У результаті аналізу літературних джерел встановлено, що незважаючи на велику кількість публікацій, які присвячені архітектурі арабських країн та Йорданії зокрема, цілісної картини розвитку житлової архітектури Йорданії створено ще не було. Також ще не проаналізовано та не визначено ролі традицій у формуванні сучасної житлової архітектури країни. У сьогоднішніх умовах вирішення вказаних проблем має важливе значення. У дослідженні встановлено, що на формування типології національного йорданського житла вплинули такі фактори:
природно-кліматичні умови; наявні природні будівельні матеріали та конструкції; характер трудової зайнятості та соціальна структура населення; традиційні форми побуту населення та пануюча релігія. У результаті аналізу історичного розвитку житлової архітектури країни розроблена типологічна класифікація характерних для Йорданії форм житла. Традиційним для Йорднії є односімейний житловий будинок, розрахований на проживання сім’ї з кількох поколінь. До стаціонарних типів житла належать: однородинний житловий будинок атріумного типу з периметральною забудовою (домінуючий тип житла), однородинний компактний житловий будинок, вільно розташований на ділянці, скельний будинок. До тимчасового типу житла належить намет. У дослідженні запропонована класифікація архітектури традиційного йорданського житла. Виявлено основні тенденції у розвитку архітектури традиційного житла у Йорданії:
В архітектурно-планувальних вирішеннях: домінуюча низька поверховість (1-2 поверхи), ізольованість внутрішніх приміщень, компакність, ізольованість від оточуючого середовища, наявність комунікаційного внутрішнього простору, можливість подальшоного розвитку об’ємно-просторової структури, наявність плоскої експлуатованої покрівлі. Таке об’ємно-планувальне виіршення забезпечує комфортний мікроклімат; У використаному матеріалі домінує природній камінь різної фактури лицьової поверхні. З особливостями використаного матеріалу пов’язане характерне хроматичне вирішення – м’які пастельні кольори природного каменю; У формуванні архітектурного образу об’єктів домінують прості геометричні форми, “горизонтальний” розвиток житлової забудови, характерна легка дисиметрія композицій фасадних вирішень. В архітектурному декорі переважають поєднання арабських (витягнуті пропорції вікон та дверей, характерна конфігурація арочних перемичок), та античних декоративно-оздоблювальних елементів (використання ордерних композицій). На основі матеріалів дослідження виявлені тенденції у розвитку сучасного житлового будівництва, які продовжують розвиток традиційних архітектурних принципів. Новими тенденціями є: розвиток багатоквартирного та багатоповерхового будівництва, впровадження планувальних схем за європейськими стандартами, що не завжди відповідає традиційним формам побуту йорданських сімей (відсутність загальної кімнати, як замінника традиційного внутрішнього двору, відсутність окремої вітальні для гостей, малогабаритні кухні та коридори). Розвитком традицій у сучасному будівництві є збереження художнього образу та силуету архітектурного об’єкту, застосування традиційних будівельних матеріалів для оздоблення споруд, широке використанння традиційних архітектурних елементів та деталей. Сучасну архітектурно-будівельну практику в умовах Йорданії характеризують два напрямки, які є протилежні один до одного. З однієї сторони – це орієнтація виключно на досягнення світового досвіду, наслідком чого є будівництво у стилі, що позбавлений ознак національної своєрідності. З іншої сторони – це прагнення архітекторів не втратити національної своєрідності та ідентичності, наслідком чого є звернення до прикладів з архітектурної спадщини у формуванні архітектури сучасної житлової забудови. У результаті порівняльного аналізу основних тенденцій розвитку сучасної житлової архітектури Йорданії та інших країн Близького Сходу виявлено, що розвиток йорданської архітектури співпадає з напрямком розвитку у сусідніх країнах, для яких властиве таке саме протистояння між глобалізацією архітектурного прооцесу та прагненням зберегти національну ідентичність. Основним засобом збереження національної самобутності в архітектурному образі є використання традиційних архітектурних форм споруд, характерних архітектурних деталей, використанння традиційних будівельних матеріалів. На основі аналізу сучасного архітектурного розвитку в Йорданії відмічено наступні перспективні тенденції розвитку архітектури житла у країні:
в об’ємно-просторовому вирішенні: зростатиме “роль” внутрішнього двору, як важливого комунікаційного вузла помешкання та засобу оптимізації мікроклімату і способу захисту від несприятливого впливу зовнішнього середовища, надаватиметься перевага малоповерховому житлу (1-2 поверхи), а розвиток планувальних структур багатоповерхових будинків буде проходити з максимальним наближенням до архітектурних вирішень індивідуальних будинків; у виборі будівельних матеріалів перевага надаватиметься в обличкуванні фасадів споруд натуральномим каменем або штучним матеріалам, що є близькі за фактурою і кольором до природніх; в архітектурному образі споруд прослідковується тенденція до горизонталізму забудови, геометризму та лапідарності форм. Особлива роль буде належати використанню характерних для регіону архітектурних деталей та мотивів. Використання і розвиток у сучасній архітектурній практиці Йорданії у модернізованій формі архітектурних принципів, форм і деталей, напрацьованих в історичному минулому, є важливим фактором для резервного збереження і розвитку неповторності та своєрідності архітектурного образу країни як частини скарбниці світової архітектурної творчості.
|