Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Політичні науки / Політична культура та ідеологія


23. Тихомирова Євгенія Борисівна. Рольова участь паблік рилейшнз у процесах політичної глобалізації: дис... д-ра політ. наук: 23.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Тихомирова Є.Б. Рольова участь паблік рилейшнз у процесах політичної глобалізації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.03 – політична культура та ідеологія –Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2005.

У дисертації обґрунтовано концептуальні підходи до природи та характеру глобалізації, визначено соціальні імперативи паблік рилейшнз, моделі ідеологій глобалізму та альтерглобалізму, з’ясовується сутність глобального управління та місце в ньому комунікацій з громадськістю, розглядається вплив глобалізації на паблік рилейшнз, сутність та фактори виникнення міжнародних комунікацій з громадськістю, специфіка інституціональних форм реалізації зв’язків зі світовою громадськістю у транснаціональному середовищі, глобальні проблеми та основні тенденції глобалізації і технологій PR. Аналізуються міжнародні паблік рилейшнз різних учасників міжнародних відносин: національних держав, міжнародних організацій і транснаціональних корпорацій.

Розглядається європейський вимір PR-забезпечення глобалізації, імперативи PR-забезпечення України в євроінтеграційному та глобалізаційному просторі та міжнародний PR як інструмент формування іміджу глобалізації, акцентовано увагу на актуальній для України проблемі розробки власної національної глобалізаційної стратегії, запропоновані рекомендації до національної PR-програми адаптації України до глобалізації.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми рольової участі паблік рилейшнз у процесах політичної глобалізації, які створили якісно нову ситуацію в сучасній системі комунікацій з громадськістю. Посилення взаємозалежності і взаємодії всіх глобальних суб’єктів актуалізувало проблеми гармонізації відносин на основі паблік рилейшнз як важливого чинника сучасної світової політичної культури.

Політологічний аналіз застосування піару для підтримки глобалізаційних процесів і міжнародного розвитку дав можливість реалізувати обраний концептуальний підхід: паблік рилейшнз стали значною мірою міжнародними, що зумовило не лише врахування, а, отже, й дослідження глобальних процесів як середовища здійснення міжнародної комунікації. Застосування системного, структурно-функціонального та емпіричного методів дослідження уможливило аналіз основних проявів рольової участі паблік рилейшнз у процесах глобального розвитку.

Основні наукові і практичні результати дисертації полягають у наступному:

1. Глобалізація – закономірний етап світового розвитку, який охоплює всі сфери життя людства. Підвищення рівня соціальної організованості й керованості глобальним суспільством потребує демократичних форм контролю та зворотного зв’язку, які неможливі без встановлення взаєморозуміння та довіри між акторами, що діють на всіх рівнях глобального управління. Консенсус та згода стають важливими чинниками протидії викликам глобалізації, подолання її негативних проявів.

2. Амбівалентність глобалізаційних процесів проявляється в існуванні суперечливих дискурсів глобалізації та її ідеологічних трактувань. Структурні моделі глобалізму і альтерглобалізму дають можливість з’ясувати притаманні їм стійкі ознаки. Основними цінностями глобалізму як ідеології „глобалізації згори” (капіталістичної глобалізації) є принцип приватної власності; економікоцентризм; ринковий фундаменталізм; вибірковий меркантилізм (протекціонізм); визнання значної ролі держави в регламентуванні підприємництва і ринкових відносин; визнання ролі громадянського суспільства, прав і свобод особистості, правової держави, демократичних політичних інститутів тощо. Основні цінності альтерглобалізму як ідеології „глобалізації знизу”, демократичної глобалізації, обумовлені його якісно іншою (порівняно з глобалізмом), набагато ширшою та складнішою, соціально-політичною базою, яку характеризують інтеркласовість; полідемографічність; екстериторіальність; соціальний та організаційний плюралізм, соціально-політичний і культурний детермінізм; економічний плюралізм; ідея зміцнення національних держав, з одного боку, та повсюдний розвиток інститутів самоврядування, з іншого.

