Анотація до роботи:

Левченко Т.В. Роль структурних компонентів бактерій у порушенні продукції медіаторів пухлинними клітинами НeLa, епітеліоцитами піхви, моноцитами і лімфоцитами периферійної крові in vitro. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. – Луганський державний медичний університет. – Луганськ, 2008.

Робота присвячена встановленню in vitro механізмів впливу компонентів бактерій на продукцію медіаторів клітинами HeLa, епітеліоцитами піхви, моноцитами та лімфоцитами периферійної крови здорових жінок. Встановлено, що інтактні епітеліоцити піхви та клітини HeLa in vitro спонтанно продукують невеликі кількості інтерлейкінів-1, -2, -6, -8, -10, -12, кахектину, трансформуючого фактора росту та -інтерферону. Інтактні моноцити продукують невеликі кількості інтерлейкінів-1, -2, -6, -8, -10, -12, кахектину, трансформуючого фактора росту- та a-інтерферону. Інтактні Т-лімфоцити секретують невеликі кількості інтерлейкінів-2, -6, -10, кахектину, лімфотоксину та -інтерферону. Встановлено, що компоненти бактерій in vitro стимулюють секрецію медіаторів епітеліоцитами піхви, клітинами HeLa, моноцитами та Т-лімфоцитами. Найбільший потенціал мають ліпополісахариди, помірний – пептидоглікани, найменший – тейхоєві кислоти. Інтенсивність секреції медіаторів клітинами суттєво збільшується по мірі збільшення концентрації компонентів і тривалості контакту з клітинами. Найбільші рівні секреції медіаторів мають місце при використанні компонентів бактерій в концентрації 100 пг/мл та 96-годинному контакті з клітинами, найменші рівні секреції медіаторів спостерігали при концентраціях компонентів 10 пг/мл та 24-годинному контакті.

У дисертації викладене теоретичне обгрунтування ролі структурних компонентів бактерій (ЛПС, тейхоєвих кислот і пептидогліканів) в дозозалежній, часовій і специфічній стимуляції продукції медіаторів пухлинними клітинами HeLa, епітеліоцитами піхви, моноцитами і лімфоцитами крові здорових жінок in vitro.

1. Епітеліальні клітини піхви, пухлинні клітини HeLa, моноцити і Т-лімфоцити периферійної крові, не піддані дії структурних компонентів бактерій, in vitro продукують різні медіатори, інтенсивність секреції і спектр яких залежать від типу клітин-продуцентів. Інтактні епітеліоцити піхви і клітини HeLa спонтанно продукують ІЛ-1, -2, -6, -8, -10, -12, ФНП-a, ТФР і -ІФН, з яких епітеліоцити піхви більш інтенсивно продукують ТФР, -ІФН, ФНП-a, ІЛ-1, -8, тоді як клітини HeLa найбільше інтенсивно продукують ФНП-a і ТФР при відносно низькій секреції інтерлейкінів і -ІФН. Інтактні моноцити крові секретують ІЛ-1, -6, -8, -10, -12, ФНП-a, ТФР- і a-ІФН із переважанням секреції ІЛ-1, помірною секрецією ТФР-, ФНП-a і a-ІФН і низькою секрецією ІЛ-2, -6, -10 і -12. Інтактні Т-лімфоцити продукують ІЛ-2, -6, -10, ФНП-a, ФНП-, -ІФН із переважанням продукції ІЛ-2 і ФНП-, помірною продукцією ФНП-a, -ІФН і низькою продукцією ІЛ-6 і -10. Із збільшенням тривалості культивування клітин вміст цитокінів у середовищі зростає.

2. ЛПС, тейхоєві кислоти і пептидоглікани in vitro посилюють секрецію епітеліоцитами піхви ІЛ-1, -2, -6, -8, -10, -12, ФНП-a, ТФР і -ІФН. Найбільшим стимулюючим потенціалом володіють ЛПС, помірним - пептидоглікани, найменшим - тейхоєві кислоти. Інтенсивність секреції медіаторів епітеліоцитами зростала зі збільшенням діючої концентрації компонентів бактерій і тривалості їх контакту з епітеліоцитами. Найбільш високі рівні секреції медіаторів мають місце на 96 годині контакту клітин з ЛПС в концентрації 100 пг/мл. Найменші рівні секреції медіаторів спостерігали на 24 годині досліду при використанні тейхоєвих кислот у дозі 10 пг/мл.

