Анотація до роботи:

Кошманова Т.С. Розвиток педагогічної освіти у США (1960-2000 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2002.

У дисертації досліджуються процес становлення і розвитку педагогічної освіти у США протягом 1960-2000 рр., виявляються генеза, сутність, провідні тенденції та чинники розвитку педагогічної освіти у США у досліджуваний період, які зумовлюють загальний механізм її функціонування як цілісної системи, що гарантує підготовку компетентних педагогічних кадрів.

На основі вивчення оригінальних джерел здійснено аналіз теоретико-методологічних засад педагогічної освіти у США, досліджено процес становлення і реформування курікулуму підготовки вчителів, проаналізовано сучасні засадничі ідеї та шляхи теоретичної і практичної підготовки вчителів. У дисертації здійснено аналіз підготовки вчителів у Школах професійного розвитку, обґрунтовано сучасні тенденції, перспективи вдосконалення підготовки вчителів у США і на цій основі запропоновано теоретико-практичний підхід до реформування педагогічної освіти України в сучасних соціально-економічних реаліях переходу до ринкової економіки.

1. У результаті проведеного дослідження виявлено, що процес розвитку педагогічної освіти у США (1960-2000 рр.) еволюціонував як динамічна система, спрямованість якої визначалася соціально-економічними передумовами розвитку суспільства. Соціально-мобільні й соціально-продуктивні функції ринкової економіки були могутніми чинниками становлення американської педагогічної освіти. Соціально-продуктивний вплив мав місце на забезпечення адекватної підготовки достатньої кількості вчителів за помірковану ціну. Соціально-мобільні запити ринку стимулювали трансформації класичного закладу педагогічної освіти (нормальної школи) у поліпрофесійну освітню установу (багатопрофільний університет). Обидві ці форми ринкового впливу мали тенденцію знижувати статус педагогічної освіти і руйнувати якість професійної підготовки. Соціально-історичні передумови розвитку педагогічної освіти у США протягом 1960-2000 рр. визначалися характером і динамікою підготовки вчителів у єдності таких основних етапів: 1960-1970 рр. - завершення еволюції нормальних шкіл через учительські коледжі до багатопрофільних університетів; поширення руху есенціалізму “назад до основ” вивчення наук, проведення реформ середньої школи та вищої професійної освіти, зумовлених соціально-політичними, соціально-психологічними і економічними наслідками запуску радянського супутника у 1957 році і прийняттям “Закону про освіту в інтересах національної оборони” (1958 рік); знання й підготовка вчителів починають розглядатися як ринковий товар у єдності трьох взаємопов’язаних компонентів: педагогічна освіта як цінність державна, соціальна й особистісна; здійснюється активний пошук шляхів реформування педагогічної освіти на біхевіористичних засадах розвитку педагогічної ефективності, компетентності і майстерності; у цей же час спостерігається тенденція до врахування інтересів меншин і прав людини у курікулумах педагогічних закладів; у 1971-1980 рр. було запроваджено нові шляхи підготовки вчителів на засадах соціал-конструктивізму з наголошенням на активній участі людини у набутті знань; у 1981-1990 рр. – були створені національні стандарти педагогічної освіти, які стали механізмом акредитації та сертифікації програм, відбулася зміна парадигми педагогічної освіти на засадах конструктивізму, продовжувався пошук шляхів співробітництва між вчителями середніх шкіл і викладачами педагогічних спеціальностей університетів на основі рівноправного партнерства та співробітництва у Школах професійного розвитку. Філософськими передумовами розвитку педагогічної освіти у США (1960-2000 рр.) було домінування певної освітньої філософії на кожному з визначених етапів: протягом 1960-1970-х рр. підготовку вчителів визначав вплив есенціалізму та біхевіоризму; у 80-х рр. ХХ ст. спостерігався вплив есенціалізму, філософського аналізу, а також поступове зростання інтересу до когнітивних і соціал-конструктивістських концепцій; протягом 90-х рр. ХХ ст. теоретико-методологічні засади підготовки вчителів у США визначав вплив соціал-конструктивізму і постмодернізму; вагомим також був і широкий спектр інших теоретичних підходів, що є особливо характерним для плюралістичного суспільства США, університети і педагогічні коледжі якого нерідко дотримуються різноманітних теоретичних концепцій при структуруванні змісту педагогічної освіти.

