Анотація до роботи:

Коломієць В.М. Розвиток конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами. – Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретичних, методичних і практичних аспектів розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств машинобудування.

Розроблено механізм розвитку конкурентоспроможності, що забезпечуватиме зміну якісних та кількісних характеристик персоналу та досягнення потрібного рівня його конкурентоспроможності.

Розроблено модель вибору стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу залежно від рівня його конкурентоспроможності та стадії життєвого циклу. Удосконалено модель оцінки конкурентоспроможності персоналу.

Уточнено категорію “конкурентоспроможність персоналу”. Удосконалено класифікацію чинників впливу на конкурентоспроможність персоналу машинобудівного підприємства. Визначено роль інститутів як основи для забезпечення конкурентоспроможності персоналу через формування інституцій підприємства.

У дисертації на основі проведених досліджень поставлені й вирішені актуальні наукові та практичні завдання розвитку конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств. Основні висновки зводяться до наступного:

1. На основі узагальнення теоретичних підходів уточнено визначення конкурентоспроможності персоналу як сукупність джерел конкурентних переваг і самих переваг персоналу підприємств та здатність персоналу реалізовувати власні конкурентні переваги, що задовольняє одночасно потреби суспільства, підприємства та працівника: по-перше, дозволяє забезпечити достатній рівень конкурентоспроможності підприємства для виробництва конкурентоспроможної продукції, по-друге, стає найкращою формою соціального захисту працівника на ринку праці.

2. Удосконалено класифікацію чинників впливу на конкурентоспроможність персоналу підприємства для забезпечення зростання цього показника за ознаками: природа виникнення впливу та рівень впливу, що дозволить забезпечити оцінку та ефективний вибір напрямів зростання конкурентоспроможності персоналу з виділенням організаційних, інноваційних, соціально-економічних, культурних, соціально-психологічних, демографічних груп чинників безпосереднього внутрішнього впливу та опосередкованого зовнішнього впливу.

3. Виокремлено один із елементів конкурентного середовища ринку праці – конкурентне середовище персоналу підприємства як сукупність умов для забезпечення реалізації конкурентних переваг персоналу та результат взаємодії суб’єктів конкурентних відносин на підприємстві. Сформульовані основні характеристики конкурентного середовища персоналу (об’єктивність та необхідність існування, хаотичність розвитку, співіснування та взаємопроникнення різних економічних форм, значний вплив недобросовісної конкуренції і міграційних процесів) та функції (ціноутворення, регулювання, посередництво, стимулювання, обмеження, контроль). Доведено, що під дією конкуренції формується структура конкурентного середовища – горизонтальна (за однорідними функціями) та вертикальна (за ієрархічними рівнями).

4. Узагальнення інституціональних теорій дозволило визначити, що інститути на підприємстві є базовим підґрунтям для формування конкурентоспроможності персоналу, тоді як інституції стають основою мотивації поведінки персоналу та важелями впливу на його рішення. Виявлено позитивний (регулювання, стимулювання та підвищення ефективності процесу формування конкурентоспроможного персоналу) та негативний (створення певних обмежень, неконституційних правил та тіньового ринку праці, схильність робітників і управлінців до опортунізму, вибірковість у слідуванні внутрішнім правилам підприємства) вплив інститутів на процеси формування конкурентоспроможності персоналу на рівні підприємства.

5. Удосконалено модель оцінки конкурентоспроможності персоналу, що включає етап встановлення мети, завдань, принципів, виконавців методів оцінювання; етап визначення суб’єкта, об’єкта та предмета оцінювання; визначення конкурентних переваг, джерел конкурентних переваг персоналу та їх ваги; безпосередньо процедура оцінки; розрахунок критерію конкурентоспроможності; аналіз результатів та прийняття управлінських рішень за результатами оцінки.

В основу оцінки конкурентоспроможності персоналу покладено розрахунок критерію конкурентоспроможності персоналу, що враховує наявність і вагомість конкурентних переваг та їх джерел, дозволяє зіставити рівень, визначити напрями розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємства.

6. Розраховано узагальнювальні критерії конкурентоспроможності персоналу підприємств машинобудування (5,72). Обґрунтовано зв'язок між конкурентоспроможністю персоналу та стадією життєвого циклу підприємства. Встановлено, що високі показники конкурентоспроможності персоналу спостерігаються на стадіях зростання та зрілості життєвого циклу підприємств.

7. Розроблено механізм розвитку конкурентоспроможності персоналу, що забезпечує зміну якісних та кількісних характеристик персоналу, дію якого спрямовано на забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності персоналу підприємства. З методичних позицій механізм дає можливість обґрунтувати вибір стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу для погодження, збалансування, взаємодоповнення та зміцнення різних соціально-професійних груп персоналу. Запропонований механізм розвитку конкурентоспроможності персоналу включає цільову підсистему, що охоплює завдання стратегічного розвитку підприємства та індивідуального розвитку працівника; інституційну підсистему; підсистему управління розвитком конкурентоспроможності персоналу, що обґрунтовує вибір методів та стратегій для кожної соціально-професійної групи та створює портфель конкурентних стратегій персоналу підприємства; підсистему реалізації стратегії, що забезпечує зміни організаційної структури підприємства відповідно до змін персоналу.

