Анотація до роботи:

Рамадан Х. А. Еркхес. Розвиток економічного співробітництва між країнами Арабського Магрибу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02. - світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів розвитку економічного співробітництва між країнами Арабського Магрибу, виявленню концептуальних засад становлення новітньої парадигми регіоналізму в умовах глобалізації, економічних передумов і чинників геоекономічних трансформацій у Північній Африці, а також визначенню основних факторів сучасного міжнародного інтеграційного процесу, які впливають на формування зовнішньоекономічної стратегії держав регіону.

У роботі розкрито сутність і роль інституціонально-господарських механізмів функціонування регіональної економічної співпраці країн Арабського Магрибу. Визначено основні нормативно-правові форми і принципи, організаційно-економічні інструменти та фінансові важелі інтеграційного процесу в Союзі Арабського Магрибу, проаналізовані напрями їх оптимізації. Обґрунтовані практичні рекомендації щодо складових інституціональної політики, реалізації торговельних, інвестиційних, технологічних та інфраструктурних форм співробітництва північноафриканських держав з Європейським Союзом в умовах глобалізації та регіоналізації світової економіки.

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки та сформувати рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

1. Причини активізації регіоналізму у світовій економіці значною мірою обумовлені суперечностями процесів глобалізації, а їх вплив вказує на невідповідність сучасних механізмів вільного ринку принципам еквівалентного обміну. Різноспрямованість розвитку національних економік, збільшення розриву у рівнях господарського зростання між індустріально розвинутими державами та країнами, що розвиваються, конфліктність і непередбачуваність міжнародних економічних відносин спричиняють регіоналізацію світового господарства.

2. Детермінанти сучасного міжнародного інтеграційного процесу епохи глобалізації обумовлюють цілі, які переслідують країни, що розвиваються, утворюючи регіональні союзи. Серед них: а) прискорення темпів трансформування господарських комплексів на основі використання переваг міжнародного співробітництва; б) захист національних інтересів менш розвинутих суб’єктів світової економіки перед більш високо розвинутими; в) мінімізація негативних наслідків глобалізації; г) створення спільних механізмів узгодження і гармонізації національних інтересів для формування додаткових конкурентних переваг в межах регіональних ринків товарів та послуг.

3. Генеза інтеграційних процесів у Північній Африці характеризується значним впливом деапроксимуючих чинників регіональної взаємодії магрибських країн. Основними критеріями, що визначали відцентровуючі тенденції у Союзі Арабського Магрибу, були політична векторність за відсутності господарських механізмів зближення.

4. Особливе місце у спробах подолати негативні тенденції господарської динаміки за допомогою структурних реформ та глибокого корегування економічного курсу магрибських країн, посідає розширення і вироблення більш різноманітних торговельно-економічних зв’язків із сусідніми країнами й іншими регіонами світу. Зокрема, важливу роль у ринкових перетвореннях країн Арабського Магрибу відіграє адаптація до західноєвропейських стандартів комерційної діяльності, уніфікація регулятивних та технологічних режимів, що дедалі більшою мірою зумовлює національні пріоритети країн регіону.

5. Проведення саммітів Союзу Арабського Магрибу характеризується недостатньою зрілістю організаційно-економічних передумов, відсутністю відпрацьованого механізму попереднього розгляду, експертизи і прийняття до реалізації інтеграційних проектів, орієнтацією деяких проектів насамперед на вузьконаціональні, а не регіональні інтереси. Відчутний імпульс інтеграційним процесам у регіоні надають нові вектори розвитку середземноморської інтеграції, а саме: а) активізація міжарабської співпраці в рамках Ліги арабських держав; б) розвиток середземноморського партнерства та поглиблення господарської взаємодії з ЄС; в) інтенсифікація торговельних зв’язків в рамках Ради співробітництва арабських держав Перської затоки.

6. Трансформаційні процеси в регіоні Арабського Магрибу мають подвійну природу, оскільки вони пов’язані як з реформуванням національних економік, демократизацією політичних систем, так і з пошуком місця в цивілізаційному процесі, у виробленні нової парадигми взаємодії з іншими країнами, з урахуванням ресурсних проблем та глобалізаційних тенденцій. Необхідним компонентом макроекономічної політики та стратегії господарського зростання є вирішення завдань запровадження сучасних механізмів відтворення та розширення ринкових просторів.

