Анотація до роботи:

Романовський В.С. Розвиток пам’яткознавства на Харківщині в ХІХ – на початку ХХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2007.

У дисертації висвітлено процес розвитку наукового, практичного, громадського напрямів пам’яткознавства на Харківщині в XIX – на початку XX ст. Узагальнено діяльність владних структур, громадських, церковних, наукових організацій, окремих дослідників з охорони, використання, вивчення й популяризації нерухомих пам’яток історії та культури та пов’язаних із ними рухомих предметів, територій, природних чи створених людиною об’єктів. Докладно охарактеризовано пам’яткознавчу діяльність Харківського губернського статистичного комітету, Харківського історико-філологічного товариства, Харківського єпархіального церковно-археологічного товариства, Українського архітектурно-мистецького відділу Харківського літературно-художнього гуртка, археологічних з’їздів.

Публікації автора:

1. Дослідження харківських підземель у другій половині ХІХ – ХХ ст. // Збірник наукових праць: історичні науки. Науковий вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 1999. – Вип. № 2. – С. 52–60.

2. Доля українських церков Харківщини в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. // Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія “Історія та географія”. – Харків, 2001. – Вип. 7. – С. 46–52.

3. Заходи органів державної влади з охорони нерухомих пам’яток історії та культури на Харківщині в ХІХ – на початку ХХ ст. // Харьковский исторический альманах. – Х., 2002. – Осень. – С. 15–22.

4. Ідеали Просвітництва та пробудження наукового інтересу до пам’яток історії та культури Харківщини // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. – Харків, 2003. – Вип. 6. – С. 228–233.

5. Пам’яткознавча діяльність Харківського єпархіального церковно-археологічного товариства (1913–1920) // Харьковский исторический альманах. – Х, 2003. – Весна–лето. – С. 45–51.

6. Пам’яткознавча діяльність Українського архітектурно-мистецького відділу Харківського літературно-художнього гуртка (1912–1918 рр.) // Культурна спадщина Слобожанщини. Культура і мистецтво. – Харків, 2004. – № 2. – С. 3–14.

7. Перші пам’ятники міста Харкова // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. – Харків, 2004. – Вип. 7. – С. 191–197.

8. Значення досліджень Харківського губернського статистичного комітету для пам’яткознавства // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Харків, 2005. – Т. 11. – (Нова серія). – С. 23–42.

9. Передні уваги упорядника неопублікованих матеріалів із рукописів архієпископа Філарета та документів // Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: В 3 т. – Т. 3. – Харьков, 2006. – С. 47–98.

10. Реєстрація та дослідження “кам’яних баб” Харківської губернії (ХІХ – початок ХХ ст.) // Праці Центру пам’яткознавства / Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК. – Київ, 2006. – Вип. 10. – С. 43–55.