У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання на підставі удосконалення існуючих та пропозиції нових підходів щодо розвитку громадського харчування, як невід’ємної частини туристичного продукту. На основі проведених досліджень з питань ефективного функціонування підприємств харчування у складі туристичного сектору економіки, вивчення та узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду з цієї проблеми, апробації запропонованих розробок вироблено ряд наукових висновків і рекомендацій, зміст яких полягає в наступному: 1. Дослідження теоретичних аспектів процесу формування туристичної галузі в Україні та понятійного апарату, що її характеризує, виявило необхідність уточнення окремих понять в цьому секторі економіки. Запропонована зміна редакції поняття “туристична індустрія” повніше розкриває його сутність і економічне значення. Для зобов'язання готельних підприємств та підприємств харчування, що надають послуги туристам, сертифікувати свій турпродукт, рекомендовано зміну редакції статті 15 "Сертифікація готельних послуг та послуг харчування " (Закон України "Про туризм"). 2. На підставі проведених досліджень розроблені рекомендації з удосконалення статистичної звітності суб’єктів туристичної діяльності (форми 1-ТУР), що усувають подвійний облік туристичних послуг на регіональному рівні. Зокрема, дані про туристів, обслуговуваних за співдоговорами з українськими партнерами, що вказані у рядках форми 1 – ТУР індексом “а”, запропоновано поділити на “ар” (туристів, обслуговуваних за співдоговорами з областними (регіональними) партнерами) та “ау” (туристів, обслуговуваних за співдоговорами з українськими партнерами, крім обласних (регіональних)). Отже, кількість обслуговуваних туристів у регіоні дорівнюватиме сумі “о” (туристи, обслуговувані за прямими договорами) та “ау”. 3. Визначено і обґрунтовано основні напрями оптимізації методики ВТО у розрахунках надходжень від внутрішнього туризму в Україні для найбільш повного урахування кількості внутрішніх туристів і обсягів запропонованих їм послуг. Проведені маркетингові дослідження у Донецькому регіоні дозволили визначити середні витрати туриста на відпочинок, які суттєво відрізняються від тих, що застосовуються у розрахунках обсягів послуг від внутрішнього туризму по країні. Як показав аналіз, у структурі туристичних потоків не враховано туристів, які відпочивають у нетрадиційних засобах розміщення (неорганізовано, у приватному секторі та ін.), за результатами обстеження їх частка становить 27 % від загального обсягу туристів. 4. Формалізована структура витрат туриста та метод визначення доходів від туристичної галузі через структуру туристичних витрат теоретично обґрунтовують найбільші надходження від внутрішнього та в’їзного видів туризму, що визначені в Україні пріоритетними та підтверджує той факт, що існуюча практика розрахунку доходів не відображає реальних надходжень від туризму, чим принижується значення туристичної діяльності для економіки України. 5. За результатами критичного вивчення та аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел подається авторське бачення місця послуг харчування в системі туристичної галузі. Теоретичні та практичні дослідження показали, що громадське харчування в туристичній галузі за обсягом витрат посідає третє, а іноді і друге місце у структурі витрат на відпочинок. Запропонована класифікація підприємств харчування для сфери туризму сприятиме уточненню місця підприємств харчування в туристичній галузі і стане підставою при створенні нормативної та законодавчої бази інфраструктури туризму. 6. Зроблені прогнозні розрахунки обсягів діяльності ресторанного господарства готельно-туристичних комплексів Донецької області з огляду на Державну Програму розвитку туризму в Україні до 2010 року досить перспективні, проте підприємства харчування у туризмі розглядаються не тільки у зонах відпочинку туристів, але й на шляху їх пересування до місця призначення – на транспортних засобах (літаку, поїзді, теплоході, автомобільному транспорті) та у місцях дислокації транспорту (залізничному вокзалі, аеропорту, морському порту, автовокзалі, на трасі). З огляду на те, що Україна знаходиться на перехресті транспортних коридорів, що поєднують країни Південно-Східної та Південно-Західної Європи, подальший розвиток сервісної туристичної інфраструктури на МТК розглядається у сукупності з розвитком мережі підприємств харчування. 