Узагальнення результатів історико-педагогічного пошуку, аналіз джерельної бази дає підстави зробити висновки: 1. У дисертації відповідно до мети й завдань дослідження простежено розвиток ідеї професійної спрямованості навчання старшокласників у вітчизняній педагогічній думці 50 – 80-х рр. ХХ століття та представлено його у вигляді ретроспективного цілісного аналізу досліджуваної проблеми. Виявлено, що виникнення питань професійної спрямованості навчання пов’язане з ідеями, які розроблялися в працях давньогрецьких філософів, педагогів-гуманістів епохи Відродження та обґрунтовувалися вітчизняними та зарубіжними педагогами протягом ХVІІ – ХІХ ст. Встановлено, що подальший розвиток ідея професійної спрямованості навчання старшокласників отримала наприкінці ХІХ – ХХ ст. завдяки визнанні професійної підготовки учнів на державному рівні. Доведено, що у психолого-педагогічній літературі 50 – 80-х рр. ХХ століття професійна спрямованість визначалась як якість особистості, яку характеризують інтереси, наміри, ідеали та мотиви при виборі майбутньої професії учнями старших класів. Аналізуючи вітчизняний досвід, зауважуємо, що у досліджуваний період поняття професійна спрямованість навчання як термін не було визначено. На підставі аналізу історико-педагогічної літератури виводимо власне визначення професійної спрямованості навчання і визначаємо її як ту спрямованість навчання, що приводить до формування в учнів старших класів здатності, яка характеризується наявністю інформації про професію; виявленням інтересу до професійної діяльності; узгодженням особливостей професії з власними мотивами, прагненнями, переконаннями; позитивним ставленням до майбутнього вибору фаху; сформованістю мотивів вибору професії, та визначається впевненістю учня здійснити остаточний вибір професії та готовністю до постійного професійного самовдосконалення. 2. З’ясовано, що професійна підготовка учнів старших класів до вибору майбутньої професії тісно пов’язана з розвитком педагогічної думки та практики в Україні. Визначено основні передумови розвитку ідеї професійної спрямованості навчання старшокласників: – політичні – загострення цієї проблеми відбувалося в 70-ті роки, коли демократичні процеси у суспільстві проголошувались тільки на словах, а на практиці були волюнтаризм та суб’єктивізм, однак 80-ті роки, ознаменовані проникненням демократизації в усі сфери життя та появою гласності, створили сприятливі умови для професійної підготовки учнів старших класів; – економічні – прискорений розвиток усіх галузей господарства в 50-х – першій половині 60-х років ХХ століття, потреба у висококваліфікованих фахівцях, створили сприятливі умови для формування у старшокласників такої здатності, як професійна спрямованість. Але економічна реформа, що розгорталась у кінці 60-х років, призвела до загострення дефіциту трудових ресурсів; усунення працівників від керівництва виробництвом, неефективне використання матеріальних, сировинних та енергетичних ресурсів, відмова підприємств у кінці 80-х початку 90-х рр. від праці школярів та шефства над школами, масове закриття міжшкільних навчально-виробничих комбінатів та центрів профорієнтації призвели до падіння суспільно-трудової активності учнів старших класів та ще більше загострили цю проблему; – соціальні – залучення до суспільно корисної праці у 50 – 60-ті роки всіх без винятку дітей обумовило створення нормальних умов для успішного вибору професії; абстрактне теоретизування у 70-ті роки з приводу реальних умов виховання готовності до праці та суспільного життя, ігнорування загальнолюдської цінності праці тільки загострило цю проблему, але все ж у 80-ті роки відбулася переоцінка системи цінностей, людина стала господарем країни, мала право на винагороду, доступ до досягнень духовної культури, розширювалась участь трудящих в управлінні, значно покращився процес професійної підготовки учнів старших класів; – історичні – початок науково-технічної революції на початку 60-х років потребував великої кількості висококваліфікованих спеціалістів; робота міжшкільних навчально-виробничих комбінатів забезпечила більш якісну професійну підготовку, завдяки виданню свідоцтв про присвоєння початкового кваліфікаційного розряду надало можливість учням після закінчення школи влаштовуватись на роботу або продовжувати навчання; відкриття на початку 80-х років центрів професійної орієнтації, відкриття спеціальних професійно-технічних училищ, забезпечили підготовку молоді до свідомого вибору майбутньої