2. Вивчення процесу становлення, варіативності, динаміки реформування змісту педагогічної освіти США, складових його структури в єдності основних компонентів уможливлює певні висновки й узагальнення рекомендацій вчених щодо його вдосконалення, а саме: природа курікулуму та його вплив на якість підготовки вчителів є об’єктом постійного аналізу викладачів загальноосвітніх, професійно-педагогічних предметів й інтегративних дисциплін, шкільних працівників. Розробляються програми педагогічної освіти з урахуванням концептуалізації змісту діяльності вчителя, звертається увага на потребу, вчителя у відповідних професійно-педагогічних знаннях і вміннях. Розробляється система стандартів як важлива умова підвищення якості підготовки фахівців; ці стандарти слугують регуляції процесу педагогічної освіти, нормам діяльності студентів - майбутніх учителів стосовно розвитку рефлективного педагогічного мислення, оволодіння знаннями та уміннями професійної діяльності вчителя та критеріями самооцінки студентами результатів їхнього учіння навчати школярів; аналіз пропозицій реформ (1960-2000 рр.) дозволяє виділити 10 педагогічних ролей у світлі вимог свого часу до підготовки вчителів: компетентний вчитель; майстер викладання; будівничий спільноти; педагог-майстер; турботливий вчитель; учитель-актор; учитель, який розв'язує проблеми і приймає рішення; інформований учитель; культурно-сензитивний учитель; допитливий учитель.

3. Дослідження сучасних підходів до організації педагогічної освіти у США дозволило визначити засадничі ідеї та шляхи теоретичної й практичної підготовки вчителів, набуття ними лабораторно-клінічного досвіду у системі концептуальних моделей навчання і сучасної філософії педагогічної освіти. До таких ідей відносяться: концепції критичної педагогіки, яка передбачає організацію процесу педагогічної освіти на засадах демократичних цінностей, мультикультуралізму, етики, співчуття, справедливості, оновленого характеру взаємовідносин та солідарності; теоретичні ідеї соціал-конструктивізму, що відображають вплив соціального довкілля на формування особистості майбутнього педагога, який, осмислюючи власний досвід, будує та вдосконалює унікальне розуміння себе і світу та впливає на цей світ; ідеї педагогічної антрополоґії, що сприяють кроскультурному розумінню людей і вивченню етнічної ідентичності особистості, її культури, мови та вихованості. Навчання майбутнього педагога відповідно до моделей соціального конструктивізму і критичної педагогіки змінює традиційні погляди на підготовку вчителів, передбачає використання широкого арсеналу організаційних форм і методів педагогічної освіти.

4. Проведений аналіз матеріалів інноваційного навчання і напрямів реформування системи професійного становлення майбутніх учителів і педагогів-практиків у Школах професійного розвитку свідчить, що це – альтернативний, інтегрований заклад педагогічної освіти студентів і безперервного розвитку працюючих шкільних учителів з одночасним вдосконаленням навчально-виховного процесу вищої педагогічної і середньої шкіл. Нова організаційна структура сприяє реалізації великої кількості першо- і другочергових змін; підтримує реалізацію важливих для педагогічної освіти ХХІ ст. проблем справедливості, рівноправності і неупередженості у навчанні усіх рівнів. У Школах професійного розвитку вчителів досягається функціональна єдність стабільних (базові фундаментальні знання з педагогіки, психології і філософії освіти) і змінних (інноваційність, творчість, особливості профілю наукової підготовки студентів, їх особистісних інтересів і схильностей) складових професійної підготовки. Це нововведення слугує основним механізмом забезпечення співробітництва та партнерства між шкільними вчителями та викладачами педагогіки університетів, є своєрідною “навчальною клінікою”, в якій студенти – майбутні вчителі оволодівають лабораторно-клінічним та інтернатурним досвідом; відбувається професійна адаптація вчителів-початківців в умовах педагогічного наставництва; проводяться педагогічні дослідження досвідченими вчителями й університетськими викладачами. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що становлення Шкіл професійного розвитку ще не є завершеним процесом, оскільки в сучасному педагогічному світі США не створено достатніх умов, необхідних для радикальних змін, які пропонують у своїх доповідях автори концепції у Школах професійного розвитку.

