У дисертаційній роботі поглиблено теоретичні положення та методологічні і методичні підходи до використання економічного механізму екологічного менеджменту з метою підвищення ефективності захисту навколишнього природного середовища. Результати дослідження дають підстави для таких висновків. 1. Автором обґрунтовано, що необхідною передумовою економічного зростання та забезпечення ефективних умов для ринкового господарювання є системна перебудова природоохоронної діяльності й удосконалення екологічної безпеки держави. Вирішення цих складних завдань досягається шляхом упровадження ЕМЕМ і визначення його ролі в процесах ринкових перетворень. Відповідно до цього встановлено сутність даного механізму і шляхи його формування на різних рівнях управління. 2. Виходячи з функцій господарського механізму, економічний механізм екологічного менеджменту можна визначити як систему форм, методів та інструментів використання економічних законів, розв’язання економічних протиріч, реалізацію відносин власності, формування системи потреб, створення системи стимулів і погодження економічних інтересів суб’єктів господарювання. 3. Виявлено, що стратегія управління регіоном повинна передбачати не тільки захист навколишнього природного середовища, а комплекс нових підходів управління, що ґрунтуються на інтеграції економічних інтересів підприємства та екологічних, соціальних, споживацьких інтересів суспільства. Розроблено концепцію екологічного менеджменту регіону та виявлено взаємозв’язок між її базовими елементами, що надало їй цілісності і дозволило на ринкових засадах визначити соціальну й економічну ефективність системи екологічного менеджменту регіону. 4. Встановлено, що для ефективного функціонування ЕМЕМ потрібно впровадити прямий метод стимулювання природоохоронної діяльності за рахунок зменшення оподатковуваного прибутку на суму придбаного екологічного устаткування та опосередкованого методу шляхом прискореної амортизації основних фондів. Відповідно до цього необхідно внести зміни до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підпунктом статті про норми амортизації (за проектом Податкового кодексу, ст. 2080). 5. Обґрунтована доцільність розв’язання проблеми страхування екологічних ризиків через створення товариств взаємного екологічного страхування, які, на відміну від страхових компаній, укладають договори стосовно майнових інтересів учасників товариства і є одночасно його страхувальниками та співвласниками. Участь підприємства в таких товариствах підвищує його престиж серед населення. 6. Застосування кластерного аналізу для оцінки ступеня екологічної небезпеки викидів дало можливість удосконалити cистему фінансового забезпечення природоохоронної діяльності з метою досягнення ефективної форми організації економічного механізму екологічного менеджменту на регіональному рівні. 7. Розроблені науково-методичні підходи до розподілу коштів з бюджетів різних рівнів на природоохоронну діяльність підприємств, які, на відміну від існуючих, передбачають застосування індикаторів стійкого зниження та збільшення викидів з урахуванням інтегральної оцінки в забрудненні навколишнього природного середовища регіону. Використання запропонованої економіко-математичної моделі розподілу бюджетних коштів дозволить гнучко реагувати на зміну екологічної обстановки регіону і стимулювати підприємства до стійкого зниження викидів забруднюючих речовин, тим самим ефективно реалізовувати економічний механізм екологічного менеджменту в регіоні. 8. Використання системи розподілу коштів на природоохоронну діяльність і створення аналітично-інформаційної системи управління викидами забезпечує оперативне керування екологічною безпекою регіону, що значно підвищує ефективність економічного механізму екологічного менеджменту. 9. Відвернений екологічний збиток від упровадження моделі раціонального розподілу коштів з бюджетів різного рівня на природоохоронну діяльність становить майже 9 млн. грн./рік, що засвідчує доцільність використання розроблених наукових положень, рекомендацій і висновків у їх практичній діяльності для підвищення ефективності ЕМЕМ. | 