Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління народним господарством


Ковальова Cвітлана Олександрівна. Розвиток особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2008.



Анотація до роботи:

Ковальова С.О. Розвиток особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету, Сімферополь, 2008.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню, розробці методичних і практичних рекомендацій по підвищенню ефективності функціонування та розвитку особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві.

В ході дослідження удосконалено поняття соціально-економічної сутності особистих селянських господарств. Розвинено концептуальні засади до формування особистих селянських господарств. Визначено основні заходи державного регулювання особистих селянських господарств. Проаналізовано тенденції розвитку особистих селянських господарств в ринкових умовах. Визначено вплив соціально-економічних факторів на розвиток особистих селянських господарств. Досліджено взаємозв’язок та економічні відносини особистих селянських господарств із суб'єктами, що впливають на них. Розроблено схему діяльності кооперативу особистих селянських господарств. Удосконалено методичні підходи до оцінки оптимальних розмірів особистих селянських господарств. Розроблено комплексний ресурсний підхід до оцінки порівняльної ефективності особистих селянських господарств.

1. Ведення особистих селянських господарств визначається необхідним рівнем самозабезпечення населення продуктами харчування і сировиною, яка знаходиться в обернено пропорційній залежності від соціально-економічного стану суспільства, а для окремої сім'ї – від розміру доходу. А особисте селянське господарство на сучасному етапі виступає додатковою формою поєднання колективних і особистих інтересів власників. Саме з цих позицій, слід визначати соціально-економічну суть особистих селянських господарств як господарства споживацького, тісно пов'язаного з сільськогосподарськими підприємствами, заснованого на особистій праці власника і членів його сім'ї, як вторинній зайнятості, продукція якого є предметом ринкового обороту та використовується для власного споживання.

2. Існує три основні соціально-економічні і пов'язані з ним ідеологічні концепції різних підходів до проблеми формування особистих селянських господарств. Разом з даними концепціями ряд авторів пов'язує причини існування особистих селянських господарств виключно з рівнем розвитку продуктивних сил, заперечуючи при цьому вплив виробничих відносин. Розглядаючи причини і об'єктивні основи співіснування різних форм господарювання на селі та особистих селянських господарств, на наш погляд, слід розрізняти причини, що викликають необхідність особистих селянських господарств для суспільства в цілому, і причини, які обумовлюють їх існування в тих або інших категорій населення. Початковими моментами в обґрунтуванні необхідності особистих селянських господарств є продуктивні сили і виробничі відносини. Але їх вплив виявляється за допомогою цілого ряду інших об’єктивних причин. Схематично цей вплив можна подати у вигляді трьох властивостей: 1. Розвиток продуктивних сил такий, що суспільний сектор сільського господарства не може задовольнити потреби населення в продуктах харчування; 2. Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин породжує диференціацію економічного стану різноманітних категорій населення; 3. Продуктивні сили є не настільки розвиненими, щоб повністю вилучити прості знаряддя праці і технологію виробництва, що склалася у землеробстві і тваринництві.

3. Визначено, що комплекс практичних заходів державного управління доцільно зосередити на трьох основних напрямах: створення та вдосконалення відповідної правової бази; покращення умов збуту; сприяння розвитку кооперативних зв’язків; надання виробничої прямої ресурсної (насамперед фінансової) підтримки особистих селянських господарств; організаційне вдосконалення системи державної підтримки. Основними напрямами державної політики розвитку особистих селянських господарств повинні стати: визнання на законодавчому рівні статусу особистих селянських; формування ринкової інфраструктури; розвиток кооперації та інтеграції, об’єднання зусиль селян для використання ресурсів, організації переробки продукції, її реалізації; налагодження сервісного обслуговування населення, розширення випуску промисловістю малогабаритної техніки й інвентарю з метою скорочення затрат ручної праці; забезпечення консультативно-інформаційного обслуговування особистих селянських господарств; розширення площі землекористування особистих селянських господарств.

