1. Зростаючий динамізм змін світової економіки, у тому числі ринку товарів, зумовлює постійний процес виникнення нових теорій міжнародної торгівлі, за допомогою яких учені відповідно до сучасних потреб суспільно-економічної формації обґрунтовують можливості участі країн у міжнародному поділі праці та визначають вимоги до економічних факторів зовнішнього сектору економіки країн-учасниць у сфері міжнародних товарно-грошових відносин як прояву глобальних експортно-імпортних відносин. Кожна теорія міжнародної торгівлі відповідно до часу виникнення зосереджує увагу на окремих аспектах зовнішньоекономічної сфери та відображає нагальні потреби міжнародних товарно-грошових відносин. 2. За роки незалежності Україна не залишилася осторонь процесів глобалізації і в умовах сьогодення, активно взаємодіючи зі світовим ринком зернових, бере участь у складній системі регулювання експортно-імпортної торгівлі зерновими культурами на кожному її рівні – корпоративному, національному, міждержавному, наддержавному та глобальному. 3. Функціонування світового ринку зерна характеризується недостатньою пропозицією та випереджаючим рівнем споживання, мінливою ринковою кон’юнктурою окремих видів зернових культур, наближенням до рекордно низького рівня перехідних запасів, зростанням вартості транспортування продукції, збільшенням обсягів переробки зерна на біопаливо. Крім того, біокліматична залежність виробництва даного виду продукції поряд із стрімкими темпами зростання населення на планеті зумовлює формування досить нестабільного і малопрогнозованого ринку продовольства на рівні окремих країн та світу. Ці тенденції відкривають можливості для України в задоволенні частини світового попиту на зернові культури. Нині основними конкурентами на світовому ринку зерна є США, Франція, Аргентина, Австралія, Канада, Китай, Німеччина, Росія, Індія, Бразилія, які визначають економічні умови на світовому ринку зерна, експортуючи понад 80% світового обсягу зернових культур. 4. На основі узагальнення досвіду розвитку ринку зерна та зовнішньої торгівлі зерновими культурами в країні з подібними стартовими умовами –Польщі, визначено як прийнятні для України наступні напрями: стабілізація цінових коливань внутрішнього ринку зерна за допомогою таких важелів як інтервенційні заходи та інтервенційний фонд сільськогосподарської продукції, доплати за виробництво, переробку та приватне зберігання сільськогосподарської продукції, квотування виробництва продукції, підтримка внутрішнього попиту; регулювання зовнішньоторговельного обігу шляхом ліцензування зовнішньої торгівлі, використання гнучкої та оперативної системи формування зовнішньоторговельної політики за допомогою розгалуженої системи тарифних ставок і квот. 5. У процесі аналізу експортно-імпортних операцій на ринку зерна України, було виділено чотири етапи входження країни до світового ринку зерна: “інертний”, “лібералізму”, “пожвавлення” та “завоювання і втрат позицій на світовому ринку”. Це дозволило виявити особливості розвитку експортно-імпортних відносин на ринку зерна України за роки її самостійного вибору зовнішньоторговельного курсу. 6. Формування структурних елементів інфраструктури ринку зерна України знаходиться на початковому етапі і потребує: розширення обсягів біржової торгівлі, запровадження на товарних біржах сучасних біржових механізмів; розвитку системи торгівлі деривативами, інформаційно-комунікаційних систем, систем зберігання і транспортування зерна тощо. 7. Забезпечення прямого виходу виробників зернових культур на зовнішні ринки збуту потребує формування оптимальних маркетингових ланцюгів просування зернових культур від виробника до кінцевого споживача через обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи, галузеві професійні та міжпрофесійні об’єднання різних рівнів. 8. Для підвищення ефективності та стабільності функціонування вітчизняного ринку зернових культур важливу роль відіграють міжпрофесійні угоди, які націлені на узгодження економічних інтересів між суб’єктами зернового продуктового підкомплексу з метою вирішення завдань національної продовольчої безпеки, забезпечення конкурентного середовища та гарантування прозорості ринків сільськогосподарської продукції. 9. Умовою підвищення ефективності експортно-імпортних відносин на ринку зерна є приєднання України до СОТ. Визначено наслідки інтенсифікації глобалізаційних процесів як позитивного, так і негативного характеру. На подолання останніх запропоновано систему заходів, які сприятимуть зміцненню конкурентоспроможності вітчизняного виробника зернових культур і нарощуванню експортного потенціалу зернового господарства України. 10. Ефективність та зміцнення конкурентоспроможності виробників зернових культур значною мірою визначається об’єктивною оцінкою своїх конкурентів і наявністю конкурентних переваг на цільових ринках збуту. В зв’язку з цим розроблено методику ідентифікації основних конкурентів і визначення конкурентних переваг (внутрішніх та зовнішніх) кожної країни на певному ринку збуту відносно цін на продукцію України, які склалися на зернові в процесі конкурентної боротьби всередині країни та в країнах-імпортерах. | 