У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо визначення впливу податкової конкуренції на національний та світовий економічний розвиток. Результати проведеного дослідження дозволяють дійти наступних висновків. 1. Розвиток економічної глобалізації є передумовою виникнення й інтенсифікації міжнародної податкової конкуренції. Протиріччя між процесами інтеграції національних економік у глобальний економічний простір, що супроводжується ліквідацією бар’єрів на шляху виходу національного бізнесу на міжнародний рівень, стандартизацією економічних операцій та диверсифікованістю умов господарювання на рівні окремих країн, у т.ч. й стосовно оподаткування, створило можливості використання міжнародним бізнесом відмінностей у податковому законодавстві різних країн для підвищення ефективності своєї діяльності шляхом глобальної оптимізації розташування власних виробничих, збутових і фінансових підрозділів. 2. Міжнародна податкова конкуренція сприяла реформуванню національних податкових систем протягом останніх десятиліть і набуттю ними орієнтації на забезпечення національного економічного розвитку, зокрема й шляхом створення сприятливих умов для залучення зовнішніх інвестицій. Окрім того, вона забезпечує ефективне функціонування глобальних фінансових ринків в умовах диверсифікованості національних систем оподаткування та нерозвиненості механізмів уникнення подвійного оподаткування міжнародних економічних операцій. 3. Сучасна міжнародна податкова конкуренція перетворилася на інструмент, який цілеспрямовано використовується урядами для створення конкурентних переваг власної країни, на відміну від податкової конкуренції доглобалізаційного періоду, яка являла собою побічний ефект природних розбіжностей між законодавствами різних країн, зорієнтованими на внутрішні цілі. Причиною цього є те, що конкурентні переваги країни у класичному розумінні або взагалі не можуть бути штучно створені, або потребують для формування значного часу та великих капіталовкладень, тому альтернативним підходом стало використання тих чинників конкурентоздатності, що належать до категорії «умови ведення бізнесу» та можуть бути створені у стислі терміни виключно за рішенням національного уряду на правах державного суверенітету. 4. Ключовою проблемою розвитку міжнародного регулювання податкової конкуренції є відсутність єдиної позиції щодо напрямів і форм регулювання міжнародної податкової конкуренції серед розвинених країн світу. Має місце принципове протиріччя між прагненням частини з них активно використовувати податкову конкуренцію для забезпечення національного економічного розвитку та бажанням іншої частини країн остаточно ліквідувати це явище з метою збереження в незмінному стані своїх соціально орієнтованих економік, які ґрунтуються, не в останню чергу, на високому рівні оподаткування. Внаслідок цього, глобальне регулювання у податковій сфері слід визнати неможливим за умов відсутності певних визнаних світовою спільнотою глобальних стандартів і міжнародних інституцій, що мали б повноваження, достатні для забезпечення їх дотримання. 5. Розвиток міжнародної податкової конкуренції у фінансовій сфері був зумовлений протиріччям між бурхливим розвитком міжнародних трансакцій внаслідок глобалізації фінансових ринків і численними обмеженнями з боку національних законодавств, їх непристосованістю до глобальних умов ведення бізнесу, в тому числі й у податковому аспекті. При цьому, офшорний сектор глобального фінансового ринку, що виник як результат міжнародної податкової конкуренції, відіграє в сучасній фінансовій архітектурі світу роль посередника у фінансових трансакціях, дозволяючи мінімізувати вплив тих вад національних законодавств, що гальмують їх розвиток. 6. ВЕЗ слід вважати суттєвим елементом міжнародної податкової конкуренції, що здійснює помітний вплив на міжнародну міграцію виробництва, розміщення збутових і логістичних підрозділів глобальних компаній, який набуває найбільшої виразності в тих випадках, коли локація зони дозволяє їм оптимізувати виробничі й транспортні витрати, а також увійти на захищенні тарифними й нетарифними методами ринки. Режими вільних економічних та офшорних зон є взаємодоповнюючими – якщо перший орієнтований на залучення в країну виробничих, логістичних і збутових підрозділів міжнародних компаній, то другий – відповідно управлінських, координаційних і фінансових. 7. Незважаючи на те, що Україна є однією з найбільших країн Східної Європи, вона значно відстає за показниками ефективності економіки від країн– членів ЄС, що зумовлено несприятливими умовами ведення бізнесу (вади податкової системи, слабкий захист прав інвесторів, непослідовність економічної політики, обмеження у валютно-розрахунковій сфері тощо), хоча Україна має значні умови забезпеченості класичними факторами конкурентоздатності (географічне розташування, забезпеченість виробництвом, розвинута інфраструктура, внутрішній ринок, науково-технічний потенціал тощо). Головними недоліками, що істотно впливають на ризикованість інвестицій в Україну, є вкрай недосконала та складна податкова система, численні обмеження у валютно-розрахунковій сфері, слабкий захист прав інвесторів, непослідовність економічної політики загалом. 8. Причинами неефективності існуючих в Україні ВЕЗ є неконкурентоспроможність запропонованих податкових пільг порівняно з аналогічними утвореннями в сусідніх країнах Східної Європи; значні вади законодавства в аспектах процедур допуску інвесторів у зони та системи їх управління, невизначеність митного статусу зон тощо. Численні випадки їх використання як каналів безмитного імпорту, а точніше – контрабанди тих або інших товарів в Україну, сьогодні зумовлюють у цілому негативну оцінку діяльності ВЕЗ. Для підвищення ефективності функціонування ВЕЗ в Україні запропоновано реформування умов і цілей їх створення (перехід від універсальних зон обласного масштабу до відносно компактних зон із чітко визначеним цільовим спрямуванням, обґрунтованим місцем розміщення та виваженою галузевою структурою); реформування системи пільг у зонах (загальне спрощення режиму оподаткування та забезпечення більшої тривалості податкових канікул за податком на прибуток, чітке встановлення критеріїв надання пільг для інвесторів); реформування системи управління зонами. 9. Для сприяння розвитку міжнародних операцій вітчизняної банківської системи та надходженню зовнішніх фінансових ресурсів потрібно: запровадити зміни до законодавства, які передбачатимуть можливості безперешкодного відкриття та ведення іноземними компаніями повноцінних розрахункових рахунків в українських банках за умов дотримання вимог чинного законодавства України; удосконалити законодавство з питань протидії легалізації брудних грошей, зокрема в аспекті заборони діяльності так званих «шелл-банків»; забезпечити ефективний нагляд за виконанням банками положень Законів України «Про банки та банківську діяльність» та «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». |
