Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Психологічні науки / Педагогічна та вікова психологія


Дьоміна Ганна Анатоліївна. Розвиток особистісної зрілості старшокласників щодо подружнього життя : Дис... канд. наук: 19.00.07 - 2008.



Анотація до роботи:

Дьоміна Г.А. Розвиток особистісної зрілості старшокласників щодо подружнього життя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню проблеми розвитку особистісної зрілості старшокласників щодо подружнього життя у процесі навчально-виховної роботи школи. У роботі представлено узагальнені результати теоретичного аналізу наукової літератури з проблем особистісної зрілості, особливостей вияву особистісної зрілості щодо подружнього життя у ранньому юнацькому віці.

Визначена структура, критерії, показники, рівні та особливості вияву структурних елементів та компонентів особистісної зрілості старшокласників щодо подружнього життя.

Експериментально доведено можливість розвитку особистісної зрілості старшокласників щодо подружнього життя у процесі навчально-виховної роботи школи інтерактивними методами навчання. Розроблено, науково обґрунтовано та апробовано навчально-розвивальну програму «Особистість майбутнього сім’янина», яка спрямована на розширення когнітивного компонента, поглиблення мотиваційно-ціннісних орієнтацій щодо шлюбу, розвиток комунікабельності, волі, відповідальності, самостійності, емпатійності, емоційної стійкості, довіри, розвиток позитивного ставлення до себе та майбутнього шлюбу, гуманістичної спрямованості, особистісне зростання.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та емпіричне дослідження проблеми розвитку особистісної зрілості старшокласників щодо подружнього життя, що виявляється у розкритті й уточненні структурних компонентів та специфіки становлення особистісної зрілості, її критеріїв та показників, в обґрунтуванні, розробці та апробації програми розвитку особистісної зрілості старшокласників щодо подружнього життя у навчально-виховному процесі.

1. Зміни, яких зазнало українське суспільство, справляють значний вплив на особистість майбутнього сім’янина. Необхідність розвитку в демократичній державі інституту шлюбу ставить вимоги до становлення послідовного особистісно зрілого сім’янина і проведення досліджень, що пропонують нові науково достовірні результати, які стосуються підвищення рівня особистісної зрілості молоді щодо майбутнього подружнього життя.

2. Особистісна зрілість щодо майбутнього подружнього життя – це інтегральне (динамічне) утворення, високий рівень і гармонійний розвиток складників якого забезпечують готовність до конструктивного створення сімейних взаємин. Особистісна зрілість щодо подружнього життя з одного боку є одним із структурних компонентів зрілості людини, а з іншого входить до структури психологічної готовності молоді до шлюбно-сімейного життя та має свою структуру. Отже, особистісна зрілість щодо подружнього життя є синтезом взаємопов’язаних і взаємообумовлених структурних компонентів: когнітивного, емоційно-мотиваційно-ціннісного та регулятивно-поведінкового.

3. Юнацький вік є сенситивним періодом для розвитку особистісної зрілості. Особистісна зрілість щодо майбутнього подружнього життя у юнацькому віці визначається рівнем розвитку знань, уявлень, переконань про шлюб та сім’ю, про необхідні умови щасливого подружнього життя, про найнеобхідніші риси сім’янина та їхні характеристики; мотивів вибору партнера, мотивів створення шлюбу; ціннісних орієнтацій в житті особистості та цінностей подружнього життя, емпатійності, емоційної стійкості; відповідальності, самостійності, комунікабельності; самоконтролю поведінки та діяльності, вольової саморегуляції та самокорекції тощо.

4. Існують вікові та статеві відмінності, вплив урбанізації на розвиток структурних елементів особистісної зрілості щодо майбутнього подружнього життя. Дівчата характеризуються більш раннім становленням особистісної зрілості, ніж хлопці (у дівчат раннього юнацького віку фізична і психічна зрілість випереджає відповідні показники хлопців).

