Анотація до роботи:

Шумаєва С.П. Розвиток мас-медійних навчальних технологій у середніх закладах освіти США. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01. – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир, 2005.

У дисертації здійснено аналіз становлення та основних етапів розвитку мас-медійних навчальних технологій у середніх закладах освіти США у ХХ-ХХІ століттях, визначено основні концептуальні підходи до їх реалізації в середніх загальноосвітніх закладах. У роботі доведено, що використання мас-медійних навчальних технологій сприяє вдосконаленню, інтенсифікації навчального процесу та соціалізації учнівської молоді в закладах середньої освіти США. Обґрунтовано основні методичні підходи як до підготовки медіа-педагогів (викладачів шкільних медіа-курсів), так і мас-медійної просвіти всього загалу американських педагогів.

1. Відповідно до основних періодів соціально-економічного поступу американського суспільства розвиток мас-медійних навчальних технологій у США ознаменувався трьома визначальними етапами (20–60-ті роки ХХ століття, 60–70-ті роки ХХ століття, кінець ХХ – початок ХХІ століття), кожен з яких став розвивальним у плані розробок та впровадження новітніх методів і засобів навчання, пов’язаних з мас-медійною освітою як учнів, так і вчителів. Загальними тенденціями розвитку мас-медійних навчальних технологій на сучасному етапі у США є активне застосування засобів масової інформації та комунікації у шкільній практиці; посилення партнерства школи із ЗМІ; фінансова підтримка держави у плані оснащення шкіл новітньою комп’ютерною та відеотехнікою; участь комерційних та громадських структур у реалізації мас-медійних навчальних технологій; виокремлення медіа-освіти як самостійної навчальної дисципліни, інтеграція елементів медіа-освіти в обов’язкові шкільні предмети.

2. Прототип сучасної медіа-освіти у шкільних навчальних закладах США зародився в 40-50-х роках ХХ століття. Спочатку медіа-освіта розглядалась американськими фахівцями як різновид педагогічної технології, що ґрунтувалася на застосуванні з пізнавально-виховною метою продукції телебачення та кінематографа. Згодом шкільні курси з медіа-освіти набули більшої спрямованості на формування в учнів загальної мас-медійної грамотності та компетентності, необхідних їм для життя і діяльності в інформаційно насиченому середовищі. Ця обставина спричинила потужний поштовх у наукових дослідженнях у галузі медіа-освіти, які завершилися розробкою низки концептуальних підходів до реалізації медіа-освітніх курсів у навчальних закладах – ін’єкційна, спрямована на “задоволення потреб” аудиторії, практична, спрямована на формування в учнів критичного мислення, марксистська, семіотична, культурологічна та естетична концепції. Сьогодні основними завданнями медіа-освіти як шкільної дисципліни в США є надання учням загальної обізнаності про діяльність ЗМІ та їх вплив на індивідуальну і колективну свідомість, озброєння учнів умінням адекватно сприймати й плідно використовувати інформацію, розвиток комунікативних навичок школярів.

3. У сучасній світовій педагогічній практиці існує два основні підходи до реалізації медіа-освітніх шкільних курсів – інтегрований і спеціалізований. Перший полягає в інтеграції елементів медіа-освіти до програм різних шкільних дисциплін (Фінляндія, Німеччина, Данія, Росія), другий – в організації самостійних курсів з медіа-освіти (Бельгія, Великобританія, Канада, Австралія, Норвегія, Ірландія). У деяких країнах (Франція, Голландія, Нова Зеландія) чинні обидва підходи. У Сполучених Штатах Америки переважає спеціалізований підхід, тому в 48 із 50 штатів медіа-освіта набула статусу окремої дисципліни. Ії введення в розклад загальноосвітніх навчальних закладів супроводжується цільовою розробкою відповідних навчальних програм і методик. Сучасні американські медіа-освітні навчальні курси покликані, перш за все, формувати в школярів критичне мислення та культурологічну обізнаність. Ця мета досягається під час вивчення шести взаємодоповнюючих і взаємопов’язаних тематичних компонентів – "Агентство", "Категорія", "Технологія", "Мова", "Аудиторія", "Репрезентація".