3. Глобалізація формує нову складну соціальну систему, яка потребує для забезпечення корегування негативних і посилення позитивних ефектів глобалізації оптимальних засобів та механізмів, що діють на різних рівнях глобалізації – локальному, національному, регіональному та глобальному. Одним з пріоритетних глобальних чинників, без якого неможливе створення глобального суспільства, стає демократизація; „громадське замовлення” на демократію існує не лише в окремих країнах, а й підтримується міжнародним співтовариством. Для підвищення рівня соціальної організованості й керованості світовим співтовариством, його розвитку і забезпечення демократичних форм контролю та зворотного зв’язку в глобальному суспільстві, необхідно, щоб демократичні принципи переважали як на глобальному, так і на національному рівнях. У цих умовах особливого значення набуває проблема встановлення взаєморозуміння та довіри між акторами, які діють на всіх рівнях глобального управління. Одним з інструментів досягнення взаєморозуміння та довіри є PR-діяльність, без якої сучасна управлінська система фактично не може ефективно функціонувати.

4. PR (паблік рилейшнз, піар, зв’язки з громадськістю, комунікації з громадськістю) – це система теоретичних знань та практики їх застосування, що відображає ті комунікаційні процеси в суспільстві, які спрямовані на встановлення взаєморозуміння між різними соціально організованими суб’єктами та громадськістю. Міжнародні паблік рилейшнз – це комунікації, що виходять за рамки внутрішньосуспільної взаємодії; комунікації окремих суб’єктів глобального процесу (національні держави, їх коаліції, міжнародні організації), пов’язані з міждержавними відносинами; комунікації окремих суб’єктів глобального процесу (неурядові міжнародні організації, транснаціональні корпорації, національні фірми та організації, що виходять на міжнародні ринки), не пов’язані з міждержавними відносинами; внутрішні комунікації різних глобальних акторів як такі, що опосередковано впливають на глобальні процеси.

Загальна мета міжнародних PR – гармонізація міжнародних відносин та інформаційне забезпечення глобалізаційних процесів, формування позитивного іміджу глобалізації, довіри до інституцій глобального управління і підтримки з боку світової громадськості інтеграційних процесів на всіх рівнях архітектури світопорядку.

5. Розглядаючи відкритість і транспарентність державної влади як домінантний чинник її діяльності в добу глобалізації, зазначимо особливе значення PR-політики державно-політичних структур суспільства та довіри до них з боку громадськості. Транспарентність і відкритість влади можна розглядати як фактор демократичного розвитку; інструмент забезпечення прозорості влади; засіб підвищення активності громадян, їхньої свідомості та політичної культури; результат розвитку комунікацій між різними учасниками демократичного процесу; форму реалізації права громадян на повну й об’єктивну інформацію; принцип, без якого не може існувати відкрите суспільство та демократична політична система.

Основні пріоритети PR-забезпечення діяльності окремих глобальних акторів, зокрема національних держав, міжнародних організацій і транснаціональних корпорацій на національному, регіональному та глобальному рівнях зумовлені потребою створення позитивного іміджу певної країни (міжнародної організації чи транснаціональної корпорації), створення позитивного іміджу перших осіб, які уособлюють окремих глобальних акторів, а також пересічних громадян певної країни, формування громадської думки не лише на національному рівні (щодо власної держави, її внутрішньої та зовнішньої політики), а й на міжнародному, забезпечення світової громадськості об’єктивною інформацією про певну країну, міжнародну організацію, ТНК тощо.

6. PR-діяльність у глобальному середовищі рідко обмежується окремими технологіями: частіше йдеться про цілісну кампанію – сукупність заходів, які об’єднані єдиною метою, спрямовані на чітко визначені верстви громадськості та скоординовані у просторі та часі. Провідне значення серед інших інструментів міжнародного піару мають медіа рилейшнз, менеджмент новин, подієві комунікації, Інтернет-комунікації та лобізм. В реалізації технологій міжнародних PR дедалі вагомішу роль відіграє цивілізоване лобіювання – вплив на владні структури інших країн для ухвалення позитивних рішень щодо суб’єкту лобіювання. Лобізм є не тільки складовою частиною політичної системи, а й важливим елементом громадянського суспільства. PR-агентства надають різноманітні послуги у сфері комунікацій з органами влади, зокрема, просування якоїсь ідеї в органах державної влади або в транснаціональних структурах, теоретична розробка і практичне застосування комунікаційних стратегій щодо зміни рішення і законодавства, сприяння компаніям, державам і зарубіжним організаціям при проведенні комунікацій з органами державної влади власної країни, а також при проведенні комунікацій з владою інших держав.

