Результати дослідження пріоритетів розвитку міжнародних міграційних процесів в Україні дають змогу зробити такі висновки та сформувати рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення: 1. Економічна природа спрямованості трудової міграції населення проявляється в тому, що будь-який іммігрант, що залишається тривалий час у країні-імпортері, буде шукати засобів до існування. До працеорієнтованих мігрантів необхідно зачислити: по-перше, безпосередньо трудових мігрантів, що мають визначену трудову мету; по-друге, тих, у кого трудова функція завуальована (стаціонарні мігранти), але які здійснюють помітний тиск на перерозподіл трудового потенціалу між країнами, оскільки в їх структурі до 75-90 % становить населення працездатного віку 2. На сучасному етапі розвитку світового господарства склався досить стабільний і структурно оформлений національними та наднаціональними системами регулювання потоків трудових ресурсів міжнародний ринок робочої сили. Це якісно нове явище, яке характеризується постійним зростанням попиту і пропозиції іноземної робочої сили, участю в ньому не лише економічних агентів, але й країн. Основою формування міжнародного ринку робочої сили є процеси міжнародної трудової міграції – переміщення працездатного населення з одних держав в інші терміном більше, ніж на рік, що обумовлено причинами економічного характеру. За своїми ознаками міжнародний ринок праці має сегментований характер. В його сегментації віддзеркалено як міжнародний поділ праці, так і якісні вимоги щодо кваліфікації робочої сили, в результаті чого формується попит на неї. 3. До характерних рис міжнародної міграції робочої сили належать такі: 1) тенденція міжнародного переміщення працездатного населення має стійкий характер щодо зростання; 2) міжнародна трудова міграція стає важливим об’єктом державної економічної політики; 3) міжнародна економічна інтеграція створює цілі регіони, де переміщення людей через кордони держав, з метою заробітку, повністю лібералізовано. Дедалі більшу роль відіграє міграція висококваліфікованих спеціалістів, носіїв наукових, медичних, військово-технічних технологій, діячів культури, спорту та ін.; 4) грошові перекази мігрантів збільшуються із зростанням міграції і стають важливою частиною валютних надходжень і платіжних балансів; 5) з’явилися нові типи міграції, викликані прихованням коштів, які незаконно отримані на батьківщині, укриттям від податків, створенням бази на всяк випадок для виїзду сім’ї за кордон тощо; 6) продовжується переселення на постійне проживання в країни, що традиційно приймають емігрантів: США, Канаду, Австралію, Нову Зеландію та інші; 7) з’явилися стійкі центри тяжіння міграційних потоків: Західна Європа, нафтодобувні країни Перської затоки та Близького Сходу, деякі розвинуті країни Південного Сходу, Півдня Африки, Росія; 8) з’явилися держави, які одночасно відправляють робочу силу за кордон і приймають її на своїх ринках праці. 4. Передумови та особливості розвитку міжнародних міграційних потоків в Україні знаходять прояв в утворенні кордонів між державами, що функціонують на пострадянському просторі, та пов’язаних з ними митних кордонів. Це призвело до різкого зниження господарських та економічних зносин, інформаційного та культурного обміну, занедбаного транспортного сполучення та інших негараздів, і наштовхнуло багатьох людей, у минулому громадян єдиної держави, до прийняття рішення про необхідність возз’єднання родин на своїй історичній або етнічній батьківщині. 5. Явище міжнародної трудової міграції супроводжується для країн- донорів і країн-реципієнтів робочої сили як позитивними, так і негативними наслідками. Незважаючи на труднощі виїзду за кордон з України (недосконалість законодавства, висока вартість транспортних послуг, моральні, психологічні, побутові, економічні втрати під час адаптації), стимулюючі фактори міграції діють сильніше, ніж фактори стримування. Одним із негативних явищ для України слід вважати погіршення якісних параметрів національного трудового потенціалу. Втім, посилення міжнародної трудової міграції в середовищі наших співвітчизників має амортизуючий вплив у сфері зайнятості населення та сприяє набуттю навичок роботи, корисних знань, вищої кваліфікації, досвіду щодо адаптації до ринкових відносин. 