Анотація до роботи:

Михалків М.М. Роль про- і антиоксидантів у перебігу експериментального токсикозу, викликаного солянокислим гідразином та хлоридом кадмію. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біологічна хімія. Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України. – Тернопіль, 2001.

17

Робота присвячена вивченню стану компонентів антиоксидантної системи та прооксидантів у тварин різного віку із хімічним ураженням печінки солянокислим гідразином на тлі інтоксикації хлоридом кадмію та корекції їх за допомогою антиоксидантів, комплексонів та металокомплексів.

У дисертації виявлено, що хімічне ураження печінки солянокислим гідразином і хлоридом кадмію викликає пригнічення більшості показників антиоксидантної системи у крові та печінці тварин 3-, 6- та 18-місяців, причому найбільш виразні зміни спостерігаються у тварин 3-місячного віку. Під впливом ксенобіотиків підвищується вміст та активність прооксидантів. Корекція хімічного ураження печінки тварин гістидином сприяє нормалізації показників антиоксидантної та прооксидантної систем у всіх тварин, особливо 3-місячного віку. Стан цих систем зазнає позитивних змін у всіх тварин внаслідок введення гістидинатів міді та цинку. Використання унітіолу має частковий нормалізуючий вплив на тварин із хімічним ураженням печінки. Отже, наші дані є експериментальною основою для розробки заходів профілактики пошкоджень печінки токсинами з урахуванням вікового аспекту.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у встановленні вікових особливостей функціонування про- та антиоксидантної систем у тварин, уражених солянокислим гідразином на тлі інтоксикації хлоридом кадмію, та пошуку ефективних середників для корекції порушень, викликаних ксенобіотиками, серед комплексонів та хелатів. Це наукове завдання вирішене шляхом експериментального вивчення компонентів антиоксидантної системи та прооксидантів у тварин у віковому аспекті та використання гістидину, його металокомплексів з міддю та цинком і унітіолу з метою корекції викликаного токсикозу.

Призначення наукового завдання – вивчення поєднаної дії солянокислого гідразину і хлориду кадмію та застосування нових середників з метою корекції біохімічних порушень.

У результаті вирішення наукової проблеми зроблено такі наукові та прикладні висновки:

1. В інтактних тварин з віком відбувається зниження вмісту неферментативних антиоксидантів, що свідчить про посилення витрачання їх на знешкодження вільнорадикальних форм, вміст яких з віком зростає. З віком знижується активність ферментативної антиоксидантної системи та вміст мікроелементів (залізо і мідь) в крові. Найнижчою активність фосфоліпази А₂ як в крові, так і печінці інтактних тварин була у тварин 6-и місячного віку, що вказує на високу стабільність буферної прооксидантно-антиоксидантної системи.

2. Ураження тварин солянокислим гідразином на тлі інтоксикації хлоридом кадмію викликає пригнічення ферментативної (супероксиддисмутаза, глутатіонпероксидаза, глутатіонредуктаза) та неферментативної (аскорбінова кислота, вітамін А, SH-групи) ланок антиоксидантної системи у печінці тварин усіх вікових груп, причому найбільш виражені зміни спостерігаються у 3-х місячних щурів. Найбільшого зниження зазнав вміст аскорбінової кислоти.

15

3. У крові тварин досліджуваних вікових груп під впливом солянокислого гідразину та хлориду кадмію настає пригнічення активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази та зниження рівня вітамінів і сульфгідрильних груп у всі терміни дослідження. Зміни вмісту трансферину та церулоплазміну мали фазовий характер з пониженням на 1-у добу експерименту і підвищенням у наступні терміни досліджень.

4. Під впливом солянокислого гідразину та хлориду кадмію, настали суттєві зміни досліджуваних показників прооксидантної системи. Протягом всього експерименту вміст заліза та активність фосфоліпази А₂ знаходилася на підвищеному рівні.

5. Використання з метою корекції гістидинатів міді та цинку сприяло нормалізації досліджуваних показників про- та антиоксидантної систем у тварин усіх вікових груп, причому кращий ефект спостерігався у тварин 3-х місячного віку.

6. Позитивні зміни стану антиоксидантної системи та вмісту прооксидантів відбувалися під впливом гістидину, що підтверджує його антиоксидантні властивості.

7. Під впливом унітіолу стан про- та антиоксидантної систем зазнав позитивних змін у тварин усіх вікових груп у ранні строки експерименту. Більшого впливу зазнавала неферментативна антиоксидантна система, що пов'язано з прямим відновленням їх вмісту шляхом окиснення SH-груп унітіолу.

8. З усіх використаних середників для корекції біохімічних порушень, які наступали під впливом ксенобіотиків, найкращий ефект проявляли гістидинати міді та цинку, що засвідчує їх виражену антиоксидну дію.

Публікації автора:

1. Гонський Я.I., Михалкiв М.М. Вплив гістидину та його металокомплексів на стан глутатіонової системи тварин різного віку з хімічним ураженням печінки // Наукові записки Тер. держ. пед. ун-ту. Серія: Біологія. – 2000. – № 4 (11). – С. 63-67.

16

2. Гонський Я.І., Михалків М.М. Вплив гістидину на активність деяких антиоксидантних ферментів крові тварин різного віку з хімічним ураженням печінки // Науковий вісник ЧНУ. Серія: Біологія. – 2001. – Вип.126. – С. 53-58.

3. Михалків М.М. Вплив унітіолу та гістидинату міді на активність каталази та фосфоліпази А₂ у тварин з хімічним ураженням печінки // Медична хімія. – 2001. – Т. 3, № 2. – С. 59-61.

4. Динаміка вмісту про- і антиоксидантів у тварин різного віку з експериментальним гепатозом на фоні інтоксикації хлоридом кадмію / Я.I. Гонський, М.М. Михалкiв, Р.М. Кубант, Є.Б. Дмухальська, І.М. Кліщ // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 2. – С. 175-180.

5.Стан мембран, антиоксидантної системи, а також процесів вільнорадикального окиснення у тварин різних вікових груп у перебігу експериментального гепатиту на фоні інтоксикації хлоридом кадмію / Михалків М., Дмухальська Є., Кубант Р., Гранківська С., Кубант О. // IV Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених: Тез. допов., Тернопіль 11-13 травня 2000 р. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 359.

6. Гонський Я.І., Кубант Р.М., Михалків М.М. Вплив ксенобіотиків in vitro на активність супероксиддисмутази та вміст малонового диальдегіду в гомогенаті печінки // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Тернопіль: Укрмедкнига – 2001. – Вип. 6. – С. 89.

7. Гранківська С., Михалків М. Вміст SH-груп в крові та печінці щурів уражених різноманітними ксенобіотиками // V Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених: Тез. допов., Тернопіль 10-12 травня 2001 р. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 155.

8. Дмухальська Є., Михалків М., Кубант Р. Корекція унітіолом біохімічних порушень у тварин уражених хлоридом кадмію та солянокислим гідразином // V Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених: Тез. допов., Тернопіль 10-12 травня 2001 р. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 157.