Анотація до роботи:

Сухомлінова І.Є. Роль селезінки в регуляції еритропоезу через вплив серотоніну на процеси вільнорадикального окислення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 – нормальна фізіологія. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2005.

Дисертація присвячена вивченню ролі оксидантно-антиоксидантної системи тканин нирок, селезінки та ендогенного серотоніну в механізмах регулювання еритропоезу.

Проведені дослідження свідчать, що в умовах гіпоксії, анемії в нирках щурів відбувається зростання вмісту продуктів вільнорадикального окислення на фоні зниження активності ферментів антиоксидантного захисту, при експериментальному еритроцитозі виникають протилежні зміни у вищезазначених показниках, переважно в мозковій речовині нирок.

Серотонін, маючи антиоксидантні властивості, в пробах in vitro впливає на оксидантний гомеостаз нирок з антиоксидантним ефектом.

Післятрансфузійний еритроцитоз супроводжується збільшенням рівню серотоніну крові та мозкового шару нирок. Експериментальне блокування депонувальної функції селезінки призводить також до зниження вмісту плазмового і тканинного серотоніну, а відтворення післятрансфузійної поліцитемії у цих тварин не призводить до росту тканинного серотоніну. Спленектомія у щурів супроводжується зниженням вмісту плазмового та ниркового серотоніну. Поява надлишку еритроцитів та їх депонування в селезінці призводить до збільшення в крові та нирках серотоніну, який пригнічує процеси вільнорадикального окислення.

У дисертаційній роботі, на основі теоретичного підходу і експериментальних досліджень розкрито додаткові механізми регуляції еритропоезу за допомогою участі оксидантно-антиоксидантної системи тканин нирок, а також показано участь серотоніну в регуляції цих процесів, що забезпечує зворотний зв’язок між системами кровообігу і кровотворення.

1. Стимульований гіпоксичною дією еритропоез у щурів супроводжується підвищенням у мозковій речовині нирок, місцем розташування клітин, які синтезують еритропоетин, рівня початкових продуктів пероксидації ліпідів – подвійних зв’язків та дієнових кон’югатів у 2,7 раза (р<0,05); зниженням показників активності ферментів антиоксидантної системи - супероксиддисмутази на 52% і глутатіонпероксидази на 22% порівняно з контрольними даними (р<0,05).

2. Інгібований післятрансфузійною поліцитемією еритропоез у щурів, супроводжується зниженням в 1,4 раза кількості початкових продуктів пероксидації ліпідів (р<0,05) і підвищенням активності одного із ферментів антиоксидантного захисту – глутатіонпероксидази - на 22% у мозковій речовині нирок (р<0,05).

3. Післятрансфузійний еритроцитоз супроводжується збільшенням рівню серотоніну крові на 19% та мозкового шару нирок 15% (р < 0,05).

4. Встановлено, що в пробах in vitro серотонін може проявляти себе як антиоксидант з максимальною антиоксидантною активністью в концентрації речовини 10^-3- 10^-4 М. Попереднє введення серотоніну тваринам in vivo призводить до посилення антиоксидантної активності в тканинах нирок, порівняно з контролем.

5. Введення щурам серотоніну до гіпоксичної стимуляції призводить до підвищення вмісту супероксиддисмутази в мозковій речовині нирок на 48% (р<0,05), а також до вірогідного зниження вмісту продуктів вільнорадикального окислення ліпідів у кірковій і мозковій речовині нирок, порівняно з контрольними даними.

6. Спленектомія та експериментальне блокування депонувальної функції селезінки призводить до вірогідного зниження вмісту плазмового і тканинного серотоніну, порівняно з контрольною групою, а відтворення післятрансфузійної поліцитемії у цих тварин не призводить до росту серотоніну крові та нирок.

7. Селезінка за рахунок депонувальної функції додатково з парціальним тиском кисню крові контролює еритропоез. Поява надлишку еритроцитів та їх депонування в селезінці призводить до збільшення в крові та мозковій речовині нирок серотоніну, який пригнічує процеси вільнорадикального окислення, тим самим відбувається взаємодія систем кровообігу і кровотворення.

8. Отримані дані про роль оксидантно-антиоксидантної системи тканин нирок, селезінки та ендогенного серотоніну в механізмах регулювання еритропоезу впроваджені в навчальний процес кафедр нормальної фізіології Харківського державного медичного університету, Української стоматологічної академії, Дніпропетровської державної медичної академії; отримано патент на спосіб кількісного визначення серотоніну та мелатоніну в одній пробі біологічного матеріалу.

Публікації автора:

1. Сухомлинова И.Е. Состояние свободно-радикального окисления в тканях почек в условиях гипоксического воздействия // Современные проблемы токсикологии. – 2003. - №4. – С. 43-45.

2. Сухомлінова І.Є., Філімонов В.І., Бєлєнічев І.Ф. Дослідження ролі серотоніну в регуляції утворення еритропоетину через вплив на оксидантний гомеостаз нирок // Медичні перспективи. – 2004. – Т.IX, №3. – С. 16-19.

3. Сухомлинова И.Е., Филимонов В.И., Беленичев И.Ф. Участие серотонина в регуляции оксидантного гомеостаза почек и регуляции эритропоэтинобразующей ее функции // Запорожский медицинский журнал. – 2004. – №4. – С. 74-76.

4. Деклараційний патент на корисну модель 6147, Україна, G01№33/48. Спосіб визначення серотоніну та мелатоніну в одній пробі біологічного матеріалу / Колесник Ю.М., Бєлєнічев І.Ф., Ганчева О.В., Сухомлінова І.Є. (Україна). Заявлено 11.10.2004, опубліковано 15.04.2005; Бюл. №4.

5. Сухомлинова И.Е. Влияние серотонина на антиоксидантную емкость почек // Матеріали до наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. – Вінниця, 2004. – С. 82-83.

6. Степанова Н.В., Сухомлінова І.Є., Філімонов В.І. Участь оксидантно-антиоксидантної системи регуляції балансу циклічних нуклеотидів у нирках при гіпоксичній стимуляції регуляції біосинтезу еритропоетину // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т.48, №2 – С. 92.

7. Сухомлинова И.Е. Адаптационные механизмы регуляции эритропоэза при различных нарушениях кислородотранспортной системы крови // Всеукраїнська наукова конференція студентів, аспірантів, клінічних ординаторів “Стрес, шок, термінальні стани”. – Донецьк, 2003. – С. 29.