Анотація до роботи:

Білоконь В.І. Розробка лабораторного регламенту культивування вакцинного штаму ЛК-М вірусу класичної чуми свиней.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03. - ветеринарна мікробіологія та вірусологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена розробці методики (технології) культивування вакцинного штаму ЛК-М збудника класичної чуми свиней.

У результаті виконання дисертаційних досліджень були оптимізовані основні елементи отримання первиннотрипсинізованої клітинної культури з тестикул ягнят, розроблено гістохімічний варіант імуноферментного аналізу, призначеного для виявлення та титрування вірусу КЧС у клітинних культурах, отримано перещеплювальну клітин-ну культуру ТЯ та охарактеризовано її основні біологічні властивості, чутливість до вірусів. Експериментально обґрунтовано раціональну методику отримання достатньо концентрованого вірусного матеріалу

( штам ЛК-М вірусу КЧС ), досліджено імуногенні властивості штаму ЛК-М вірусу КЧС, репродукованого у гетерологічній клітинній культурі ТЯ, охарактеризовано вплив його на деякі показники клітинного імунітету у свиней.

1. Експериментально обґрунтовано методику культивування вакцинного штаму ЛК-М вірусу КЧС в гетерологічній клітинній культурі, отриманій з тканини тестикул ягнят, яка забезпечує інтенсивну репродукцію вірусу зі збереженням достатнього рівня його імуногенних властивостей.

2. Отримано перещеплювальну клітинну культуру з тестикул ягнят, чутливу до вірусу КЧС, Ауєскі.

3. Розроблено гістохімічний варіант непрямого імуноферментного аналізу, який дає змогу виявляти та титрувати вірус КЧС у клітинних культурах.

4. Оптимізовано методику отримання первиннотрипсинізованих клітинних культур з тестикул ягнят та козлят, які забезпечують високий врожай клітин.

5. Оптимізовано методику культивування вакцинного штаму ЛК-М вірусу КЧС у первиннотрипсинізованій клітинній культурі ТЯ та перещеплювальній КК SK-6, яка забезпечує стабільно високу його врожайність. Оптимальна інфікуючи доза вірусу становила 1 БУО/кл.

6. Встановлено що на врожайність штаму ЛК-М вірусу КЧС впливає доза зараження, вміст трипсину в підтримуючому середовищі, якість підтримуючого живильного середовища та умови культивування. Процедура “адсорбції” та “відмивання” не змінюють інфекційного титру вірусу. Трипсин у концентрації 0,002% у підтримуючому живильному середовищі сприяє закономірному підвищенню інтенсивності репродукції вірусу КЧС . Титр вірусу зростає на 1.0lg БУО/см³ (Р<0,05).

7. Встановлено оптимальну інфікуючу дозу - 1БУО/клітину (Р<0,05) та експозицію інкубації заражених клітинних культур штамом ЛК-М вірусу КЧС-108-132 години.

8. Охарактеризовано імуногенну активність штаму ЛК-М вірусу КЧС, репродукованого у первиннотрипсинізованій культурі клітин ТЯ. Поросята віком 2-4 місяці, яким було введено даний штам вірусу, не захворіли на КЧС при експериментальному зараженні вірулентним штамом збудника КЧС (шт. Ші-Минь) у дозі 4 lg ЛД_50.