7. Європеїзація та “брюсселізація” не можуть бути успішними без відповідної PR-підтримки. Досвід ЄС в застосуванні технологій комунікації з громадськістю показує: не можна покладати вирішення завдань, які виникають у цій сфері, лише на загальноєвропейські установи та організації, важлива роль тут належить державним структурам та інституціям, покликаним забезпечувати рух країни до європейського простору та існування в ньому. Україні на шляху до ЄС перешкоджають такі чинники: низький рівень громадської поінформованості щодо дій уряду в процесі євроінтеграції, брак знань і навичок державних службовців у сфері ефективного впровадження завдань європейської інтеграції країни та нестача аналітичних і методологічних матеріалів щодо пріоритетних питань інтеграції України до ЄС.

8. Інтеграційні та глобалізаційні процеси обумовили і проблему формування нових ідентичностей – європейської і транснаціональної, які є підґрунтям європейського та глобального об’єднання, важливою складовою інтеграції окремих країн в європейську співдружність і глобальне співтовариство. Європейська ідентичність розглядається як спільність долі, залежність народів Європи один від одного у спільному будівництві мирного європейського порядку, вона виражається у спільності цінностей, які засновані на толерантності, гуманізмі і братерстві, визнанні фундаментальних прав людини і норм права, зафіксованих в загальних принципах, що підтверджують індивідуальну і соціальну відповідальність.

9. Інтегрування у глобальний світ передбачає знаходження поряд з іншими адекватних інформаційних ресурсів – зокрема, пошуку можливостей реалізації глобального проекту на національному, регіональному та міжнародному рівнях. Актуальною для України є проблема розробки власної національної глобалізаційної стратегії, яка б а/ гармонійно об’єднувала активізацію внутрішніх ресурсів і різнобічних зв’язків зі світовим співтовариством; б/ забезпечувала максимальне використання можливостей, наданих глобалізацією, і мінімізувала її негативні наслідки; в/ забезпечуючи її поступове входження в глобальне суспільство, максимально враховувала б національні інтереси країни.

Входження України в глобалізаційний простір потребує не лише розробки відповідної стратегії адаптації, а й включення в таку стратегію програми PR-заходів – дій, спрямованих на формування позитивного іміджу глобалізації у пересічних громадян. Для забезпечення коректування негативних ефектів глобалізації і посилення позитивних, поряд з іншими, потрібні інформаційні засоби і механізми, що діють на різних рівнях глобалізації. Одним з них може й повинна стати послідовна робота з іміджем глобалізації, адаптована до національних стратегій глобалізації, яка передбачає регулярні виміри громадської думки щодо глобальних процесів.

10. Імідж глобалізації – це образ глобалізаційних процесів в уяві різноманітних груп громадськості. Структура іміджу глобалізації може бути представлена сукупністю показників, які визначають рівень глобалізованості окремих країн і застосовуються для встановлення індексу глобалізації: політичний, технологічний, економічний параметри та рівень розвиненості персональних контактів. Іміджмейкінг глобалізаційних процесів забезпечує позиціонування глобалізації, завдяки чому вона стає не просто знайомою, а й прогнозованою. В умовах, коли існують різні ідеологічні сприйняття глобалізаційних процесів, було б неправильно вважати, що імідж формується лише під ідеологічним тиском: більш сприятливий вплив на процес його формування має система інформування громадськості різними суб’єктами глобального поступу.

11. На формування іміджу глобалізації впливають існуючі стереотипи, вплив ідеологій глобалізму та альтерглобалізму та цілеспрямована PR-діяльність глобальних акторів. Ставлення населення до глобалізації не залежить від об’єктивного рейтингу глобалізації країн: імідж глобалізації, який проявляється в оцінках населенням глобалізації, залежить від інформаційних впливів і рівня обізнаності про глобалізаційний процес та його наслідки.

