1.Дисертаційне дослідження висвітлило сучасний зміст розвитку бібліотечної професії в умовах демократичної Україні. Зміни умов праці та професіоналізації бібліотекарів, що відбуваються із застосуванням телекомунікаційних технологій, свідчать про нову професійну реальність. За досліджений період роль різних груп фахівців бібліотечно-інформаційної діяльності суттєво змінилася. Здійснений аналіз дозволив визначити основні підходи до осягнення „тихої революції”, тобто процесу поступового оволодіння бібліотекарями новітніми інформаційними засобами. Включення персональних комп’ютерів у наскрізні технологічні процеси упорядкування, опрацювання документів, їх зберігання; обміну електронною інформацією; пошуку із використанням можливостей інформаційних мереж, зруйнувало психологічний бар’єр, який існував, у сприйнятті інформатизації. Осмислення механізмів взаємодії традиційної бібліотеки з новітніми електронними технологіями сприяє спільній бібліотечно-інформаційній діяльності по обслуговуванню населення, але специфіка цієї пробеми на нинішньому етапі вимагає спеціального дослідження. 2.Прогнози про майбутнє бібліотеки у зв’язку з досягненнями інформатизації на початку досліджуваного періоду грунтувалися на судженнях про архаїчність бібліотеки, її неспроможність до трансформації. Завдяки активній комп’ютеризації публічних та університетських, а згодом й інших бібліотек, відбулися незворотні технологічні зміни, які набули поширення. Разом із тим, бібліотекарі як професія, придатна здійснювати нові завдання, також набула більшого визнання. Фахівці, які готують і упорядковують інформацію, здійснюють інтерактивний пошук, консультують і навчають користувачів комп’ютерної грамотності та культури, – виявилися необхідними в інформаційному суспільстві. Участь бібліотекарів у здійсненні сучасного варіанту технології інформування довела, що найважливішими професійно-особистісними рисами бібліотекарів є: володіння метазнаннями (знаннями про те, як здобувати знання); діалогічність мислення; метакогнітивність (здатність формулювати запит на пошук, навіть за умов нечіткого його розуміння читачем). 3.Бібліотекар-професіонал з фаховими знаннями, досвідом, професійним вихованням, покликаний в першу чергу сприяти забезпеченню потреб і запитів читачів. Фактично він і нині діє у межах своєї місії. Одночасно його роль змістовно розширюється, оскільки він здійснює функцію забезпечення доступу, пов’язаного не лише з окремими документами і фондами, але й знаннями. Нові аспекти професійного зростання бібліотекарів відкриваються у сфері послуг: інструктування користувачів, яке включає конкретний пошук та загальний пошук (навігацію); режим „запит-відповідь”; навчання користувачів навігації тощо. Бібліотекарі у процесі інтерактивного пошуку розширюють сферу і доступність інтерпретації змісту інформації – від імені користувачів. Діючі фахівці бібліотечно-інформаційного обслуговування виявилися найбільш придатними і корисними у нових професійних ролях, з новими носіями інформації, одночасно здійснюючи активний розвиток традиційної бібліотеки. Саме ця група професіоналів забезпечує взаємодію двох паралельних інформаційних систем в інтересах користувачів. 4.Роль організатора ділового спілкування, кваліфікованого пошуку і адекватної інтерпретації отриманих даних, а також координатора всіх процесів та операцій обслуговування є компетенцією професійного бібліотекознавця-менеджера. Навіть за умов суттєвого ускладнення завдань, збільшення їх обсягів, необхідності осягнення значних технологічних особливостей обслуговування користувачів у новій системі, він залишається у межах власного фаху, поповнюючи та уточнюючи свої знання, уміння, навички, але не змінюючи свого професійного призначення. Цей теоретичний висновок підтверджений практикою і спостереженнями за успішною роботою випускників бібліотечних факультетів у інформаційних службах багатьох відомств і бізнесових структур. 5.