Анотація до роботи:

Павелків Р.В. Розвиток моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім.Г.С.Костюка, АПН України, Київ, 2005.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню особливостей функціонування моральної свідомості та моральної самосвідомості в молодшому шкільному віці, аналізу розвитку цих конструктів протягом даного вікового періоду. В роботі висвітлюються філософсько-психологічні основи проблеми моральності, аналізується сутність моральної норми як елементу індивідуальної свідомості, розкриваються теоретичні підходи до вивчення закономірностей становлення моральних конструктів, вікові особливості та механізми їх функціонування. Висвітлено результати експериментального аналізу когнітивно-ціннісних та емоційних компонентів моральної свідомості дітей молодшого шкільного віку, особливості та розвиток структур моральної самосвідомості. На основі виконаного дослідження стверджується, що молодший шкільний вік - сенситивний період розвитку моральної свідомості та самосвідомості. Його основними характеристиками є високий рівень готовності до сприйняття ситуацій морального конфлікту у логіці міжособистісного процесу, здатність розпізнавати мотиваційні підстави вчинків та оцінювати їх з точки зору моральної сутності, перетворення інтуїтивних форм нормовідповідної поведінки в усвідомленні стратегії, розуміння дітьми сутності центральних моральних принципів: обов’язку, справедливості, допомоги, цінності людського життя, тенденція до плавної висхідної динаміки процесів морального становлення. Особлива увага в дослідженні надається специфічній формі взаємодопомоги – заступництву як показнику сформованості особистісних моральних позицій, дієвості соціальних приписів. Виконане дослідження показало, що, розуміючи моральну мету, діти допускають помилки при виборі стильових характеристик впливу. Асертивні форми заступництва визнаються як соціально прийнятні, але менш бажані на рівні особистісних поведінкових стратегій. Розвивально-корекційна робота, спрямована на формування асертивності та перегляду особистісних позицій у сфері заступництва, забезпечила підвищення показників вибору асертивних форм заступництва, зменшення кількості вибору агресивних форм впливу, підвищення показників звернення до дорослого як авторитетного арбітра, реальні поведінкові зміни за критеріями нормовіповідності та активності.