу дисліпідемії та ендотеліальної дисфункції на перебіг хронічної ниркової недостатності, яка є наслідком хронічного гломерулонефриту, а також визначенню критеріїв оцінки тяжкості перебігу ХНН.

Показано, що у хворих із ХНН, порушення ліпідного обміну виявляються вже на ранніх стадіях погіршення функції нирок. Дисліпідемія проявляється не тільки в кількісній зміні атерогенних фракцій ліпідів, але й в грубій якісній трансформації низькощільних ліпопротеїдів, що призводить до прискореного розвитку атеросклеротичних уражень організму. Крім цього, дисліпідемія призводить до значного порушення ендотеліальної функції.

На підставі результатів проведеного інтрапійного аналізу доведено, що в якості критеріїв оцінки тяжкості перебігу ниркової недостатності, можуть бути використані наступні показники: концентрація АПО В, ЗЛАСК, ступінь підвищення артеріального тиску, концентрації ХС ЛНЩ, ХС ЛВЩ і ЗХС, вміст ЕТ - 1 у плазмі і рівень гемоглобіну крові.

1. У хворих на ХГН із хронічною нирковою недостатністю, яка розвинулася внаслідок хронічного гломерулонефриту, мають місце виражені порушення ліпідного обміну, які реєструються на ранніх етапах порушення функції нирок (у групах пацієнтів з нефротичною, гіпертонічною і змішаною формами ХГН і ХНН І стадії, а також у групі пацієнтів із ХНН II стадії).

2. У 55% хворих з термінальною нирковою недостатністю виявлена "помилкова нормоліпопротеїдемія" на тлі знижених концентрацій АПО В і ЗХС і підвищених значень ліпазної активності сироватки крові, що є наслідком уремічної інтоксикації і наростання катаболічних процесів в організмі хворих.

3. Порушення ліпідного обміну, що спостерігаються у хворих на ХНН, полягають не тільки в збільшенні концентрації атерогенних фракцій і зниженні антиатерогенних, але ще й в якісній зміні ліпопротеїдів: низькі концентрації апопротеїну В на тлі незмінених концентрацій низькощільних ліпопротеїдів, а також підвищені значення апопротеїну А – 1 на фоні низьких концентрацій холестерину високої щільності у пацієнтів із ХНН II і III стадій.

4. Зміни ліпазної активності сироватки крові, що полягають у дворазовому збільшенні активності в групі пацієнтів із ХНН II стадії і триразовому в групі пацієнтів із ХНН III стадії, свідчать про якісну трансформацію ліпопротеїдів, що робить їх нечутливими до дії ліполітичних ферментів. Це, у свою чергу, призводить до збільшення дисліпопротеїдемії у пацієнтів цих груп.

5. Значне підвищення концентрації ендотеліну – 1 у пацієнтів з нефротичною і змішаною формами хронічного гломерулонефриту, а також у групі пацієнтів із ХНН II стадії свідчить про розвиток ендотеліальної дисфункції. Вірогідно знижені концентрації ЕТ - 1 у групі пацієнтів із ХНН III стадії порівняно з групою пацієнтів із ХНН ІІ стадіі є ознакою того, що у хворих з термінальною уремією відбувається зниження загального пулу ендотеліальних клітин.

6. Позитивні кореляційні зв'язки між концентраціями ЕТ - 1 і ХС ЛНЩ, між ЕТ - 1 і ЗХС, ЕТ - 1 і ЛП (а) у пацієнтів з нефротичною, гіпертонічною і змішаною формами ХГН, а також у групі пацієнтів із ХНН II стадії, свідчать про активну участь ліпідних фракцій у розвитку ендотеліальної дисфункції.

7. В якості критеріїв оцінки тяжкості перебігу хронічної ниркової недостатності можуть бути використані наступні критерії: концентрація апопротеїну В, загальна ліпазна активність сироватки крові, ступінь підвищення артеріального тиску, концентрації холестерину ліпопротеїдів низької щільності, загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів високої щільності, вміст ендотеліну – 1 у плазмі крові і рівень гемоглобіну.