8. Удосконалено класифікацію стратегій розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємства за ознаками: джерело виникнення конкурентної переваги персоналу, спосіб впливу на об’єкт, етап розвитку трудового потенціалу, етап життєвого циклу підприємства, строки здійснення стратегії, відповідність загальній стратегії підприємства, джерела інвестицій; що дає можливість виділити їхні специфічні особливості й характерні риси та запропонувати підхід до вибору стратегій.

9. Запропоновано модель вибору стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу, завдяки якій відповідно до загальної конкурентної стратегії підприємства можна обґрунтувати комплекс заходів для підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу на основі аналізу сукупного впливу двох груп чинників – рівня конкурентоспроможності персоналу та етапу життєвого циклу підприємства.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Коломієць В.М. Місце конкурентоспроможності персоналу в системі трудових відносин підприємства // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 4. – С. 169–172.

2. Коломієць В.М. Формування конкурентного середовища персоналу на підприємстві в умовах транзитивної економіки України // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 215: В 4 т. Т. 2. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 407–417.

3. Коломієць В.М. Принципи визначення конкурентоспроможності персоналу підприємства // Економіка та держава. – 2006. – № 12. – С. 81–82.

4. Коломієць В.М. Інститути та конкурентоспроможний персонал: взаємовідносини та взаємний вплив // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 232: В 5 т. Т. 3. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 704–712.

5. Коломієць В.М. Механізм розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємства // Економічний вісник НГУ. – 2007. – № 1. – С. 77–84.

6. Коломієць В.М. Методи оцінки рівня конкурентоспроможності персоналу промислового підприємства // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2007. – № 3 (38). – С. 45–50.

Статті в інших виданнях та матеріали наукових конференцій

7. Коломієць В.М. Сучасний ринок праці України: проблеми і тенденції розвитку // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2004. – № 2. – С. 51–54.

8. Коломієць В.М. Дисбаланс і проблеми безробіття на ринку праці України // Дні науки: наук.- практ. конф. Запоріжжя, 28-29 жовт. 2004 р. – Запоріжжя, 2004. – Т. 2. – С. 48–50.

9. Коломієць В.М. Теоретичні аспекти та сутнісна характеристика нелегального ринку праці // Вісник академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2005. – № 3. – С. 178–182.

10. Коломієць В.М. Реформування ринку праці: досвід країн ЄС і можливості для України // Дні науки: наук.- практ. конф. Запоріжжя, 27-28 жовт. 2005 р. – Запоріжжя, 2005. – Т. 1. – С. 161–162.

11. Коломієць В.М. Тенденції попиту та пропозиції робочої сили // Наукові проблеми розвитку суспільства з транзитивної економікою: Міжнар. круглий стіл. Мелітополь, 6 вер. 2005 р. – Мелітополь, 2005. – С. 91–93.

12. Коломієць В.М. Конкурентоспроможність робочої сили як фактор економічного зростання країн з транзитивною економікою // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих науковців. Луцьк, 18-19 трав. 2006 р. – Луцьк, 2006. – Т. 1. – С. 351–353.

13. Коломієць В.М. Внутрішнє конкурентне середовище як основа функціонування конкурентоспроможного персоналу // Наука і вища освіта: ХIV міжвуз. студ. наук. конф. Запоріжжя, 11-18 трав. 2006 р. – Запоріжжя, 2006. – Ч. 1. – С. 256.

14. Коломієць В.М. Методика аналізу конкурентного середовища персоналу на підприємстві // Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір: VI Міжнар. наук. конф. молодих учених. Мелітополь, 20 квіт. 2006 р. – Мелітополь, 2006. – Ч. 1. – С. 65–66.

15. Коломієць В.М. Вплив інститутів на конкурентоспроможність персоналу підприємств у контексті інституціоналізму // Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність: Міжнар. наук.- практ. конф. Мелітополь, 8-10 вересня 2006 р. – Мелітополь, 2006. – С. 135–136.

16. Коломієць В.М. Дослідження факторів, що впливають на конкурентоспроможність персоналу підприємства // Дні науки: наук.-практ. конф. Запоріжжя, 5-6 жовт. 2006 р. – Запоріжжя, 2006. – Т. 1. – С. 221–222.

17. Коломієць В.М. Роль формальних та неформальних інститутів в розвитку конкурентоспроможності персоналу // Наука і вища освіта: ХV Міжнар. наук. конф. молодих науковців. Запоріжжя, 17-18 трав. 2007 р. – Запоріжжя, 2007. – Ч. 1. – С. 63–64.

18. Коломієць В.М. Державне регулювання впливу формальних та неформальних інститутів на конкурентоспроможність персоналу // Проблемы и пути повышения конкурентоспособности предприятий: всеукр. науч.- практ. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых. Севастополь, 17-19 мая 2007 г. – Севастополь, 2007. – С. 104.

19. Коломієць В.М. Мотивація і примус до праці персоналу підприємства // Дні науки: міжнар. наук. конф. Запорііжжя, 11-12 жовт. 2007 р. – Запоріжжя, 2007. – Т. 1. – С. 242–243.

20. Koіomijec V. Przygotowanie kwalifikowanej kadry jako warunek zwiкkszenia zdolnoci do pozytywnej rywalizacji personelu przedsiкbiorstw // Nierуwnoci spoіeczne a wzrost gospodarczy. – Rzeszуw, 2007. – S. 265–272.