4. Проведено аналіз тенденцій та визначено сучасний стан й перспектив подальшого розвитку особистих селянських господарств населення, які набувають особливо важливого значення в умовах нестабільної економічної ситуації й спаду виробництва в суспільному секторі сільського господарства. Виявлено, що в Херсонській області спостерігається тенденція зниження питомої ваги продукції сільськогосподарських підприємств і, відповідно, збільшення частки індивідуального сектора. Збільшення ролі сектора домашніх господарств у виробництві с.-г. продукції обумовлена негативними тенденціями – скороченням доходів населення від зайнятості та соціальних трансфертів. Внаслідок цього значно розвинулося особисте селянське господарство, вартість продукту якого складає основну частину вартості сектора домашніх господарств. Характерною рисою особистих селянських господарств сільського населення є те, що вони функціонують в умовах слаборозвиненої матеріально-технічної бази, дуже залежать від великих сільськогосподарських і торговельних підприємств як у сфері виробництва, так і у сфері обігу.

5. Виявлено, що вплив факторів для різних умов і місцевостей неоднозначний і в цьому випадку не ставиться мета визначити його. Важливо виявити фактори, значимі на даному етапі розвитку, для того, щоб визначити найбільш загальні напрямки їх впливу з метою більш ефективного використання можливостей особистих селянських господарств для підвищення виробництва сільськогосподарської продукції й зростання доходів населення. В ієрархії факторів, що впливають на діяльність особистих селянських господарств населення за матеріалами наших досліджень у ряді господарств Каховського району Херсонської області найбільш важливе місце займають: забезпеченість кормами, землею, технікою та ін.; трудомісткість особистих селянських господарств, фізична важкість його ведення; взаємозв'язок особистих селянських господарств із великими сільськогосподарськими підприємствами; розміри сільськогосподарських підприємств.

6. Будь-який зв'язок особистих господарств із суб'єктами інших форм господарювання, має певний вплив на розвиток особистого сектора. Тому найбільший ефект сільському господарству дає одночасна дія всіх зв'язків. Дослідження зв'язків останнього типу показує, що їхня дія проявляється в сфері виробництва й обігу. Нами розділено економічні відносини на технологічні, організаційно-управлінські, кредитно-фінансові і торговельні. Визначено, що для розвитку або підтримки свого добробуту на певному рівні особисте селянське господарство не може обійтися без ресурсів великого сільськогосподарського підприємства. Виявлено, що значна частина ресурсів у особисті селянські господарства надходить сьогодні без обліку й врахування при оцінці ефективності виробництва. Установлено, що як ціни на послуги суспільного господарства, так й обсяги цих послуг є похідними від участі особистих селянських господарств в них.

7. Розроблено схему діяльності кооперативу особистих селянських господарств, що забезпечується використанням основних виробничих фондів та ресурсів сільськогосподарського підприємства на орендній основі.

Все це в комплексі дозволить понизити трудові і матеріальні витрати окремих сімей на ведення особистого селянського господарства, збільшити виробництво сільськогосподарської продукції особистого сектора і грошові доходи населення від нього.

8. В Україні дуже актуальним і суперечливим залишається питання про визначення ефективності особистих селянських господарств і порівняння її з сільськогосподарськими підприємствами. Неабияке значення у вивченні діяльності особистих селянських господарств в методичних підходах набуває питання щодо визначення оптимальних розмірів господарств. Існуючі методичні підходи до визначення оптимальних розмірів особистих селянських господарств, на наш погляд не враховують всіх особливостей цього типу організації виробництва. Нами удосконалено методичні підходи до оцінки оптимальних розмірів особистих селянських господарств в залежності від мети діяльності із застосуванням двох економіко-математичних моделей: мінімізації витрат, яка задовольняє тільки потреби та максимізації доходу від реалізації надлишків продукції. Даний підхід враховує мету діяльності особистих селянських господарств, тобто с.-г. продукція виробляється тільки для внутрішньогосподарчого споживання чи й для продажу.