5. Виявлено і класифіковано провідні тенденції розвитку педагогічної освіти США протягом 1960-2000 рр., а саме: організаційно-структурні тенденції (завершення еволюції нормальних шкіл через учительські коледжі до багатопрофільних вищих навчальних закладів або університетів; становлення основ багаторівневої професійної підготовки; збільшення терміну педагогічної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах); сутнісно-визначальні тенденції (домінування філософії постмодернізму і соціал-конструктивізму при підготовці сучасних вчителів, загальна тенденція до демократизації й гуманізації процесу навчання; активізація феномена учіння педагога та його учнів, розгляд учіння як процесу осмислення власного педагогічного досвіду на основі неперервності освіти; прагнення до оптимального поєднання теорії і практики у загальнопедагогічній підготовці вчителя); змістовно-процесуальні тенденції (зміцнення загальноосвітнього компонента підготовки педагога; виділення базового компонента педагогічних знань учителя; поліпшення знань вчителів з фахового предмета; розумне співвідношення та єдність інваріантного і варіативного компонентів педагогічної освіти; прагнення до акредитації програм підготовки учителя; збільшення обсягу педагогічної практики студентів в структурі інтернатури при Школах професійного розвитку вчителів; прагнення організаторів педагогічної освіти до встановлення стосунків рівноправного партнерства та співробітництва між викладачами університетів і вчителями шкіл; вдосконалення механізму державних стандартів, ліцензування й акредитації. Дослідження доводить, що специфіка кожного з названих етапів визначається такими закономірностями: зумовленістю процесу становлення педагогічної освіти особливостями соціально-економічного, суспільно-політичного розвитку США; залежністю змісту підготовки вчителів від світових і національних тенденцій розвитку підготовки вчителів. Такими суперечностями протягом 1960-2000 рр. були: 1960-1970 рр. – між завершенням еволюції нормальних шкіл через учительські коледжі до багатопрофільних вищих навчальних закладів або університетів і невідповідністю розвитку теорії педагогічної освіти щодо вимог університетів; між поширенням руху есенціалізму ("назад до основ" вивчення наук) і невідповідністю сутності педагогічних реформ; 80-ті рр. – між поширенням когнітивізму, постмодернізму й конструктивістської моделі учіння в дидактиці і домінуванням біхевіоризму у професійній підготовці вчителів; між необхідністю реформування педагогічної освіти згідно з вимогами часу і неготовністю суспільства до ґрунтовних реформ і подолання стереотипів мислення; 90-ті рр. – між необхідністю створення нової парадигми підготовки вчителів на засадах постмодернізму і соціал-конструктивізму та практичною неготовністю вчителів до встановлення рівноправного партнерства між школами й університетами в умовах співробітництва у Школах професійного розвитку.

6. Визначено спільні та відмінні, порівняно із світовими, тенденції розвитку педагогічної освіти США: прагнення до вироблення філософії освіти ХХІ ст. на засадах постмодернізму, що сприяє розвитку діалогу культур і цивілізацій у системі освіти з повагою та довірою до кожної етнічної спільноти; особистісного розвитку молодої людини з урахуванням її диверситивності; орієнтації на подолання авторитаризму у всіх сферах системи освіти: управління, організації навчально-виховного процесу, взаємодії адміністрації, педагогів та учнів, студентів, міжособистісних взаємин в учнівському і студентському колективах; інтеґрація педагогічної освіти із збереженням багатовікових традицій різних культурно-історичних типів суспільства.

7. Система української професійної освіти в нових соціально-економічних умовах здійснює пошук шляхів її реформування з урахуванням світових тенденцій. У цьому контексті заслуговує на увагу обґрунтований у дослідженні теоретико-концептуальний підхід до підготовки вчителя в сучасних соціально-економічних реаліях. Сутність підходу полягає у концентричному принципі побудови програми педагогічної освіти, що включає три рівні (когерентних концентрів) набуття теоретико-практичних професійних знань на засадах формування педагогічного мислення, оволодіння педагогічними знаннями, забезпечення інтеграції педагогічного мислення, знань та умінь у процесі набуття досвіду практичної діяльності, що пов'язані єдністю і наступністю змісту, мети і завдань, і дозволяють будувати повноцінну систему навчання з опануванням педагогічної діяльності. Взаємозв'язок і наступність цих рівнів, їх спрямованість на розв'язання основних завдань професійної підготовки дозволяють формувати у студентів уміння самостійно та творчо розв'язувати завдання навчально-виховного процесу у різноманітних умовах роботи освітніх закладів.

