Основні наукові та практичні результати дисертаційного дослідження, які дозволяють по-новому розв'язати важливу проблему розвитку конкурентного потенціалу роздрібної торгівлі на селі на базі концентрації і спеціалізації, полягають у такому: 1. Існуючі теоретичні положення трактують концентрацію переважно як зосередження ресурсного потенціалу торгівлі, що звужують сутність цього процесу. Тому в дисертації концентрація розглядається як "процес зосередження зростаючих обсягів продажу товарів і послуг у певних роздрібних торговців чи у певному місці (зоні діяльності) з метою посилення конкурентних позицій підприємств чи підвищення ефективності управління торгівлею". Відповідно до мети концентрації, виокремлюють два основних її види в торгівлі: концентрацію ресурсів і концентрацію управління (продавців). Таке трактування дозволяє виокремити і практично розвивати дві форми концентрації торгівлі в сільській місцевості для отримання конкурентних переваг і підвищення ефективності функціонування підприємств торгівлі. 2. У процесі дослідження сутності і характеру спеціалізації з'ясовано і теоретично доведено, що цей процес зумовлено поділом праці в торгівлі і він виражає не лише функціональний її аспект, а набуває більш широкого характеру - товарний, ціновий, споживчий та інші, що має велике значення для спеціалізації, типізації магазинів, моделювання роздрібних мереж, оптимізації їх структури в сільській місцевості, а також розвитку процесів спеціалізації торгівлі, обумовлених концентрацією. 3. Процеси концентрації і спеціалізації роздрібної торгівлі відбуваються під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. На сьогодні практично відсутній моніторинг цих факторів і спрямованості їх дії, що суттєво ускладнює виявлення сучасних тенденцій і прогнозування основних змін на перспективу. Враховуючи це, в роботі проведено детальну класифікацію факторів впливу на концентрацію і спеціалізацію роздрібної торгівлі. У сільській роздрібній торгівлі найсуттєвіший вплив на ці процеси чинять соціально-економічні, демографічні, географічні, транспортні, організаційно-технологічні, управлінські та фінансові фактори. 4. Структура, зміст, масштаби концентрації і спеціалізації формуються залежно від поселенської структури, а також життєвого середовища на селі. Врахування цих обставин дозволяє визначити оптимальну територіальну дислокацію, розмір і типи торговельних підприємств на конкретних сільських територіях. 5. Розширення масштабів сільської торгівлі, інтенсифікація конкурентного середовища на сільському споживчому ринку диктують пошук шляхів прискорення концентрації і спеціалізації. Тому в роботі обґрунтовано засади і методи концентрації роздрібної торгівлі на селі із врахуванням її багатоукладності і демонополізованості. Зокрема, крім традиційних методів нарощування ресурсного потенціалу, об'єднання і злиття запропоновано конкурентні методи: кооперація, диверсифікація, інновації, поглинання, корпоратизація мережі, що сприятиме нарощуванню конкурентного потенціалу роздрібних торговельних підприємств. 6. Подальше вдосконалення торговельного обслуговування населення нерозривно пов’язано з розвитком роздрібної торговельної мережі і координації цих процесів з боку органів місцевого самоврядування на основі використання нормативів розвитку торговельної мережі. Нами розроблено і запропоновано якісно нові нормативи забезпеченості сільського населення торговельними площами магазинів, в основі розрахунків яких покладені не традиційні техніко-технологічні показники, а якісно нові соціально-економічні критерії і стандарти обслуговування, що сприяє соціально орієнтованому підходу у побудові оптимальної структури торговельної мережі в сільській місцевості. Розроблені нормативи розвитку торговельної мережі повинні бути також основою для розроблення перспективних планів розвитку торговельної мережі в межах розробки Генеральних планів розвитку населених пунктів. Їх використання на практиці сприятиме розвитку процесів концентрації у сфері торгівлі. 7. В роботі науково обґрунтовано методичні підходи щодо оцінки процесів концентрації і спеціалізації із врахуванням як позитивних, так і негативних соціально-економічних наслідків їх дії, що дозволяє розташувати торговельні об'єкти в сільських територіях за критерієм не тільки економічної, але і соціальної ефективності їх функціонування і досягнення триєдиної мети: економічної стабільності, прибутковості і конкурентоспроможності торговельних підприємств на сільському споживчому ринку. 8. Враховуючи низьку купівельну спроможність сільського населення, важливим напрямом концентрації роздрібної торгівлі у сільській місцевості є диверсифікація діяльності роздрібних торгових підприємств. Виходячи з цього, у роботі визначено мотиви і мета диверсифікації, обґрунтовано теоретичні і прикладні аспекти диверсифікації як стратегічного напряму концентрації роздрібної торгівлі на базі техніко-економічних, економічних, фінансових, соціальних, стратегічних мотивів. | 