У дисертації подане теоретичне обґрунтування і практичне вирішення деяких важливих питань вирощування сої в умовах рисових чеків, яке полягає у визначенні закономірностей формування продуктивності рослин культури для різних сортів, в залежності від доз мінеральних добрив, кількості поливів, ширини міжрядь, гербіцидів. Отримані результати досліджень і виробнича перевірка дають підстави зробити наступні висновки: 1. Вперше встановлено можливість вирощування сої в умовах рисових зрошувальних систем, що дозволяє отримувати урожаї зерна на рівні 22,8 -33,9 ц/га та в з значній мірі вирішувати проблему попередників для рису і забезпечити підвищення загальної продуктивності рисової сівозміни. 2. Найбільш перспективними сортами для вирощування в рисових чеках є: серед групи скоростиглих сортів – Чернівецька 1298, Фаетон та Юг-30, які, в середньому за три роки, сформували врожай зерна відповідно 23,6; 23,4 та 22,6 ц/га; серед групи середньоранніх сортів сої Юг-40 та Аполон, які за роки досліджень сформували врожай зерна у 27,0 та 26,2 ц/га відповідно; серед групи середньостиглих сортів – Деймос, врожай якого, в середньому за три роки, склав 29,3 ц/га. 3. Найвищими показниками продуктивності досліджувані сорти сої характеризувались при висіванні їх з шириною міжрядь 30 см на фоні мінерального живлення - N60P90. При цьому сорт Юг 30 забезпечував отримання 22,8 ц/га, Юг-40 –30,6 ц/га. Найбільшою врожайністю характеризувався сорт Деймос який формував за зазначених умов 33,9ц/га зерна сої. 4. Встановлено, що застосування мінеральних добрив при вирощуванні сої позитивно впливає на поживний режим ґрунту в рисових чеках приводячи до зростання показників вмісту азоту і фосфору в шарі ґрунту 0-60 см на удобрених ділянках на кінець вегетації порівняно з контролем без добрив. 5. Доведено позитивний вплив мінерального живлення на синтез сухої речовини рослинами сої. Так, у фазу наливу бобів, при внесенні мінеральних добрив у дозах N30P45 та N60P90 рослинами було синтезовано відповідно 46,28 та 49,87 ц/га сухої речовини, тоді як на контролі цей показник складав лише 41 ц/га. 6. За результатами досліджень режимів зрошення сої в умовах рисових зрошувальних систем встановлено, що найбільш оптимальним способом поливу є одноразовий полив напуском у фазу цвітіння культури. Це забезпечує отримання найвищих врожаїв та отримання виходу понад 16 ц білка та олії з одного гектара. 7. Вивчення ефективності різних систем захисту сої від бур’янів встановило, що найбільш ефективним при вирощуванні сої в рисових чеках для контролю бур’янів є застосування гербіциду Дуал Голд 960 ЕС (1,6 л/га) під передпосівну культивацію та Базагран (2 л/га) в період вегетації, що дозволило отримати 24,8 ц/га зерна сої. 8. Отримані результати кореляційного та регресійного аналізу дозволяють стверджувати, що основними факторами впливу на рівень урожаю сої є добрива (r=0,92). Коефіцієнт множинної кореляції (r=0,89) вказує на сильний зв’язок між продуктивністю сої та основними факторами впливу. Ширина міжряддя мало впливає на продуктивність культури (r=0,30). 9. Серед сортів сої різних груп стиглості найкращі економічні показники мав середньоранній сорт Юг-40- чистий прибуток при вирощуванні якого становив 1859 грн/га, рівень рентабельності 112,6%. Дещо нижчі показники економічної ефективності мав середньостиглий сорт Деймос – його прибуток і рентабельність становили відповідно 1752 грн/га і 109,4%. 10. При визначенні сумісній дії доз мінеральних добрив і ширини міжрядь на урожайність сортів сої різних груп стиглості було встановлено, що для скоростиглого сорту Юг-30 найкращі показники чистого прибутку і рівня рентабельності були отримані при внесенні мінеральних добрив дозою N60P90 і посіву з шириною міжрядь 30 см – відповідно 1241 грн/га і 72%. Для середньораннього Юг-40 і середньостиглого Деймос економічну доцільність має варіант внесення мінеральних добрив дозою N30P45 і посів з міжряддям 30 см. При цьому рівень рентабельності становив 134,4 і 177,3% відповідно. 11. Доцільною кількістю поливів сої в рисових чеках, згідно економічних розрахунків, потрібно вважати проведення одного поливу. Проведення одного поливу у фазу цвітіння культури дозволяє отримати 1775 грн/га чистого прибутку і 115,3% рівня рентабельності. 12. Розрахунок економічної ефективності різних систем захисту сої від бур’янів показав, що найкращім є застосування гербіциду Дуал Голд 960 ЕС (1,6 л/га) під передпосівну культивацію. В цьому варіанті було отримано 1617 грн/га чистого прибутку і 110,5% рівня рентабельності. |