Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка


Штофер Геннадій Аркадійович. Розвиток підходів до оцінки ділової активності регіону в сучасних умовах : дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / Національна академія природоохоронного та курортного будівництва. - Сімф., 2005.



Анотація до роботи:

Штофер Г.А. Розвиток підходів до оцінки ділової активності регіону в сучасних умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – розміщення продуктивних сил i регіональна економіка. – Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, Сімферополь, 2005.

У дисертаційній роботі було досліджено теоретичні та практичні питання визначення ділової активності регіонів. На основі системного підходу уточнено сутність та ознаки регіону як економічної категорії. Одержали подальшого розвитку підхід до визначення моделі економічного функціонування регіону, а також підхід до визначення принципових основ економічного функціонування регіональної системи. Уточнено підхід до визначення економічної сутності поняття „ділова активність регіону” як мотивованого процесу функціонування регіональної системи, який спрямовано на забезпечення ефективного використання ресурсів території з метою досягнення ринкової конкурентоспроможності регіональних суб’єктів господарювання і підвищення доброботу населення регіону.

Запропоновано адаптований до сучасних умов України механізм оцінки ділової активності регіону, який обгрунтовує побудову узагальнюючого показника ділової активності регіону на основі елементів ділової активності, а саме: використання ресурсів, активність у виробництві та сфері послуг, інвестиційна активність, інноваційна активність, активність інфраструктури регіону, соціальна активність, економічна активність населення, активність фінансової сфери, підприємницька активність, забезпечення екологічної безпеки регіону.

На основі розробленої методики оцінки ділової активності регіону у дисертаційній роботі кількісно визначено рівень ділової активності в АР Крим у 2000–2003 рр. За результатами аналізу узагальнюючого показника ділової активності АР Крим проведено оцінку функціонування підсистем регіонального комплексу республіки, яка дозволила визначити функціональні підсистеми, що потребують певного втручання з боку інституційного блоку регіонального рівня та прийняття відповідних управлінських рішень з використанням програмного методу розвитку регіонів.

Під впливом різних природних, техніко-технологічних, соціально-економічних, екологічних, інституційних та інших чинників відрізняються значною диференціацією масштаби, структура і тенденції розвитку господарських комплексів регіонів України. При цьому дослідження ділової активності регіонів в цілому і їх підсистем, а також трансформаційних процесів в структурі господарств регіонів створює основи управління соціально-економічними процесами з метою забезпечення стійкого економічного зростання при раціональному використанні наявних ресурсів.

Проведене дисертаційне дослідження на основі теоретико–методичного підходу до оцінки рівня ділової активності регіональної системи в цілому і її окремих підсистем дозволяє визначити шляхи вирішення проблем забезпечення ефективного функціонування регіонів.

Головним результатом проведеного дослідження є розширення поняття «ділова активність регіону», обгрунтування правомірності його використання в регіональній науці і розробка методичного забезпечення оцінки рівня ділової активності в регіоні.

Головний результат дослідження базується на наукових положеннях і прикладних (практичних) результатах.

  1. В рамках наукових положень:

    1. Вперше сформовано адаптивний механізм розвитку підходів до оцінки ділової активності регіону, в рамках якого обгрунтовано доцільність побудови узагальнюючого показника ділової активності регіону на основі елементів ділової активності, а саме: «використання ресурсів регіону», «активність у виробництві і сфері створення послуг в регіоні», «інвестиційна активність регіону», «інноваційна активність регіону», «активність інфраструктури регіону», «соціальна активність регіону», «економічна активність населення регіону», «активність фінансової сфери регіону», «підприємницька активність регіону», «забезпечення екологічної безпеки регіону».

    Запропонований механізм оцінки ділової активності регіону дозволяє конкретизувати сфери господарювання економіки регіону з метою формування науково обгрунтованих напрямків і програм регіонального розвитку.

      1. Уточнений теоретичний підхід до визначення сутності та ознак регіону як цілісної територіально спеціалізованої і адміністративно окресленої частини національної економіки з властивими їй географічними характеристиками, населенням, господарським комплексом, структурою управління, функціонування якої направлене на досягнення цілей суспільного розвитку.

      Реалізація даного підходу є основою для забезпечення ефективного функціонування регіону як соціально-економічної системи.