12. Проведене регіональне опитування громадської думки української громадськості щодо глобалізації, її акторів і наслідків свідчить, що позитивне ставлення до глобалізації та її наслідків обумовлюють такі характеристики: вища освіта; проживання в міській місцевості; приналежність до більш молодих вікових груп. Знижують ймовірність позитивної оцінки глобалізації та її наслідків: низький рівень освіти, проживання в сільській місцевості, приналежність до старшої вікової групи.

В умовах політичної глобалізації, коли проблеми рівноваги, стабільності, взаєморозуміння, досягнення консенсусу стають проблемами збереження людського суспільства, демократія надзвичайно актуалізує проблему гармонійності стосунків та інтеракції на всіх рівнях міжнародного політичного та соціокультурного співробітництва. Рольова участь паблік рилейшнз у процесах глобального розвитку виявляється у глобалізації явища паблік рилейшнз: комунікації з громадськістю перетворюються на важливий чинник процесу глобалізації взагалі та на необхідний інструмент формування позитивного іміджу глобалізації і транснаціональної ідентичності.

Публікації автора:

Монографії

1. Тихомирова Є.Б. PR-формування відкритого суспільства. – К.: Наша культура і наука, 2003. – 197 с.

(Рецензія: Постоловський Р.М. Відкрите суспільство крізь призму сучасної інформаційно-комунікативної системи //Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 4. Рівне: РДГУ, 2004. – С. 230)

2. Тихомирова Є.Б. Паблік рилейшнз у глобалізованому світі. – К.: Наша культура і наука, 2004. – 489 с.

(Рецензія: Троян С.С. Формування глобального суспільства і розвиток комунікацій з громадськістю // Грані. № 1(39).– 2005. – С. 136-138).

3. Тихомирова Є.Б. PR-підтримка Європейської інтеграції: досвід Європейського Союзу //Аналітика, експертиза, прогнозування: Монографія /МакаренкоЄ.А., Рижков М.М., Ожеван М.А. та ін. – К.: Наша культура і наука, 2003. – С. 257-266 (особистий внесок автора – 0,75 авт.арк.)

Навчальні видання

4. Зв’язки з громадськістю. Навчальний посібник. – К.: НМЦВО, 2001. – 560с.

Фахові видання, затверджені ВАК України

5. Тихомирова Є.Б. Технологія зв’язків з владою: міжнародний досвід лобіювання //Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – Львів: 2001. – Випуск 6. – С. 235-244.

6. Тихомирова Є.Б. Комунікації з громадськістю на різних рівнях архітектури глобального управління (global governance) // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – Львів: 2002. – Випуск 7. – С. 226-235.

7. Тихомирова Є.Б. Транспарентність і відкритість діяльності влади та шляхи їх забезпечення // Наукові записки. НаУКМА. Політологія. Том 20. – К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 2002. – С. 39-43.

8. Тихомирова Є.Б. Комунікації з громадськістю в міжнародному середовищі: структура, цілі та завдання // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 34. Частина 2. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2002. – С. 70-77.

9. Тихомирова Є.Б. PR-підтримка європейської інтеграції України: досвід Європейського Союзу // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 36. Частина І (у двох частинах). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2002. – С. 137-143.

10. Тихомирова Є.Б. PR-освіта: роль у гармонізації суспільних відносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 37. Частина І (у двох частинах). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2002. – С. 160-165.

11. Тихомирова Є.Б. Особливості міжнародної PR-діяльності держав та державних органів // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць: № 12. – К.: Знання України, 2002. – С. 145-154. 0,6

12. Тихомирова Є.Б. Концепція відкритого суспільства в контексті глобалізації // Дослідження світової політики: Збірник наукових праць. Вип. 22. – К.: Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, 2002. – С. 18-30.

13. Тихомирова Є.Б. Моделі подієвої комунікації в системі політичних PR // Грані. – 2002. – № 6(26). – С.117-120.

