Анотація до роботи:

Майко О.В. - Роль прозапальних цитокінів (TNF-, IL-6) та CRP у розвитку і прогресуванні серцевої недостатності та їх зв’язок із структурно-функціональним станом міокарда. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01. 11 – кардіологія. Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска“, Київ, 2006.

Дисертація присвячена виясненню значимости змін вмісту прозапальних цитокінів (TNF-a, IL-6) та рівня CRP у плазмі крові хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) різної етіології та оцінці впливу терапії інгібітором АПФ еналаприлjv та -адреноблокатором карведилолом. Продемонстровано, що зміни показників імунозапальної реакції при одному і тому ж ступені ХСН були найбільш вираженими у хворих на ДКМП. Відмічена кореляція рівня прозапальних цитокінів та CRP з показниками ліпопероксидації, дисперсією інтервала Q-T та структурно-фунуціональними параметрами міокарда. Розроблено математичну модель, продемонстровано, що найбільш значимими для прогнозу виявилися рівень TNF- та величина ФВ ЛШ. Застосування протягом трьох місяців еналаприла м. та карведилола сприяло зменшенню показників імунозапальної реакції у хворих з ХСН, незалежно від етіології процесу. Ефективність лікування збільшується при додаванні пентоксифілліна.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання, яке полягає у визначенні клінічної значимості змін TNF-a, IL-6 та CRP у хворих з ХСН різної етіології шляхом їх співставлення з структурно-функціональними, електрофізіологічними показниками міокарда, процесами ліпопероксидації та оцінці можливості корекції імунозапальних порушень. Встановлено, що підвищені рівні прозапальних цитокінів та CRP у плазмі хворих з ХСН є непрямими маркерами прогресування захворювання і виявлено, що ІАПФ еналаприла малеат та -АБ карведилол не лише здійснюють позитивний вплив на показники гемодинаміки, але і сприяють зниженню рівня прозапальних цитокінів та CRP у плазмі. Обгрунтовано доцільність диференційованого підходу до застосування інгібітору синтеза TNF-a пентоксифілліна до комплексної терапії ХСН із включенням еналаприла малеата та карведилола. Встановлено, що антицитокіновий ефект лікування хворих з ХСН підвищується при включенні до комплексної терапії інгібітора синтезу TNF--пентоксифілліна.

1. Наростання ступеня ХСН, збільшення її функціонального класу асоціюється із збільшенням експресії прозапальних цитокінів, проте, при одному і тому ж функціональному класі ХСН рівень TNF-a та IL-6 у плазмі крові був достовірно вище у хворих на ДКМП, перевищуючи аналогічні показники у хворих на ІХС відповідно на 56,47% та 36,17 % при ІІ функціональному класі, і на 56,85% та 31,97 % - при ІІІ функціональному класі ХСН.

2. Підвищення вмісту прозапальних цитокінів, первинних та вторинних продуктів ПОЛ у хворих з ХСН супроводжується погіршенням процесів реполяризації міокарда, які характеризуються значним збільшенням дисперсії інтервалу Q-T.

3. Роль етіологічного фактора у розвитку ремоделювання серця та його дисфункції є, в значній мірі, визначальною лише на початкових стадіях ХСН (при ФК II); при більш вираженій ХСН (ФК III) значення етіологічного фактора нівелюється і ступінь змін структурно-функціональних показників міокарда визначається її важкістю. Зміна геометрії серця у хворих з ХСН, що обумовлена ДКМП, супроводжується перевагою дилатації над гіпертрофією міокарда.

4. Поєднання підвищених рівнів прозапальних цитокінів та CRP у хворих із фіксованим функціональним класом ХСН є потенційним непрямим маркером прогнозу ХСН, що підтверджується математичною регресійною моделлю, яка включає 6 незалежних факторів : рівні TNF-a, ФВ ЛШ, КДР ЛШ, IL-6, дисперсію інтервалу Q-T, рівень СRP плазми.