Аналіз вказує на те, що оцінки сучасного і майбутнього бібліотеки у більшості прогнозів, оглядів, наукових публікацій грунтувалися на абстрактній бібліотеці; виключеннями є дисертації і монографії про національну, наукову, універсальну бібліотеку. Поряд із спільними рисами, сучасний етап інформатизації має і відмінності, що залежать від типологічних особливостей традиційних бібліотек, які слід дослідити в аспекті розвитку за умов інформатизації суспільства, – зокрема, це стосується дитячих, юнацьких, спеціальних бібліотек. Прогнозний і науково-рекомендаційний зміст мають наступні висновки: 6.Бібліотечно-інформаційна сфера, що постійно і активно розширюється, і змінюється, вимагає безперервноїї комп’ютерної і технологічної самоосвіти і раціоналізації, розвитку нових напрямків професійної культури бібліотекаря. Але бібліотечні фонди і надалі розміщуватимуться у приміщеннях бібліотеки, як фізичний простір для матеріалів у нецифровій формі, як пункт безпосереднього доступу, необхідний для задоволення багатьох категорій читачів. Для інших груп фізичні прояви бібліотеки як засобу спілкування, можуть бути замінені технологічним і інтелектуальним спілкуванням. 7.Проблемними залишаються пропозиції про нову роль бібліотекарів, зокрема про їх перетворення на дослідників знань, розробників та видавців, інтелектуальних навігаторів, або екскурсоводів у „мандрівках по знаннях”. Враховуючи зростання форматів запису та пошукових систем, бібліотекарю в деяких прогнозах відводять роль інтелектуального навігатора; бібліографу довідково-пошукової служби – роль інтерпретатора знань. Ці питання також вимагають спеціального вивчення. Все більшого значення набуватиме в системі менеджменту бібліотеки процес управління змінами. Подальша розробка і накопичення реального досвіду трансформації бібліотеки, з урахуванням її базових цінностей, і введенням нових елементів, сприятимуть виваженим предметним теоретично-організаційним рішенням в інтересах населення. Прогнози про „виживання” бібліотеки грунтувалися на екстраполяції попереднього стану бібліотечної справи, коли бібліотеки надають послуги лише місцевими і віддаленими фондами, що включає інтелектуальний доступ (через класифікації, каталоги, бібліографічні посібники, реферати та інші традиційні пошукові засоби); а також інформаційні ресурси другого ступеня, які розкривають зміст бібліотечних фондів відповідно до моделей і взаємозв’язків між дисциплінами. Бібліотеки надають такі послуги безпосередньо. Консультаційні послуги також доступні користувачам; бібліотекарі допомагають зрозуміти і застосувати можливі засоби пошуку. 8.Щодо метазнань про зміст окремих документів і фондів, роль бібліотекаря полягатиме у тому, щоб забезпечити необхідні зв’язки між матеріалами у цифровій формі та окремими документами і фондами, зібраннями для інтерпретації цих даних. Роль бібліотекаря полягатиме і далі у налагодженні комунікацій і прямій участі в них своїми знаннями. Бібліотекар забезпечуватиме необхідні зв’язки між матеріалами у цифровій формі, окремими документами та створенням їх узагальнюючих описів, таким чином вони стають доступними і через WEB. 9.Бібліотекарі виявилися не лише придатними для опанування нової технологічної реальності, але й вихованими в дусі зосередженості на допомозі кожному. Аналіз проблеми в її сучасних концепціях та фундаментальних публікаціях свідчить, що навіть у небібліотечних виданнях підкреслюється необхідність компенсації всіх недоліків WEB, підсилення ролі бібліотеки і бібліотекаря. 10.Доцільною є думка про те, що необхідно обговорювати роль і обов’язки бібліотечних, інформаційних і наукових спільнот для інтенсифікації практики узагальнення знань, їх розповсюдження та застосування. Публікації Конюкова І.Я. Особливості роботи бібліотек // Вісник Книж. палати. – К., 2001. – №10. – С. 25–27. Конюкова І.Я. Концепція розвитку бібліотечної професії // Вісник КНУКіМ, „Педагогіка”. – К., 2001. – №4. – С. 53–60. Конюкова І.Я. Елементи риторики в педагогічній майстерності сучасного бібліотекаря // Вісник Книж. палати. – К., 2000. – №3. – С. 8–9. Конюкова І.Я. Основні напрямки досліджень бібліотечної професії та науки про неї // Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: Зб. наук. праць. – К., 2000. – С. 41– 45. Конюкова І.Я. Формування знань та навичок етикету ділової людини у студентів- культурологів // Культурно-просвітницька діяльність у сучасних умовах: тези наукової конференції викладачів та аспірантів культурологічного факультету: 25–26 квітня 1994 р. – С.131–135.
|