9. Виявлено, що висновки про ефективність особистих селянських господарств потрібно робити з урахування різних факторів. Необхідно, насамперед, ураховувати використовувані в особистих селянських господарств ресурси, оскільки продукція особистих селянських господарств є результатом використання всіх цих ресурсів. Нами пропонується комплексний ресурсний підхід до оцінки ефективності особистих селянських господарств, шляхом порівняння виробленої продукції з використаними на її виробництво ресурсами, з врахуванням ролі сільськогосподарських підприємств у веденні особистих селянських господарств. У розрахунок ефективності особистих селянських господарств за вартістю валової продукції на одиницю земельної площі пропонується включати не фактичні площі, а розрахункові земельні площі особистих селянських господарств. Також пропонується врахувати розподіл витрат по веденню особистого селянського господарства, обсяг валової продукції особистих селянських господарств. Дана методика при обмеженій кількості статистичного матеріалу дає можливість робити висновки про ефективність особистих селянських господарств.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Ковальова С.О. Роль та особливості розвитку особистих селянських господарств / С.О. Ковальова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. – № 1. – С. 149-152.

  2. Ковальова С.О. Соціально-економічні передумови функціонування особистих селянських господарств / С.О. Ковальова // АгроСвіт. – 2007. – № 9. – С. 28-32.

  3. Ковальова С.О. Індивідуальний сектор у сільському господарстві України та зарубіжних країн / С.О. Ковальова // АгроСвіт. – 2007. – № 11. – С. 27-29.

  4. Ковальова С.О. Роль і місце особистих підсобних господарств населення в системі економічних відносин в АПК / С.О. Ковальова // АгроСвіт. – 2007. – № 12. – С. 32-35.

5. Ковальова С.О. Методичні підходи до оцінки ефективності особистих селянських господарств / С.О. Ковальова // АгроСвіт. – 2008. – № 20. – С. 32-35.

Тези доповідей на науково-практичних конференціях:

6. Ковальова С.О. Роль і місце особистих підсобних господарств населення в системі економічних відносин в АПК / С.О. Ковальова / Научное пространство Европы – 2007: Материалы Международной научно-практической конференции 16-30 апреля 2007 г. – Т. 3: Экономические науки. – Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – С. 88-91.

7. Ковальова С.О. Механізми державного регулювання розвитку економіки аграрного сектора / С.О. Ковальова / Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: Матеріали наук.-практ. конф., 27 листопада 2007 р. – Х.: Вид-во ХаРІ НАДУ „Магістр”, 2007. – С. 346-351.

8. Ковальова С.О. Стратегічні напрями соціально-економічного розвитку агропромислового сектору / С.О. Ковальова / Стратегии развития Украины в глобальной среде / Материалы международной научно-практической конференции 26-28 октября 2007 г. – Симферополь: издательский центр Крымского института бизнеса, 2007. – С. 149-151.

9. Ковальова С.О. Рівень доходів та витрат особистих селянських господарств /С.О. Ковальова / «Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства»: Тези Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 21 березня 2008 р.): У 2 т.; Т ІІ. – Дніпропетровськ: ДДФА, 2008. – С. 116-117.

10. Ковальова С.О. Проблеми розвитку особистих селянських господарств / С.О. Ковальова / IV Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку”: Тези доп. – К.: НУХТ, 2008. – С. 89-90.

11. Ковальова С.О. Стратегічні напрями зростання продуктивних сил та забезпечення розвитку високопродуктивного агропромислового комплексу регіону / С.О. Ковальова / Стратегія забезпечення сталого розвитку України / Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. м. Київ, 20 травня 2008 р. – У трьох частинах / РВПС України НАН України. – К.: РВПС України НАН України, 2008. – Ч.2. – С. 226-228.