14. Тихомирова Є.Б. PR-діяльність недержавних суб’єктів міжнародних відносин // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Міжнародні відносини. – К.: 2003. – Випуск 25-28. – С. 158-163.

15. Тихомирова Є.Б. Національний та міжнародний аспекти інституціонального забезпечення PR-діяльності // Вісник Львівського

університету. Серія міжнародні відносини. – 2003. – Випуск 10. – С. 238-247.

16. Тихомирова Є.Б. Вимірювання та оцінка ефективності комунікацій з громадськістю // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 43. Частина І (у двох частинах). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2003. – С. 20-24.

17. Tikhomirova E. B. PR-instruction: rфle dаns une harmonisation des relations sociales // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 39 (у двох частинах). Частина ІІ. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2003. – С. 143-152.

18. Тихомирова Є.Б. Політична система – система відкритого типу // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць: № 13. – К.: Знання України, 2003. – С. 188-194.

19. Тихомирова Є.Б. Програма PHARE та її PR-технології як фактор оптимізації європейської інтеграції // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць: № 14. – К.: Знання України, 2003. – С. 306-315.

20. Тихомирова Є.Б. PR –забезпечення багаторівневої політики архітектури глобального управління // Дослідження світової політики: Збірник наукових праць. Вип. 21. – К.: Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, 2003. – С. 230-241.

21. Тихомирова Є.Б. Спеціальна подія як інформаційний привід // Грані. – 2003. – № 1(27). – С.123-126 .

ц22. Тихомирова Є.Б. Історичний контекст формування позитивного іміджу держави // Грані. – 2003. – № 4(30) – С. 14-17.

23. Тихомирова Є.Б. PR-природа сучасного лобізму // Грані. – 2003. – № 6 (32) – С. 122-127.

24. Тихомирова Є.Б. Іміджева підтримка глобального поступу // Грані. – 2004. – № 1 (33 ) – С. 126-131.

25. Тихомирова Є.Б. Держава та громадянське суспільство в ідеології сучасного глобалізму та альтерглобалізму // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. – Серия „Политические науки”. – Том 17 (56). – С. 64-72.

26. Тихомирова Є.Б. Дискурсивні моделі глобалізації // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 49 (у двох частинах). Частина І. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2004. – С. 57-63.

27. Тихомирова Є.Б. Лобізм як складова міжнародного PR // Політичний менеджмент. – 2005. – №1. – С. 143-151.

Статті у наукових виданнях

28. Лоббизм как специфическая форма коммуникаций с общественностью // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. – 2002. – № 3. – С. 113-127.

29. Связи с общественностью в Украине: трудный путь становления // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. – 2003. – № 3 .– С. 127-138.

30. “Пиаровский” ресурс современной системы образования // Вышэйшая школа. Навукова-метадычны і публіцыстычны часопіс. – 2003. – №3. – С. 39-41 Друк Вышэйшая школа. Навукова-метадычны і публіцыстычны часопіс. – 2003. – №3. – С. 39-41. 0,5

31. Public relations в контексте демократического глобального управления // Беларусь – Россия – Китай: к новой парадигме истории. Сборник научных трудов. – Минск: Институт социально-политических исследований при администрации президента Республики Беларусь, 2003. – С. 63-73.

32. Інституційна відкритість регіональних органів влади в умовах демократизації глобального управління // Політологічні та соціологічні студії. Збірник наукових праць. Т. ІІ. – Чернівці: Прут, 2002. – С. 316-323.

33. Роль держави у PR-підтримці глобалізаційних та інтеграційних процесів // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. Випуск 4. – Рівне, РДГУ, 2003. – С. 196-201.

34. Польський досвід застосування PR-технологій для оптимізації європейської інтеграції // Слов’янський вісник. Серія “Історичні науки”, випуск 4. – Рівне: РІС КСУ, 2004. – С. 244-251.

35. Альтерглобалістський рух: історія виникнення та сучасний розвиток // Слов’янський вісник. Серія “Історичні науки”, випуск 5. – Рівне: РІС КСУ, 2005. – С. 221-235.

