Анотація до роботи:

Балахнічова М.М Розвиток фінансово-кредитного забезпечення переробних підприємств АПК. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація присвячена розробці напрямків удосконалення механізму фінансово-кредитного забезпечення переробних підприємств агропромислового комплексу. У рамках дослідження розкрито сутність механізму фінансово-кредитного забезпечення, фінансові джерела економічного розвитку підприємства, сутність кредиту у фінансових відносинах. Окрема увага надана стану і тенденціям фінансово-кредитних відносин в переробної промисловості.

Особлива увага приділена розробці методів й моделей оптимізації фінансово-кредитного забезпечення підприємств переробної промисловості. Розроблені напрямки удосконалення роботи банківської системи з кредитного обслуговування переробних підприємств АПК.

У результаті проведеного в дисертаційній роботі дослідження можна зробити такі висновки та пропозиції:

1. Встановлено що механізм фінансово-кредитного забезпечення містить, по-перше, централізовано регульовані грошові відносини, що забезпечують фінансові потреби суспільного виробництва в системі єдиної ринкової корпорації, а також загальнодержавні потреби непродуктивного характеру; по-друге, - госпрозрахункові відносини, що забезпечують функціонування окремих суб’єктів, що господарство, на основі принципу самооплатності і самофінансування.

2. Структурні елементи механізму фінансово-кредитних відносин, періодично змінюючись повинні відбивати головні економічні особливості того періоду часу, у якому розглядається даний механізм. В умовах ринку основне призначення його полягає в утворенні, розподілі і використанні фінансових і кредитних ресурсів (джерел) відповідно до головних цілей поточного періоду соціально-економічного розвитку країни, суспільства в цілому.

3. Визначено, що фінансування і фінансова підтримка підприємств галузі відбувається з власних коштів та державних. При цьому власне фінансування в значній мірі залежить від фіскальної політики держави яку вона проводить по відношенню до функціонуючого бізнесу. Тому тільки цілеспрямована державна фінансова політика може забезпечити успішний розвиток всіх сфер АПК.

4. Здійснення структурної перебудови в різних сферах АПК і її державного фінансування в сучасних умовах повинне враховувати: по-перше, обмеженість державних фінансових засобів; по-друге, значну питому вагу в структурі виробництва неефективних галузей та низький технологічний рівень підприємств; по-третє, відсутність в країні необхідного обсягу енергоносіїв і імпорту їх основної маси; по-четверте, недосконалість законодавства особливо в частині оподаткування і стимулювання інвестицій в розвиток виробництва і переробки.

5. Фінансово-кредитна політика в аграрної сфері повинна спрямовуватись на: розвиток мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій, розвиток спілок взаємного кредитування та страхування; забезпечення умов розвитку перспективних форм фінансування аграрного бізнесу (факторинг, лізинг тощо).

6. Визначено, що процес кредитування – це сукупність відносин по акумуляції тимчасово вільних ресурсів (грошових, товарних) і планомірного їхнього розподілу на засадах зворотності і платності у виді термінових цільових позичок в інтересах суспільних потреб.

7. У кругообігу коштів підприємства кредит виступає як умова і результат цього кругообігу. Кредит охоплює всі стадії кругообігу й стає невід'ємним елементом не тільки сфери обігу, але й сфери виробництва. Кредит не тільки є формальним моментом кругообігу коштів підприємств, але й багато в чому розкриває зміст даного процесу, являє собою важливий елемент розширеного відтворення. В економічному розвитку країни значимість і роль фінансово-кредитного механізму визначається тим, наскільки повно він відповідає існуючим умовам керування і виробничо-фінансової діяльності. За допомогою фінансово-кредитного механізму держава впливає на весь відтворювальний процес.

8. Підприємства харчової промисловості і перероблення сільськогосподарських продуктів в Херсонській області складають 43,7 % промислового потенціалу регіону і питома вага виробництва в загальному обсязі промисловості починаючи з 2001 р. має тенденцію до зростання та досягла у 2004 р. – 44,8 %.

9. Ефективність функціонування переробної галузі регіону знаходиться на низькому рівні що не дозволяє вести розширення відтворення та оптимальне фінансове забезпечення виробництва. Виключення із 90 підприємств складають ЗАТ “Чумак”, агрофірма “Білозерський” Херсонський молочний завод “Родич” та деякі інші.

10. Основним джерелом фінансово-кредитного забезпечення переробних підприємств регіону є власний капітал, який за 2003-2005 рр. збільшився майже на 6,6 % та складає 1481 млн. грн. Зменшення частини власного капіталу у структурі пасивів до 38,6 % є ознакою зниження фінансової стійкості аналізуємих підприємств.