Публікації автора:

1. Семидоцкая Ж.Д., Кудря А.В. Роль дислипопротеидемии и процессов пероксидации липидов в прогрессировании хронической почечной недотаточности. // Врачебная практика. – 2002, № 2. – С.35 – 38.

(Автором проведено обстеження хворих на хронічний гломерулонефрит, дослідження перекисного окислення ліпідів та системи антиоксидантного захисту).

2. Семидоцкая Ж.Д., Кудря А.В., Сиваш А.В. Влияние гипергомоцистеинемии, дислипопротеидемии и эндотелиальной дисфункции на развитие сердечно-сосудистых осложнений при хронической почечной недостаточности. // Врачебная практика. – 2003, № 2. – С. 31 – 34. (Автором самостійно здійснено відбір та обстеження хворих).

3. Семидоцька Ж.Д., Кудря О.В. Значення порушень обміну ліпідів та дисфункції ендотелію в прогресуванні ниркової недостатності. // Актуальні проблеми нефрології: Збірник наукових праць / За ред. Т.Д. Нікули / МОЗ України; Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.– Київ: Задруга. – 2003, № 8. – С. 156-161. (Автором проведено відбір та обстеження хворих на хронічний гломерулонефрит, визначені рівні ендотеліну та атерогенних фракцій ліпідів крові).

4. Кудря А.В., Сиваш А.В. Значение гемодинамических и метаболических факторов в развитии сердечно-сосудистых осложнений у больных хронической почечной недостаточностью. // Медицина сегодня и завтра. – 2003, №3. – С. 136-139. (Автором здійснено відбір та обстеження хворих на хронічний гломерулонефрит, визначені рівні ендотеліну та атерогенних фракцій ліпідів крові).

5. Кудря А.В. Диагностическая значимость концентрации эндотелина - 1 в определении тяжести течения почечной недостаточности у больных хроническим гломерулонефритом. // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – 2003, №5. – С. 382-386. (Робота виконана самостійно).

6. Семидоцкая Ж.Д., Кудря А.В., Сиваш А.В., Клапоух В.А., Авдеева Е.В. Некоторые аспекты прогрессирования хронического гломерулонефрита. // Нефрология. – 2003, Т.7.– С.246. (Автором виконано дослідження рівня ендотеліну крові).

7. Семидоцька Ж.Д., Кудря О.В., Сиваш О.В. Вплив гомоцистеїну та дисліпідемії на перебіг хронічного гломерулонефриту.// Тези доповідей всеукраїнської науково – практичної конференції “Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи – сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці, лікуванні та профілактиці”: – Харків, 17-18 квітня, 2003, С.65. (Автором проведено дослідження ліпідного обміну у хворих із ХНН).

8. Semidotzkaya Zh., Kudrya A., Romadanova O. Clinic estimation of ketosteril in patients with chronic renal insufficiency./ 2^nd european congress of pharmacology. – Budapest, Hungary, 3-7 July, 1999. – p. 378s. (Автор приймав участь у відборі тематичних хворих, проводив дослідження ліпідного обміну).

9. Semidotska Zh.D., Sivash A.V., Kudrya A.V., Homocystein and dyslipidemia in patients with chronic glomerulonefritis / International Congress of Mechanisms of Uremic Toxity. -Wьrzburg, Germany, 13 - 16. September, 2002.- P-30 (Автором виконано дослідження ліпідного обміну у хворих на хронічний гломерулонефрит).

10. Пат. 66058 А UA, МПК 7 G01N 33/00. Спосіб оцінки тяжкості перебігу хронічної ниркової недостатності / Ж.Д. Семидоцька, О.В. Кудря, С.П. Шкляр (UA); Харківський державний медичний університет (UA). - № 2003076774; Заяв. 18.07.2003; Опубл. 15.04.2004, Бюл. № 4. - 5 с. (Автором самостійно виконано клінічне обстеження хворих, оброблено отримані результати).