Анотація до роботи:

Видайчук Т.Л. Розвиток фонетичної системи староукраїнської мови другої половини XVI – XVIII ст. на тлі правописної традиції (на матеріалі житійно-повістевих пам’яток). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Інститут мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України. – Київ, 2004.

У дисертації досліджено в порівняльно-історичному і типологічному аспектах проблеми розвитку фонетичної системи староукраїнської мови другої половини XVI – XVIII ст. і її графічної та орфографічної реалізації в рукописних житійно-повістевих текстах. Розглянуто явища вокалізму і консонантизму, історію кириличного письма та способи його пристосування до звукової системи української мови. Зіставний аналіз згаданих текстів, мова яких ближча до книжного типу, і рукописної ділової документації, що відображує живе мовлення, дозволив визначити ступінь унормованості фонетичної і правописної систем зазначеного періоду. Дисертацію виконано на основі вперше запроваджених у науковий обіг рукописних пам’яток житійно-повістевої і ділової літератури.

Проаналізований матеріал виразно свідчить про те, що фонологічна система української мови другої половини XVI – XVIII ст. виступає вже сформованою. Правописна система у цей період ще не склалася і перешкоджала проникненню живомовної фонетики в літературне, книжне вживання. Cаме в писарській практиці XVI – XVIII ст. закладалися основи фонетичного принципу українського правопису.