5. Комплексна терапія ХСН із включенням еналаприла малеата та карведилола нормалізує підвищені рівні прозапальних цитокінів (TNF-a, IL-6) та CRP у 67,14 % і сприяє позитивним змінам структурно-функціональних параметрів лівого шлуночка, підвищенню толерантності до фізичного навантаження та покращенню якості життя. Більш виражений антицитокіновий ефект карведилола, у порівнянні із еналаприла малеатом, пов’язаний з його вираженою антиоксидантною активністю, про що свідчить більш значне зниження показників активності процесів ліпопероксидації у групі хворих, до лікування яких був включений карведилол.

6. Додавання у випадках недостатньої антицитокінової ефективності еналаприла малеата і карведилола до комплексної терапії ХСН пентоксифілліна у підтримуючій дозі 400 мг на день протягом семи тижнів асоціюється із достовірним зростанням дистанції 6 – ти хвилинної ходи та покращенням бальної оцінки якості життя та сприяє зниженню рівня TNF-a, IL-6 та CRP плазми.

Публікації автора:

1. Майко О.В., Сєркова В.К. Цитокины и сердечная недостаточность //Лікування та діагностика.-2004.- № 1.-С.55-58. (Автор самостійно здійснила патентний пошук літератури за темою дослідження та разом із співавтором підготовлено статтю до друку).

2. Майко О.В., Сєркова В.К. Ремоделювання міокарда як основна ланка серцевої недостатності у хворих ішемічною хворобою серця і дилатаційною кардіоміопатією//Biomedical and Biosocial anthropology. - 2005 .-№5.-С.100-103. (Самостійно автором проведено клінічне обстеження хворих, статистичну обробку отриманих результатів, разом із співавтором виконано аналіз результатів та підготовлено статтю до друку ).

3. Сєркова В.К., Майко О.В. Взаємозв’язок між рівнем прозапальних цитокінів і структурно-функціональними змінами міокарда у хворих із хронічною серцевою недостатністю.// Український терапевтичний журнал.-2006.-№1.-С.33-35.(Особисто здійснено виконання клінічної частини роботи – клінічний підбір та обстеження пацієнтів, разом із співавтором виконано аналіз результатів та підготовку статті до друку ).

4. Майко О.В., Сєркова В.К. Вміст прозапальних цитокінів і рівень С-реактивного протеїну в плазмі крові хворих із хронічною серцевою недостатністю // Український кардіологічний журнал.-2006.-№3.-С. 84-87. (Автором самостійно проведено клінічний підбір та обстеження пацієнтів із ХСН, формування основної та контрольної груп, статистичну обробку даних, разом із співавтором виконано аналіз результатів та підготовку до друку).

5. Майко Е.В., Серкова В.К. Влияние ингибиторов АПФ и b- адреноблокаторов на уровень провоспалительных цитокинов и показатели кардиогемодинамики у больных хронической сердечной недостаточностью // Biomedical and Biosocial anthropology. – 2006. - № 1. – С.158-161. (Самостійно автором проведено клінічне обстеження хворих, статистичну обробку отриманих результатів, разом із співавтором виконано аналіз результатів та підготовку до друку).

6. В.К. Серкова, Е.В.Майко Влияние пентоксифиллина на уровень провоспалительных цитокинов и функциональное состояние миокарда у больных с сердечной недостаточностью // Сімейна медицина. – 2006. - №2. – С.102-103. (Особисто здійснено виконання клінічної частини роботи – обстеження пацієнтів, аналіз даних, підготовлено статтю до друку).

7. Сєркова В.К., Майко О.В. Туморнекротичний фактор у хворих хронічною серцевою недостатністю//Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Сучасні методи діагностики і лікування в клініці внутрішніх хвороб”(5-6 лютого 2004р.). - Вінниця: Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004.-Том 8.-№1.-С.24-25. (Самостійно автором проведено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз та обробка отриманих результатів, підготовлено тези до друку).

8. Сєркова В.К., Майко О.В.. Поліщук Я.А. Вплив фозиноприлу на дисперсію інтервалу Q-T у хворих на ішемічну хворобу серця, ускладнену серцевою недостатністю// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Вінниця: Вісник Вінницького національного медичного університету.-2003.-Том 7.-№1/1.-С.151. (Самостійно автором проведено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз та обробка отриманих результатів, підготовлено тези до друку).