У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукової проблеми ефективного розвитку цукробурякових аграрно-промислових формувань, яке полягає у розробленні системи заходів щодо організації прибуткового виробництва цукрових буряків і цукру, визначення особливостей функціонування інтегрованих формувань у ринкових умовах господарювання. Впровадження результатів досліджень у практику роботи сільськогосподарських підприємств різних форм власності дасть змогу підвищити ефективність виробництва цукрових буряків, цукру та продуктів з нього, сформувати конкурентоспроможне середовище на ринку аграрно-продовольчої продукції. Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дає підстави зробити наступні висновки та обґрунтовані пропозиції. 1. Цукробурякове виробництво – одна з провідних галузей АПК, яка має тісні зв’язки з хлібопекарською, спиртовою, кондитерською, консервною та іншими галузями, в значній мірі визначаючи рівень їх ефективності та аграрно-продовольчого сектора країни в цілому. Перехід на ринкові засади господарювання відбувається досить складно, супроводжується спадом обсягів виробництва цукрових буряків і цукру, тому розвиток цукробурякової галузі як стратегічної для вітчизняної економіки потребує уваги та підтримки зі сторони державних владних структур. 2. Розвиток цукробурякового виробництва на основі аграрно-промислової інтеграції є закономірним, економічно обґрунтованим і соціально необхідним явищем. Організаційно-економічне об’єднання бурякосіючих господарств і цукрових заводів створює передумови для організації стимулюючих економічних відносин між ними, що мають бути вигідними для всіх партнерів. 3. Сучасний етап розвитку цукробурякового підкомплексу характеризується структурною розбалансованістю, що виявляється у забезпеченості сировиною виробничих потужностей цукрових заводів на 24,73 % та техніко-технологічній недосконалості виробничих процесів у буряківництві і цукроварінні. Так, у регіональній асоціації “Черкасицукор” у 2002 р. порівняно з 1990 р. обсяги виробництва цукрових буряків зменшились на 78,8 %, рівень урожайності знизився на 38,7 %. Це було зумовлено, в першу чергу, зменшенням внесення в ґрунт добрив: органічних – у 5,3 раза, мінеральних – у 6,3 раза. Спад виробництва цукрових буряків зумовив зниження обсягів виробництва цукру на 75,9 %. 4. Передумовою організації інтегрованих структур є розвиток різних форм господарювання та створення на їх основі аграрно-промислових формувань у цукробуряковому підкомплексі за участю промислово-фінансових структур, підприємств торгівлі, агросервісу. Це дасть можливість оптимізувати використання виробничих потужностей та поєднати в єдиний виробничий комплекс виробництво цукрових буряків і цукру, впровадити вітчизняні ресурсозберігаючі технології, глибоку переробку супутньої продукції цукроваріння, її зберігання та реалізацію. 5. Критерієм економічної ефективності інтегрованого виробництва є нарощування обсягів якісного кінцевого продукту у відповідності з попитом споживачів та одержання прибутку за умови раціонального використання матеріальних й енергетичних ресурсів і достатнє відтворення як буряківництва, так і цукроваріння. 6. Одним із шляхів підвищення ефективності розвитку цукробурякового виробництва в інтегрованих формуваннях у контексті приватної власності на землю, засоби виробництва і результати праці є спільний економічний інтерес усіх його учасників в одержанні позитивного кінцевого результату виробничо-господарської діяльності та його розподіл відповідно до задіяного у виробничому процесі капіталу. 7. Перспективні обсяги виробництва цукрових буряків і цукру агроформуваннями асоціації “Черкасицукор” визначались відповідно до стратегічної мети їх розвитку, що забезпечуватиме потреби внутрішнього ринку цукру за науково обґрунтованими нормами споживання населенням, промислові переробні підприємства – для забезпечення їх технологічних потреб і створення експортних ресурсів. 8. Економічною передумовою ефективного функціонування інтегрованих цукробурякових формувань є науково обґрунтована виробнича структура, що включає підприємства й організації основного виробництва, фінансові структури та допоміжні підрозділи, що виготовляють різноманітні продукти з цукру, повністю використовують супутню продукцію та вторинні матеріальні ресурси, а також надають різні види послуг. 9. Ринкова трансформація цукробурякового підкомплексу, розвиток різних форм власності і господарювання, поява нових власників у сфері сільськогосподарського виробництва і переробної промисловості зумовили поступове становлення інтегрованих формувань ринкового типу. Вища ефективність виробництва в аграрно-промислових формуваннях є результатом: - створення міцної матеріально-технічної бази для комплексного використання аграрно-продовольчої продукції, зведення до мінімуму втрат, повного використання супутньої і побічної продукції цукроваріння; - органічного поєднання виробничої, переробної, допоміжної та збутової діяльності з виробництва кінцевого продукту; - інвестування коштів у виробничу і переробну галузі для впровадження інтенсивних технологій у буряківництві, встановлення сучасного технологічного обладнання та нових технологічних ліній у цукроварінні, формування відповідної ринкової інфраструктури; - створення додаткових робочих місць, розширення сфери прикладання праці, збереження і розвитку специфічних для конкретного регіону видів діяльності; - орієнтація на вигідний ринок збуту цукру та продукції з нього і міжнародне співробітництво. | 