Побудована на принципах гуманізму, демократизму, мультикультуризму, креативності, американська система педагогічної освіти має великі потенційні можливості. Заслуговують на творче використання такі аспекти:

децентралізація управління педагогічної освіти;

розробка концептуальних засад педагогічної освіти з врахуванням факторів ринкового впливу;

вироблення стандартів професійної педагогічної освіти;

постмодерністські та соціал-конструктивістські моделі професійної педагогічної підготовки;

функціональне поєднання теоретичної й практичної підготовки майбутніх учителів, удосконалення професійної майстерності досвідчених вчителів, проведення наукових досліджень в умовах співробітництва з університетськими викладачами у Школах професійного розвитку;

забезпечення академічної свободи й інтелектуального самовираження та незалежності викладача в системі професійної педагогічної освіти;

створення національної ради з акредитації закладів педагогічної освіти.

Прогресивні ідеї можуть бути використані у реалізації положень Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті щодо підготовки педагогічних кадрів, а також у реалізації Державної програми “Учитель”.

Разом з тим виявлено нові проблеми, котрі вимагають дослідження, зокрема: спільна педагогічна діяльність студентів - майбутніх учителів і педагогів-практиків у Школах професійного розвитку; підготовка аспірантів – майбутніх викладачів педагогіки в американських університетах; теоретичні підходи до складання навчальних програм і планів підготовки педагогів у США; соціалізація педагогів-початківців в умовах педагогічного наставництва (менторинґу).

Публікації автора:

Монографії:

1. Кошманова Т.С. Розвиток педагогічної освіти у США: 1960-1998 рр. - Львів: Вид-во “Світ”, 1999. - 488с. - 30,5 авт. арк.

2. Кошманова Т.С. На шляху до новітньої педагогічної освіти (на прикладі Університету штату Мічиґан). - Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2000. - 234 с.- 14,75 авт.арк.

3. Культура і спільнота у становленні педагога/ Т.С.Кошманова, К.М.Кларк, І.А.Зязюн, С.Ф.Руейн та ін. / За ред. К.М.Кларка і Т.С.Кошманової. -Львів: Вид-во Львівського національного університету ім.Івана Франка, 2000. -408 с. -25,5 авт.арк. (авторські – 347-387. – 2,00 авт.арк.).

Навчально-методичні праці:

4. Кошманова Т.С. Концептуальні моделі розвитку особистості школяра.- Львів: Вид-во Львівського університету, 1999. - 24 с.-1 авт.арк.

5. Кошманова Т.С. Моделі навчання.- Львів:Вид-во ЛНУ, 2001. –24 с.- 1 авт.арк.

6. Кошманова Т.С. Когнітивний розвиток учнів.-Львів:ЛНУ, 2001. –24 с. –1 авт. арк.

Статті у наукових журналах та збірниках наукових праць:

7. Кошманова Т.С. Школи професійного розвитку в Мічиганському університеті// Рідна школа.- 2000. – № 3.- С.79-80. – 0, 4 авт. арк.

8. Кошманова Т.С. Теоретико-методологічні засади підготовки вчителів США// Рідна школа.– 2000. - № 1. –С. 76-78. – 0,5 авт. арк.

9. Кошманова Т.С. Реформування педагогічної освіти США (1960-98 рр.) // Рідна школа.– 1999. - № 12. – С.50-52. – 0,4 авт. арк.

10. Кошманова Т.С. Конструктивістські методи підготовки вчителів в американських університетах// Рідна школа.– 1999. - № 10. – С. 66-69. – 0,5 авт. арк.

11. Кошманова Т.С. Група Голмса: реформування підготовки американських учителів // Рідна школа.– 2000. - № 10. – С. 68-69. –0,4 авт арк.