11. Довгострокові і поточні зобов’язання переробних підприємств регіону за послідні роки наростають більшими темпами чим власний капітал. Співвідношення власного капіталу до зобов’язань 1:1,6 вказує на все більшу залежність підприємств від зовнішнього фінансово-кредитного забезпечення.

12. Встановлено, що основними недоліками в кредитуванні переробних підприємств є: ненадання необхідного забезпечення для отримання позики; не витримуються вимоги ліквідної застави під гарантії повернення (відсутність ліквідного майна під заставу); недостатній термін кредитування; високі процентні ставки за кредит (базова ставка, премія за ризик, платні послуги).

13. На систему фінансово-кредитного забезпечення підприємства у полікомпонентному просторі “обсяг робіт-час-ресурси” впливають фактори які класифікуються за ознаками по: характеру виникнення та усунення, зв’язку з іншими факторами, джерелах впливу і легкості виявлення. Дана система (модель) ґрунтується на використанні мережного планування і графіка диференціальних та інтегральних грошових потоків по ранніх і пізніх термінах виконання робіт технічного переозброєння підприємства.

14. Подальший розвиток кредитної інфраструктури обумовлює створення багаторівневої системи функціонування кредитних спілок і кредитних банків на регіональному та національному рівнях з метою централізації коштів.

15. Оцінка стану кредитного портфеля кредитора має включати: звіт про тенденції непогашення. Де вказується відсоток портфельних кредитів, за якими пропускалися платежі, і відмічається динаміка цього показника; звіт про прострочення заборгованості, що демонструє прострочення виплат по необоротній частці кредитного портфеля; коефіцієнт платежів, який показує число списаних позичок; коефіцієнт резерву, що показує резерв на втрату позичок у відсотках до загальної суми непогашених сум.

16. Ціна за кредит в умовах ризику втрати позичених коштів збільшується при зростанні ймовірності їх втрати що веде до необхідності підвищення відносного кредитного відсотка на величину що нелінійно наближається до одиниці. У разі істотного підняття відсотка банк ризикує втратити клієнта, однак, компенсуючи ризик втрати клієнтів з низьким ступенем повертання боргів, банк тим самим знижує ризик власних втрат.

Публікації автора:

Монографії та навчальні посібники

1. Балахнічова Л.М., Балахнічова М.М. Фінансовий механізм природоохоронної діяльності. Навчальний посібник. Рекомендовано МОН України для вищих навчальних закладів. – Херсон: МУБіП, 2006. – 118 с. (Особистий внесок: обґрунтована організаційно-економічна екологічна складова у механізм фінансово-кредитного забезпечення).

2. Макаренко П.М., Балахнічова Л.М., Балахнічова М.М. Фінансово-кредитне забезпечення розвитку підприємств АПК: Монографія. – Херсон: МУБіП, 2006. – 163 с. (Особистий внесок: проаналізовано розвиток фінансово-кредитних відносин підприємств).

Статті у наукових фахових виданнях

3. Балахнічова М.М. Роль податків в економіко-правовому механізмі регулювання екологічних проблем. //Бізнес-навігатор. - №6. – 2004. – С.33-37.

4. Балахнічова М.М. Фінансові аспекти розвитку агропромислового комплексу на прикладі оподаткування. // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство. - №2. - 2005. – С.5-9.

5. Балахнічова М.М. Фінансово-кредитне забезпечення агропромислового виробництва. // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство. - №3. – 2005. – С.17-20.

6. Балахнічова М.М. Аналіз економічного розвитку в харчовій промисловості. // Бізнес-навігатор. - №7-8. – 2005. – С.43-46.

7. Макаренко П.М., Балахнічова М.М. Моделі економічної ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємств харчової промисловості. // Бізнес-навігатор. - №9. – 2006. – С.4-12. (Особистий внесок: розроблені напрями економічної ефективності діяльності підприємств)

Доповіді та тези доповідей на наукових конференціях

8. Балахничёва М.М. Экологические аспекты развития банковской системы. //Труды экологического семинара. – Новосибирск: НГАВТ, 1998. – С.240-242.

9. Балахничёва М.М. Внебюджетный экологический фонд. //Труды экологического семинара. – Новосибирск: НГАВТ, 2000. – С.422-424.

10. Балахничёва М.М. Вопросы экологического управления. //Материалы юбилейной научно-практической конференции профессорско-преподавательского состава и инженерно-технических работников речного транспорта и других отраслей. - Новосибирск: НГАВТ, 2001. – С.129-132.

11. Балахничёва М.М. Теоретические аспекты финансового регулирования экологических проблем. //Труды экологического семинара. – Новосибирск: НГАВТ, 2002. – С.296-300.