6. Посилення позитивних аспектів міжнародної міграції робочої сили передбачає вдосконалення законодавчо-нормативної бази, зокрема доповнення базових законодавчих актів положеннями щодо врегулювання транзитної міграції з інших країн, чіткий розподіл функцій різних органів виконавчої влади у цій сфері, проведення ними активної міграційної політики на різних рівнях ієрархії управління. Важливою передумовою нормалізації еміграційного процесу може стати широке запровадження практики міжурядових угод і укладення довгострокових контрактів, що забезпечить для мігрантів необхідний мінімум матеріальних умов і соціального захисту. 7. Заходи державного втручання у міграційні процеси трудових ресурсів передбачають: 1) надання пільг мігрантам, які вкладають валютні заощадження у розвиток малого бізнесу; 2) запровадження митних пільг для трудових мігрантів на ввезення інвестиційних товарів; 3) географічну і професійну диверсифікацію міграційних потоків робочої сили через створення агенцій із працевлаштування українських громадян за кордоном; 4) регулювання оплати за посередницькі послуги агенцій із працевлаштування; 5) забезпечення потенційних емігрантів необхідною інформацією шляхом надання консалтингових послуг; 6) вдосконалення фінансових важелів через діяльність Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Зокрема, йдеться про встановлення пільгових тарифів на інвалютні перекази трудових мігрантів; запровадження системи платності з боку іноземних фірм, які запрошують українських трудових мігрантів (розмір оплати повинен включати величину людського капіталу, обчислену на основі врахування терміну трудової діяльності до моменту досягнення особою пенсійного віку, щорічного доходу особи, яка емігрує, дисконтуючи його за показником процентної ставки по кредитах). 8. Результати економетричної оцінки впливу факторів соціально-економічного розвитку областей України на зовнішню міграцію дають змогу стверджувати, що найважливішими з них є чисельність населення, обсяги трудових ресурсів, рівень доходів населення, кількість промислових підприємств, рівень кредитування підприємств та ступінь зовнішньої конкурентоспроможності області. Кореляційний аналіз виявив найвищий рівень зв’язку між зовнішньою міграцією і такими показниками, як: грошові доходи населення, кількість населення, трудові ресурси, середньомісячна зарплата. Проте дослідження взаємозв’язку між ознаками неповною мірою забезпечує адекватність побудованих моделей внаслідок недостатньої офіційної статистичної інформації. З огляду на це для забезпечення належного рівня достовірності пропонується проведення зондажних досліджень окремих типів міграції на мезорівні управління, а також міждержавних двосторонніх зіставних досліджень. 9. З метою розробки методичних підходів до оцінки ефективності міжнародної міграції трудових ресурсів, здійснюється аналіз позитивних та негативних ефектів цього явища. Для аналізу економічних причин міжнародної міграції трудових ресурсів доцільно використовувати ті ж самі методи, які застосовуються для аналізу міжнародного руху капіталу, і припустити, що головною причиною міжнародного руху робочої сили є різний рівень реальної середньої заробітної плати в різних країнах. 10. Інтеграція України у світову і передусім загальноєвропейську економіку передбачає розробку ефективної державної політики щодо управління міграційними процесами. Державна міграційна політика має розглядатися як органічна сукупність політичних, економічних, адміністративних, правових, соціальних принципів, форм, методів, інструментів і важелів, які використовуються державою та її представниками для здійснення оптимального регулювання міжнародної міграції вітчизняної робочої сили. Режим та заходи міграційної політики держави повинні забезпечувати досить ретельне відстеження міграційних процесів, їх сучасних тенденцій і явищ, оперативно реагувати на зміни та контролювати їх з метою підпорядкування національним і регіональним інтересам, особистим потребам мігрантів. |