12. Кошманова Т.С. Педагогічна антропологія в підготовці вчителя США// Рідна школа.–1999. - № 11. – С. 67-69. - 0, 4 авт.арк.

13. Кошманова Т.С. Педагогічні ситуації як метод підготовки майбутніх учителів США// Рідна школа.– 2000. – № 2. - С. 37-39. –0,4 авт.арк.

14. Кошманова Т.С. Рефлективне викладання та “симуляції” як лабораторні методи підготовки американських учителів// Постметодика.– 1999. -№ 1 (23). – С. 52-56. –0,5 авт. арк.

15. Кошманова Т.С. Коопероване навчання як модель підготовки американських учителів// Шлях освіти.– 1999. - № 2. –С. 20-25. – 0,7 авт. арк.

16. Кошманова Т.С. Інтегративний рівень підготовки вчителів у США // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 1. - C.257-264. -0,5 авт. арк.

17. Кошманова Т.С. Зміст підготовки американських учителів // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. -№ 10. – С.56-59. - 0,5 авт.арк.

18. Кошманова Т.С. Підготовка учителів у США (історичний аспект)//Освіта і управління. - 1999.- №1. - С. 155-158.-0,5 авт. арк.

19. Кошманова Т.С. Проблемы общения в современной американской школе // Советская педагогика. - 1991. - № 4. - С. 136-139. -0,5 авт.арк.

20. Кошманова Т.С. Інновації американської педагогічної освіти// Наука і сучасність. – м. Київ: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - 1999. - Випуск № 2. – Част.ІІІ. - С. 72-79. - 0,5 авт.арк.

21. Кошманова Т.С. Соціал-конструктивістська перспектива підготовки вчителів у США //Наука і сучасність. - м. Київ: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - 1998. - Частина ІІІ. - С.75-80. -0,4 авт. арк.

22. Кошманова Т.С. Дискусія як метод розвитку педагогічного мислення майбутніх учителів США //Соціалізація особистості. - м. Київ: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. -1999. - Випуск ІV. - С.174-180. –0,5 авт. арк.

23. Кошманова Т.С. Напрями реформи педагогічної освіти у Школах професійного розвитку вчителів// Творча особистість учителя: Проблеми теорії і практики.- м. Київ: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. -1999. – Випуск ІІІ. - С. 111-116. - 0,5 авт. арк.

24. Кошманова Т.С. Особливості педагогічного процесу у Школах професійного розвитку Університету штату Мічиган// Науковий вісник Чернівецького університету: Педагогіка і психологія. – Чернівці: ЧДУ.- 1999. –Випуск 67. -С. 48-57. -0,5 авт.арк

25. Кошманова Т.С. Мікровикладання, мінікурси і протокольні матеріали як лабораторні методи підготовки американських учителів // Науковий вісник Чернівецького університету: Педагогіка і психологія. – Чернівці: ЧДУ. - 1999. -Випуск 56.- С.69-75.-0,5 авт.арк.

26. Кошманова Т.С. Нова парадигма філософії педагогічної освіти //Вісник Львівського університету. -Львів: ЛДУ.- 1999. - Вип. 14. - С.17-24. - 0,7 авт.арк.

27. Кошманова Т.С. Провідні тенденції, головні суперечності й закономірності підготовки американських учителів (1960-2000) //Вісник Львівського університету. -Львів: ЛДУ. - 2001. - Вип. 15. - С.73-79. - 0,7 авт.арк.

28. Кошманова Т.С. Використання зарубіжної літератури з проблем педагогічного спілкування в процесі підготовки студентів до роботи з учнями // Студент -майбутній вчитель: Вісник Львівського університету. - Серія педагогічна. -Львів:ЛДУ. -1991. - Випуск 12. -С.40-48. - 0,5 авт.арк.

29. Кошманова Т.С. Гуманістичний підхід до навчання // Вісник Львівського університету. - Серія педагогічна. -1996.- №13 - С.102-105. - 0, 25 авт.арк.

30. Кошманова Т.С. Підготовка учителів у США: Погляд з-за кордону// Джерела: Науково-методичний вісник. – Івано-Франківськ: Прикарпатський університет імені Василя Стефаника. -1999. -№1-2 (№17-18). - С.29-32. -0,5 авт.арк.