3. ЛПС, тейхоєві кислоти і пептидоглікани бактерій in vitro стимулюють секрецію пухлинними клітинами HeLa ТФР, ФНП-a, ІЛ-1, -2, -6, -8, -10, -12 і -ІФН, з яких секреція ТФР і ФНП-a є переважною. Найбільший стимулюючий потенціал щодо клітин HeLa виявляють ЛПС, помірний - пептидоглікани, низький – тейхоєві кислоти. Рівні секреції медіаторів зростають в міру збільшення діючих концентрацій ЛПС, пептидогліканів і тейхоєвих кислот, а також при збільшенні тривалості контакту клітин HeLa з компонентами бактерій.

4. Контакт моноцитів крові in vitro із ЛПС, пептидогліканами і тейхоєвими кислотами супроводжується посиленням секреції клітинами ІЛ-1, -6, -8, -10, -12, ФНП-a, ТФР- і a-ІФН. Найбільш інтенсивно секрецію медіаторів стимулюють ЛПС у концентрації 100 пг/мл і 96-годинному контакті з моноцитами. Найменша стимуляція секреції медіаторів має місце при 24-годинному контакті моноцитів з тейхоєвими кислотами в концентрації 10 пг/мл.

5. ЛПС, тейхоєві кислоти і пептидоглікани in vitro стимулюють секрецію Т-лімфоцитами ІЛ-2, -6, -10, ФНП-a, ФНП- і -ІФН. Найбільшим стимулюючим потенціалом володіють високі концентрації ЛПС, помірним – пептидоглікани, найменшим – тейхоєві кислоти. Секреція медіаторів Т-лімфоцитами зростає в міру збільшення тривалості контакту клітин із структурними компонентами бактерій і найбільш виражена на 96 годині досліду.

Публікації автора:

1. Казимирко Н.К., Левченко Т.В. Влияние пептидогликанов бактерий на продукцию медиаторов эпителиоцитами влагалища и опухолевыми клетками HeLa // Український медичний альманах. – 2005. – № 4. – С. 116-119. (Здобувачка провела дослідження та проаналізувала отримані результати).

2. Левченко Т.В. Вплив ліпополісахаридів бактерій на продукцію інтерлейкінів епітеліоцитами піхви // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». Випуск 13. – К.-Луганськ. – 2006. – С. 157-160.

3. Казимирко Н.К., Левченко Т.В. Влияние бактериальных пептидогликанов на продукцию интерлейкинов и фактора некроза опухоли эпителиальными клетками влагалища и опухолевыми клетками HеLа // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2006. – № 2 (додаток А). – С. 52-56.

4. Левченко Т.В. Влияние тейхоевых кислот на секрецию цитокинов эпителиоцитами влагалища и клетками HeLa // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». Випуск 14. – К.-Луганськ. – 2007. – С. 150-153.

5. Левченко Т.В. Секреторная активность интактных эпителиоцитов влагалища, опухолевых клеток НeLa, моноцитов и Т-лимфоцитов // Український медичний альманах. – 2007. – № 6. – С. 61-64.

6. Левченко Т.В., Валиева Е.А. Влияние структурных компонентов бактерий на секреторную активность Т-лимфоцитов // Український морфологічний альманах – 2007. – № 4. – С. 34-37. (Здобувачка провела дослідження, опрацювала отримані результати, написала текст статті).

7. Казимирко Н.К., Шанько В.М., Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Шабельник О.И., Стериони И.В., Левченко Т.В., Журба Т.А. Влияние липополисахаридов бактерий на секреторную активность моноцитов // Тези доповідей наукової конференції «Четверті читання імені В.В. Підвисоцького», 26-27 травня 2005 р. – Одеса, 2005. – С. 46-47.

8. Kasimirko N.K., Zhurba T.A., Levchenko T.V., Shanko V.M. Morphological features of apoptosis in human neutrophils, vaginal epitheliocytes and HeLa cells under the influence of conditionally pathogenic bacteria and their structural components // 23^rd Session of German Anatomical Society. – Wurzburg, 2006. – P. 30.

9. Kasimirko N.K., Zhurba T.A., Levchenko T.V., Stupnitskaya N.S., Mirgorodskaya A.V. Morphological features of apoptosis in human neutrophils, epithelial vaginal and HeLa cells under the influence of conditionally pathogenic bacteria and their components // 101^st Annual Meeting of German Anatomical Society. – Freiburg, 2006. – P. 44.

10. Журба Т., Левченко Т. Вплив ліпополісахаридів на секрецію інтерлейкінів епітеліоцитами піхви // Матеріали Х міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених (Тернопіль, 11-13 травня 2006 р.) – Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. – С. 187.

11. Журба Т.А., Левченко Т.В. Секреторная активность интактных эпителиоцитов влагалища in vitro // Материалы Межгородской конференции молодых учёных «Актуальные проблемы патофизиологии». – Санкт-Петербург, 2007. – С. 55-57.