Анотація до роботи:

Турін Є.М. Розробка прийомів вирощування сої в Криму з використанням різних штамів бульбочкових бактерій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09. – рослинництво. – Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету. Сімферополь – 2006 р.

Дисертація присвячена дослідженню специфічності взаємодії сортів сої Вітязь 50, Валюта і Деймос з різними штамами бульбочкових бактерій.

Встановлено, що у симбіозі сої з бульбочковими бактеріями максимальної ефективності можна досягнути тільки при повній відповідності генотипів рослин і бульбочкових бактерій. Виявлено, що в підвищенні рівня ефективності азотфіксувальної системи бобових важливу роль відіграє не тільки рослина-господарь, його сортові особливості і фізіологічний стан, а також і генотип мікросимбіонта і його внесок у загальний ефект симбіотичного з’єднання азоту атмосфери.

Результати досліджень показують, що найбільш ефективним для обробки насіння сої сортів Вітязь 50, Валюта і Деймос, є штами бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum 71Т і Bradyrhizobium japonicum М8. При обробці насіння сої цими штамами, такі параметри росту і розвитку рослин як маса рослин, кількість і маса бульбочок, висота рослин, висота прикріплення нижнього бобу, площа листової поверхні, нітрогеназна активність бульбочок, були найкращими. Також ці штами забезпечують найбільш високі показники основних параметрів урожайності і якості продукції.

1.Симбіоз між рослинами сої і штамами бульбочкових бактерій сприяє підвищенню врожайності і поліпшенню якості насіння сої.

2.Інокуляція насіння сої штамами бульбочкових бактерій активізує процес фотосинтезу і симбіотичну азотфіксацію у рослин сої. Виявлена специфічність ризобіальної системи. Площа листової поверхні максимально збільшується на 65%. Нітрогеназна активність бульбочкової тканини на величину до 260%.

3.Максимальні прибавки врожайності за рахунок нітрагінізації насіння в порівнянні з спонтанною інокуляцією складає: у сої сорту Вітязь 50 – 6,6 ц/га (штам Bradyrhizobium japonicum 71Т) і 5,8 ц/га (штам Bradyrhizobium japonicum М8), у сої сорту Валюта 3,5 ц/га (штам Bradyrhizobium japonicum М8) і 3,2 ц/га (штам Bradyrhizobium japonicum 71Т), у сої сорту Деймос – 4,0 ц/га (штам Bradyrhizobium japonicum М8) і 4,0 ц/га (штам Bradyrhizobium japonicum 71Т).

4.Підвищення врожайності сої обумовлюється збільшенням кількості бобів і ваги насіння на одній рослині.

5.Застосування найбільш активних штамів Bradyrhizobium japonicum для обробки насіння сої сприяє поліпшенню якості насіння. Вміст протеїну збільшується в межах від 3,13% до 3,40% в залежності від сорту і штаму мікроорганізму.

6.На прикладі сортів Вітязь 50, Валюта і Деймос встановлена штамова-сортова специфічність сої і мікроорганізмів, використовуваних для інокуляції насіння.

7.Інокуляція насіння сої підвищує ефективність її вирощування дозволяє отримати додатковий прибуток у межах від 95 до 572 гривень/га. Рентабельність виробництва підвищується у межах від 6,1 до 32,2%, а коефіцієнт енергетичної ефективності максимально збільшується на 0,11.

8.Cпецифічність симбіозу рослина-штам дозволяє отримувати високі врожаї насіння сої без додаткового внесення мінерального азоту.

9.Соя, як бобова культура, є добрим попередником, включення її до сівозмін підвищує вихід зерна з одиниці площі, поліпшує формування гумусу в ґрунті, збільшує виробництво білку.

Публікації автора:

1. Турин Е.Н. Изучение эффективности разных штаммов Rhizobium на фоне удобрений по вспашке и поверхностной обработке почвы // Научные труды ученых Крымского государственного агротехнологического университета. Выпуск 81. - Симферополь, 2003. - С. 78-82.

2. Турін Є.М. Вплив різних штамів Rhizobium на сорти сої // Вісник аграрної науки. - 2004. - №4. - С. 71-73.

3. Турин Е.Н. Изучение взаимодействия отдельных сортов сои с различными штаммами Bradyrhizobium japonicum // Научные труды ученых Крымского государственного агротехнологического университета. Выпуск 89. - Симферополь, 2005. - С. 218-223.

4. Турин Е.Н. Специфичность взаимодействия сортов сои со штаммами Bradyrhizobium japonicum // Научные труды ученых Крымского государственного агротехнологического университета. Выпуск 91. - Симферополь, 2005. - С. 20-25.

5. Турін Є.М. Специфічність взаємодії сортів сої з різними штамами бульбочкових бактерій // Вісник аграрної науки. - 2005. - №11. - С. 82-84.

6. Турін Є.М. Симбіотична азотфіксація сортів сої // Матеріали наукової конференції молодих вчених (24-26 листопада 2003 р) - Чабани. - К.: ЕКМО, 2003. - С. 69-70.

7. Толкачов М.З., Дідовіч С.В., Турін Є.М. та ін. Селекція бульбочкових бактерій на високоефективний симбіоз з сучасними сортами зернобобових культур // Х з’їзд товариства мікробіологів України (15-17 вересня 2004 р.) - Одеса: Одеський національний ун-т ім. І.І. Мечникова, 2004. - С. 247. (Проведення польових дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення. Особистий внесок здобувача – 20%).