Одержані наукові результати в сукупності дозволили розв’язати наукового завдання, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки економіки, організації і управління підприємствами, а саме: визначено і науково обґрунтовано шляхи підвищення ефективності економіки, організації і управління підприємствами малого бізнесу в агропромисловій сфері прикордонного регіону і накреслено основні напрями його оптимізації. Вирішення даного завдання здійснено шляхом глибокого аналізу теоретико-методологічних засад розвитку малого бізнесу АПК прикордонного регіону та фактичного стану його розвитку у Закарпатській області і обґрунтування практичних рекомендацій щодо активізації його діяльності та збільшення ролі у економіці області і національної держави. Результати дослідження є підставою для наступних висновків: 1. Ключовим моментом економічних перетворень в Україні на шляху економічного зростання виступає розвиток підприємництва, яке стимулює ефективне використання економічних ресурсів (інтелектуальних, інформаційних, матеріальних, трудових, фінансових), сприяє інноваційному процесу, прогресивним структурним зрушенням, задоволенню кінцевого попиту населення і зайнятості та має триєдиний зміст, по-перше є видом господарської діяльності, по-друге, певним стилем і типом поведінки, а по-третє, комплексом функцій, через які усвідомлюється роль даного явища в трансформаційних процесах і серед яких економічна теорія виділяє господарську, організаційну, соціальну, інноваційну і особистісну та яку, з урахуванням досвіду України та інших постсоціалістичних країн виходу з кризи, доповнено функцією стабілізаційною. 2. Малий бізнес можна розглядати як процес створення нової економічної системи на мікрорівні, яка повинна “вписатись” у існуючу макросистему і встановити зв’язки з однорівневими системами. Такою макрорівневою системою виступає національна економіка, а держава установлює правила та умови діяльності малого бізнесу, тобто формує підприємницьке середовище, яке складається із законодавчої бази, інституціональної інфраструктури, державної системи підтримки підприємництва, конкурентного середовища та його державного регулювання, факторних та фінансових ринків, ринків збуту продукції. 3. Вивчення реального стану малого бізнесу і багатоплановість його розвитку вимагають певних методичних підходів до аналізу динаміки та умов функціонування малих підприємств, що представлено в роботі узагальненням критеріїв визначення малого бізнесу – кількісним, якісним і комбінованим, які відрізняються сукупністю індикаторів. У роботі досліджено еволюцію поглядів на мале підприємництво у розвинених країнах та Україні, доведено прогресивність останньої методики, принциповою і позитивною ознакою якої виступає відхід від поділу економіки на виробничу і невиробничу сфери. Враховуючи сучасну ситуацію із захистом прав власності запропонована методика визначення трансакційних витрат підприємця, включаючи нелегальні, що впливають на тенденції розвитку малого бізнесу в Україні. 4. На сучасному етапі переваги прикордонного розташування Закарпаття майже не використано, хоча вони є фактором розвитку малого бізнесу в зв’язку з появою нових господарських функцій: контрольної, бар’єрної, контактної і розподільчої. З урахування підприємницької діяльності усіх рангів доведено, що контрольну і бар’єрну функції виконують державні установи і організації, а контактну і розподільчу – підприємницькі структури, які створюються для переміщення через кордони товарів, послуг, людей, фінансових потоків, інформації. Останні конкретизуються у низці підфункцій, серед них відзначаються насамперед такі, які впливають на розвиток малого бізнесу: транзитна, компенсаційна, інноваційна (адаптаційна); регіонально-проблемна. Великий вплив на розвиток підприємництва у прикордонних регіонах здійснює створення мережі міжнародних транспортних коридорів, завдяки наявності позатранспортного ефекту. 5. У роботі доведено, що проблеми, які склались на сучасному етапі в малому бізнесі АПК Закарпатської області, зумовлені реформуванням аграрної сфери і паюванням землі, незавершеністю переходу до ринкових відносин. Подрібненість земельних масивів унеможливлює застосування інтенсивних технологій, викликає низьку фондоозброєність виробництва, а відсутність дієвої системи збуту продукції та виробничої кооперації ускладнюють реалізацію продукції за гідною ціною. Розвиток малих підприємств у сільському господарстві є менш динамічним ніж по економіці області, спостерігається процес зниження активності суб’єктів малого бізнесу аграрної сфери в економічному піднесенні галузі і регіону, частина зареєстрованих підприємств не здійснюють виробничої діяльності, залишаючись фіктивним учасником економічної діяльності. Організаційна структура господарських товариств та виробничих кооперативів не відповідає потребам раціонального господарювання, вони мають велику кількість засновників (іноді досягає 100 осіб), що ускладнює прийняття господарських і управлінських рішень, а з 2002 року відмічається зменшення кількості фермерських господарств і розмірів їх сільгоспугідь, що пояснюється по-перше, об’єднанням малих господарств з невеликою площею сільгоспугідь (1-2 га), що вплинуло на їх кількість; по-друге, відмовою від фермерства. 6. Ефективність діяльності підприємств малого бізнесу в АПК залишається невисокою. Низькою є прибутковість виробництва, велика кількість підприємств збиткова, коефіцієнти ефективності нижчі за середні по Україні. В цілому малий бізнес у Закарпатській області ще не досяг рівня економічного ефекту, а його роль визначається ефектом соціальним та інституційним. Передумовами підвищення ефективності малого бізнесу АПК області виступають наступні: подальше вдосконалення земельно-орендних відносин; врегулювання організаційно-правових форм та структур новостворених сільськогосподарських підприємств; вибір ефективних форм управління новоствореними підприємствами; удосконалення системи виробничих відносин у комплексі, форм внутрішньогосподарської організації праці; створення умов для активізації інвестиційної діяльності; формування оптимальної структури агарного ринку на підставі маркетингових досліджень; здійснення комплексу заходів щодо підтримки розвитку малого бізнесу в АПК, в тому числі фермерських господарств. 7. Переваги діяльності АПК полягають у досягненні синергетичного ефекту від інтеграції його ланок. В роботі узагальнено сучасні проблеми щодо інтеграційних процесів, які полягають у невідпрацьованості і недосконалості механізму розподілу прибутків між сферами АПК, диспаритеті цін на продукцію аграрної сфери та харчової промисловості, інфраструктурних підрозділів, в результаті чого потерпають сільськогосподарські виробники та малі підприємства. Результатом цього стала дезінтеграція та конфронтація структурних складових АПК. Для вирішення проблем розвитку малого бізнесу АПК запропоновано апробовані у світі способи, в основі яких лежить проникнення капіталу переробних підприємств у сільське господарство і які випробовуються у ряді областей України: співпраці переробних підприємств з аграрними підприємствами на засадах взаємовигідності; створенні на основі реформованих аграрних підприємств нових агроформувань, за участю майна сільськогосподарських підприємств та інвестицій переробних підприємств; формування замкнених циклів; створення агропромислових структур холдингового типу. 9. Розвиток малого бізнесу необхідно здійснювати на основі довгострокової стратегії випереджаючого розвитку, яка конкретизується у таких інноваційних стратегіях як збереження, захисту та конкурентній, що відрізняються ступенем протекціонізму до нього, методами підтримки, важелями регулювання та загальноекономічною орієнтацію держави – відкритістю або закритістю до зовнішнього середовища, через систему баз апробації нових технологій, якими є агротехнопарки, агротехнополіси, технопарки і технополіси. Орієнтири розвитку малого бізнесу на основі інноваційної стратегії повинні збігатись з концепцією сталого розвитку, коли екологічний імідж і репутація підприємця і підприємництва стають важливою конкурентною перевагою у світі високих технологій. |