Переважна більшість старшокласників виявляє середній рівень та третина учнів низький рівень розвитку знань, уявлень переконань щодо шлюбу; мотиваційно-ціннісних орієнтацій, емпатійності, відповідальності, комунікабельності, безконфліктності, що у більшості випадків характеризується: 1) позитивним ставленням до майбутнього шлюбу, існуванням нестійких уявлень та переконань щодо необхідних умов щасливого подружнього життя, стосунків між партнерами, якостей сім’янина та недостатньо нерозвиненим самопізнанням; 2) не досить розвиненим емоційно-ціннісним самоставленням та ставленням до здійснення вибору; досить стійкою увагою до думок і переживань інших людей; вибірковістю виявлення схильності відгукуватися на настрої інших, співпереживати й співчувати; в поведінці не враховуються мотиви, цілі, цінності учасників взаємодії; 3) свідомим керуванням поведінкою та діяльністю, але в саморегуляції відчувається вплив емоцій, настроїв; намагаються не створювати складних ситуацій та уникати їх; під час спілкування інколи бракує лаконічності, логічності, не завжди передбачають емоційні реакції партнера. Все це може призвести до непослідовності в поведінці та викликати труднощі під час спілкування з іншими людьми, вирішення сімейних проблем, утруднення при встановлені міжособистісних контактів з протилежною статтю, неможливість встановлювати щирі, емоційно теплі, близькі стосунки особистісного плану.

Водночас, близько половини хлопців мають високий рівень вольової саморегуляції і характеризуються розвинутою здатністю свідомо керувати своїми діями, бажаннями і станами; опануванням особистою поведінкою в різноманітних ситуаціях, високим рівнем розвитку наполегливості та самовладання, а у дівчат спостерігається низький рівень вольової саморегуляції, що характеризуються чутливістю, імпульсивністю, невпевненістю у собі, не послідовністю в поведінці, а отже, не володіють прийомами самоконтролю та саморегуляції поведінки.

У старшокласників виявлена недостатньо розвинена емоційна стійкість та самостійність, що мають низький рівень розвитку і характеризуються емоційною неврівноваженістю та імпульсивністю, підвищеною роздратованістю; самостійність не є головною рисою особистості, тому лише інколи вирішують труднощі самостійно, але найчастіше звертаються за допомогою до інших, що може призвести до небажаного втручання в шлюбне життя сторонніх осіб.

5. Існують міцні зв’язки між елементами особистісної зрілості щодо майбутнього подружнього життя, а тому впливаючи на мотиви, ціннісні орієнтації (як побуджувальні чинники), розвиваючи вольові риси особистості (відповідальність, здатність до саморегуляції), а також комунікабельність молоді (як поведінкові прояви досвіду) у контексті особистісної зрілості щодо подружнього життя, можна піднімати загальний рівень особистісної зрілості та моделювати потенційно послідовного особистісно зрілого сім’янина.

6. Розвиток особистісної зрілості молодого покоління забезпечується двома напрямками роботи шкільного психолога: 1) безпосередня робота з хлопцями та дівчатами юнацького віку; 2) робота з педагогами і батьками. Зокрема, в нашому експерименті дані напрямки реалізуються в теоретичній, практичній, діагностичній роботі навчально-розвивальної програми “Особистість майбутнього сім’янина” що складається з чотирьох частин: робота шкільного психолога з учнями, з педагогічним колективом, робота класного керівника з учнями, робота шкільного психолога з батьками. Дана програма реалізувалася з використанням різних форм (урок, тренінг), інтерактивних методів (бесіди, дискусії) та технік (рольові ігри, вправи, розв’язування проблемних ситуацій).

Зміст навчально-розвивальної програми повинен бути спрямованим на розвиток знань, уявлень, переконань стосовно себе, майбутнього обранця, одруження, поведінки та взаємодії з протилежною статтю, міжособистісних конфліктів та їхніх причин; усвідомлення мотивів одруження, ціннісних орієнтацій щодо взаємостосунків у майбутній сім’ї; розвиток найнеобхідніших рис сім’янина (відповідальності, самостійності, вольової саморегуляції, емпатійності, емоційної стійкості, безконфліктності, комунікабельності); розвиток навичок міжстатевого спілкування та міжособистісної взаємодії, на спрямування учнів на удосконалення вмінь вирішувати проблеми та міжособистісні конфлікти; розвиток і закріплення форм поведінки, пов’язаних з відповідальністю, самостійністю, емоційною та вольовою саморегуляцією, взаємодопомогою, співпрацею (як було зазначено в парадигмі). Домінуюча роль у даному процесі відводиться шкільному психологу. З цією метою розроблена й успішно апробована модель діяльності психолога з реалізації завдань особистісного, статевого та дошлюбного розвитку юнаків, яка розподіляється серед всіх напрямків його роботи (діагностика, просвіта, розвиток тощо).