        1. Одержала подальшого розвитку модель економічного функціонування регіону, яка включає функціональний блок, що об'єднує функціональні підсистеми регіону: природно–ресурсна підсистема, виробнича підсистема, соціальна підсистема і населення регіону, інфраструктурна підсистема, інформаційна підсистема, фінансова підсистема, екологічна підсистема; та інституційний регіональний блок, що об’єднує органи державної влади та управління, а також способи, засоби, механізми управління і контролю.

        Використання моделі економічного функціонування регіону створює умови для комплексного розвитку регіону і дозволяє своєчасно приймати відповідні управлінські рішення при зміні режимів функціонування складових регіональної системи.

        1.4. Згруповано чинники економічного функціонування регіону, що впливають на рівень ділової активності регіонального економічного комплексу. За наслідками проведеного дослідження вказані чинники були розділені на дві групи: внутрішні чинники – виробничо-ресурсний потенціал, техніко-технологічні чинники, інституційний чинник регіонального рівня, соціально-економічні чинники та екологічний стан регіону; зовнішні чинники економічного функціонування регіону – чинник ринкового механізму, чинник суспільно-політичного розвитку суспільства, чинник екологічної безпеки держави та інституційний чинник (стабільність законодавчої бази, податкова політика, інвестиційно-інноваційна політика держави, стратегія розвитку та ін.). Кожна з вказаних груп внутрішніх і зовнішніх чинників функціонування регіону характеризується окремим набором показників і по–різному впливає на процес функціонування регіональної системи. Тому використання даного угрупування чинників є основою при розробці соціально-економічних прогнозів регіонального розвитку.

          1. Одержав подальшого розвитку теоретичний підхід до визначення сутності категорії «ділова активність» шляхом його розширення по відношенню до регіону. При такому підході ділова активність регіону визначається як мотивований процес функціонування регіональної системи, направлений на забезпечення ефективного використання ресурсів території з метою досягнення ринкової конкурентоспроможності регіональних суб'єктів господарювання і підвищення добробуту населення регіону. Визначення категорії «ділова активність регіону» пов'язане з процесами функціонування регіону як соціально-економічної системи і відображає різні аспекти механізму його ефективного функціонування.

          1. В рамках прикладних положень:

            1. Розроблено методику оцінки ділової активності в регіоні, відповідно до якої процес оцінки повинен здійснюватися в наступній послідовності: збір інформації для оцінки соціально-економічного розвитку регіону; формування системи показників ділової активності регіону; математична обробка показників; розрахунок темпів зміни характеристик ділової активності; розрахунок узагальнюючого показника по кожному елементу ділової активності регіону; визначення вагомості елементів ділової активності регіону; розрахунок узагальнюючого показника ділової активності регіону; розрахунок коригувальних коефіцієнтів; висновки про тенденції зміни рівня ділової активності регіону.

            Використання даної методики дозволило визначити динаміку рівня ділової активності у 2000–2003 рр. як в цілому по АР Крим, так і в окремих її підсистемах.

              1. Одержав подальшого розвитку підхід до визначення принципових основ економічного функціонування регіону на прикладі АР Крим, що дозволяє оцінити особливості процесів, якi протікають в регіональній системі, в результаті аналізу функціонального блоку (функціональних підсистем) регіону та інституційного блоку регіонального рівня.

              Такий підхід дозволив обгрунтувати особливості економічного функціонування АР Крим як регіону України з характерними для соціально-економічної системи ознаками і визначити на їх основі перспективи подальшого розвитку регіону.

                1. Проведена оцінка рівня ділової активності АР Крим на основі побудованого узагальнюючого показника ділової активності регіону, який формалізовано у вигляді функції впливу чинників економічного функціонування АР Крим.

                Використання вказаного підходу до визначення рівня ділової активності регіонів дозволяє оцінити господарську ситуацію в регіональному економічному комплексі, ринкову економічну кон'юнктуру, що складається, рівень виробничої, інвестиційної та інноваційної активності в регіоні, можливості забезпечення екологічної безпеки і підвищення рівня життя населення.

                  1. За наслідками аналізу узагальнюючого показника ділової активності в АР Крим здійснено оцінку функціонування підсистем регіонального комплексу республіки, яка дозволила виявити функціональні області, що вимагають певного втручання інституційного блоку регіонального рівня та прийняття відповідних управлінських рішень з використанням програмного методу регіонального розвитку. При цьому розробка і реалізація програм розвитку регіону, заснована на результатах оцінки функціонування підсистем регіонального комплексу в рамках ділової активності регіону, є необхідною основою в майбутньому для вирішення основних соціально-економічних проблем регіону і, як наслідок, ефективного економічного функціонування регіональної системи.