Матеріали конференцій

36. Тихомирова Є.Б. Роль комунікацій з громадськістю у формуванні в Україні інформаційної демократії // Україна і слов’янський світ: історія та сучасність. Науковий збірник. Ч.1. – Рівне, РІС КІСУ, 2001.– С. 110-122.

37. Тихомирова Є.Б. Громадськість та еліти в системі політичних комунікацій // Регіональні та національні еліти: хто формує політику? Матеріали Міжнародної наукової конференції. Чернівці, 6-7 грудня 2001 р. – Чернівці: “Букрек”, 2002. – С. 200-212.

38. Тихомирова Є.Б. Комунікація як фундаментальна потреба політичної системи в аспекті побудови інформаційного суспільства // Другий міжнародний конгрес “Розвиток інформаційного суспільства в Україні”. Матеріали конгресу. – К.: НТУУ “КПІ”, 2002. – С. 150-157.

39. Управління новинами в системі комунікацій з громадськістю // Когнитивные сценарии коммуникации. На перекрестке языков и культур. Доклады международной конференции/ Ред. С.С. Дикарева, Т.Г. Скребцова. – Симферополь: Изд-во ТНУ им. В.И. Вернадского, 2002. – С. 202-204.

40. Тихомирова Є.Б. Структура и содержание связей с общественностью в современном мире // Материалы международного семинара. Вып. 3. Социальные науки. – Луганск: Знание, 2002. – С. 189-201.

41. Тихомирова Є.Б. PR як інструмент демократичного глобального управління: національний аспект // Розвиток демократії та демократична освіта в Україні: Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції (Одеса, 24-26 травня 2002 р.). – К.: Ай Бі, 2003. – С. 511-520.

42. Тихомирова Є.Б. Основные направления социологических исследований в паблик рилейшнз // Тезисы докладов и выступлений на II Всероссийском конгрессе “Российское общество и социология в ХХI веке: социальные вызовы и альтер-нативы”: В 3 .т. – М.: Альфа-М, 2003. – Т.2. – С. 72-73.

43. Тихомирова Є.Б. Потенціал комунікацій з громадськістю в системі освіти // Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах: Матеріали науково-практичної конференції. Частина 1. – Хмельницький: ТУП, 2003. – С. 18-25.

44. Тихомирова Є.Б. Глобалізація паблік рилейшнз // Структура представления знаний о мире, обществе, человеке: в поисках новых смыслов. Вып. 4. Т. 1. Социальные науки /Луган. нац. пед. ун-т им. Т.Шевченко; Отв. Ред.: Л.Н.Синельникова, Л.Ф.Компанцева, Г.А.Петровская. – Луганск: Знание, 2003. – С. 258-269.

45. Тихомирова Є.Б. Громадянське суспільство: лобізм як засіб самоорганізації та активізації на національному, регіональному та глобальному рівнях // Кроки до громадянського суспільства. Концептуальні підходи до розвитку громадянського суспільства в Україні. /Науковий альманах за ред. В.П.Рубцова, А.В.Шестакової, О.О.Ціпуринди, Т.О.Сербинської. – К.: Українська Академія Універсології, 2004. – С.172-178.

46. Тихомирова Є.Б. До питання про європейську інтеграцію як відповідь на виклики глобалізації // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (м. Житомир, 13-14 травня 2004 року) /Відп. ред. А.В.Іванченко, доктор педаг. наук, професор. – Житомир: Житомирська філія ВМУРЛ “Україна”, 2004. – С.29-31.

47. Тихомирова Є.Б. Дискурсивні моделі глобалізації // Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 170-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин “Моделювання міжнародних відносин”. Тези доповідей. – Київ: ІМВ, 2004. – С. 58-60.

48. Тихомирова Є.Б. Медіа-рилейшнз в структурі PR-забезпечення місцевої влади // Управління великими містами: адміністрування та безпосередня демократія (проблеми теорії і практики): Матеріали ІІ українсько-польської науково-практичної конференції (Львів 4-5 грудня 2003р.). – Львів: Доброчинний громадський Фонд ім. Князя Осмомисла, 2004. – С. 86-92.