31. Кошманова Т.С. Розвиток освіти Галичини в контексті американської педагогічної думки (кінець 19 - поч. 20 ст.) // Освіта і виховання в Польщі й Україні (ХІХ - ХХ ст.). – Ніжин. - 1999. - Частина 1.- С.184-189.- 0,5 авт.арк.

32. Кошманова Т.С. Діалог культур як світоглядна ідея філософії педагогічної освіти США// Діалог культур: Україна у світовому контексті. Філософія освіти /Упорядник та відповідальний редактор С.О.Черепанова. - Львів: Світ.- 1999.- С.141-147. -0,5 авт.арк.

33. Кошманова Т.С. Концепція позитивізму в педагогіці Галичини (друга пол.19-поч.20ст) // Діалог культур: Україна у світовому контексті.- Львів: Вид-во "Світ". - 1996. - С.168-172. -0,3 авт. арк.

34. Кошманова Т.С. Вплив зарубіжної думки на формування професії педагога // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи. - Київ: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України.- 1996. - Т.1. - С. 25-28. -0,25 авт. арк.

35. Кошманова Т.С. Система підготовки вчителів у США // Сучасне українське виховання. -Львів: Вид-во Львівського університету. - 1996. - С.7-11. -0,3 авт.арк.

36. Кошманова Т.С. Культура і громада у підготовці вчителя// Міжнародний Конгрес з міжкультурної освіти. – Юваскулє (Фінляндія): вересень 1999. -0,2 авт.арк. (Англійською мовою: Koshmanova T.S. Culture and Community in Learning to Teach// International Congress on Intercultural Education.- Juvakyla (Finland): University of Juvakyla. -September, 1999).

37. Кошманова Т.С. Культурологічні аспекти педагогічної освіти (Україна і США)// Освіта у глобальному суспільстві: Культурна і цивілізаційна взаємодія. –Торонто (Канада):Університет Торонто. –1999. –С. 25-28. -0,4 авт.арк. (Англійською мовою: Koshmanova T.S.Cultural Aspects of Teacher Education (Ukraine and the U.S.A.)//Education and Global Society: Culrural and Civilizational Interaction. - Toronto (Canada): University of Toronto. -1999.- P.25-28.).

38. Кошманова Т.С. Реформа педагогічної освіти в Україні//Громадянське суспільство і демократичне управління. –Міжнародна Фулбрайтівська наукова конференція. –- Вашингтон, Дистрикт Колумбія.- Квітень, 1997.- С. 18-19. - 0,2 авт.арк. (Англійською мовою: Koshmanova T.S. Teacher Educational Reform in Ukraine//Civil Society and Democratic Governance -Fulbright Visiting Scholar Сonference.- Washington, D.C. -April 16 -19, 1997. - P.18-19).

39. Кошманова Т.С. Західна орієнтація української педагогічної думки на межі ХІХ-ХХ ст.// Жешув (Польща): Вища педагогічна школа. –1996. – С. 115-129. - 1 авт. арк. (Польською мовою: Koszmanowa T.S. Orientacja Zahodnia Ukraiskej Pedagogicznej Myli na przeomie 19-20 stlecia //Rzeszw (Polska): Wyszcza szkoa pedagogiczna. - 1996. - С. 115-129).

40. Кошманова Т.С. Педагогічна освіта і соціальна трансформація (Україна і США)//Освіта і соціальна трансформація у глобальному суспільстві: Середньо-Західна міжнародна конференція Товариства порівняльної та міжнародної освіти.-Урбана:Університет Ілінойса, США, 1997. - 0,5 авт. арк. (Англійською мовою: Koshmanova T.S. Teacher Education and Social Transition (Ukraine and the U.S.A.)// Education and Social Transition in Global Society. MWIES97. - Urbana-Shampaign: University of Illinois, U.S.A.- 1997.

41. Кошманова Т.С. Українська педагогічна освіта: пост-радянська чи європейська? // Програма обміну науковцями за підтримки Інформаційного Агентства США. - Київ: Кеннанський Інститут демократії імені Пилипа Орлика та Києво-Могилянська Академія. - 1998. http:/sapienti.kiev.ua - 0,5 авт. арк.