В роботі визначено, що фінансово-кредитний механізм – це сукупність методів фінансового впливу на соціально-економічний розвиток суб’єктів господарювання і систему фінансових індикаторів та фінансових інструментів, що дають можливість оцінити цей вплив. Він включає дві підсистеми: фінансове забезпечення і фінансове регулювання, а також систему управління за допомогою фінансових індикаторів та фінансових інструментів. До структури фінансового забезпечення входять джерела фінансування підприємств: самофінансування, акціонерний капітал, кредитування і безповоротна фінансова допомога. До фінансового регулювання відносяться податки, внески до цільових і корпоративних фондів, процентні ставки, субсидії та дотації. Вони реалізуються через фінансові інструменти (податки, внески, відрахування та інші обов’язкові платежі) й фінансові індикатори (категорії, показники, коефіцієнти). Уточнено термін „кредитування”. Зміст його характеризує можливості надання кредиту, а не його одержання. Тому при розгляді кредитних відносин в умовах ринкового господарювання доцільно користуватися терміном „кредитне забезпечення”, який наголошує на необхідності створення певних умов для одержання кредиту суб’єктами підприємницької діяльності, а не диктат в його одержанні.
3. Агропромисловий комплекс, зокрема сільське господарство, найбільше потребує фінансової підтримки та фінансового захисту, що зумовлюється не лише сезонністю виробництва, циклічністю, великим періодом кругообороту капіталу, а й соціально-економічною значимістю, що аграрної сфери вона забезпечує виробництво 90 % продовольчих ресурсів. Необхідність державної фінансової підтримки сільського господарства визначається специфічними умовами функціонування та рядом об’єктивних факторів. Метою державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства є: забезпечення достатніх рівнів доходності та досягнення нормативного рівня прибутковості виробничої діяльності аграрних підприємств усіх форм власності і господарювання, поліпшення еквівалентності обміну з промисловими галузями, а також покращення фінансової стійкості та фінансового стану підприємств та організацій АПК. 4. Дослідження показують, що фактично припинилося бюджетне дотування на технічні, матеріальні та енергетичні ресурси промислового виробництва, які споживаються в аграрній сфері, скасовані дотації та підвищення державних закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію. Це значно знизило доходи аграрних підприємств різних форм власності і господарювання. Одночасно істотно зменшилися державні асигнування з бюджету на виробничий і соціальний розвиток цієї галузі економіки. Аналіз витрат бюджетних статей за 2000 – 2002 рр. показує, що обсяги державного фінансування на розвиток сільського господарства Херсонської області мають тенденцію на зростання (4,4 млн. грн. в 2000 році, 18 млн. грн. в 2002 році). Найбільшу питому вагу в загальному обсязі бюджетних коштів забезепечують: здешевлення кредитів комерційних банків (58,7 – 68,5 %), підтримка виробництва продукції тваринництва (4,1 – 17,8 %), витрати на закладення і догляд за молодими садами і виноградниками (6,0 – 9,7 %). За досліджуваний період (1996 – 2002 рр.) бюджетні витрати на соціальну сферу села області були незначні в 1996 і 1997 роках, а в останні 5 років - відсутні взагалі. 5. Аналізуючи за 1996 – 2002 рр. стан виробництва сільськогосподарської продукції всіма категоріями товаровиробників області, слід зазначити, що відбувається значні зниження виробництва тваринницької продукції: м’яса на 54,2 %, молока на 65,2 %, вовни в 6 разів менше, при відносно стабільній продуктивності тварин. Але за цей же період дещо стабілізувались обсяги виробництва основних видів рослинницької продукції: зернових, соняшнику, картоплі, плодів та ягід, а виробництво овочів збільшилось на 52,4 %. 6. За період з 1996 по 2002 роки в аграрних підприємствах України та Херсонської області динаміка доходності та фінансового стану характеризуються суперечливими тенденціями. Грошові надходження в першому триріччі практично стабілізувались при постійному збільшенні збитків від реалізації продукції, зменшенні дебіторської та зростанні кредиторської заборгованості. Протягом 2000 – 2002 рр. спостерігається збільшення річної суми грошових надходжень від реалізації продукції майже в 1,8 рази, скоротилась дебіторська і дещо зменшилась кредиторська заборгованість (особливо по заробітній платі ). 7. Проведене анкетування банківських установ з проблем кредитування аграрного сектора економіки Херсонської області дозволило обґрунтувати рекомендації по вдосконаленню кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств банками з урахуванням: видів застави; розмірів відсотків по кредитах; механізмів їх повернення. В результаті за останні два роки більшість комерційних банків значно розширили обсяги кредитування аграріям, особливо банк „Аваль” та „Укрсоцбанк”. Практика їх роботи з сільськогосподарськими підприємствами показує довіру, гарантії і дисциплінованість через різні види застави, страхування та мінімізацію ризиків і т.ін. 8. Запропоновано створення агропромислово-фінансової групи (АПФГ) „Консервпромкомплекс” з виробництва продуктів дитячого харчування, до складу якої залучаються дослідне науково-виробниче об’єднання, банки, Херсонський консервний завод, Скадовський молочноконсервний завод та декілька сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств – постачальників. 9. Розрахована оптимальна структура фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств, яка дозволила визначити максимально можливе значення узагальнюючого показника використання фінансових ресурсів (ресурсовіддачі), максимальне значення складових доходу, а також оптимальну величину основних і оборотних засобів підприємства. Це дало можливість досягти збільшення доходу підприємства, шляхом перерозподілу ресурсів. |