професії. У ході дослідження виявлено три етапи у розвитку ідеї професійної спрямованості навчання старшокласників у вітчизняній педагогічній думці другої половини ХХ століття: – перший етап 1958 – початок 70-х рр. ХХ століття – становлення ідеї професійної спрямованості навчання старшокласників у вітчизняній педагогічній думці 50 – 80 рр. Характерною особливістю даного періоду є зміна в усіх сферах життя в бік „демократичного потепління”, урахування прав людини, подолання ідеологічного насилля, відмова від авторитарного стилю управління у сфері освіти. Саме в цей період вперше в науковий обіг було введено поняття професійна спрямованість; – другий етап початок 70-х – середина 80-х років – етап інтенсивного розвитку підготовки старшокласників до обрання майбутньої професії. Етап характеризується поверненням до тоталітарно-бюрократичного керування школою, відсутністю зв’язку школи з досягненнями національної культури, формалізмом у справах; третій етап 1985 – кінець 80-х рр. ХХ столітя – становлення сучасного етапу професійної підготовки старшокласників. Характерними рисами даного періоду було переосмислення історико-педагогічного процесу, відродження національної думки, перехід до гуманізації навчально-виховного процесу. У зв’язку з кризою в соціально-економічній сфері життя, професійна спрямованість поступово почала втрачати свої позиції. 3. У дисертації виявлено напрямки реалізації професійної спрямованості навчання учнів старших класів у вітчизняній школі 50 – 80 рр. ХХ століття: поєднання знань про професії з навчальним матеріалом, розробка перспективних планів щодо проведення профорієнтаційної роботи керівництвом шкіл, підприємств, організацій, установ, широке залучення учнів до роботи у літніх спортивно-трудових таборах, наставництво провідних спеціалістів з різних галузей над кожним випускним класом з метою покращення проведення профорієнтаційної роботи в школі, створення у школі куточків профорієнтації безпосередньо учнями старших класів, проведення міських, районних, обласних зльотів випускників з метою обміну досвіду вибору професії, організація систематичної пропаганди професій за допомогою радіо, телебачення та засобів масової інформації, як одна з найважливіших завдань роботи кабінетів, центрів та рад з професійної орієнтації, а також вивчення та розповсюдження найкращого досвіду шкіл, підприємств та організацій щодо проведення профорієнтаційної роботи у пресі. 4. У дослідженні виявлено й схарактеризовано особливості організації та змісту професійної спрямованості навчання учнів старших класів у вітчизняній школі 50 – 80-х рр. ХХ століття. Визначено, що основною домінуючою формою професійної спрямованості є урок. Також до організаційних форм можна віднести екскурсії на виробництво, виробничу та суспільно корисну працю, перегляд кінофільмів та телевізійних передач профорієнтаційного напрямку, використання професіограм, організацію вечорів техніки, використання ігор профорієнтаційного напрямку, роботу гуртків технічної творчості, клубів майбутніх спеціалістів, роботу міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, роботу рад з координації профорієнтаційної роботи під керівництвом директорів шкіл. Проаналізовано досвід організації професійної спрямованості навчання учнів старших класів у творчості провідних вітчизняних педагогів-практиків. 5. Накреслено шляхи творчого використання набутого вітчизняною теорією і практикою досвіду з досліджуваної проблеми в сучасних умовах: – дотримування принципів науковості, виховної і розвиваючої спрямованості змісту, форм і методів професійного навчання на доступному для всіх учнів рівні; – удосконалення форм і методів професійної спрямованості навчання учнів старших класів; – забезпечення функціонування нових навчальних закладів як центрів методичної роботи та організації професійного навчання; – удосконалення навчально-методичного забезпечення з професійного навчання учнів старших класів. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної наукової проблеми. Подальшого вивчення і ґрунтовної розробки потребують питання пошуку та розробки нових форм та методів професійної спрямованості навчання, удосконалення роботи педагогічних колективів шкіл з підготовки старшокласників до свідомого вибору майбутньої професії, розробка цілісної теорії формування в учнів старших класів професійної спрямованості на сучасному етапі реформування системи освіти, практичне впровадження цієї теорії в навчально-виховний процес сучасної школи. | 