4. Мас-медійні навчальні технології поціновуються американськими фахівцями як вагомий чинник удосконалення та інтенсифікації навчального процесу в закладах шкільної освіти. Завдяки використанню мас-медійних навчальних технологій учні отримують доступ до багатих інформаційних ресурсів, зростає їх мотивація до навчання, відбувається стимуляція пізнавальної активності, забезпечується індивідуалізація та диференціація в опануванні програмних знань із різних шкільних дисциплін. Провідну роль у підвищенні ефективності навчального процесу в сучасних американських школах відіграють комп’ютерні технології. Наразі інтерактивні форми навчання сприяють розвиткові глобального, проблемного та проектного мислення школярів, дидактичні матеріали на електронних носіях (комп’ютерні ігри, навчальні фільми, підручники, посібники тощо) органічно доповнюють і збагачують зміст навчальних програм, дозволяють учням опановувати їх власним темпом і відповідно до індивідуальних пізнавальних потреб та можливостей.

Однак, як засвідчує американський досвід, широке застосування мас-медійних навчальних технологій, зокрема комп’ютерних, вимагає ретельного обґрунтування педагогічної доцільності, а також виважених способів їх реалізації для уникнення інформаційного перевантаження учнів та надмірної технологізації шкільної освіти.

5. Педагогічний досвід застосування мас-медійних навчальних технологій у США засвідчує їх значний соціалізуючий потенціал, що виявляється в підготовці американської молоді до життя в суспільстві, основними цінностями і надбаннями якого є демократія, світоглядний та культурний плюралізм, вільна конкуренція, ринкові економічні відносини. Американські вчителі активно використовують педагогічний потенціал ЗМІ на всіх рівнях і щаблях загальної середньої освіти. Мас-медійні навчальні технології покликані сприяти досягненню кожним американським учнем статусу повноправного суб’єкта суспільних процесів інформаційного обміну та комунікації. Засобами медіа-освіти американські вчителі прагнуть сформувати у вихованців школи такі соціально цінні та індивідуально перспективні якості і здібності, як громадянська свідомість і активність, політична обізнаність, гуманізм, альтруїзм, здатність до особистісної самореалізації, прагнення життєвого успіху, компетентність у виборі професії та ін.

6. Мас-медійна підготовка та перепідготовка педагогічних фахівців у США є складовою загальної фахової підготовки вчителів. Вона охоплює як підготовку медіа-педагогів – викладачів шкільних медіа-курсів, так і мас-медійну просвіту загалу слухачів американських педагогічних вузів. Навчальні програми, пов’язані із впровадженням та реалізацією новітніх мас-медійних навчальних технологій, пропонуються американським учителям також у ході педагогічної перепідготовки (курси підвищення кваліфікації). Завдяки цим заходам американські педагоги набувають кваліфікації, яка дозволяє їм ефективно і творчо застосовувати мас-медійні навчальні технології у педагогічній практиці. Однак, зважаючи на те, що мас-медійна підготовка та перепідготовка вчителів здійснюється в США переважно з ініціативи місцевих органів влади, їй бракує системності, фундаментальності та організаційної узгодженості.

Ми усвідомлюємо, що проведене дослідження не дає вичерпного аналізу усіх проблем розвитку мас-медійних навчальних технологій у середніх закладах США. До перспективних напрямів подальшого дослідження відносимо такі проблеми, як розвиток дистанційної освіти у США, дослідження міждисциплінарного контексту застосування мас-медійних навчальних технологій, використання мас-медійних навчальних технологій у процесі викладання окремих дисциплін, використання мас-медійних навчальних технологій у ході навчання дітей з особливими потребами й обдарованих дітей.