7. Спеціально організована розвивально-експериментальна робота здійснює значний вплив на рівень розвитку когнітивного, емоційно-мотиваційно-ціннісного, регулятивно-поведінкового компонентів та їхніх взаємозв’язків: підвищення позитивної мотивації до отримання психологічних знань; формування нового рівня життєвих пріоритетів особистості, в основі яких лежить змістовність знань стосовно подружніх цінностей та усвідомлення свого ставлення до них; покращення самоконтролю особистості, оцінювання та самокорекція своїх дій у процесі саморозвитку та досягнення їх більш високого рівня; урізноманітнення стратегій реагування у конфліктних ситуаціях; підвищення майстерності в застосуванні співробітництва і компромісу при вирішенні конфліктних ситуацій (особливо у хлопців) і зменшення популярності конкуренції і пристосування як непродуктивних форм міжособистісної взаємодії (особливо у дівчат); самоорганізація життєдіяльності та розвиток моральної поведінки; простежується позитивна тенденція щодо змін особистісних якостей, які є необхідними рисами майбутнього сім’янина (позитивний характер емоційних переживань (особливо у хлопців), ріст вольових прагнень та відповідальності вчинків, підвищення самостійності, комунікабельності), що, в кінцевому рахунку, призводить до підвищення загального рівня особистісної зрілості учнів.

Дана експериментальна робота не претендує на вичерпний аналіз проблеми особистісної зрілості старшокласників щодо майбутнього подружнього життя. Її актуальність та складність вимагають подальшого теоретичного і практичного вирішення таких аспектів: уточнення змісту особистісної зрілості щодо подружнього життя; аналіз динаміки розвитку особистісної зрілості щодо подружнього життя; виявлення значущості різних чинників у становленні особистісної зрілості молоді. З вивченням цих проблем ми пов’язуємо подальше вдосконалення процесу розвитку та становлення особистісної зрілості щодо подружнього життя в юнацькому віці.

Публікації автора:

1. Дьоміна Г.А. Мотиваційно-ціннісний компонент особистісної зрілості старшокласників стосовно подружнього життя. // Психологія. Збірник наук. праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. – Вип. 21. – 2003. – С.196-204.

2. Дьоміна Г.А. Особливості поведінкового компонента в структурі особистісної зрілості старшокласників стосовно подружнього життя. // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. Зб. наук. праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. № 7(31). – С.70-78.

3. Дьоміна Г.А. Комунікабельність як одна з найголовніших якостей сім’янина. / Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – Т.VІІ. – Вип. 4. – К.: “Гнозіс”, 2005. – С.102-110.

4. Дьоміна Г.А. Місце когнітивного компонента в структурі особистісної зрілості старшокласників Криму стосовно подружнього життя. // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. Зб. наук. праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. № 12(36). – С.154-162.

5. Дьоміна Г.А. Становлення особистісної зрілості старшокласників щодо майбутнього подружнього життя. // Вісник Харківського національного педагогічного університету. Серія: Психологія. – Вип. 21 – Х.: ХНПУ, 2007. – С.54-66.

6. Дьоміна Г.А. Особливості емпатії у ранньому юнацькому віці як одного із структурних елементів особистісної зрілості. // Матеріали звітно-наукової конференції викладачів та аспірантів НПУ імені М.П. Драгоманова за 2004 р., Київ, 25-26 січня 2005 р. – Науковий часопис. – Серія 12: Психологічні науки. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. – Вип. 5 (29). – 2005. – С.58-62.

7. Дьоміна Г.А. Особливості відповідальності старшокласників як одного із структурних елементів особистісної зрілості. // Збірник матеріалів звітно-наукової конференції молодих вчених, Київ, 18-19 травня 2004 р. – Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. – Серія 12: Психологічні науки. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. – Вип. 4(28). – 2005. – С.33-38.

8. Неділько Г.А. (Дьоміна Г.А.) Соціально-психологічні проблеми діяльності практичного психолога з підготовки старшокласників до сімейного життя. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми підготовки практичних психологів до роботи в різних сферах людської діяльності”. Сб. наук. праць. Доданок №10(15) до наук. журналу «Персонал», №5(59), К.: МАУП, 2000, – С.196-198.

9. Неділько Г.А. (Дьоміна Г.А.) Конфлікт в сім’ї як суїцидальний чинник // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної студентської конференції “Соціально-психологічні проблеми молоді в умовах трансформації суспільства”, Кіровоград, 25-27 квітня 2001 р. – Кіровоград: Соціально-педагогічний інститут “Педагогічна Академія”. – 2001. – С.144-145.

Анотації