7. Для прогнозних розрахунків розвитку туристичного підприємства з урахуванням параметрів його економічної діяльності у дисертації запропоновано математичну модель на основі кореляційного та регресивного аналізів. Вона також дозволяє визначити беззбитковий рівень завантаження готельного фонду окремого підприємства. Як показали дослідження, на обсяги діяльності санаторно-курортних закладів та підприємств готельного господарства і в їх складі підприємств харчування, розташованих у курортних зонах, великий вплив має фактор сезонності. Розподіл періоду діяльності підприємств у туристичній галузі за сезонами дуже важливий при ціноутворенні на туристичну продукцію та послуги. Також узагальнено інформацію щодо факторів, які враховуються при ціноутворенні на послуги харчування та розміщення у різних країнах. Розраховані коефіцієнти цінової гнучкості є підставою оцінки привабливості місць відпочинку та оздоровлення. Проте проведені дослідження показали, що реальна можливість диференціації цін забезпечується певними економічними і адміністративними механізмами підтримки розвитку туризму. Обмірковане оподаткування, у тому числі й з урахуванням фактору сезонності, сприятиме підвищенню туристичного потоку, розвитку соціального туризму та у кінцевому результаті – збільшенню надходжень від туристичної галузі до бюджету. 8. Потреби в інвестиціях матеріально-технічної бази індустрії туризму значно більші від запланованих у Програмі розвитку туризму до 2010 року. До процесу інвестування закладів розміщення та харчування слід підходити диференційовано. Так, для великих перспективних підприємств можна притягувати іноземні інвестиції (особливо у вигляді безвідсоткової позики засновників). Для вирішення проблеми фінансування соціальної сфери туризму пропонується створення спеціальних цільових та благодійних фондів з розвитку соціального туризму та подальше формування інвестиційного клімату у цьому напряму. 9. Впровадження нових інформаційних технологій у сферу готельно-ресторанного бізнесу є необхідною передумовою не тільки їх розвитку, але й нормального функціонування. Розвиток вітчизняних систем автоматизації та використання найновітніших технологій для готельного бізнесу дозволять підприємствам індустрії гостинності швидше та ефективніше впроваджувати інформаційні технології в свою діяльність. Проведений аналіз пропозиції програмних продуктів дозволив зробити рекомендації щодо впровадження АСУ в діяльність підприємств готельно-ресторанного господарства та санаторно-курортних (оздоровчих) комплексів. Наявність АСУ із виходом до глобальної мережі Internet дає можливість підприємствам розміщення та харчування використовувати електронну рекламу, яка є найбільш дійовим засобом розповсюдження інформації. Запропонована структура повномірного сайту для ресторанного комплексу дозволяє споживачеві отримати найбільш повну інформацію про заклад, а підприємству – популяризувати свої досягнення та послуги на ринку харчування і забезпечувати попит на них. 10. Визначено і обґрунтовано основні напрями оптимізації і перебудови структури управління туристичною галуззю на макроекономічному та мезоекономічному рівнях. Враховуючи низку спільних важливих проблем розвитку санаторно-оздоровчих закладів та готельно-ресторанного господарства, що досліджено у роботі, доцільно покласти функції, пов’язані з координацією діяльності зазначених закладів (незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості) на центральний орган виконавчої влади з питань туризму – Державну туристичну адміністрацію України. Шляхом удосконалення управління туристичною галуззю у Донецькій області може стати створення Донецької обласної Ради представників суб’єктів туристичної діяльності, готельного господарства та санаторно-курортних (оздоровчих) закладів. Для покращення стану інформаційно-рекламної діяльності у регіоні запропоновано створення єдиного інформаційно-рекламного центру з метою збору, обробки та розповсюдження туристичної інформації. |