Узагальнення позитивних здобутків американських колег у галузі реалізації мас-медійних навчальних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах дозволяє надати певні рекомендації щодо перспектив використання цього досвіду у вітчизняній шкільній освіті. З цією метою доцільно:

– створити при АПН України творчу групу науковців, яка б опікувалася розробкою концепції медіа-освіти як шкільного предмета для дітей середнього і старшого віку, теоретичним обґрунтуванням цього курсу, розробкою методичного забезпечення та психолого-педагогічних засад медіа-курсів;

– оголосити в Україні конкурс на створення авторських навчальних програм та методичних посібників, підручників з медіа-освіти для основної, а також і старшої (профільної) школи;

– залучити до співпраці широке коло фахівців з різних шкільних дисциплін, як науковців, так і практиків, з метою вирішення проблем інтеграції елементів мас-медійної освіти у зміст основних шкільних предметів;

– на педагогічних факультетах інститутів та університетів, а також на курсах удосконалення кваліфікації учителів розпочати здійснення цілеспрямованої підготовки педагогічних кадрів для реалізації мас-медійних навчальних технологій у загальноосвітніх середніх закладах України, започаткувати факультети підготовки медіа-педагогів;

– рекомендувати Міністерству освіти і науки України створити спеціальний відділ, співробітники якого здійснюватимуть контроль та оцінку ефективності застосування мас-медійних навчальних технологій у шкільній освіті України та якості підготовки педагогічних фахівців у галузі медіа-освіти.

Публікації автора:

1. Шумаєва С.П. До питання медіа-освіти в школі // Педагогіка і психологія. – 2000. – №4. – С.44-51.

2. Шумаєва С.П. Медіа освіта: історичні та культурологічні аспекти розвитку // Рідна школа. – 2003. – №5. – С. 70-73.

3. Шумаєва С.П. Використання соціалізуючого потенціалу ЗМІ у середніх загальноосвітніх закладах Америки // Зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. “Молодь, освіта, культура і національна самосвідомість”. – К: Вид-во Європ. ун-ту, 2003.– Т. 2. – С. 336-339.

4. Шумаєва С.П. Виникнення та розвиток американської медіа освіти // Зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. – К.: Наук. світ, 2003. – С. 244-349.

5. Шумаєва С.П. Експериментальні пошуки американських та австралійських учених в галузі мас-медійної освіти школярів // Зб. наук. пр. КНЛУ “Теоретичні питання культури, освіти та виховання”. – К.: Видавничий центр КНЛУ, НМАУ, 2002. – № 20. – С. 38-41.

6. Шумаєва С.П. Медіа-підготовка та загальна мас-медійна просвіта американських вчителів // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. – Ізмаїл: “ІДГУ”, 2004. – Вип.16. – С. 155-160.

7. Шумаєва С.П. Завдання мас-медійної освіти сучасних школярів // Директор школи. – 2003. – №44 (284). – С. 15-16.

8. Шумаєва С.П. Сучасні тенденції використання мас-медійних навчальних технологій у закладах середньої освіти Америки // Зб. матер. 2-ої Всеукр. наук.-практ. конф. “Комп’ютери в навчальному процесі”. – Умань: “Алмі”, 2002. – С. 80.

9. Шумаєва С.П. Інформаційні технології в системі підготовки американських педагогів // Сб. матер. Четвертого междунар. научн.-метод. семинара “Информационные технологии в учебном процессе” /Под ред. Жалдака М.И. и др. / ЮГПУ им. К.Д.Ушинського, Одеса. – 2003. – С. 96-97.

10. Шумаєва С.П. Досвід використання зарубіжними педагогами мас-медійних засобів при вивченні іноземних мов // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Технології навчання іноземних мов: стан і перспективи”. – Умань: АЛМІ, 2004. – С. 162-163.

11. Шумаєва С.П. Динаміка розвитку навчальних технологій та їх вплив на процес модернізації американської середньої школи // Зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Ціннісні пріоритети освіти в ХХІ столітті”. – Луганськ. – 2003. – С.35-37.