7. Доцільно продовжити роботу в напрямі створення стійких адаптаційних чинників як підвалин поєднання політичних та господарських цілей, а також узгодження зовнішніх та внутрішніх чинників інтеграції країн Арабського Магрибу як фактору оптимізації моделі інтеграційного процесу. Такими, безумовно, мають бути заходи з нарощування темпів розвитку внутрішньорегіональних торговельних операцій, створення передумов для імпорту новітніх технологій та послуг, що сприятимуть інноваційному розвитку національно-господарських систем, а також формування умов створення сучасного клімату для ефективного іноземного інвестування та міжнародного кредитування.

8. Інтеграційні процеси в рамках Союзу Арабського Магрибу повинні забезпечуватись певним запасом міцності для того, щоб витримати конкуренцію з боку альтернативних варіантів міжкраїнної взаємодії, зокрема економічного співробітництва, що включає і двосторонні торговельні відносини, і спільну кредитно-інвестиційну діяльність, а також інші механізми господарської кооперації. Якщо з метою створення довгострокових умов для соціального та економічного розвитку кожної з країн, які входять до Союзу Арабського Магрибу, інтеграція в рамках цього союзу виявиться більш ефективною, ніж інші форми економічного співробітництва, то тільки тоді вона може і повинна розвиватися.

9. Регіональне співробітництво країн Арабського Магрибу повинно поєднувати чотири типи політики, що здатні підвищити економічні ефекти інтеграції: макроекономічна політика, торговий режим, створення сприятливого інвестиційного клімату, а також політику у сфері розбудови сучасної транспортної і телекомунікаційної інфраструктури. Формування і підтримка адекватної економічної інфраструктури, особливо телекомунікаційної і транспортної систем надає країнам можливість брати участь у глобальних виробничих структурах; швидко реагувати на зміни на ринках розвинутих країн та виходити на нові ринки збуту, зокрема, ринки інформаційних послуг.

10. Регіональні інтеграційні механізми у Північній Африці повинні охоплювати не тільки коло традиційних інструментів торговельного зближення, але й сучасні інтеграційні заходи. Особлива роль у даних процесах належить створенню регіональних банків розвитку, вплив діяльності яких на структурні зрушення в економіках держав третього світу полягає у збільшенні питомої ваги галузей сфери послуг, розвитку соціальної сфери, створенні нових робочих місць і утвердженні ринкових стандартів.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Рамадан Ерхайс. Втілення ідеї арабської єдності в Союзі Арабського Магриба // Збірник наукових праць. Дослідження світової політики. Вип. 12.– К.: ІСЕМВ НАНУ, 2000. – С. 42 – 48.

2. Рамадан Е. Міграція приватного капіталу в країні, що розвивається. // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. – К., 2001. – С. 62 – 63.

3. Рамадан Ерхайс. До питання про економічну безпеку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип.26. – К.: ВПЦ “Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. – С. 243 – 246.

4. Якубовський С.О., Ерхайс Рамадан. Порівняльний аналіз впливу прямих зарубіжних інвестицій на зовнішньоекономічні зв’язки промислово розвинутих країн і країн Північної Африки // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип. 27 (частина 3). – К.: ВПЦ “Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. – С. 230 – 242.

5. Якубовський С.О., Ерхайс Рамадан. Аналіз інвестиційної привабливості країн Африки (на прикладі держав Союзу Арабського Магрибу) // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип. 28 (частина 3). – К.: ВПЦ “Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. – С. 208 – 216.

6. Рамадан А.Ерхайс. Сучасні тенденції розвитку зовнішньоекономічної торгівлі країн Магріба // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – №59, март. – 2005. – С.105.

7. Румянцев А.П., Рамадан Е. Ерхайс. Економічні засади регіональних інтеграційних процесів у Північній Африці // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. – К., 2005. – №5. – С. 48 – 54.

В інших виданнях:

8. Рамадан Ерхайс. Приоритеты экономической политики Ливии в контексте стабилизации и развития // Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України) // Матеріали 7 міжнародної науково-практичної конференції. Модуль 2 (частина ІІ) “Особливості політики стабілізації та економічного зростання” – К.: Київський університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 1999. – С. 169 – 174.

9. Рамадан Ерхайс, Якубовський С.О. Аналіз світового досвіду регулювання іноземних інвестицій та його використання в Україні // Інвестиції ХХІ століття: регіональні аспекти: Збірник доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (17-18 листопада 2000 року, м. Умань). – К.: Науковий світ, 2000. – С. 55 – 59.

10. Рамадан Е.Ерхайс. Роль та місце Союзу Арабського Магрибу в зовнішньоекономічній стратегії країн ЄС // Проблеми управління підприємництвом у сучасних умовах: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції вчених та фахівців (у двох частинах). – Ч.ІІ. – Сімферополь: ЧП “Кильбер”, 2005. – С. 47 – 48.